Тростянецьке диво: комфортно жити, працювати і відпочивати
Тростянець на Сумщині є типовим маленьким українським містечком.
Компактне, з населенням десь 20 тисяч мешканців, воно ще з десяток років тому було відоме широкому загалу хіба що своєю шоколадною фабрикою та історичними спорудами, які, втім, призначені здебільшого лише для екскурсійного огляду.
Наразі ж Тростянець може сміливо претендувати на статус однієї з українських столиць фестивального руху та потужного вітчизняного генератора інноваційних ідей розвитку міста.
Про туристичні принади Тростянця (фортецю „Круглий двір”, палац Кеніга, урочище „Нескучне” та інші) ми свого часу докладно розповідали у проекті „Сім днів у регіоні”. Зараз же мова піде саме про те, як тут впроваджуються у життя ініціативи, завдяки яким місто економить кошти, а його мешканці відчувають себе повноправними членами громади, здатними впливати на її розвиток.
„Коли у Тростянці створювалася громада, були сумніви, чи це нам треба?”
Звичайно, краще, ніж мер Тростянця Юрій Бова про даний напрямок роботи ніхто не розповість, хоча, їдучи у відрядження до цього міста, хотілося почути і думку про ситуацію в райцентрі місцевих жителів. Тож іще в маршрутці розговорився з жіночкою, яка щиро ділилася своїми думками щодо того, як сьогодні живеться тростянчанам.
„Думаю, він на своєму місці. От видно, що переживає за людей. Взяти хоча б наш ринок. Раніше це був невеличкий базарчик, зараз же туди приємно зайти, просто супер... А скільки фестивалів у нас проводиться, скільки людей сюди щороку з’їжджається. Коли у Тростянці створювалася громада, були сумніви, чи це нам треба? Однак поки що ніяких тривог із цього приводу нема. Звичайно, є у нас проблеми, ніхто не каже. Однак якось так віриться, що у місті все буде добре”, - розповідає моя співбесідниця.
Так, як вона, виходить, розмірковує й більшість мешканців Тростянця. Бо чому б тоді на виборах очільника новоствореної Тростянецької ОТГ у жовтні 2017 року конкурентів у Юрія Бови не знайшлося (унікальний, погодьтеся, випадок!) і за нього віддали свої голоси 85 відсотків виборців.
Про високий рівень довіри до нього свідчить і зайняте за підсумками 2017 року третє місце у всеукраїнському рейтингу „Мер-інноватор”: Юрія Бову підтримав 21 відсоток тих, хто взяв участь у голосуванні, причому не тільки тростянчан.
Власне, мене у цій поїздці найбільше цікавило: наскільки ці проценти довіри відповідають реальному стану речей у провінційному, здавалося б, місті, і чи можливо взагалі отаким от населеним пунктам та за рахунок чого претендувати, як кажуть, на місце „під сонцем”, та ще й там почуватися досить непогано.
...Чекаючи у міськраді, доки у мера закінчиться нарада, звернув увагу на велику кількість молодих працівників.
- Середній вік моїх колег, а їх є 58, складає 37 років. Можливо, саме це дозволяє нам разом братися за розробку і впровадження найсміливіших проектів розвитку, нових технологій, адже молоді властиво дивитися вперед, - коментує кадрову ситуацію міський голова.
За словами Юрія Бови, прийшовши на керівну посаду ще у 2005 році, він перед собою та своєю командою поставив насправді дуже прості завдання.
- Був розроблений стратегічний план економічного розвитку міста за трьома пріоритетними напрямками: залучення інвестицій; розвиток малого та середнього бізнесу, в тому числі через розвиток туризму; створення належної комунальної інфраструктури. І незабаром з’явилися перші результати цієї роботи, - розповідає мер.
Зокрема, за 2005-2008 роки житловий фонд Тростянця було повністю переведено на індивідуальне опалення: у всіх 144 комунальних багатоквартирних будинках встановили індивідуальні газові або електричні котли, завдяки чому жителі стали в рази менше витрачати коштів на опалення своїх квартир. Відтак тут не знають, що таке борги за спожиту теплову енергію, оскільки всі платять вчасно і в повному обсязі. І при цьому в місті зняли з порядку денного низку проблем у комунальному господарстві, наприклад, стосовно поривів тепломережі, що зазвичай супроводжується розритими дорогами та подвір’ями.
- З 2008 року завдяки встановленню індивідуальних газових котлів ми зекономили 21 мільйон кубометрів газу. Погодьтеся, це варто того, аби зайнятися цією роботою, - говорить Юрій Бова.
Наразі котельні міста переведено на тверде паливо. Покрівлі практично всіх багатоповерхівок якісно відремонтовані, замінено системи водопостачання та водовідведення на пластикові.
- Коли ми говоримо про необхідність створення ОСББ, то, на моє глибоке переконання, не можна віддавати будинки людям в управління без капітальних ремонтів дахів, комунікацій тощо. І цю роботу влада має взяти на себе, інакше створення ОСББ буде профанацією, – зазначає міський голова.
У сфері ЖКГ важливим досягненням він також називає участь у проекті „Відкрите місто”. У Тростянці створена і працює однойменна веб-платформа. За її допомогою будь-який мешканець може ініціювати вирішення важливої для його міста проблеми, звернувшись до відповідального за це посадовця.
Платформа дозволяє описати проблему, відмітити її на карті та сформувати електронний запит. Також вона передбачає можливість перевірити, у якому статусі перебуває запит: взято до розгляду, вирішено чи не вирішено. З 2014 року – моменту участі у проекті - надійшло 760 повідомлень про проблему, 706 з яких уже вирішено. На розгляд проблеми управлінцям дається три дні і місяць – на її усунення.
А ще влада міста ґрунтовно взялася за енергозбереження. У Тростянці встановлено "розумні" системи освітлення в під’їздах усіх багатоповерхівок: 784 енергозберігаючих антивандальних систем освітлення в під’їздах та 189 ліхтарів освітлення прибудинкових територій. Це сприяє значній економії електроенергії в розмірі 364 тисячі гривень щороку.
Також впроваджено енергоефективні заходи і у вуличному освітленні. Замість звичайних енергоємних ртутних ліхтарів встановлено близько 1500 люмінісцентних і натрієвих, Окрім цього, почали використовувати двотарифні лічильники і сучасні ліхтарі економ-класу. Культурно-мистецькі перлини Тростянця зараз підсвічуються сучасними світлодіодними ліхтарями низької потужності, за годину роботи яких витрачається лише кілька гривень.
Звернули увагу у Тростянці і на систему водопостачання. Задля поліпшення її роботи на всіх 7 водозаборах міста стоять польські насоси, запроваджено сучасні автоматичні системи подачі і регулювання тиску води.
Як і у більшості населених пунктів України, у місті дуже гостро стояло питання з його засміченням. Однак зараз воно знято з порядку денного. Відтак Тростянець, звідки, згідно з опитуванням, хотіли виїхати до 70 відсотків мешканців, вийшло на друге місце у всеукраїнському рейтингу за рівнем благоустрою. Культуру поводженню зі сміттям тут починають прищеплювати ще в дитсадках через навчальну програму „Чепурик”. Дітям у доступній формі розповідають, як треба сортувати відходи, як працюють комунальні служби тощо.
Може Тростянець похвалитися і наявністю на його території сучасного ринку, про який вже згадувала моя попутниця.
- Раніше там стояли металічні кіоски, лежав розбитий асфальт. Зрозуміло, що це викликало нарікання і у продавців краму, і у покупців. Реагуючи на них, влада запропонувала підприємцям об’єднати зусилля, і у жовтні 2016 року в Тростянці з’явився торговельний комплекс європейського рівня, який міськрада рік тому взяла у комунальну власність. Суб’єкти господарювання вклали кошти у будівництво павільйонів, а міська влада - у благоустрій ринку. І ми тепер пропонуємо нашим мешканцям чудовий сервіс. Сучасний ринок, де створено 50 додаткових робочих місць, – це яскравий приклад того, як можна своїми силами, не чекаючи ”манни небесної”, зробити власне місто кращим, - говорить Юрій Бова.
Продовжуючи тему підтримки малого бізнесу, слід зауважити, що у місті розроблено схему, де вказано можливі місця розміщення МАФів, аби підприємці не ставили їх на місці проходження комунікацій, та там де вони будуть недоцільні з містобудівної точки зору.
Сонячна електростанція – вигідний проект
Зрозуміло, що для реалізації всіх цих ідей владі потрібні гроші, і вона шукає їх, зокрема і шляхом залучення інвестицій.
Найвідомішим підприємством і флагманом місцевої промисловості не лише в Тростянці, а й на території всієї області є шоколадна фабрика, що належить компанії Mondelēz International (колишня Kraft Foods) і яка відома своєю продукцією торгових марок. Завдяки іноземним інвестиціям підприємству вдалося зайняти одне з провідних місць на ринку шоколадної продукції в Україні, стати одним із кращих технологічних підприємств Європи та єдиним у державі підприємством, що має закритий цикл виробництва шоколаду, включаючи переробку какао-бобів. Сьогодні фабрика, товарообіг якої складає 5 мільярдів гривень, є й одним із найбільших роботодавців міста.
- Рівень прямих інвестицій у Тростянець від іноземних компаній за останні 8 років склав 200 млн доларів і це найкращий показник в Україні. Зараз у нас є кілька пріоритетів: продовження довгострокового співробітництва з шоколадною фабрикою, розробка співпраці з компаніями, які готові у нас працювати над розвитком сонячної енергетики, кластерне виробництво і розвиток промислових парків. Працюючи з великим бізнесом, ми не забуваємо і про дрібний: допомагаємо людям відкрити та розвивати власний бізнес, – розповідає міський голова.
Особливо привабливим виглядає проект будівництва у Тростянці електростанції на сонячних панелях – першої у Сумській області. Його взялася втілити у життя німецька компанія Nord Areal Energy GmbH , з якою міська рада підписала відповідний меморандум.
- Вважаю цей проект дуже вигідним. Адже ми віддаємо в оренду інвесторам 19 гектарів зарослої чагарниками землі. Матимемо від цього у рік 300-400 тисяч гривень орендної плати, плюс буде створено 50 нових робочих місць. А також Тростянець гарантовано отримуватиме електроенергію, в 2-3 рази дешевшу, ніж якби вона вироблялася на АЕС. Проектна документація вже готова, і у цьому році німецька компанія має запустити в експлуатацію першу чергу сонячної електростанції на площі 11 гектарів, - ділиться планами Юрій Бова.
Тростянець фестивальний
А ще гроші у Тростянці заробляють, почавши грамотно використовувати свої історичні пам’ятки. Такі як „Круглий двір”, що не має аналогів в українській архітектурі, і „Палац Голіцина”, у яких проводяться щорічні культурологічні заходи. Це фестиваль історичної реконструкції „Стара фортеця. Подорож крізь століття”, який за оцінками учасників історичних клубів – один із найкращих фестивалів України; міжнародний фестиваль класичної музики „Чайковський Fest”, де збираються найкращі музичні виконавці; міжнародний молодіжний музичний фестиваль „Схід-Рок”, учасниками якого є як молоді музиканти, так і зіркові виконавці. А ще у Тростянці проводиться „Нескучний ВелоFest” для любителів активного відпочинку. Ці фестивалі, що фінансуються поза бюджетом міста, за сезон збирають до 30 тисяч туристів і стали не лише самоокупними, але й прибутковими заходами.
- Як почалася війна з Росією, то було трішки боязно проводити фестивалі у Тростянці, адже 30 кілометрів до державного кордону – це якраз дальність польоту снарядів системи „Град”. Але проведення саме патріотичних і міжнародних фестивалів було нашим принциповим рішенням щоб показати, що тут Україна, тут патріоти і „зелених чоловічків” тут не чекають, – підкреслює міський голова.
Крім того, у Тростянці вже 10 років проводяться пленери художників, які традиційно дарують місцевій картинній галереї свої роботи, а в старовинній садибі Леопольда Кеніга діє „Музей шоколаду і кави”. Щомісяця (взимку і навесні) у палаці Голіцина проводяться вечори класичної музики, на яких показують свою майстерність гри на фортепіано, скрипці, віолончелі музиканти з України, Японії, Німеччини, Південної Кореї та інших країн.
Може приносити доход і лижна траса в дендропарку „Нескучне”, де влада хоче створити сучасний біатлонний центр. Принаймні, перші змагання – чемпіонат України з цього виду спорту - тут вже нинішньої зими проводилися, і Тростянець претендує на те, аби сюди приїжджали й спортсмени зі світовими іменами.
Об’єднавшись, ми даємо змогу людям бути почутими
Велику надію на збільшення доходів у Тростянці покладають і на децентралізацію.
- До складу Тростянецької ОТГ крім власне районного центру увійшли ще й дві сільради: Кам’янська та Зарічненська. Старости та голови вуличних комітетів цих сіл на свій розсуд розподіляють всі кошти, які направляються згаданим населеним пунктам. Наприклад, раніше, до об’єднання, річний бюджет Кам’янської сільради складав 3,2 млн. грн. Зараз ми порахували, що з подоходним податком та іншими надходженнями він зросте до 4,5 млн. грн. І ці гроші йдуть туди, куди староста та голови вуличних комітетів вважають за потрібне. Скажімо, вважають вони, що в селі потрібно зберегти ФАП? Не питання. На його утримання направляється частина коштів з державного бюджету та бюджету ОТГ. І так по інших питаннях. Нам дають свої пропозиції і ми цей громадський бюджет затверджуємо. Тільки у місті виділені йому гроші йдуть по мікрорайонам виключно на благоустрій, в умовах же села весь бюджет плюс ПДФО спрямовуються і на соціальні потреби. Такої моделі місцевого самоврядування і моделі громадського бюджету у сільській місцевості в Україні більш ніде немає. Тому що, чого сьогодні у нас пригальмовує процес децентралізації? Бо села, які приєднуються до міст та районних центрів, бояться, що за наявності спільного в ОТГ бюджету гроші їм виділятимуться за залишковим принципом, або навіть забиратимуть ті, що є. Ми ж даємо можливість людям бути почутими, озвучуємо їм кошторис на найнагальніші потреби, і вони самі вирішують, куди треба спрямовувати кошти. До нас вже приїжджають для ознайомлення з досвідом цієї роботи представники сіл, яким, наприклад, пропонують об’єднатися з обласним центром, але вони бояться втратити свою фінансову самостійність, - розповідає міський голова.
Він не приховує бажання розширити ОТГ за рахунок приєднання до неї інших прилеглих до Тростянця сіл. З цією метою громада у поточному році взяла на свій баланс місцеву районну лікарню, де діє стаціонар на 7 відділень, поліклініка, ФАПи, амбулаторія. Це перший випадок в Сумській області, коли ОТГ (межі якої не співпадають з межами району) взяла на своє утримання районну лікарню разом з закладами первинної медичної допомоги.
- Є бажання поборотися за місце для існування лікарні в майбутньому. Після створення в районі великих Тростянецької та Боромлянської ОТГ, що разом займають левову частку площі Тростянецького району, районна рада вже не мала можливостей самостійно утримувати лікарню. Крім того, у самому Тростянці немає окремої міської лікарні, тому питання надання стаціонарних медичних послуг все одно довелось би вирішувати, передаючи цільову медичну субвенцію чи Тростянецькій районній раді, чи сусідній Охтирській районній раді, де заплановано створити госпітальний округ. Ми хочемо, щоб лікарня стала закладом, яким пишатиметься громада, який буде потрібен області і всій Україні, - говорить Бова.
На засіданні сесії у лютому голова ОТГ анонсував перехід центральної лікарні на якісно новий інформаційно-технічний рівень. Планується, що вже з квітня на прийом до лікаря можна буде записатися не виходячи з дому. Усе відбуватиметься через Інтернет та спеціальну інформаційну мережу, яка з’єднає центральну районну лікарню з усіма закладами медицини району. У це планують вкласти 108 тис. грн.
Також планується у 2018 році виділити 200 тис. грн на закупівлю 15 комп’ютерів та принтерів, щоб уже з 1 квітня центральна лікарня мала технічні можливості заключати договори на медичне обслуговування з населенням, як це передбачено першим етапом медичної реформи.
Лікарня хоче отримати кошти на надання первинної допомоги, що підуть медичним закладам, з лікарями яких громадяни укладуть відповідні контракти. Крім того, планується розширення платних послуг (профогляди та ін.) та залучення позабюджетних коштів (участь у конкурсах грантів тощо).
Слід відзначити, що новаторський підхід у Тростянці застосовано і в роботі міської ради. На її сесії вхід давно абсолютно вільний, а самі засідання транслюють в інтернет он-лайн. А ще всім 26 депутатам для роботи закупили через тендер планшети, тож голосування на сесіях – лише персональне і під пильним оком двох відеокамер. Відтепер міська рада за одне сесійне засідання встигає розглянути близько 50 питань порядку денного й ухвалити щодо них відповідні рішення. Результати голосування фіксуються поіменно і висвітлюються на інформаційному табло. Варто додати, що „ручне” поіменне голосування дозволяє розглянути вдвічі менше питань.
Є також смс-інформування мешканців міста про проведення громадських слухань, зборів квартальних комітетів, сесій, засідань виконавчого комітету, про планові роботи комунальних служб, організацію святкових і спортивних заходів.
-Всі послуги, які тільки можна запровадити в електронному вигляді, ми втілили, – зазначає Тростянецький міський голова.
...Те, про що ми розповіли, - далеко не все, що сьогодні запроваджено і діє в місті. Але воно в певній мірі дає уявлення про стиль роботи місцевого керівництва.
- Є інші Тростянці в Україні, але наш, рідний, по своїй чарівності, красі, доброзичливості – єдиний у світі! Все це знак того, що наша команда робить правильні речі. А ті стратегічні напрямки, які ми обрали, ми ж їх пояснюємо і нашим мешканцям. Ми говоримо: дивіться, наша робота, наш стратегічний план – вірні, і свідченням цьому є нагороди Ради Європи за те, що ми правильно кожного року виконуємо ті чи інші проекти із залучення додаткових ресурсів до реалізації завдань реформи місцевого самоврядування, розвитку громади і підвищення якості надання послуг населенню, а також кращих практик органів місцевого самоврядування з питань соціально-економічного розвитку територій, їх відповідності європейським стандартам і світовим тенденціям. „Комфортно працювати, комфортно жити, комфортно відпочивати”, – цей принцип, що є в Європі, він сьогодні є і в Тростянці, – наголошує Юрій Бова.
Зрозуміло, що, презентуючи своє місто і власні напрацювання, мер-інноватор був суб’єктивним. І це природньо. Однак сумніватися у здобутках місцевої влади не дозволяють коментарі ситуації у Тростянці неупереджених осіб.
Так, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відзначив, що приклад Тростянця показує, як треба працювати на людей.
„Децентралізація передала на місця кошти, повноваження і відкрила нові можливості для позитивних змін. Чисті вулиці, цілі покрівлі, діодні ліхтарі, будівництво сонячної електростанції – все можливе, як показує приклад Тростянця на Сумщині, якщо працювати сумлінно і з любов’ю до людей та України… Три роки тому, коли моя команда розпочинала реформу децентралізації, мало хто вірив у її успіх. Але я був впевнений, що вона – одна з ключових для позитивних змін і успіху України”, – написав прем’єр-міністр на своїй сторінці у Facebook.
А директор з питань розвитку Асоціації об’єднаних територіальних громад і експерт DESPRO (швейцарсько-українського проекту „Підтримка децентралізації в Україні”, спрямованого на покращення системи державного управління шляхом підвищення ролі місцевого самоуправління) та Програми Ради Європи Ігор Абрамюк відзначає, що останні 5 років поспіль кращі практики Тростянецької міськради у різних номінаціях конкурсу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за підтримки Програми Ради Європи „Децентралізація і територіальна консолідація в Україні” визнаються одними з кращих по залученню інвестицій, використанню історичної та культурної спадщини для розвитку міста, залученню громадськості до управління бюджетним процесом у місті, стимулюванню економічної активності, створенню робочих місць тощо.
„Подібного досягнення не має більше жодне місто в Україні”, - наголосив Ігор Абрамюк.
Голова ж Сумської облдержадміністрації Микола Клочко у своєму коментарі кореспондентові Укрінформу відзначив той прорив, який Тростянець зробив у культурній сфері.
- Я недавно побував там з робочою поїздкою. Ми бачимо, що Тростянецька об’єднана територіальна громада розвивається гармонійно. Тут дбають не тільки про економіку ОТГ, а й про розвиток культури. Щороку близько 30 тисяч туристів приїздить до цього міста. А через кілька років їх буде в рази більше, оскільки маємо величезний туристичний потенціал, який планується розвивати. Ми пам’ятаємо історію, коли Вінстону Черчіллю під час Другої світової війни принесли проект бюджету, він зобов’язав його відредагувати і внести рядок про культуру, якого раніше там не було. Тому що він вважав, що навіть під час військових дій обов’язково слід пам’ятати про розвиток культури. Прекрасно, що у Тростянці дбають про культурну галузь і розвивають її. Вважаю, що за такими громадами – майбутнє Сумщини, - відзначив губернатор.
…Мені ж особисто цікаво було побачити ще й результати проекту каналу «1+1» «Мер під прикриттям», під час якого міським головам – переможцям рейтингу «Мер-інноватор» - пропонувалося загримованими «вийти в люди» і поспілкуватися зі своїми виборцями.
Судячи з того, що Юрій Бова відразу погодився у новому для себе образі побувати на місцевому ринку і поговорити там з людьми, - він, все таки упізнаний і необлаяний, справді претендує на статус «народного мера».
- Звичайно, у тростянчан залишаються проблеми, і було б дурницею уникати того, аби вони їх озвучували. Мені цілком комфортно ходити містом, знати настрої його жителів. Без цього наша робота буде неповноцінною…- таке життєве кредо Юрія Бови, яке дозволяє Тростянцю вже сьогодні бути містом з європейськими рисами.
P.S. Коли цей матеріал готувався до випуску, від Юрія Бови надійшла наступна новина.
„Ще одна перемога Тростянця! От кажуть, що кольорові сни збуваються. Років 7-8 тому мені приснився такий сон з відреставрованим Круглим Двором, гранітною бруківкою навкруги і т.д. Це здавалося просто неможливим, зважаючи на стан цієї памятки історії, хоча громада міста все робила, щоб підтримати від руйнувань споруду та привернути до неї увагу і знайти кошти на повне відновлення. І цей час настав! Садиба Леопольда Кеніга у Тростянці (панський маєток та фортеця Круглий Двір) буде реставрована за європейські грантові кошти. Таке рішення підтримано конкурсною комісією при Мінрегіонбуді. Сума гранту 8,7 млн. грн + наше співфінансування 2 млн. грн. Це дійсно подія!!! Подія для всього Тростянця, Сумської області та України. Дякую кожному хто підтримав цей проект і з ним нашу громаду!!!”, - написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова.
Сергій Ханін, Суми