На Вінниччині обговорили результати впровадження медреформи
На Вінниччині обговорили успіхи та проблеми реформування медицини, зокрема, в реаліях об’єднаних громад.
Дискусія відбулася під час круглого столу на тему «Підсумки реформи первинної медицини в умовах децентралізації: успішні практики та подальші кроки», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
За словами директора Вінницького ЦРМС Олега Левченка, на Вінниччині реформа медицини впроваджується досить успішно. Всі заклади охорони здоров’я первинного рівня перетворилися з комунальних установ на комунальні некомерційні підприємства, що дало їм можливість укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати збільшене фінансування. Зокрема, ті, що працюють в об’єднаних громадах. І наразі, підбиваючи проміжні підсумки медреформи, потрібно спрогнозувати, як працюватиме «первинка» надалі і до чого громади повинні готуватися, зазначив він.
«Наш Центр займався методичним супроводом від моменту створення окремих Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) аж до навчання їхніх управлінців з окремих «вузьких» питань, які були на часі. І нині головне питання - як зробити так, щоб темпи реформи не зменшити, щоб абсолютно всі території могли спрацювати успішно. Ми вже знаємо, що тільки ті, хто підпише угоду з сімейним лікарем, зможуть отримувати первинну допомогу, і які кошти отримає громада та її медзаклади. А це гроші, які можуть показати реальні зміни в якості медичного обслуговування. Тому ці останні два тижні року дуже важливо не втратити, вони повинні бути використані не тільки для того, щоб «підтягтися» з підписанням цих договорів, а й створити візію, бачення того, що й кому треба робити далі», - вважає Левченко.
За його словами, наразі в області функціонує 51 комунальне некомерційне підприємство – це сільські, селищні, міські та районні центри первинної медико-санітарної допомоги, 43 з яких вже уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
Перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко вважає, що зараз перед регіоном стоїть завдання створити спроможну мережу якісної сільської медицини. «Стоїть завдання створити спроможну мережу якісної сільської медицини, щоб людина не просто прийшла у стіни, де стоять кушетка-стіл-стілець, а щоб це була якісна медицина, куди людина прийде і отримає фахову допомогу», - сказав Гижко.
Посадовець зауважив, що область отримала кошти на будівництво 14 нових амбулаторій, які зводитимуться з урахуванням демографічної ситуації та можливості кадрового забезпечення закладів «первинки». «Якщо раніше амбулаторія обслуговувала в середньому 2000 жителів, то зараз є такі, де обслуговуються 300 і менше пацієнтів. І ключовим стає питання якості надання медичних послуг, фаховості тамтешніх працівників. І якщо якихось навиків і знань їм не вистачає - буде застосовуватись телемедицина, мережа якої в регіоні розширюватиметься. Також наступного року працюватимемо над забезпеченням сільських лікарів автомобілями», - сказав перший заступник голови ОДА.
Зазначалося, що завдяки реформі децентралізації об’єднані громади Вінниччини отримали можливість заснувати власні успішні заклади охорони здоров’я первинної ланки. Одним з таких прикладів є ЦПМСД Іллінецької міської ради, очолюваний головлікарем Олександром Бабушком.
«Децентралізація дала великий плюс у тому, що гроші наразі акумулюються на місцях і органи місцевого самоврядування починають ними розпоряджатися. Наш ЦПМСД працює вже два роки, і основний пріоритет - наближення надання медпослуг до села, бо хоч наш Центр міський, але ми обслуговуємо й населення 12 сіл, які входять до ОТГ. Перший рік для нас був роком оснащення, - закупили комп’ютерні комплекси, створили електронне робоче місце лікаря ще до того, як це почали вимагати, до єдиної мережі підключили і сільські амбулаторії. Цього ж року введено новий фінансовий механізм функціонування первинки. Хоча наша ОТГ спроможна і проблем із фінансуванням ми й до цього не мали (нам міськрада завжди сприяла), ми все ж побачили його переваги. Потрапивши до першої хвилі підписання договорів сімейних лікарів з пацієнтами, без проблем створили неприбуткове комунальне підприємство, і чекали, коли запрацює новий фінансовий механізм. Отримали понад 650 тис. грн на місяць. Це при тому, що усі видатки, які були до цього, обходилися на місяць десь у 450 тисяч. А вже зараз нам прийшло 900 тисяч. Це колосальна перевага. Різко зросли зарплати лікарів – зараз у нас середня становить 16 тис. грн», - розповів Бабушок.
Наступним кроком стало проведення кадрової оптимізації. Надалі ж одним із найважливіших завдань головлікар вважає зміну ментальності медпрацівників, аби максимально збільшити віддачу і продуктивність їхньої роботи.
У свою чергу радник з питань децентралізації у секторі охорони здоров’я Програми «U-LEAD з Європою» Світлана Пхіденко вважає, що наступний рік для «первинки» має стати періодом розбудови спроможностей. Зокрема, йдеться про те, що громадам треба буде проаналізувати існуючі мережі ЦПМСД та їхні фінансові можливості.
«Громадам треба буде знову подивитися на заклади, власниками яких вони є, подивитися їхні фінансові плани, зрозуміти свою роль як власників. Тому очільникам ОТГ треба знати, що слід моніторити в цих фінансових планах, яка на сьогоднішній день їхня фінансова спроможність і чи потрібно їх дофінансовувати. Якщо потрібно - шукати такі можливості. Або ж ширше дивитися на їх мережу, об’єднуватися кількома громадами, налагодивши міжмуніципальну співпрацю», - сказала радник Програми «U-LEAD з Європою».
Аби ОТГ впоралися з такими викликами, для самоврядців проводитимуться тренінги та забезпечуватиметься менторська підтримка радників та експертів Програми.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Олександр Лапін