Підозрюваного в оборудках заступника голови Запорізької облради залишили на посаді

Апеляційний суд Харківської області відхилив скаргу прокурора та залишив на посаді заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка, який є підозрюваним у кримінальній справі.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла прес-секретар суду Євгенія Бондаренко.

"Суд розглянув апеляцію прокурора, яку подано на ухвалу слідчого судді Червонозаводського райсуду Харкова від 28 грудня 2017 року щодо відмови у відстороненні від посади заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка. Суд узяв до уваги клопотання учасників процесу та заслухав пояснення сторін кримінального провадження", - зазначила Бондаренко.

За її словами, за результатами розгляду колегія суддів залишила апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Читайте також: Суд залишив у силі домашній арешт для браті Марченків

"Таким чином, ухвала слідчого судді Червонозаводського райсуду Харкова про відмову в задоволенні клопотання прокурора про відсторонення Марченка від посади в межах строку досудового розслідування залишилася без змін", - сказала Бондаренко.

Як повідомляв Укрінформ, 11 січня Апеляційний суд Харківської області залишив під домашнім арештом братів Марка та Владислава Марченків - фигурантів справи про заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України). Причому заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка суд помістив під частковий домашній арешт, щоб він зміг виконувати депутатські обов'язки.

Третьому фігуранту - керівнику одного з комунальних підприємств м. Мелітополя Олегу Брезанову - оголошено про підозру у справі.

На думку слідства, підозрювані разом з іншими особами розробили схему незаконного заволодіння бюджетними коштами. Зокрема, 2017 року оголошено понад 10 тендерів через систему «Прозорро» на ремонт та реконструкцію освітлення парку відпочинку у Мелітополі, спортмайданчиків та багатопрофільного ліцею у Запоріжжі, однак фактично вони не відбувалися. Підозрювані не допускали до участі у торгах сторонніх учасників, тож державне замовлення розігрувалося лише між підконтрольними фірмами, частина з яких має явні ознаки фіктивності. Після тендерів складалися фіктивні документи про виконання робіт та послуг, які фактично не проводилися, а кошти переводилися на рахунки підконтрольних фірм, звідки їх переказували фіктивним підприємствам.

Збитки бюджетів Запоріжжя та Мелітополя від таких оборудок становили більше 87 млн грн.