ОТГ Київщини обговорили нові повноваження у сфері містобудування
Представники об'єднаних тергромад Київщини обговорили правові та організаційні засади містобудівної діяльності, питання планування та забудови територій, а також державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Обговорення відбулося у п’ятницю у Києві в рамках семінару на тему “Реалізація повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування (просторового планування)”, організованого Київським цетром розвитку місцевого самоврядування (створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У ході семінару, який пройшов більше у форматі робочої зустрічі, було обговорено реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування. ОТГ вже мають більшу відповідальність за розвиток території, і саме містобудівна документація допомагає спланувати цей розвиток території, гармонійно розвивати території, враховуючи економічні, соціальні, інфраструктурні потреби. Це все відображається у містобудівній документації, а тому органам місцевого самоврядування дуже важливо розуміти зв’язок між різними рівнями містобудівної документації - від генеральної схеми планування території України до плану зонування та детального плану території”, - зазначила у коментарі кореспонденту радник Київського ЦРМС з питань децентралізації Марія Пальчук.
З огляду на те, що вітчизняне законодавство постійно удосконалюється, у ході семінару, зокрема, було обговорено основні положення та нові зміни нормативно-правової бази у сфері містобудування (просторового планування). “Були обговорені нові державні будівельні норми, які були затверджені наказом Мінрегіону для того, щоб відповідальні посадові особи вже користувалися новими правилами, знали нові характеристики та вимоги законодавства до планувальної організації території. Ряд наказів Мінрегіону щодо містобудівних умов та обмежень вже втратили свою чинність, набули чинності нові накази, а тому на це також треба було звернути увагу”, - зазначила Пальчук.
Окрему увагу було приділено повноваженням органів місцевого самоврядування в сфері містобудівної діяльності та організації роботи структурного підрозділу виконавчого органу ОМС, на який покладено реалізацію повноважень у сфері містобудування та архітектури. “Відділи, які займаються питаннями архітектури та містобудування в ОТГ, є новими, там нові люди, не в усіх є практика та досвід організації роботи таких відділів. Тому ми запросили головного архітектора Київської області Дмитра Ликова, який перед цим був районним архітектором, щоб він поділився своїм досвідом роботи та досвідом організації роботи такого структурного підрозділу, а також назвав ті основні помилки, які відбуваються у діяльності архітекторів рівня ОТГ та як їх уникнути”, - заявила радник Київського ЦРМС.
Під час семінару зазначалося, що в рамках нових повноважень в громадах створюються інспекції Держархбудконтролю, які наділені повноваженнями контролювати будівництво на всіх об’єктах незначного класу наслідків (відповідальності) – СС1. Зокрема, це приватні будинки, невеликі магазини, заклади побутового обслуговування. Очікується, що передача функцій контролю за будівництвом на рівень міста матиме позитивні наслідки, серед яких - спрощення процедур та підвищення якості адміністративних послуг в будівництві. В той же час місцева влада разом з повноваженнями у сфері держархбудконтролю отримує дієвий механізм контролю за повним містобудівним циклом. На власній території саме вона вирішуватиме питання про виділення земельних ділянок під будівництво, реєструватиме дозвільні документи, здійснюватиме перевірки будмайданчиків та прийматиме об’єкти в експлуатацію.
Провідний науковий співробітник Українського державного науково-дослідного інституту “Діпромісто” Анастасія Олещенко у своєму виступі акцентувала на видах містобудівної документації та підходах інтегрованого просторового розвитку, на питанні містобудівного кадастру як інструменту управління розвитком території. “Оскільки органам місцевого самоврядування передають повноваження, то місцевий рівень забезпечення містобудівного кадастру падає на їх плечі. І бюджет громади має забезпечити фінансування та створення містобудівного кадастру. В ідеалі - це той базовий рівень, який формує основну масу даних в державі. Далі вони будуть узагальнюватися на регіональному, державному рівня”, - заявила вона.
Водночас Олещенко зазначила, що питання фінансової спроможності окремих ОТГ виконувати ці завдання залишається відкритим: “Наскільки це буде реально для них фінансово - покаже практика. На сьогодні вже є громади, які створили містобудівні кадастри і їх використовують. Якщо комусь буде складно, то, ймовірно, якусь фінансову частину перейме на себе обласний рівень”.
Як повідомлялося, 1 вересня набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства”. Законом передбачається передача функцій та частини повноважень щодо здійснення держархбудконтролю від Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю України органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади. Також спрощено деякі дозвільні та погоджувальні процедури в будівництві.
При цьому, як засвідчили дані моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, підготовленого Мінрегіоном станом на 10 квітня 2018 року, лише 92 органи місцевого самоврядування в Україні (зі 173 міст обласного значення та 665 об’єднаних територіальних громад) отримали повноваження архітектурно-будівельного контролю.
Серед цієї кількості – місто Київ та 20 міст обласного значення: Луцьк, Маріуполь, Тернопіль, Харків, Херсон, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Одеса, Дніпро, Суми, Житомир, Черкаси, Сєвєродонецьк, Вінниця, Чернігів, Кропивницький, Миколаїв, Рівне.
Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото Олена Худякова / Укрінформ