Вибухи на арсеналі в Калинівці: життя після Армагеддону

Хоча в Калинівці ще зрідка й бахкає, місцеві мешканці копають буряки і ремонтують хати: зима близько

Не зогледілися, а після вибухів на військовому арсеналі вже й тиждень минає. Тривають пошуки винних. Політики вправляються в інтригах, набираючи на трагедії балів і топлячи конкурентів. А місцевому населенню до пристрастей у верхах байдуже. Оговтавшись після нічного «бомбардування», люди взялися латати діри в дахах, склити вікна й підмуровувати пробиті снарядами стіни. У них правда своя, проста і прагматична: жити далі поряд із «пороховою діжкою» страшно, але куди подінешся? Поневіряння переселенців зі сходу країни ж-бо бачили. Отож, хоча зрідка ще там щось бахкає за околицею, копають буряки та моркву і ремонтують хати: зима близько. Бачила все на власні очі кореспондент Укрінформу.

Найбільше постраждало від вибухів на арсеналі село Павлівка. У п’ятницю, коли туди завітав прем’єр Володимир Гройсман, біля школи зібралися місцеві жителі. Почувши від глави уряду, що держава постраждалих напризволяще не залишить, побігли записуватися у списки на шифер – місцевий нардеп-мажоритарник пригнав хуру. Потім іще два причепи з покрівельним матеріалом притягли тракторці. Згодом привезли ще й машину дощок. Роздавали безкоштовно. Отож, брали їх люди із запасом – часом удвічі більше, ніж треба. Бо хто знає, коли ще така нагода трапиться: «Тут безплатно, а коло сільради за гроші дають»... Адже з шифером в області й, як виявилося, в країні – дефіцит: працюють лише два заводи, і вінничани вигрібають його «з коліс». 

Найбільше ж хвилювало людей – як і коли компенсуватимуть завдані збитки тим, хто відновлював пошкоджені домівки власним коштом: зрозумілого механізму, як, із чим і куди звертатися, на той момент іще не було. 

Як кажуть в ОДА, наразі в село вже доправили понад 9 тисяч листів шиферу (при потребі 15 тисяч), везуть інші будматеріали, – почали освоювати 20 мільйонів зі ста виділених урядом на відновні роботи в зоні ураження.

Для оперативного вирішення проблем кожної постраждалої території у зоні НС голова облдержадміністрації Валерій Коровій визначив відповідальних із керівників структурних підрозділів ОДА. Ті начебто вже й налагодили співпрацю з мешканцями постраждалих територій, залучили до процесу сільські ради територіальних громад. Загалом, зараз у Павлівці працюють 25 бригад із 5 приватних будівельних підприємств, яких підрядили відбудовувати село.

Приводять до ладу і сільську школу.

- Бачите, який у нас вдався День учителя? Батьки, діти і наш педколектив толокою прибирали школу від будівельного сміття, – розповідає директорка школи Тетяна Шуманська. – На другому поверсі упало 80-85% стелі, вибуховою хвилею вибило майже всі вікна. Тепер би якнайшвидше відремонтувати… У нас тут навчаються 397 дітей – це двадцять класів. Ми ж одна з найбільших шкіл у районі.

Утім, якщо в місті Калинівці та п’яти постраждалих селах навчання відновлюють у понеділок-вівторок, то на павлівських дітей чекають позачергові канікули: школа не працюватиме ще принаймні тиждень.

- У школі впала стеля на другому поверсі, позаяк вона виготовлена за старою технологією – дранка зі штукатуркою. Крім того, пошкоджені вікна. Відновленням займається управління капітального будівництва Вінницькокої ОДА, – ремонтуються стелі, стіни, здійснюється заміна вікон, – повідомив під час телефонної розмови начальник відділу освіти Калинівської РДА Сергій Ференець. – Вони обіцяють за тиждень поставити вікна, щоб ми почали роботу на першому поверсі. Тоді у дві зміни організуємо роботу школи. А другий поверх закінчуватимуть трохи довше.

За його словами, навчання тут зможуть почати після 10 жовтня.

Ще з минулого тижня люди відновлюють власні домівки й самі – де є на обійсті добрий хазяїн. А комусь доводиться чекати черги, поки допоможуть будівельники.

Найбільше ж у Павлівці сподіваються на чесне слово влади Ніна і Григорій Ковальчуки, чия хата після потрапляння снаряду згоріла вщент.

- У нас і Коровій (голова ОДА – авт.) був, і Гройсман. Він казав, що нову хату поставлять, а поки живемо в сусідів. А куди підеш? У нас кози є, треба годувати. Бо пішли з дому тільки на добу, а п’ять курок пропало. І кіт наш, Пушок, – ми вже думали, що його вбило. Але прийшов, зайшов до хати, а там тільки стіни і паленим смердить, то він кудись утік… Нам сільські люди і волонтери скільки добра (одягу) понадавали! Тільки воно все нам не підходить – будемо сусідам роздавати.

Хвилюється, чи не завалиться хата, й пенсіонерка Катерина Зоря. Вибуховою хвилею з будинку позривало шифер, а у веранді снаряд пробив стелю й упав усередині приміщення.

- Як бабахнуло, я з переляку й вискочила. Диму, пилюки – море. Виходжу з хати, переступаю, за щось перечепилася. Дивлюся, а то труба залізна. Думала, що комин упав з літньої кухні, і давай його смикати, – хоч на металолом здам. Аж потім син сказав, щоб не чіпала, бо то снаряд нерозірваний. Чуть сама біди не наробила. А ще один снаряд на винограді завис, – розповідає жінка.

Таких вибухонебезпечних сюрпризів на городах, полях, у місцевих лісах іще чимало. За даними ГУ ДСНС у Вінницькій обалсті, станом на ранок понеділка піротехніки обстежили на наявність вибухонебезпечних предметів на 12,6 тис. га території. І виконання заявок від людей, які виявили у себе на обійсті нерозірвані боєприпаси, триває. Усього ж рятувальники наразі виявили і вилучили 547 вибухонебезпечних предметів.

І коли навіть дорослі через необізнаність діють нерозважливо, то діти з їхньою допитливістю – категорія вкрай уразлива. Аби не накоїли лиха, граючись зі знайденими боєприпасами, в місцевих школах екстрено проводять уроки безпеки.

- Починаючи з 2 жовтня у навчальних закладах населених пунктів, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації на арсеналі, буде відновлено навчальний процес. Враховуючи, що на цих територіях залишається дуже багато боєприпасів, рятувальники проведуть у школах відкриті заняття зі школярами про правила поведінки при знаходженні підозрілих і вибухонебезпечних предметів, – розповідає начальник відділу агітаційно-пропагандистської роботи Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Вінницькій області Олександр Кутовий.

За його словами, такі заняття проведуть у навчальних закладах Калинівки та шести сіл – трьох Калинівського і трьох Вінницького районів, які потрапили в зону розльоту боєприпасів. Дітям показуватимуть, які предмети не можна чіпати, розкажуть про алгоритм дій у разі їх виявлення – куди телефонувати і повідомляти про знахідку, як обгородити територію, і чого не можна робити з вибухонебезпечним пристроєм у жодному разі.

Антоніна Мніх, Вінниця

Фото автора та Укрінформ