Надія Оксенчук, директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА
Вчителів-сепаратистів можуть звільнити батьки учнів
- У нас було зареєстровано 11 тис. 229 учасників тестування, взяли участь 10 тис. 119 учнів, з них майже 9 тисяч випускників 2016 року, інші випускники минулих років. Це - 94,6%, що є дуже високим відсотком навіть у порівнянні з іншими областями України. З тимчасово окупованих районів Донецької області участь у ЗНО взяли 596 випускників. При цьому, у зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури взяли участь 90% від зареєстрованих учнів з тимчасово окупованих територій.
Загалом у 2015-2016 навчальному році у школах за дистанційно-екстернатною формою навчалося близько 1800 учнів з непідконтрольних територій. У кінці навчального року вони мали приїхати до навчального закладу, щоб доскладати усі необхідні іспити.
У цьому році, як і минулому, ми також проводили активну роботу з усіма службам, які дотичні до перетину лінії розмежування - прикордонниками, військовими, міграційною службою - щоб забезпечити безперешкодне перетинання учнями пунктів пропуску та вчасне потрапляння на ЗНО.
- Чи виникала така проблема, коли випускник, якому виповнилося 16 років, в'їжджав на підконтрольну територію по посвідченню про народження, а назад не міг виїхати, бо не має паспорта?
- Така ситуація могла виникнути лише, якщо раптом під час складання ЗНО учню виповнюється 16 років. Але ми і це передбачили: якщо таке ставалося, то ми зверталися у міграційну службу, учням видавалися тимчасові довідки, з якою вони могли виїхати назад. Крім того, за бажанням їм відразу у прискореному режимі виготовлялися паспорти. Але тут мова може йти лише про поодинокі випадки.
У цілому ж, випускники піклувалися про це заздалегідь: якщо їм виповнювалося 16 років, то вони відразу оформляли паспорт, щоб не мати потім проблем з перетином лінії розмежування. Таких випадків не було, щоб хтось, кому раніше виповнилося 16 років, приїхав для складання ЗНО без паспорта.
- Ви згадали про дистанційне навчання, що воно собою являє?
Дистанційно учні з окупованих районів будуть навчатися, як діти на контрольованій Україною території, весь матеріал буде опрацьований
- Наразі дистанційне навчання для школярів не є системною платформою на державному рівні. Але саме життя нас примусило цим зайнятися, хоча це і відбулося більше "кустарним" способом, на волонтерських засадах. У нас були вчителі, які мали свої блоги, сторінки в Інтернеті, там могли реєструватися діти і отримувати завдання, матеріали та роз'яснення он-лайн.
Однак саме по собі дистанційне навчання передбачає зовсім інше, це має бути введено у систему. І зараз наш Інститут післядипломної педагогічної освіти займається тим, щоб запустити вже справжнє дистанційне навчання. Закуплено платформу, розроблено контент, відповідні методики та програми. Визначено 5 шкіл, де будуть працювати підготовлені тарифіковані вчителі, їм буде платитися заробітна плата. Весь процес буде контрольованим. Учні з окупованих районів будуть навчатися, як діти на контрольованій Україною території, весь матеріал буде опрацьований. Буде журнал, ведення усіх записів. У групах буде близько 30-35 учнів. Тобто, як справжня школа, тільки на відстані, дистанційна.
- Слід розуміти, що ці переміщені вищі навчальні заклади - це фактично лише люди. Що вони встигли взяти з собою, те взяли. А хтось взагалі з однією сумкою встиг виїхати. Матеріально-технічна база, лабораторії, література - все залишилося там. Викладачі фактично переїхали на порожнє місце.
Всього з окупованої Донеччини виїхали 10 ВНЗ - 7 на підконтрольну територію Донецької області і 3 - за межі області. Їм було надано приміщення у безкоштовну оренду (чи оренду за 1 грн у рік), але вони, по суті, так і залишилися без матеріально-технічної бази.
І в законі власне йдеться про - цільову державна субвенцію, наприклад, в область, щоб вона могла їх фінансувати (бо взагалі-то ВНЗ фінансуються з державного бюджету). Крім того деякі виші підпорядковані різним Міністерствам та відомствам (Донецький національний медичний університет - Міністерству охорони здоров'я, Донецький юридичний інститут - Міністерству внутрішніх справ України). Десь потрібно провести ремонт приміщень, десь щось закупити тощо.
Поряд з цим, ми будемо оптимізувати професійно-технічну освіту в області. І тому будуть вивільнятися приміщення, які знаходяться у державній власності. Думаю, ці приміщення можна буде також передати переміщеним ВНЗ, які зараз "у приймах".
- Оптимізація профтехосвіти, що вона являє собою і з чим пов'язана?
- На сьогодні на території області є 46 професійно-технічних училищ і ліцеїв. Це забагато. Вони не заповнені: там, де може навчатися 1000 осіб, навчається 300-400.
Це не буде просте скорочення. Як повідомили нам в Міносвіти, ми можемо скоротити лише до 10% від загальної кількості. Однак, ми і не дуже прагнемо скорочувати, оскільки надіємося, що в недалекому майбутньому настане мир і Донеччину треба буде відбудовувати швидкими темпами. І тут постане потреба саме у спеціалістах робітничих професій.
- Яких ще кадрів не вистачає в області?
- Передусім, нам не вистачає держслужбовців. Наприклад, в нашому департаменті немає юриста. Не вистачає вчителів, зокрема, іноземної мови, інформатики, фізики, географії. Хоча це проблема по усій Україні.
Однак нам дуже не вистачає справді робітничих професій. З одного боку кажуть: чого профтехосвіта продукує робітників, куди вони підуть працювати? А з іншого, коли ми сьогодні поставили питання, що нам потрібно швидкими темпами відбудовувати заклади освіти, наприклад, опорні школи, то є побоювання, що ми не зможемо знайти потужні будівельні організації. Їх виявляється не так і багато. Є побоювання, що на тендери на реконструкцію опорних шкіл прийде не багато учасників. А нам потрібно, щоб над однієї опорною школою працювали не менше 150 людей, щоб швидко все завершити до початку нового навчального року.
- Щодо вчителів, яких не вистачає. Представники громадськості Донеччини скаржилися, що в школах залишилися працювати вчителі, які симпатизували сепаратистам, пропагували ідеї "ДНР". Наскільки це відповідає дійсності?
- Особисто мене не було в той час, коли це відбувалося. Я очолила департамент півроку назад. І весь час лише чую такі розмови: ось таке було, це було... Не раз говорила на зустрічах з активістами, громадськістю - давайте матеріали, прізвища. Для цього у нас є СБУ, прокуратура. Директор департаменту не є тим органом, тією людиною, яка за сепаратистські настрої може звільнювати.
- Хіба в директора департаменту освіти немає жодних інструментів з цього приводу?
- На жаль, поки немає. Директор департаменту згідно зі своїми повноваженнями взагалі не звільняє і не призначає на роботу. Він лише контролює та координує. Школи належать відділам освіти, відділ освіти безпосередньо підпорядковується мерії чи міським і районним адміністраціям.
Директора звільняють органи управління освітою міських рад та райдержадміністрацій, залежно від того, як прописано у положенні. А начальника відділу освіту звільняє мер вже за моїм погодженням.
- Очевидно, що не в усіх випадках є якісь докази. Але ж усі знають, що ця людина в школі пропагувала за "ДНР", поширювала учням ці ідеї, а зараз продовжує викладати. Це ж не припустимо? Невже не можна це вирішити якось без СБУ?
- Звичайно, це не припустимо.
Певною мірою все залежить від особистого вольового рішення директора. Жоден вчитель не смів би цього робити, якби директор був тією людиною, яка була б на місці.
Ну немає у нас в кодексі закону про працю статті за сепаратизм. А так - лише через суд.
І треба розуміти, що ніхто зараз себе вже так не поводить - усі ці люди притихли і працюють. Вони ж як говорять: кожен має право на помилку. Визнали свою помилку і працюють, нарікань зараз до них немає. На сьогодні час вже трохи втрачений.
Водночас, вчителя сьогодні також можна звільнити за результатами атестації, яка проводиться кожні 5 років.
Все залежить від батьків, вони наші замовники. Або вони хочуть, щоб їх діти навчалися в українському дусі, були свідомими патріотами, або просто закривають очі, змиряються з тим, що було.
Особисто мені не відомі факти, щоб були звільнені вчителі за сепаратизм у Донецькій області.
- Ви вже згадали про опорні школи. Цього річ в Донецькій області планується відкрити 21 таку школу. Розкажіть, будь-ласка, в чому суть опорної школи? Це буде будівництво нових чи реконструкція існуючих?
- Сьогодні говорити про будівництво нової школи немає сенсу, оскільки школи в області й так не заповнені на 100%. Маємо збудовані школи і в сільських районах і в містах, де навчається небагато дітей, трохи більше сотні.
І саме тому мова йде про оптимізацію цих шкіл, які є, якщо так можна висловитися, затратними - великі кошти йдуть на комунальні послуги, вчителі не мають повного навантаження. Власне, це стосується не лише Донецької області, а й усієї України.
Зараз в країні йде адміністративно-територіальна реформа, створюються громади. Гроші тепер не будуть йти в один кошик, а - на громади. І кожна громада має навчитися розпоряджатися, рахувати свої кошти. Якщо у цій громаді є декілька десятків таких шкіл, як згадувалося вище, то вони не зможуть їх фінансово утримувати.
І тому ми прорахували наперед та звернулися до доброї практики освітніх округів. Передусім, ця практика стосується громади у сільській місцевості, де є не так багато дітей але багато шкіл і їх треба оптимізувати. Тобто, існує школа, яка буде 3-го ступеню, чи 1-3 ступеню - це буде опорна школа. Вона матиме філії, які являтимуть собою школи з меншим ступенем. Таким чином, якщо одна визнана, наприклад, школою 3-го ступеню (9-11 класи), то інші школи будуть 1-го ступеню (1-4 класи) чи 2-го ступеню (5-9 класи).
На Донеччині усі опорні школи будуть 1-3 ступеню. Вони матимуть філії. Деякі з цих філій-шкіл на даний момент є 1-3 ступеню, однак стануть 1-2 ступеню, деякі школи з 1-3 ступеню стануть школою 2-ступеню. Опорна школа матиме близько 3 філій. У цих філіях не буде директора, а працюватиме лише завідувач цієї школи. Директор опорної школи братиме на роботу та звільнятиме тих, хто працює у філіях.
Опорні школи знаходитимуться в усіх районах Донецької області. У кожній з них має навчатися не менше 360 дітей.
Реформи в освіті треба з чогось починати. І опорні школи стануть нашим першим кроком у цьому напрямку. З обласного бюджету в середньому виділяється близько 20 млн грн. на кожну опорну школу: термомодернізація, покращання матеріально-технічної бази, внутрішній ремонт тощо. Адже у нас школи просто не витримують ніякої критики: починаючи від шкільного подвір'я і закінчуючи туалетом. Це просто жах. Таким чином, буде зроблено і оптимізацію мережі шкіл і покращання якості наданих ними послуг.
Також в опорних школах працюватимуть навчені інноваційним методам вчителі. Для цього будуть створені усі умови: ми закупимо цифрові лабораторії для кабінетів фізики, хімії, біології, лінгафонні кабінеті для вивчення іноземної мови, інтерактивні дошки тощо. Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти із залученням київським та львівських спеціалістів приїдуть сюди і поділяться своїм досвідом. Окремо будуть проведені курси перепідготовки вчителів, щоб усі вони змогли пройти через цю нову філософію в освіті. Можливо, і нових вчителів наберемо, нам цікаві молоді люди.
- На нещодавній колегії Донецької ОДА очільник області Павло Жебрівський гостро розкритикував мерів та керівників райдержадміністрацій за те, що не приділяють потрібної уваги опорним школам. За його словами, наразі проектно-кошторисну документацію на опорну школу зроблено лише в Костянтинівському районі, строки по тендерам зриваються. Є загроза, що опорні школи не відкриються 1 вересня?
- Так, поки проектно-кошторисна документація зроблена лише по одній школі. Усі запевняють, що до кінця травня буде подано більше проектів. Наразі вже визріває проект в Новогродівці, Авдіївці, Краматорську, Слов'янську. Але ж потрібно зробити експертні висновки, це також тягне час. Мери та керівники райдержадміністрацій звичайно затягнули процес, вони повинні були почати ще в лютому готувати документи.
Відразу після подання проектно-кошторисної документації оголошується тендер (а через Prozzoro це швидше, ніж тендерні закупівлі взагалі) і починаються роботи. У деяких школах частина робіт вже виконана в минулому, там буде швидше.
Ми заздалегідь подумали про те, що через ці зволікання вчасне відкриття деяких шкіл може бути під загрозою. Вирішено, що до 1 першого вересня обов'язково мають бути зроблені усі внутрішні роботи, які заважають навчальному процесу, а далі, наприклад, якщо потрібно утеплення фасаду, то його можна робити і під час навчального процесу.
Люди тут дуже бояться відповідальності, для них це все одно, що брати якийсь тягар на плечі. Я довго працювала на посаді начальника управління освіти міста Львова, а до цього я була директором школи, яку добудовували до 1 вересня. Тому я знаю, що за 3 місяці це можна зробити, і мене не обманути. Мені дуже хочеться, щоб опорні школи запрацювали на Донеччині, щоб діти регіону могли здобувати справді якісну українську освіту.
Василь Короткий. Краматорськ
Фото: slavdelo.dn.ua.