Гендерні ініціативи міста Києва під час війни

Гендерні ініціативи міста Києва під час війни

31 січня, 11:00 – презентація на тему: «Гендерні ініціативи міста Києва під час війни».

 

Столичні жіночі ГО в умовах війни потребують більшої підтримки міської влади - опитування

Столичні жіночі громадські організації під час війни стикаються з дефіцитом публічних просторів, недостатнім рівнем підтримки з боку міської влади та фінансування.

Такі висновки містить дослідження «Інституційний аналіз впливу громадських організацій на просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у м. Києві», результати якого презентували в Укрінформі.

«Під час війни жіночі організації об’єднуються, створюючи нові мережі та коаліції для більш ефективної роботи та обміну ресурсами, що підвищує їхній вплив та спроможність реагувати на виклики. Проте частина громадських організацій були змушені припинити свою діяльність, скоротити її або перенести за межі країни», - сказала провідна соціологиня Навчально-наукового центру «Соціоплюс» КПІ ім. Ігоря Сікорського Ольга Боковець.

Згідно з результатами дослідження, столичні осередки жіночих організацій відчувають дефіцит публічних просторів для ведення статутної діяльності. Лише 21% ГО мають власні приміщення, і тільки 8% з них є безбар'єрними, що унеможливлює інтенсивне гендерне просвітництво в межах громади, а також обмежує цільові аудиторії отримувачів освітніх послуг.

Крім того, дослідження засвідчило, що у жіночих ГО беруть участь жінки віком від 36 років, а молодших удвічі менше.

«Такий гендерний розрив символізує помірне залучення молодих жінок до громадської діяльності та жіночого руху в цілому на рівні столиці, що потребує додаткових адвокаційних зусиль задля залучення молоді жіночої та чоловічої статі до громадського жіночого руху, зокрема, з боку столичної влади», - прокоментувала Боковець.

За даними опитування, лише 11% «жіночих» ГО мають локалізовані проєкти на рівні районів столиці, що свідчить про відсутність системної практики їх залучення до оцінки актуальних потреб мешканців та мешканок столиці.

«Зважаючи на це, доцільно організовувати регулярні зустрічі на рівні районних в місті Києві державних адміністрацій з відповідальними за реалізацію державної політики у сфері рівних можливостей. Зокрема, посилення співпраці «жіночих» ГО потребують РДА Солом’янського, Святошинського, Дніпровського та Деснянського районів столиці», - йдеться у рекомендаціях.

Також відзначається середній рівень співпраці жіночих ГО з місцевою владою Києва (63,8%) та їх готовність долучатися до щорічних проєктів конкурсів КМДА з тематики гендерної рівності (90,4%). Це потребує розвитку фінансування підтримки проєктів жіночих ГО на рівні столиці.

«Незважаючи на активну діяльність, ГО стикаються з браком ресурсів, що обмежує їхню здатність охоплювати ширшу аудиторію. Громадські організації потребують грантової підтримки та залучення до конкурсів проєктів, організованих як місцевою владою, так і міжнародними донорами», - наголосила Боковець.

Наголошувалося, що недостатній рівень підтримки з боку місцевих органів влади знижує ефективність реалізації проєктів, а при відборі жіночих ГО на фінансування існують «гендерні упередження».

«Як зазначали учасники міських конкурсів, деякі члени комісій з відбору організацій для фінансування за бюджетні кошти мають особисті упередження щодо гендерно чутливих проєктів. Саме через цю упередженість проєкти гендерної чи феміністичної спрямованості, які подають «жіночі» ГО, не отримують голоси підтримки», - зауважують експерти.

Дослідження проводилося з 13 листопада по 19 грудня 2024 року методом телефонного експертного опитування представників ГО, структурних підрозділів міської та районних державних адміністрацій, муніципальних установ, які співпрацюють з ГО. В опитуванні взяло участь 105 представників ГО, діяльність яких пов’язана з просуванням гендерної рівності, та 2870 фахівців установ міста, які співпрацюють з ГО.

Як повідомлялося, у вересні 2023 року уряд ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів на 2023-2025 роки. Мета – до 2030 року досягти скорочення гендерного розриву в оплаті праці з 18,6% до 13,6%.

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк