Віктор Качур, голова Немирівської ОТГ
Спротив об’єднанню громад – це боротьба за вплив на ресурси
Таку думку в спілкуванні з журналістами висловив голова Немирівської об'єднаної територіальної громади Віктор Качур під час прес-туру, організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.
- Тож які найбільші виклики нині постають перед ОТГ?
- Я вважаю, що коли зайшла мова про об’єднання громад, керівництву держави не варто було робити акцент на добровільності цього процесу. Ми пішли суто за польським і скандинавським сценарієм. Але й вони через роки дійшли до того, що треба з концепції реформування прибрати слово «добровільно» і створювати громади згідно з перспективними планами і економічним обґрунтуванням, виходячи саме з економічної доцільності. У нас же об’єднуються по два невеликих села, нездатних сформувати бюджет, який би забезпечував їхню спроможність, і потім виникають проблеми. По суті, для них нічого не змінюється, вони поміняли статус, але працюють за тими ж принципами, коли в кожному з них була своя сільрада.
Зовсім інший випадок у нас. Коли створювалася Немирівська ОТГ, до її складу увійшло місто і 5 сільрад. Сумарно - це 15,4 тис. населення і 271 кв. км території. Вважаю, що з об’єднанням ми запізнилися на рік, та все ж наша ОТГ успішна. За підсумками 2017 року вийшли на 18 місце в країні і третє в області у рейтингу фінансової спроможності Центрального офісу реформ при Мінрегіонбуді. Мали торік власні доходи на рівні близько 4,4 тис. грн на одного мешканця.
Бюджет нашої ОТГ, якщо брати з усіма надходженнями, минулого року склав близько 130 млн, з них понад 46 млн – це бюджет розвитку. Цього року вже отримали перевиконання бюджету на рівні 122%.
Маючи економічний базис, ми за час свого існування як ОТГ встигли чимало. Наприклад, створили свій міський ЦНАП, де за нетривалий час забезпечили надання 87 видів адмінпослуг, зокрема, видаємо паспорти громадянина України і закордонні паспорти. І перелік послуг будемо розширювати. Створили один з найкращих в області центр первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), обладнаний усім необхідним, а також власний центр невідкладної допомоги, адже побачили, що на даному етапі ця ланка екстреної медицини кульгає. Для Центру ПМСД купили два автомобілі, щоб наші лікарі могли виїжджати в ті 12 сіл, які входять до ОТГ, і надавати людям якісну медичну допомогу. На останній сесії виділили кошти на придбання пульсометрів і кардіографів.
Здається, все на краще, але маємо як прихильників реформи, так і тих, хто їй чинить шалений спротив. Зокрема, райради та РДА. На мою думку, там просто бояться, що коли усі об’єднаються, то вони залишаться без роботи. Вже й сьогодні, чим особливим вони допомагають району, якщо в ньому створено 6 ОТГ? Сесії проводять? То ми теж їх проводимо, але після години пленарного засідання ми дійсно працюємо – водогони прокладаємо, розвиваємо інфраструктуру чи управлінську структуру ОГТ, надаємо населенню адмінпослуги. Ми занурені в роботу і працюємо в темпі, у якому мали б жити більшість об’єднаних громад.
- У чому суть цього спротиву?
- Чиновники мали б підтримувати створення ОТГ, спілкуватися з сільськими головами, розповідати про переваги об’єднання чи доприєднання сіл до вже створених ОТГ. Але є випадки, що їздять і нашіптують: не приєднуйся, буде погано, не зможеш управляти землями і комунальним майном. А ще ж є латифундисти (представники великого бізнесу, які контролюють сільськогосподарські підприємства та використовують великі обсяги землі в інтересах власного бізнесу - ред.), яким узагалі не цікаво, щоб сільради приєднувалися до ОТГ чи створювали свої. Оскільки їм вигідно, щоб усе залишалося по-старому.
Пояснюю чому. Коли ми створили ОТГ, то попросили громадських активістів, щоб вони за допомогою квадрокоптерів оглянули наші землі. Ми до метра визначили, де вони обробляються легально, а де – незаконно. Коли зробили такий аналіз, то тільки в одному селі виявили до 300 га землі, які використовуються аграріями без відповідних документів. Тобто, вони отримують звідти чистий прибуток без сплати податків чи орендної плати. Адже коли люди мають справу виключно із сільським головою, то можуть попросити його закрити очі на ці речі... А це означає, що у кожному селі є зацікавлені люди, які маніпулюють громадською думкою, розповідаючи, що ОТГ – це щось погане. Наприклад, в одному з сіл, що межують із нашою ОТГ, 90% людей хочуть до нас приєднатися, але сільський голова та місцевий фермер домовилися і чинять цьому спротив.
Але ж люди бачать позитивні зміни! Ми будуємо в селах дороги, вкладаємо мільйони навіть у невеликі населені пункти, ремонтуємо і утеплюємо школи та садочки. Наприклад, у селі Байраківка зараз прокладаємо другу чергу водогону, причому, робимо це коштом громади, грошей з населення не збираємо. Люди там і не міряли про таке, хоча проблема питної води для нас украй актуальна. На території нашої громади, на щастя, є запаси якісної артезіанської води.
- Повернемося до питання землі. Цей ресурс ваша ОТГ отримала після об’єднання міста Немирів із селами. Це зробить її заможнішою?
- Що стосується землі, яку ми прийняли від сільських рад, це питання дуже цікаве. Перед об’єднанням сільські голови діяли, як перед смертю: роздавали усе, що могли. Потім розказували, що немає у них нічого, всі земельні ділянки розподілені. Ми, мовляв, «чисті» від власності, прийшли до вас тільки з боргами. Насправді ж є чимало землі, якою тихцем користуються аграрії – це невитребувані паї (розпайовані землі, які з тих чи з інших причин не витребувані власниками - ред).
А ще ж є земля за межами населених пунктів, яку Кабмін, хоча й запізно, постановив інвентаризувати і передати у розпорядження ОТГ. На мою думку, це правильно, що нею мають розпоряджатися люди, які тут проживають. І аж ніяк не Держгеокадастр у Києві, Вінниці, чи голова райдержадміністрації. Бо доходить до абсурду. Наприклад, Держгеокадастр виділив двом бійцям АТО по два гектари землі на нашому сміттєзвалищі,що були зарезервовані для його розширення! Це зупинило будівництво сміттєпереробного комплексу. Ми тривалий час це питання вирішували, врешті, людям виділили землю в іншому місці.
Як бачимо, відсутня злагодженість дій. На місці хоча б голова РДА ці землі своїм розпорядженням виділяв. А до Держгеокадастру звернулися – він і виділить землю у Немирові, скажімо, киянам. А що будуть робити наші атовці, яким іще не надали земельних ділянок?... До речі, тільки на останній сесії ми надали земельні ділянки під будівництво 83 учасникам бойових дій на сході країни.
Загалом, земля для нас - це той основний ресурс, який поповнюватиме бюджет громади. Тому ми працюємо над стовідсотковою інвентаризацією усіх наявних земельних ділянок.
- А чи має ОТГ інші джерела надходжень, окрім доходів з використання землі?
- На території громади працює ТОВ «ЛВН Лімітед (ТМ Nemiroff)». У кращі часи там було 25 тисяч співробітників, зараз - до 800. Але й за цих умов маємо від підприємства до 8 млн. грн надходжень. Також у місті працюють швейна фабрика, санаторій «Авангард», малий бізнес. А нещодавно за підтримки обласної влади залучили інвестора – компанію «Фуджікура». Там наразі працює 500 працівників, а в перспективі буде створено 1,5–2 тис. робочих місць. Усе це – наші податки, які дозволяють реалізовувати різні проекти, зокрема й гуманітарні.
Наприклад, ми проаналізували, що в нашій громаді є 125 самотніх літніх людей, з яких 68 мешкають у 12 селах. Щоб стареньких обслуговувати вдома, створили комунальний заклад – «Немирівський територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг». А в найближчій перспективі плануємо створити заклад геріатричного профілю на 30 місць.
За словами Віктора Качура, наразі менеджмент Немирівської ОТГ опановує ще й механізми залучення коштів від міжнародних фінансових інституцій. Зокрема, нещодавно приєдналися до започаткованої Євросоюзом «Угоди мерів» і планують скористатися можливістю поліпшити енергоефективність комунальних споруд та покращити екологію на території громади.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Антоніна Мніх, Вінниця
Фото автора