Сталий розвиток та відновлення України: наукові рішення

20 листопада, 10:00 - презентація результатів українсько-румунського проєкту на тему: «Сучасна науково обґрунтована концепція для забезпечення сталого розвитку, відновлення та реконструкції України: оцінка витрат, модель і політичні рамки».

Організатори: Університет імені Лучіана Благи (м. Сібіу, Румунія), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Hasso Plattner Foundation (м. Потсдам, Німеччина).

Учасники: Сільвіу Нате - директор Центру глобальних досліджень Університету імені Лучіана Блага м. Сібіу, Румунія; Ганна Харламова - професорка кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Андрій Ставицький - професор кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Антоніа Калібошану - операційна директорка Geopolitical Futures (США), викладачка SNSPA, Румунія; Андрій Длігач – стратег, візіонер, керівник Advanter Group; Микола Назаров - директор Центру дослідження регіональної безпеки, Сумський державний університет; Габріела Сіот - професорка Університету Бабеша-Бойяї, Клуж-Напока, Румунія; Ірена Чіру - представниця Академії національної розвідки Міхая Вітеазула, Бухарест, Румунія; Катерина Іванченко - директорка Центру розвитку інновацій, м. Київ; Едуард Стойка - заступник декана факультету економічних наук Університету імені Лучіана Благи, м. Сібіу, Румунія; Олександра Гуменна - наукова співробітниця ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доцентка Національного університету «Києво-Могилянська академія», координаторка Міжнародної академії сталого розвитку; Разван Сербу - доцент факультету економічних наук Університету імені Лучіана Благи, м. Сібіу, Румунія; Ірина Ізарова - професорка кафедри юстиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Юрій Притика - професор, завідувач кафедри цивільного процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, віцепрезидент Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України; Роман Майданик - професор кафедри цивільного процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Василь Юрчишин - директор економічних програм Центру Разумкова; Марина Женченко - в.о. директора Бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Яна Коньок - виконавча директорка Асоціації експертів зі сталого розвитку; Людмила Анісімова - заступниця декана економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Олена Ляшенко - завідувачка кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Юрій Д’яченко - дослідник Київської школи економіки; Олександра Борисенко - доцентка економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Юлія Петленко - дослідниця Університету Копенгагена, Данія.

Модераторка: Ганна Харламова - професорка кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Питання до обговорення:

  • Глобальні виклики та ризики для України у післявоєнний період.
  • Методи оцінки втрат через війну та механізми компенсації збитків
  • Енергетична безпека та нові геополітичні реалії.
  • Стратегії співпраці в інфраструктурі, цифрових технологіях та бізнесі.

Коротко. Експерти з України та Румунії презентують результати досліджень і пропозиції щодо подолання наслідків війни та розвитку країни. Також буде представлена колективна монографія учасників та експертів проєкту “Ukraine’s Journey to Recovery, Reform and Post-War Reconstruction. A Blueprint for Security, Resilience and Development”, надрукована в видавництві Springer.

Захід покликаний сприяти обміну досвідом, формуванню політик сталого розвитку та євроінтеграції України.

Довідково. Це фінальний презентаційний захід дворічного українсько-румунського проєкту "Сучасна науково обґрунтована концепція для забезпечення сталого розвитку, відновлення та реконструкції України: оцінка витрат, модель і політичні рамки", який реалізований завдяки гранту Hasso Plattner Foundation (2022-2024).

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Акредитація триватиме до 18:00 19 листопада 2024, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Українська економіка має перейти від реанімації й перезапуску до модернізації - експерт

Україна, маючи значний ресурсний потенціал і впроваджуючи передові технології, має перейти від реанімації й перезапуску економіки до її модернізації.

Таку думку висловив економічний аналітик, керівник Advanter Group Андрій Длігач під час експертного обговорення в Укрінформі можливостей для забезпечення сталого розвитку, відновлення та реконструкції України.

«Від реанімації й перезапуску української економіки, чому сприяли оперативні антикризові дії 2022 року, ми маємо перейти до більш системних понять з модернізації, яка продовжує національну економічну стратегію України і яку було розроблено ще до повномасштабної агресії. Українська візія цього процесу є у громадянського суспільства, аналітичних центрів, бізнесу», - зауважив експерт.

На його думку, процес інтеграції європейської системи безпеки й економіки в український простір має відбуватись і у зворотному напрямку, і для цього Україна має достатній потенціал.

«Вже час шукати Україні більш сильні кроки і говорити як суб’єкту, який не доєднується, а пропонує Європейському Союзу співдію. Україна – це наступна велика можливість і відповідь, а не запитання для Євросоюзу. Інтегрувати європейську систему безпеки в українську так само важливо, як і українську - в європейську. І це стосується, крім іншого, економічних можливостей. Адже Європа, яка втратила дешеві енергоносії з Росії, втрачає дешеві товари з Китаю і дешеву безпекову парасольку зі США, потребує України як джерела цих відповідей», - сказав Длігач.

Експерт пропонує «українську формулу» модернізації економіки з чотирьох пунктів. Перший - не відновлення, а модернізація. По-друге, Україна має бути лідером у процесі модернізації. Третій пункт передбачає побудову інклюзивного простору української модернізації. І четверте - починати треба просто зараз.

На його думку, маючи значний ресурсний потенціал і лідируючи у впровадженні передових технологій, Україна має перейти від реанімації й перезапуску до модернізації своєї економіки.

«Це передбачає перетворення України на найкращу державу в світі для інвестицій, народження дітей, реалізації бізнес-ідей. І все це базується на нереалізованому потенціалі України. За нашими оцінками, українська економіка недооцінена вп’ятеро, ми маємо величезний галузевий, ресурсний і насамперед людський капітал і потенціал, який недовикористаний в Україні. Також ми є найбільш адаптивною країною в світі, як показують останні десятиріччя, з погляду впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту тощо», - наголосив Длігач.

Долучення громадянського суспільства, аналітичних центрів і бізнесу, на його думку, дасть змогу організувати ефективний антикорупційний контроль і відстояти українські інтереси.

«Це відхід від традиційного українського вектора на сповзання в автократію й соціально орієнтовану державу з елементами соціалізму без економічних підстав для цього. Це реально модернізаційний перехід у напрямку інноваційної економіки й домінування демократії», - вважає Длігач.

На його переконання, модернізація пожвавить українську економіку, яка нині зазнає об’єктивних труднощів через війну. Зокрема, за даними експерта, 20% українських підприємств фактично зупинилися, більш-менш позитивно оцінюється фінансово-економічний стан 20% підприємств, виробничі потужності завантажено на 45%, а взимку цей показник може знизитися до 35%.

Пожвавити економіку зможе більш відкрита і ліберальна держава, а реформи податкової, митної систем, Кримінального процесуального кодексу - запобігти уповільненню бізнесу.

«Економічні політики держави мають базуватися на побудові ефективної компактної держави, на ліберальній інноваційній економіці і на створенні для України глобальних можливостей. І цьому має сприяти нова міжнародна економічна стратегія», - підкреслив Длігач.

Як повідомляв Укрінформ, у держбюджеті на 2025 рік на програми стимулювання національних виробників у межах політики "Зроблено в Україні" закладено щонайменше 36 млрд грн.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк