На Київщині - бунт проти сирійських біженців: У Яготині облаштували блокпост

Жителі міста Яготина Київської області вирішили заселити у побудований тимчасовий пункт розміщення біженців учасників бойових дій в АТО з їхніми сім'ями.

Це рішення громада ухвалила самовільно і реалізувати його планує у п'ятницю, 18 березня. Наразі яготинці облаштували блокпост, аби зашкодити поселенню іноземних біженців, розповів Радіо Свобода депутат Київської обласної ради Армен Шахарьянц.

"Останніми днями в Яготині часто проходять протестні акції та народні віче - люди проти того, щоб у їхньому місті відкрився пункт тимчасового розміщення біженців. Будівництво комплексу розпочалося у 2013 році, а от про його призначення місцеві дізналися лише нещодавно", - йдеться у публікації.

Люди переконані, що до пункту заселять сирійських біженців, тому вирішили, що діятимуть на випередження.

"Для того, щоб не допустити іноземців, ми вирішили заселити туди воїнів АТО і поступово оформлювати документи. Вони заслуговують на більше, ніж сирійці, вони захищають нашу батьківщину, а сирійці чомусь свою батьківщину захищати не хочуть - виїжджають", - зазначає Шахарьянц.

Яготинці вже облаштували блокпост на в'їзді, на якому організували чергування. Місцеві вважають, що біженців можуть заселити вночі без погодження з громадою. Вони переконані, що мають право на такі дії, бо, за словами обласного депутата, з ними ніхто не погоджував проживання на території їхньої громади біженців.

Місцева влада Яготина підтримує жителів у їхньому небажанні бачити у місті мігрантів, каже Шахарьянц.

Є в мережі і застережливі думки. Леся Литвинова, координатор "Волонтерського центру на Фроловській", реагуючи на цей заклик, висловилась, що, хоча і вважає несправедливим те, що відбувається, акція із заселенням, на її думку, є "самозахопленням". Тому волонтер застерігає тих, хто має намір заселитися з дітьми у помешкання в такий спосіб.

Ситуацію в Яготині співкоординатор проекту "Без кордонів" центру "Соціальна дія" Максим Буткевич вважає маніпуляцією населенням через почуття страху. На його думку, через брак інформації місцевих "накручують" у політичних цілях. Жителі не знають, хто такі "біженці", не мають достовірної інформації про те, хто там буде поселений.

"Чомусь виникають абсолютно безглузді міфи про те, що мова йде про сирійців. Відповідно, є величезна кількість міфів і про самих сирійських біженців", - зауважує експерт.

До ініціативи поселення бійців АТО він ставиться із сумом, адже переконаний, що умови не підходять для постійного проживання ані для військових та їхніх родин, ані для біженців. Це тимчасове поселення в приміщеннях гуртожиткового типу, де обраховуються місця по ліжках, не для надання житла, пояснює Максим Буткевич. За його словами, тих двох центрів, які діють зараз в Україні, вкрай недостатньо.

"Мова йде про тих людей, які попросили про притулок в Україні і чиї заяви були прийняті до розгляду, незалежно від того, з яких країн вони є. Тобто вони вже є в Україні, і вони вже попросили про притулок, нікого нізвідки не привозять. Питання в тому, щоб їм надати тимчасовий дах над головою, щоб вони оговтались і почали процес інтеграції до місцевої спільноти. Мова не йде про новоприбульців. Це можуть бути сирійці, можуть бути афганці або росіяни, кількість яких останнім часом зросла через антивоєнні, антипутінські погляди, і вони, в принципі, перебувають по один бік барикад з нами", - наголошує експерт.

Нагадаємо, у 2002 році Україна приєдналася до Конвенції про статус біженців і взяла на себе міжнародні зобов'язання щодо захисту іноземців, які прибувають на територію України. На сьогоднішній день в Україні діють два пункти тимчасового розміщення біженців - в Одесі та у Мукачеві (Закарпаття). Вони відкрились у 2001 та 2004 роках і розраховані загалом на 320 осіб. Там розміщуються соціально-вразливі категорії біженців із 44 країн - багатодітні сім'ї, одинокі матері, діти без супроводу, люди, які зазнали насильства, тортур і не можуть себе забезпечувати. Вони утримуються в центрах за рахунок держави.

Цільове призначення пункту в Яготині визначили у 2003 році. Будувався комплекс повільно через затримки з фінансуванням. На його зведення витрачені кошти як державного бюджету, так і Європейського Союзу. Перша черга комплексу розрахована на 101 ліжко-місце.

За даними Державної міграційної служби, за 2015 рік близько 2500 осіб визнано біженцями, і ще близько 600 іноземців - особами, які потребують додаткового захисту. Всього станом на 1 січня 2016 року в Україні перебувають на обліку 75 252 іноземця та особи без громадянства.

Фото: strana.ua