Стійкість українських демократичних інститутів під час війни: висновки звіту
4 грудня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Демократичні інститути України під час війни: чи достатній запас міцності?».
Організатори: Democracy Reporting International Україна; Центр політико-правових реформ; Коаліція Реанімаційний пакет реформ.
Учасники: Ольга Лимар - виконавча директорка Коаліції Реанімаційний пакет реформ; Юлія Кириченко - членкиня правління-керівниця конституційного напряму Центру політико-правових реформ, співголова Ради Коаліції РПР; Олександр Саєнко - координатор напряму ''Публічне урядування'' Центру політико-правових реформ; Ольга Івасюк - експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ; Анна Ісічко - заступниця директорки Центру демократії і верховенства права.
Модератор: Станіслав Лячинський - директор DRI Україна.
Питання до обговорення:
-
Чи достатній запас міцності демократичних інститутів України для подальшого забезпечення функціонування політичної системи та держави в умовах війни?
-
Чи існують хиткі ланки та загрози для повноцінного існування держави та стабільного поступу до ЄС?
Коротко. Попри безпрецедентні виклики, спричинені військовою агресією Росії, демократичні інституції України демонструють стійкість і здатність до адаптації. Нещодавній звіт, підготовлений Democracy Reporting International у співпраці з Центром політико-правових реформ і Коаліцією Реанімаційний пакет реформ, наголошує на готовності українського парламенту, судової системи, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та ЗМІ підтримувати демократичні принципи в умовах воєнного часу.
Довідково. Звіт підготовлено в рамках проекту «Демократичне приєднання, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який втілює Democracy Reporting International у співпраці з Центром політико-правових реформ і Коаліцією Реанімаційний пакет реформ. Проєкт фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені у звіті, не обов’язково відображають позицію МЗС Німеччини, а також згаданих вище організацій.
Democracy Reporting International – це міжнародна неурядова організація з центральним офісом у Берліні, що працює над утвердженням демократії в усьому світі. У тісній співпраці із громадянським суспільством, парламентами, місцевою владою, експертами та політиками, організація зміцнює демократичні процеси та інститути через неупереджений аналіз та експертизи. DRI допомагає розбудовувати демократію через публічні дискусії, посилення участі громадян і підзвітне управління.
Ознайомитись із текстом звіту можна на сайті:
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Акредитація триватиме до 15:00 3 грудня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Якісне проведення повоєнних виборів можливе тільки з періодом, закладеним на їхню підготовку. Держава вже має сформувати загальне бачення того, як проходитимуть вибори після закінчення війни.
На цьому наголосила експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Ольга Івасюк під час круглого столу в Укрінформі, присвяченого огляду проміжного звіту за 2024 рік щодо функціонування демократичних інститутів України під час війни.
"Якісне проведення виборів можливе тільки з певним періодом на їхню підготовку. Термін у пів року для підготовки якісних виборів після війни є достатньо умовним, адже це він визначений станом на сьогодні, виходячи з наявної кількості викликів. Ми не знаємо, що за виклики та у яких масштабах будуть потім, коли війна завершиться. Можливо, цього часу не буде достатньо. Однак зараз важливо сформувати загальне бачення того, коли можливі ці вибори, скільки часу потрібно на підготовку і якими вони будуть", - сказала вона.
Івасюк нагадала, що попри різні політичні виклики, 70% українського населення погоджуються з тим, що президент і парламент є легітимними інституціями, а проведення виборів на законодавчому та конституційному рівні під час правового режиму воєнного стану є забороненими, тому наявні інституції мають продовжувати свою діяльність.
Експертка зазначила, що досягненням з боку виборчих процедур наразі є відновлення роботи Державного реєстру виборців після 24 лютого 2022 року. Івасюк зауважила, що він не доступний на загал, але проводиться робота з його удосконалення. Зокрема, проведено кілька етапів його перевірки на кібербезпеку. Окрім цього, експертка підкреслила, що не припиняється робота над удосконаленням виборчого законодавства.
Основні виклики, на думку фахівців, пов'язані з руйнуванням виборчої інфраструктури, еміграцією українців, забезпеченням реалізації активного виборчого права. Між іншим, спеціалісти рекомендують завчасно врегулювати процедуру встановлення неможливості проведення виборів на окремих територіях, а також законодавчі особливості для голосування з боку військовослужбовців.
Зі свого боку членкиня правління — керівниця конституційного напряму Центру політико-правових реформ, співголова Ради коаліції РПР Юлія Кириченко підкреслила, що дистанційні види голосування експерти не розглядають як інструменти проведення виборів.
"Електронне голосування ми не розглядаємо як таке, що викликає довіру в українського населення. Також тут є питання до кібербезпеки, яку держава може не забезпечити. Отже, є ризик провалу кампанії чи результатів, яким не довірятимуть українці. Поштовому голосуванню, згідно з соціологією, українці теж не довіряють", - сказала вона.
Звіт підготовлений в рамках проєкту "Демократичне приєднання, стійкість та залучення", який фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Проєкт спрямований на сприяння наближенню українського законодавства до норм ЄС, побудову діалогу щодо викликів демократії в Україні під час війни та сприяння громадянській активності молоді. Звіт охоплює період від осені 2023 року до літа 2024-го. У ньому розглядається ефективність ключових демократичних інститутів, зокрема парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що президентські вибори в Україні відбудуться відразу після закінчення війни.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк