Як перетворити об’єднану громаду на «маленьку Швейцарію»

В Іванівській ОТГ, розташованій неподалік міста Калинівка Вінницької області, мріють перетворити усі чотири села, що увійшли до її складу, на «маленьку Швейцарію».

Коли громади об’єднуються, вони проходять спільні для усіх етапи формування. І на цьому  їхня схожість закінчується, бо надалі все визначає команда, яка береться за розвиток ОТГ. Хтось отримані від держави преференції  не «проїдає», а вкладається у розбудову інфраструктури, залучає інвесторів та намагається перетворити власну ОТГ на справжній бренд, щоб потім і його капіталізувати.

Схожий сценарій розвитку обрали для себе в Іванівській ОТГ, розташованій неподалік міста Калинівка Вінницької області. Тутешній голова має мрію перетворити усі чотири села, що увійшли до її складу, на «маленьку Швейцарію» - з комфортними умовами для мешканців, родзинками для туристів та сприятливими умовами для бізнесу. Тут навіть створили власний герб та заклали у нього сакральну символіку, яка б сприяла добробуту і заможності.

З іванівськими рецептами розбудови об’єднаної громади кореспондентка Укрінформу познайомилася  під час прес-туру, організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

«КОВБАСНИКИ» І «ГОРШКОЛІПИ»

Іванівська об’єднана громада існує усього дев’ять місяців - у жовтні минулого року тут відбулися перші вибори, які «узаконили» об’єднання Іванівської та Гущинецької сільських рад, загалом - чотирьох населених пунктів. У новоспеченій ОТГ живе понад 7,5 тис людей.

"Цікаво, що між нашими селами завжди була конкуренція, а колись і деяка ворожнеча. Люди у нас дуже роботящі, діловиті, активні, але у кожному з сіл – своя спеціалізація. Жителі Іванова, або як у нас історично називають село, Янева, завжди займалися різницьким бізнесом та виготовленням ковбас. Їх ще за радянських часів добре знали навіть у Москві, бо мої земляки примудрялися і в ті часи торгувати своєю продукцією повсюди. А в Гущинцях люди здавна традиційно займалися гончарством, і були відомі майстерністю в усій окрузі та за її межами. Отож, там склався свій, зовсім інший,  спосіб життя. То янівці називали їх «горшколіпами», а жителі Гущинець казали на сусідів «ковбасниками». Як виявилось, об’єднанню ці речі не завадили, і обидві громади тільки збагатили й доповнили одна одну," - розповідає голова Іванівської об’єднаної громади Михайло Кулик.

За його словами, долати скепсис стосовно доцільності створення ОТГ довелося і йому, але надихнули успіхи сусідньої Калинівки.

"Вони об’єдналися ще у 2016 році. Якби ми теж ще тоді наважилися, то мали б більшу фінансову підтримку, великі гроші, які можна було б вкласти у розвиток громади. Бо навіть зараз наша ОТГ має у чотири рази більший бюджет, аніж був би у кожної з сільрад поодинці, - понад 43 млн грн. І ці кошти ми, насамперед, інвестуємо в нашу інфраструктуру. Адже люди повинні побачити, що зміни на краще можливі, і вони вже є, відчутні. Навіть у тому, що ми встигли за 9 місяців" - каже Михайло Леонтійович.

ГРОШІ  – У СПРАВУ

За словами Михайла Кулика, в першу чергу взялися за дороги - відремонтувати у селах за 9 місяців встигли понад 3 км, загалом вклавши близько 6 млн грн. 

Проект «Тепла школа – гарні оцінки» переміг в обласному конкурсі розвитку територіальних громад, і за ці кошти зараз замінюють вікна в Гущинській школі. А в Іванові корпус, де розташована початкова школа, ремонтують капітально – розібрали майже до основи і замінили все: вікна, дах, підлогу, опалення. Почали у червні, а наразі вже завершують, щоб устигнути до початку навчального року обладнати за стандартами Нової української школи. Тут левову частку коштів, як і в багатьох інших тутешніх проектах, надало місцеве фермерське господарство «Янівське».

Вже замовили і нові меблі, на початку вересня встановлять їх у класах.

 "У нас багато діток у громаді - 710 навчаються у школах, зокрема, у Гущинській, яку б ми хотіли бачити опорною. Ще 210 ходять у два садочки. Зізнаюся, тут у нас черга, але вже цьогоріч відкриваємо дві нових групи, які її практично знівелюють", - розповідає голова ОТГ.

Є у громаді й своя медицина – дві амбулаторії та два ФАПи.

"Медреформа не передбачає таку форму медзакладу, як ФАП. Та й персонал амбулаторій на первинці скорочують. Але ми не можемо допустити, щоб наші старенькі за 12-15 кілометрів для отримання елементарних медичних послуг аж у райцентр їздили. Тому медзаклади доводимо до ладу, беремо ФАПи на утримання і ще три «скорочених» медичних ставки коштом громади будемо оплачувати", - ділиться Кулик.

Утім, улюблене дітище голови ОТГ – спортивне містечко. Кулик і сам спортсмен, з дітьми та молоддю футболом займався, возив їх на тренування у райцентр. Тому й вирішив, що місцеві діти заслуговують на гідні умови для тренувань на місці. Попрацювали з місцевими підприємцями - і вирішили зробити в центрі села поле для міні-футболу зі штучним покриттям. З бюджету ОТГ виділили кошти на проектно-кошторисну документацію, а решту зроблено за гроші місцевих підприємців. Вони допомогли дуже суттєво, адже весь цей проект коштує 3,2 млн грн - розрісся до ще одного майданчика зі штучним покриттям, який можна використовувати для гри у баскетбол, волейбол та для великого тенісу.

Поряд – спортивно-ігрове містечко для дітей і сквер з розкішним гранітним фонтаном. Їх відкриватимуть у День Незалежності.

"Я дуже пишаюся нашими людьми. Достатньо було кинути клич у Facebook, що потрібні робочі руки для певних робіт, і бувало, що приходило навіть удвічі більше, аніж треба! Ми за рахунок волонтерства зекономили на роботах 800 тис грн! "- розповідає Кулик.

ОТГ ЯК БІЗНЕС-ПРОЕКТ

Підтримка благодійників – справа хороша, та все ж фінансова спроможність громади визначається її умінням заробляти, зокрема, залучаючи інвесторів.

"Нам пощастило, бо в нас багато самозайнятого населення. Наприклад, маємо в громаді офіційно зареєстрованих 103 підприємці, які сплачують податки в бюджет громади. Крім того, на території в нас є військова частина, фермерське господарство, спільне українсько-швейцарське підприємство з переробки деревини «Діверіо». Вони у нас зареєстровані і розширяють своє виробництво. Наприклад, ФГ«Янівське» буквально за якийсь місяць вводить в експлуатацію суперсучасний свинокомплекс на 7 тисяч голів. А  «Діверіо» ми виділили землю, і вони починають будувати завод, який вироблятиме дерев’яний брус на євровікна. Тільки тут ще матимемо нові 50 робочих місць. А це і податки, і зайнятість", - каже голова.

Утім, розповідає, що і з цього потужного села втікають люди на заробітки до Польщі. Та ще й чимало, в тому числі і молодь. Зокрема, через закриття місцевого кар’єру, де ще зовсім нещодавно 350 людей працювали. Турбує Кулика й те, що багато підприємців офіційно закривають власну справу. Торік їх було 187, а нині понад 80 в громаді не дорахувалися. Половина пішли «у тінь», решта насправді закрила бізнес.

ТУРИСТИЧНА СТРАТЕГІЯ

Натомість, щоб поповнювати бюджет громади, тут планують і надалі працювати над залученням інвесторів. Крім того, хочуть поступово навести лад із землями за межами ОТГ, які вже оформили у власність громади.

"Щоправда, зіткнулися з тим, що маємо дуже проблемний спадок: їх свого часу виконавча влада роздала у довгострокову оренду дуже задешево. Тепер ми виявилися правонаступниками цих украй невигідних для нас угод, які дають в бюджет громади дуже невеликі гроші", - пояснює Кулик.

За його словами вже почали працювати над стратегією розвитку громади. Над пріоритетами ще міркують, але точно знають, що одним із них буде туризм.

"У нас місця історичні - Янів колись був прикордонним містечком на межі Великого князівства Литовського і польських земель. Тому хочемо зробити замкову набережну, де основною темою буде битва на Синій Воді (XIV ст.) на чолі з князем Ольгердом, яка за однією з версій, була саме поблизу с. Іванів", - каже голова громади.

Окрім того, в Іванові планують відродити костел XVIII, а в будівлі колишнього монастиря створити історико-краєзнавчий музей і українсько-польський арт-центр. Також у планах - побудова масштабної моделі міської ратуші  вісімнадцятого століття і створення двох арт-об’єктів: площі письменників на честь відомих літераторів, які колись жили чи перебували у Яневі, і «Чорногузового гнізда». Це буде прижиттєва присвята відомому українському письменнику, автору «Аристократа із Вапнярки» Олегу Чорногузу, який наразі мешкає в Іванові.

ГЕРБ ЯК ПРОГРАМА НА МАЙБУТНЄ

А ще у громаді створили власний герб. На зеленому тлі, що символізує надію, волю, достаток і радість, розташований іспанський щит, на якому розміщені геральдичні фігури. Внизу – хвиляста лінія з чотирма пагорбами, що символізують чотири села громади, над прямою смугою – то річка Південний Буг, по обидва боки якої розташована ОТГ. Вгорі - дванадцятипроменева зірка, яка втілює сонце, що колись було символом Поділля. На ній - червоний хрест, символ Київщини і Брацлавщини, до яких належала ця територія.

Керівники ОТГ розповіли, що закладали у герб громади не лише свідчення про її багате історичне минуле, а й сакральний зміст – щоб герб став оберегом та «програмою» успіху громади. Його, до речі, вже й іноземним партнерам з Європи подарували – щоб упізнавали ОТГ за її «брендом».

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Антоніна Мніх, ВІННИЦЯ.

Фото: Олександр Лапін