Цифрове майбутнє української музичної спадщини. Презентація результатів проєкту

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) презентувало результати проєкту «Цифрове майбутнє української музичної спадщини», в рамках якого було оцифровано 12 опер.

Презентація результатів проєкту відбулася в Укрінформі.

"Надзвичайно важливим є збереження української культурної спадщини, і ми розглядаємо це питання широко. Це і нерухома спадщина, яку ми, наскільки можливо, захищаємо в умовах збройної агресії Російської Федерації, і музейні та цінні бібліотечні фонди... Зазвичай у пріоритеті збереження перебувають саме музейні та бібліотечні фонди. І це зрозуміло, адже державний музейний фонд налічує 12 мільйонів одиниць зберігання, а бібліотечний фонд — ще більше. Однак театри та музичні інституції часто залишаються поза цим процесом, хоча вони також відіграють ключову роль у збереженні культурної спадщини", - сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.

Вона зазначила, що у проєкті брали участь три оперні театри — Національні опери в Києві, Одесі та Львові, які існують понад 100 років. За її словами, кожен із них зберігає значну частину української музичної спадщини, тож їхня участь у цьому проєкті є надзвичайно важливою.

"Для мене особисто було важливо підкреслити ту роль, яку відіграють оперні театри. Водночас це лише початок великого шляху, адже значна частина музичної спадщини зберігається в різних інституціях України — філармоніях, інших концертних організаціях, а також у вигляді театральних текстів, що можуть зберігатися в архівах драматичних театрів", - підкреслила Григоренко.

За її словами, деякі важливі надбання залишаються недостатньо дослідженими чи невідомими широкому загалу. Одним із завдань проєкту було саме складання переліку того, що зберігається в цих театрах, щоб зрозуміти обсяги та значення цієї спадщини.

"Загалом у нас перелік складений з трьох театрів, це 136 найменувань з цих театрів, з яких 12 опер оцифровано. Це близько 25 000 зображень", - додала Григоренко.

Кураторка проєкту Ірина Тукова зауважила, що для оцифрування обирали твори, які мають повний комплект партитури, клавір і партії. За її словами, акцент робився не на популярні твори чи ті, що вже отримали нове сценічне втілення, а на забуті твори, які наразі перебувають під великим питанням щодо їх сценічного відтворення. Однак ці твори є важливою частиною нашої історії і потребують збереження.

"Це те, що є нашою історією, те, що є нашою пам'яттю. Без усвідомлення того, як розвивалася наша музика, як розвивалася наша культура, під впливами яких факторів те чи інше створювалося, це неможливо зрозуміти", - сказала Тукова.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці ALIPH та Європейського Союзу.

Як повідомлялося, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського оцифрували близько трьох тисяч унікальних артефактів у форматах 2D та 3D.