Тилігул. Лиман, солоніший за Чорне море

На території Тилігульського лиману реєструють 275 видів птахів, з них під охороною держави перебуває 49 видів

На заході Миколаївщини розташована найбільша водойма північного Причорномор’я, безцінний скарб України – Тилігульський лиман. Його довжина сягає 60, а ширина 4,5 км. Це ще й найглибша закрита водойма регіону - понад 20 метрів. Крім того, тут неймовірно чиста вода, прозорість якої досягає семи метрів. Але найбільша унікальність Тилігулу в тому, що його вода має океанічну солоність – 30-32 проміле, тоді як у Чорному морі цей показник досягає тільки 17-18.

НАПІВДИКИЙ ПЛЯЖ І ЦІЛЮЩІ ГРЯЗІ

Усе це забезпечує прекрасні можливості для розвитку тут екологічного туризму і різних видів рекреаційної діяльності. На Тилігульському лимані вже міцно укоренилися і стали традиційними пляжний відпочинок, аматорська риболовля, полювання, прогулянки на човнах, пішохідні пізнавальні екскурсії, і звичайно ж, спостереження за птахами. Тут є також однойменний регіональний ландшафтний парк.

Крім того, Тилігульський лиман славиться своїми рибними ресурсами.

«А якщо врахувати, що сьогодні туризм є другою індустрією у світі за прибутковістю та кількістю робочих місць після енергетики, то переоцінити перспективи Тилігулу для Миколаївщини, та й усієї України, вкрай важко. Скажімо, одну тільки «Ейфелеву вежу» у Парижі щороку відвідують до 6 мільйонів туристів. Нам, звичайно, до цього ще дуже далеко, але потенціал маємо значний. Миколаївщина входить у трійку областей України з найпотужнішими туристично-рекреаційними ресурсами. І наш Тилігул тут посідає одне з вагомих місць», - розповідає директор регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (РЛП), Заслужений природоохоронець України Олег Деркач.

Пляжний відпочинок на узбережжі, особливо у поєднанні з іншими видами рекреації – рибалкою, прогулянками на човнах, пішими екскурсіями, є найбільш привабливим для відвідувачів Тилігульського лиману. Однак, використання берегової зони в оздоровчих цілях обмежується природоохоронними функціями парку, зокрема, необхідністю підтримання сприятливих умов для гніздування та перебування птахів під час сезонних міграцій. Тому рекреаційні пункти тут облаштовуються переважно на піщаних косах, уздовж відкритих акваторій лиману з достатньою глибиною.

Сьогодні РЛП «Тилігульський» підтримує функціонування п’яти рекреаційних пунктів, які є на косах. Найбільш придатними для згаданих вище цілей є Атаманська, Анатолівська та Червоноукраїнські коси, рекреаційна ємність яких разом з іншими ділянками узбережжя складає близько однієї тисячі чоловік на добу. Тут організовані елементарні речі, потрібні для туристів. Зокрема, є урни для сміття, столи, лавочки, навіси тощо.

Хто приїздить сюди більш як на один день, може розміститись на відпочинок у наметах або садибах сільських господарів. Однак, потік відвідувачів поки що стримується відсутністю достатньої кількості побутових умов, обладнаних належним чином майданчиків для відпочинку, укриттів від негоди тощо. Натомість є низка інших переваг, серед яких і відносно невелика відстань до обласного центру.

«Особисто мене, як і багатьох тутешніх відпочивальників, тут приваблює дика природа, незаймані береги, малолюдні пляжі. І все це за 80 км від Миколаєва! Можна протягом одного дня приїхати, відпочити і повернутися назад. Чим ще цікаві ці коси? Якщо вітер з півночі і наганяє брудну воду – ви відпочиваєте і купаєтесь з південного боку. Якщо навпаки – переходите на інший бік. Це дуже зручно», - говорить Деркач.

Крім унікальної солоності води, Тилігул має ще одну важливу принаду – великі запаси лікувальних грязей. Поєднання цих двох факторів можна з успіхом використовувати у лікувально-оздоровчих цілях. «У нас ще за часів СРСР було відкрито найбільше у Східній Європі родовище цілющої грязі. За деякими оцінками, її запаси тут досягають 14 мільйонів тонн, а балансова вартість - 5 мільярдів доларів. Воно більше, ніж Куяльник та інші, вже добре відомі і розкручені курорти. Але наразі все це потрібно підтвердити медико-біологічним висновком, бо багато років цим ніхто не займався», - відкриває потенційні можливості цього парку його директор.

Отож у майбутньому на березі Тилігульського лиману біля села Червоноукраїнка планується будівництво санаторію-профілакторію. Місцеві грязі можуть широко використовуватись для лікування захворювань опорно-рухового апарату, нервової системи, шкіри тощо.

Варто наголосити, що допоки тут немає офіційної здравниці, знавці тутешньої грязі приїздять сюди і лікуються нею на власний розсуд. Причому, багато хто каже, що допомагає.

ВІД ШКОЛИ ВІНДСЕРФІНГУ - ДО УСТРИЧНОЇ ФЕРМИ

Це місце вже давно примітили і любителі таких популярних видів спорту як кайтинг та віндсерфінг. Саме піщані коси біля села Червоноукраїнка є визнаним в Україні центром їх розвитку. Тут регулярно проводять один з етапів чемпіонату України з кайтбордингу («TEZ TOUR KITE CHAMP»), а з 2013 року працює школа віндсерфінгу.

Враховуючи високу естетичну та пізнавальну цінність природних ландшафтів Тилігульського лиману і наявність багатьох археологічних пам’яток, у межах заповідного об’єкта прокладено низку туристичних маршрутів і екологічних стежок. Найцікавішими для туристів виявились екскурсії на Тилігульський пересип, Анатоліївську та Атаманську коси, гирло річки Царега і Ташинську затоку.

«Для подальшого розвитку екологічного туризму на Чорноморському узбережжі, зокрема і в курортній зоні Коблеве, яка є неподалік, надзвичайно важливе значення має створення Центру відвідування РЛП «Тилігульський». У його в складі функціонуватимуть музей природи Тилігульського лиману та Чорного моря, сувенірні кіоски, морський акваріум, вольєри для розведення рідкісних тварин, контактний дитячий зоопарк, пункт спостереження за птахами, відповідні навчальні стежки та оглядові майданчики. Головне приміщення візит-центру повинно включати також невеликий конференц-зал, наукові лабораторії зі сучасним обладнанням, міні-готель і кафе. Такі заклади, як показує світовий досвід, відвідують тисячі туристів. Вони мають величезний просвітницький потенціал, особливо для школярів і студентів, сприяють залученню місцевих жителів до створення нових суб’єктів господарювання у рекреаційній сфері. Для реалізації цього проекту ми підготували інвестиційну пропозицію і почали розробку експозиції майбутнього музею природи», - ділиться своїми найближчими планами Деркач.

На його думку, Центр відвідування парку доцільно розмістити на межі з курортною зоною Коблеве, на земельній ділянці пересипу Тилігульського лиману. При облаштуванні основних споруд рекомендується використати збірно-розбірні дерев’яні конструкції, як найбільш екологічно дружні для території заповідного об’єкту.

У планах дирекції парку є ще один надзвичайно цікавий проект – розвиток гастрономічного туризму. «Уявіть, ідете ви вулицею Миколаєва, до вас підходить турагент і пропонує скуштувати справжніх свіжих устриць. Далі вас привозять на Тилігул, і тут на свіжому повітрі, посеред мальовничого ландшафту ви смакуєте місцевим екологічним продуктом. Для цієї мети передбачається створити устричну ферму. Напрацювання є, ми знаємо, як це зробити вже найближчим часом», - розповідає директор парку.

Важливим ресурсом для розвитку пізнавального та наукового туризму на цій території є видове різноманіття птахів. Тут прекрасні умови для їх гніздування, харчування і відпочинку. Завдяки цьому Тилігульський лиман отримав статус водно-болотистих угідь міжнародного значення. У різні сезони тут реєструють до 275 видів птахів, що становить близько 70% орнітофауни всієї України. З них під охороною держави перебуває 49 видів.

Деякі види птахів, що проживають на території парку, є рідкісними і внесені в Національну та Міжнародну Червоні книги. Це, насамперед, рожевий пелікан, малий баклан, каравайка, сірий журавель, орлан-білохвіст і багато інших.

Лиман також має велике значення для сучасної екологічної освіти та наукових досліджень. Щороку у весняно-літній період на базі РЛП «Тилігульський» проходять навчальні та виробничі практики студенти-біологи Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та студенти-екологи Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Тилігульський лиман є об’єктом наукових досліджень фахівців Одеського філіалу Інституту біології південних морів імені Ковалевського, Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України, ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», Одеського національного університету імені Мечникова, Одеського екологічного університету та інших.

«Тилігульський лиман - це унікальний об’єкт із наразі ще нереалізованими до кінця можливостями. Але ми знаємо його потенціал і знаємо, як його реалізувати», - переконує Олег Деркач.

А для тих, хто ще не відкрив для себе це місце, хочемо зазначити, що так, справді, відпочинок на Тилігулі ще не забезпечує достатнього рівня комфорту. Тут відсутні розкішні готелі та ресторани. Але в цьому є і його особливість. Той, хто сюди приїде, матиме доступ до первісної природи, чистої води з унікальною солоністю, і напівпорожнього берега, де замість гучних дискотек і барів ви отримаєте можливість насолоджуватися стоголоссям птахів і шумом припливу.

У наступній розповіді нашого проекту "Сім днів у регіоні" читайте про ще одну туристичну мекку Миколаївщини – урочище Бузький Гард - форпост Запорозького козацтва і центр Бугогардівської паланки.

Більше про Миколаївщину у проекті "Сім днів у регіоні" читайте у матеріалах:

"Український Гранд-каньйон в мініатюрі", "Мигія. Центр України з екстремальних туристичних розваг".

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото О.Кремка, О.Деркача та з інтернету