Закарпаття. Серпень корупційних скандалів
Як замість відпочинку закарпатці викривали чиновників і скандалили з мером щодо ремонту історичного центру Ужгорода
Мова піде про два найгучніші скандали місяця у регіоні. Перший — за фактом, наразі не доведеним у суді, зате оприлюдненим поліцією, корупції одного з голів РДА на Закарпатті Михайла Русанюка. Справа, здавалося б, рядова, — ну, спіймали чиновника на тому, що він організував схему відкатів на державних закупівлях, хіба ж це дивина? Маємо ж приклади схожої діяльності і на вищих владних щаблях, на жаль, - і що? А нічого! Проте тут жару у вогонь додав очільник області , який горою став за свого скомпрометованого підлеглого і почав провадити власне розслідування скандальної справи. Щоправда, справа гучно розпочалася — і різко стихла, уже за два тижні про неї ніхто не згадував.
Уже в кінці місяця точка кипіння перемістилася із Виноградова до Ужгорода — через ідею місцевої мерії взятися за реконструкцію набережної, тієї самої, над Ужем, де росте найдовша липова алея Європи. Гроші на це дає Кабмін, відтак, використати їх конче треба ще цього року — але ужгородці проти реконструкції, яка знищить одну з принад міста, що розвивається як туристичне. Власне, містяни розпочали акцію - #savenabka і обіцяють діяти рішуче.
ПІДМОЧЕНА РЕПУТАЦІЯ — ВСЬОГО ЧЕРЕЗ 10 % “ВІДКАТУ”
Отож, про корупційний скандал на Виноградівщині. Почався він зі звичайного повідомлення поліції про затримання голови Виноградівської РДА Михайла Русанюка — акурат під час передачі чиновникові чергового, так би мовити, “траншу”. Браво підловили безсовісного чиновника слідчі Управління захисту економіки — причому сума цього “траншу” виглядала смішною: 8 тисяч гривень. Тобто, пересічний мешканець, склавши два і два, сказав собі: тю, усього 8 тисяч, не так багато вже він і вкрав! (Хоч у людей розумних скрипнуло десь у душі через те, що відкат був за закупівлю планшетів для шкіл, де нині організовуються класи інклюзивної освіти: діє ще в нашому суспільстві, знаєте, стереотип, що негарно якось наживатися на дітях з особливими потребами). Та все ж справа мала всі шанси стати рядовим корупційним провадженням, яких у країні тисячі. Але!
В неї втрутився Геннадій Москаль — із заявами про наклеп на свого підопічного, про погані стандарти агентурної роботи УЗЕ, і взагалі, заявив очільник ОДА, до такої роботи поліції у нього нема довіри, відтак, згадав міліцейське минуле і взявся провадити розслідування у справі сам. Про хід цих робіт можна детально прочитати на офіційному сайті Геннадія Москаля. Треба зауважити, що в ході його розслідування таки випливли цікаві факти — наприклад, про те, що гроші, які агент УЗЕ передавав чиновнику, були від кришування грального бізнесу на Закарпатті, чим, на переконання Москаля, займаються безпосередньо в місцевому УЗЕ, він надав навіть адреси цих самих закладів.
Відповідь поліції була швидкою і болючою: на відкритих ресурсах слідчі УЗЕ розмістили оперативне відео із записами розмов Русанюка, з якого обставини справи стали більш зрозумілими (слідчі попрацювали добре, і під тривожну музичку навіть подали розшифровки розмов чиновника з підлеглим, де звучать цифри і проценти відкатів за тендери). У Москаля, втім, заявили, що відео змонтоване, і Русанюкові руки таки нічого не крали.
Власне, на цій високій ноті скандал і закінчився.
Станом на тепер Михайло Русанюк перебуває під домашнім арештом, справу із Закарпаття забрали на Київ, Москаль, очевидно, згорнув власне розслідування, оскільки заяв із цього приводу більше нема — та й по всьому.
- Справу спустили на гальмах, це очевидно, - каже політолог Михайло Шелемба і пояснює: - Якби планувалося її розкручувати, Русанюк не перебував би під домашнім арештом, його б одразу звільнили, і в Києві не гралися б у мовчанку у відповідь на гучний скандал на Закарпатті.
Треба бути відвертим, зазначає політолог, справа Русанюка досить сильно вдарила по політичному іміджу Москаля.
Але загалом ситуація на 100% зіграла на руку ЄЦ в області.
- Ми знаємо про те, що на Закарпатті з моменту призначення Москаля йде оголошена й послідовна війна Москаля та Балоги. У політичному полі цю ситуацію з Русанюком саме тому так сильно й розкручували — аби підмочити репутацію Москалю.
Щодо правових наслідків скандалу, в цьому має розбиратися суд. Подивимося, яке буде рішення. Ну, а що Москаля критикують за те, що він вступився за Русанюка — однозначно це не є несподівана річ для будь-якої політичної системи. Він насправді вчинив так, як чинять зі своїми підопічними, це член його команди, він має на це право та політичну волю. За союзників треба вступатися. А от питання до судової гілки влади — яким чином це буде вирішено, залишається.
Чому ситуацію замовчали в Києві? Я думаю, мовчанка через те, що не за горами вибори — і готувати їх на Закарпатті буде безпосередньо Москаль, тому Києву не було резону коментувати цю справу, вони спустили це на гальмах. Причиною може бути й те, що Русанюк пов'язаний з партією «Відродження», і, можливо, високі соратники в Києві також посприяли йому, - вважає закарпатський політолог.
ВРЯТУВАТИ “НАБКУ” ВІД МЕРА
Ще один скандал на Закарпатті розгорнувся навколо іншого чиновника — ужгородського мера Богдана Андріїва, якого, так виглядає, недолюблюють в місцевому інтелігентному та культурному середовищі через цілу низку причин. Прогриміло на цей раз тому, що в мерії заявили про реконструкцію набережної Ужа, тієї самої, що є однією з туристичних принад міста — бо тут росте найдовша липова алея Європи: з Кабміну для цього “капнуло” 22 млн гривень — і їх треба конче освоїти до кінця року, бо пропадуть. Отож, у мерії видають проект реконструкції — з новим виглядом “набки” (набережної, сленг — ред.): встеленої рівненькою плиткою, з новими лавочками та урнами для сміття і новими маленькими деревцятами.
- Реконструкція — це зміна та, як правило, поліпшення певних характеристик об'єкта. Перед тим, як щось реконструювати, завжди потрібно запитати — що ми змінюємо, що поліпшуємо, і з якою метою. Чи справді є нагальна потреба реконструювати набережну? Оскільки покриття пішохідної зони - у доброму стані, а лавиці нещодавно відремонтовані, то потреби в терміновому ремонті нема, - пояснює Ліна Дегтярьова, ужгородка, громадська активістка, одна з організаторів руху #savenabka. - Більше того, набережна Ужа — це ареал історичного району Малий Ґалаґов, який номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і міський голова Богдан Андріїв публічно підтримав цю ідею. Незрозумілі наміри міської влади, зміна планувальної структури середовища, чужорідні типи покриття можуть негативно вплинути на процес номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО.
Інший аспект — сумнівна легітимність проекту. Відповідно до Постанови Кабміну "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів" виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів, що розміщуються в зоні охорони пам'яток історії і культури. Також не було проведено громадського обговорення проекту. Проект просто з-за пазухи витягнули — без конкурсу, без громадського обговорення, без консультацій із фахівцями. І зараз терміново треба його реалізувати, щоб встигнути освоїти виділені кошти — до чорта ЮНЕСКО, громадськість і закони. Ну, і зрештою: якщо вже кілька років поспіль міська влада неспроможна завершити ремонти площі Петефі, то можна собі тільки уявити якість робіт на набережній, де масштаб набагато більший, а часу лише кілька місяців, - каже Ліна Дегтярьова.
Словом, ужгородці налаштовані рішуче — обіцяють не залишати справу без уваги і діяти у правовому полі.
ФЕСТИВАЛИТИ, НЕ МОЖНА СКАСУВАТИ!
У серпні Закарпаття відчуло на собі примхи не тільки чиновників, а й природи — так само, як Львів і Київ, маленький гірський провінційний Рахів зіштовхнувся з аномальною зливою, яка наробила біди в місті. 17 серпня через сильну зливу в Рахові підтопило близько 50 приватних будинків, у десяти з них вода заходила в житлові кімнати. На щастя, ніхто з людей не постраждав, руйнувань житла немає.
Але паводкова хвиля підмила опори мосту через потік "Буркут" на дорозі "Рахів – Косівська Поляна – Кобилецька Поляна". У результаті бетонне покриття мосту обвалилося, проїзд транспорту тут став неможливим. Усе б нічого, якби за два тижні у місті не мав відбутися знаменитий фест — “Гуцульська бриндзя”. Через паводок місцева влада просила дозволу в області його скасувати, але там не дозволили і сказали провести будь-що. Мовляв, якщо Кличко у Києві зміг упоратися із підтопленим Хрещатиком і провести парад Незалежності, то й у Рахові зможуть. Відтак, парад, тобто, фест у серці закарпатської Гуцульщини таки буде — 2 вересня усіх запрошують на бриндзю.
ЯКИЙ З УКРЗАЛІЗНИЦІ ПАРТНЕР ДЛЯ ТУРИСТИЧНОГО ЗАКАРПАТТЯ?
Серпень, утім, не дарма найгарячіший місяць — перш за все, в сенсі температурного режиму (хоча, як бачимо, градус суспільного життя — також зашкалював), це також і гаряча пора відпусток.
На Закарпатті, в регіоні, де туризм визнаний прерогативою розвитку, це було відчутно як ніколи: у краї пройшли гучні фестивалі (“На Синевир трембіти кличуть”, традиційні змагання зі стронгмену “Карпатський ведмідь”, Сливового леквару), але й без того у серпні традиційно багато туристів перебувало в краї.
Тож криза із залізничними квитками була особливо відчутною. Ця ситуація типова, на жаль, для всієї країни, проте на Закарпатті особливо актуальна. Адже більшість туристів, обираючи відпочинок тут, дістаються саме залізницею — а як це зробити при тотальній відсутності квитків будь-якого класу на потяги? Примітно, що проблематично було придбати квитки як на в'їзд в область, так і на виїзд. Відтак, гравці регіонального туристичного ринку, іронізуючи, навіть гасло придумали: мовляв, Укрзалізниця — партнер Закарпаття у туристичному сезоні-2018.
- Минулого місяця я вирішив розпитати в мережі туристів, які коли-небудь відвідували Закарпаття або роблять це регулярно, наскільки вони залежать від кількості потягів, чи часто зривалися поїздки через нестачу квитків. Виявилося, що через дефіцит квитків у цьому сезоні кожен третій турист не приїхав до нас. Після цього дав запит в Укрзалізницю — попросив у них статистику перевезень. І виявилося, мені так відповіли, що у цьому відомстві таких цифр просто нема, бо цим ніхто не займається! - розповідає директор Турінфоцентру Мукачева Максим Адаменко. - Як же вони можуть ефективно працювати, якщо навіть поняття не мають, скільки людей, як і коли користуються і потребують їхніх послуг? А мені відповідають тим часом, що законодавством просто не передбачено ведення подібної статистичної інформації, - акцентує він. - І як можна зрозуміти, що є такий шалений попит — і не дати на це потяги?
Власне, моє опитування в мережі показало, що у двох випадках із трьох туристи вибирають саме потяг для поїздки на Закарпаття. І 40% із цих людей у цьому році влітку просто не поїхали на Закарпаття — через проблеми з квитками. Тим часом, у профільному департаменті ОДА звітують, що збір виріс на 35% по області. Насправді, він зменшився — бо при рості цін на 50% в цьому сезоні, туристичний збір мав вирости на 65%! У мене лакмус для цього — замок Паланок. Вони ведуть облік туристів, і кажуть, що в цьому році на 17 тисяч туристів заїхало менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це більше півмільйона гривень втрат тільки для одного замку. А якщо рахувати проживання, харчування, екскурсії та трансфер?
Одним словом, як стверджує директор турінфоцентру, область втрачає кошти. А все тому, що Укрзалізниця — туристичний партнер Закарпаття сезону 2018, - іронізує Максим Адаменко.
Тетяна Когутич, Ужгород.
Фото: Сергій Гудак, Укрінформ