Рік захисту Свидовця: Рада таки звернула увагу

Свидовецький масив — це точка на карті Карпат, де зійшлися інтереси інвесторів, що планують розвивати тут курорт, та екологів, які наводять багато доказів, що такий “розкручений” курорт знищить ці гори

Саме наприкінці минулого року громадськість почала долучатися до захисту карпатського масиву Свидовець — проти побудови там курорту гігантських розмірів з однойменною назвою, що за планами передбачає біля сотні готелів, витяги, навіть аеродром у горах (!) для обслуговування 28 тисяч туристів щоденно. Курорт просувають у Закарпатській ОДА (як економічну панацею для підйому депресивного регіону), замовниками детального плану виступають Рахівська та Тячівська РДА, інвестор гіганта офіційно не відомий, проте навіть чиновники зазначають, що проект Свидовець планується як продовження Буковелю (а його власники відомі).

Власне, опоненти лобістів курорту - українські та європейські екологи, науковці - зазначають, що такого гіганта Свидовецький масив не витримає. Під загрозою опиняються цінні праліси, які поріжуть під витяги та готелі, Тиса, яка з чистої гірської річки перетвориться на стічну. Що примітно: місцеве населення схильне більше вірити чиновникам, які обіцяють золоті гори від тисяч туристів, аніж екологам, які пояснюють, що гори будуть не золоті, а спустошені.

Тим не менш, ініціативна група із захисту Свидовця не здається і вимагає через суд перепризначення громадських слухань щодо проекту (за участі не тільки селян із Лопухова та Чорної Тиси, землі яких плануються до відведення під курорт, а й профільних спеціалістів відповідних галузей), у разі публікації позитивної ОВД (оцінки впливу на довкілля — ред.), оскаржуватимуть і це також. Триває збір підписів українців під петицією про заборону будівництва курорту на Свидовці (наразі є понад 4 тисячі підписантів). До підтримки українських еко-активістів долучилися європейські: а це 5,5 тисяч листів від європейських екологів та організацій до Президента, петиція від 6 тисяч швейцарців, передана послом із вимогою до Президента, уряду та депутатів ВР звернути увагу на проблему, заява уряду угорців, які вимагають і хочуть брати участь у міжнародній ОВД проекту (бо Тиса, яка під загрозою від курорту-гіганта, тече Угорщиною і поїть Дунай — тому й угорцям не все одно).

І при цьому всьому — повна тиша “зверху”. Донедавна. Власне, зо два тижні тому — 7 грудня, під головуванням члена Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Ігоря Луценка відбулося засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством на тему «Гірський хребет Свидовець: перспективи та загрози розвитку”. Як зазначив Ігор Луценко, час настав, тому що “кількість звернень по Свидовцю перевищила критичний рівень, і треба розібратися та реагувати”.

АКАДЕМІЯ НАУК ЩЕ У 80-Х РОКАХ ПРОПОНУВАЛА СТВОРИТИ ТУТ НАЦПАРК

Отож, про що говорили у ВР? Слухали аргументи тих, хто за, і тих, хто проти. Відтак, для участі запросили як ініціаторів звернень (читай — екологів та науковців), що опікуються долею українських Карпат, так і розробників детальних планів забудови й представників місцевої влади (останні, правда, чомусь не з’явилися — авт.).

І ось які були аргументи сторін.

“З огляду на багатства та унікальність природних ресурсів, на території Свидовецького масиву, де нині планується будівництво курорту, ще з 80 років минулого століття Академія наук України пропонувала створити національний природний парк, - каже Олексій Василюк, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. - До цієї території завжди була прикута увага науковців, оскільки це найбільш повноводна частина Карпат, тут найбільше озер і, відповідно, багато видів рідкісних організмів, що охороняються законом та європейськими конвенціями. Чіпати цю територію ніяк не можна, оскільки це суперечить закону про нацпарки — державні органи, що залучені до проекту, мають про це знати. Інститути зоології, ботаніки географії, геології НАН України однозначно заперечують проти створення гірськолижного курорту в місці, де згідно з проведеними науковими дослідженнями, найбільш доцільно створити природоохоронну зону у вигляді національного природного парку.

СВИДОВЕЦЬ ДОБРЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ ВОДОЮ, ТОМУ ЛОБІСТИ КУРОРТУ ТАКІ НАПОЛЕГЛИВІ

“Основний безцінний ресурс Свидовецького масиву — це зона пралісів та старовікових лісів, що є національною природною спадщиною України, відповідно до Закону України щодо збереження пралісів, - наголосив Богдан Проць, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття у Державному природознавчому музеї НАН України. - Для цих лісів діяльність людини є критичною (до пралісів відносять лише такі ділянки лісової рослинності, які за час свого розвитку не мають видимих ознак людського втручання). Проект гірськолижного курорту, представлений замовниками, - каже Проць, - загрожує приполонинським пралісам Свидовецького масиву. Частина витягів, підйомників та інша інфраструктура заплановані буквально усередині цих масивів або фрагментують їх. Ми нарахували понад 700 га територій, цінність яких буде гарантовано знижена або знищена господарською діяльністю такого масштабу. Крім цього, пропонований курорт безпосередньо прилягає до об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Свидовець", який розміщений у Карпатському біосферному заповіднику. Від магазинів, витягів до території спадщини ЮНЕСКО планується відстань всього у кількасот метрів (!).

Зі слів Проця, українські вчені пропонували розробникам перемістити курорт в будь-яке інше місце, менш вразливе з точки зору природної унікальності (не обов’язково ж вибирати найбільш унікальні місця!), проте ті не погодилися.

“Припускаю, що замовники ухопилися за Свидовець через те, що він, з поміж інших карпатських територій, найбільш забезпечений водними ресурсами, а це надзвичайно важливо для функціонування курорту. Певно, бізнесмени намагаються уникнути досвіду сусіднього Буковелю, який довгий час відчував нестачу води і підприємці були змушені додатково інвестувати у водозабезпечення. А, по-друге, Свидовецький хребет поки не встигли оголосити природоохоронною зоною, як того вимагає прийнятий у 2017 році закон про охорону пралісів згідно з Рамковою конвенцією про сталий розвиток Карпат. Таке подання про надання охоронного статусу буде зроблено найближчим часом”, - наголошує науковець.

“ІНФОРМУЮ, ЩО НАРАЗІ ІНВЕСТОРА НЕ ІСНУЄ”

“Інформую, що наразі інвестора проекту не існує, тому що відповідно до законодавства спочатку органами виконавчої влади затверджується детальний план, а потім обирається інвестор, який придбає відповідні земельні ділянки на аукціонах, - повідомила на засіданні Ярославна Іванова, представник замовника детальних планів. - Замовником детальних планів проекту гірськолижного курорту “Свидовець”, відповідно до закону про регулювання містобудівної діяльності, є Рахівська і Тячівська райдержадміністрації. В трьох населених пунктах, у межах яких пропонується будувати проект, пройшли громадські обговорення. Детальні плани були розміщені на сайтах адміністрацій та в сільських радах у роздрукованому вигляді, усі зацікавлені мали змогу ознайомитися. Проект у результаті було підтримано громадами, затверджено РДА і направлено на погодження до Закарпатської ОДА. Львівський апеляційний суд визнав громадські обговорення такими, що відбулися. Тому говорити про те, що хтось приховує детальні плани майбутнього проекту, як мінімум, несправедливо. Детальний план і текстова частина, а також увесь супровідний і картографічний матеріал перебувають сьогодні на розгляді Міністерства екології та природних ресурсів. На сьогодні розпочато оцінку впливу на довкілля (ОВД). Звіт має бути масштабний, і ми в свою чергу просимо, щоб максимальна кількість науковців долучилася до цієї роботи (хто наразі виконує оцінку присутні науковці не знають, а представник замовника на пряме питання про це змовчала — авт.). Раніше ми не могли провести таку оцінку, оскільки розпочали розробку детальних планів ще до зміни законодавства, яке регулює вимоги ОВД”, - зазначила вона.

НАЦПАРК БУДЕ ЗА УМОВИ ЄДИНОЇ ПОЗИЦІЇ НАУКОВЦІВ

“Що стосується процедури ОВД для курорту “Свидовець”, то на сьогодні в міністерстві немає жодних документів для того, щоб зробити відповідні висновки про вплив на довкілля. До нас нічого не надходило і ніякої інформації ми надати не можемо. Єдине, що є у цій справі — то це звернення Міністерства сільського господарства Угорщини щодо можливого транскордонного впливу проекту в майбутньому, - сказала на обговоренні у комітеті ВР Анастасія Драпалюк, представник Мінекології. - Відносно перспектив створення природоохоронної зони в районі Свидовецького хребта: до нас звернувся інститут екології Карпат НАН України з пропозицією створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тис. га, надавши усі необхідні обґрунтування. Міністерство розглянуло клопотання і схвалило. Відповідне рішення ми надали до Закарпатської ОДА для погодження землевласників та землекористувачів. З боку місцевої влади були висунуті зауваження, які ми опрацювали і повернули знову на розгляд Закарпатської ОДА. Тому чекаємо”.

Анастасія Драпалюк повідомила, що до Мінекології також надійшли інші клопотання - з КНУ ім. Шевченка про створення національного природного парку, також від інших наукових установ про приєднання Свидовецького масиву до Карпатського біосферного заповідника. “Обидві пропозиції ми повернули з вимогою визначити консолідовану позицію від наукової громадськості. Коли така буде, ми її розглянемо. А поки що маємо виконувати рекомендації Бернської конвенції та охороняти об'єкти Смарагдової мережі, незалежно від того, є у нас відповідні законодавчі норми чи нема”, - акцентувала вона.

“Всі ми знаємо, хто стоїть за проектом гірськолижного курорту на Свидовці – шила в мішку не сховаєш, - наголосив на засіданні Ігор Луценко, народний депутат. - Але я вважаю, що ініціаторам проекту необхідно проявляти більшу відкритість, щоб не доводити до суспільного невдоволення та судових справ. Комітет ВР буде звертатися до відповідних органів влади з тим, щоб під час проведення ОВД були дотримана буква закону, вивчені всі нюанси і враховані думки експертного наукового середовища. Мінекології варто врахувати зауваження експертів, розуміючи, що будівництво курорту на Свидовці, можливо, суперечить екологічним державним нормам. Тим більше, що це питання балансу між охороною природи та створенням робочих місць. Можливо потрібен не настільки масштабний проект, і можливо не в такому місці. Головне зараз ретельно провести ОВД, а там будемо бачити” , - резюмував Луценко.

МІСЦЕВІ МЕШКАНЦІ СТАЮТЬ АКТИВНІШИМИ

Звісно, фразі “а там будемо бачити”, навіть якщо вона зійшла з вуст відносно молодого українського депутата Ігоря Луценка в українських реаліях вірити не дуже варто — відтак, активісти продовжують свою справу.

- Учора в ЛНУ збиралися науковці за круглим столом — обговорювали проблему Свидовця. Цими днями також відбувається засідання Карпатської конвенції у Відні, там питання Свидовця підніматиме активіст руху — науковець Роман Черепанин. Ми з боку ініціативної групи консультуємося з науковцями щодо того, як діяти далі — у разі, якщо ОВД таки буде позитивний (а у нас є інсайдерська інформація про те, що він буде готовий на кінець січня-початок лютого — саме з позитивним висновком), - каже Орест Дель Соль, активіст руху Free Svydovets. - Ми однозначно оскаржуватимемо цей ОВД в суді. Радує те, що противників будівництва курорту-гігната серед місцевого населення в селах Лопухово та Чорна Тиса більшає, - каже Орест. - Люди чують усі ці перестороги від екологів, від наших, від європейських, не можуть же усі бути проти курорту і бити на сполох, якщо він такий позитивний, тому люди задумуються про доступ до полонин, про чисту воду у своїх селах, і вже казки чиновників перестають бути їм такими цікавими. Мешканці сіл готові також організувати громадські збори — на випадок, якщо буде позитивний ОВД.

Не згортатимуть активісти й діяльність із захисту Свидовця за кордонами країни.

- Нещодавно у офісі ЕСПО у Женеві збирався комітет з приводу питання Свидовця, це була реакція на звернення наших активістів до конвенції ЕСПО, резолюція засідання нам наразі не відома, але до кінця року вони повинні її опублікувати, - каже Орест Дель Соль.

Також із його слів, на початку вже наступного 2019-го року, питання Свидовця має бути заслухано на профільному комітеті ВР (з питань екологічної політики) — за планами це повинно відбутися у січні.

ПОШИРЕНИЙ СТЕРЕОТИП, ЩО В КАРПАТАХ НЕМА ЕКО-ПРОБЛЕМ, ТРЕБА ЛИШЕ ІНВЕСТОРА

Власне, свою позицію секретар Комітету екологічної політики ВРУ Остап Єднак пояснив у коментарі кореспондентові Укрінформу:

- Екологічних проблем в Україні вистачає і без Карпат — на видноті більше Схід України (мова про Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Дніпро, де є велике виробництво). Карпатський регіон, у цьому сенсі не такий видний, є загалом уявлення про те, що тут усе чисто та добре. І в основному проблематика карпатського регіону звужується до проблеми вирубки лісів, а на загал усі говорять, що туди треба заводити інвестиції, розвивати туризм та альтернативну енергетику. Ніхто насправді не вникає, які загрози та ризики несуть такі проекти в Карпатах. Саме тому питання Свидовця не потрапляло в активне обговорення чи в порядок денний, незважаючи на термін, відколи триває проблема, його ні разу розглядали на комітеті.

Оскільки я представляю профільний комітет, то зацікавився активністю громади та ініціативної групи Free Svydovets, й ініціюватиму розгляд цього питання на комітеті.

Процедура така, що якщо є справді гостра проблема, то комітет може поставити це питання в порядок денний, запросити до слова представників обидвох сторін, заслухати їх. Зазвичай, усе це має формальний характер — але це при умові, якщо нема активної позиції громадськості. Якщо вона є, а у випадку зі Свидовцем вона таки є, — цей розгляд матиме значення. Єдине, чого варто остерігатися — це початку інформаційної кампанії супроти представників громадськості, яких позиціонуватимуть, як недобросовісних громадян, що хочуть відлякати інвестора. Саме тому держава повинна втрутитися — і нам потрібне зважене рішення щодо розвитку цього унікального регіону.

МИ НАЗИВАЄМО ЦЕ БИТВОЮ ЗА СВИДОВЕЦЬ, І НЕ ЗБИРАЄМОСЯ ЗДАВАТИСЯ

Тимур Бедернічек, кандидат наук, еколог, активіст, який у русі за захист карпатського масиву від самого початку, каже, що питання Свидовця повинно бути постійно на слуху — на найрізноманітніших майданчиках (власне, він робить це на наукових конференціях, зокрема, й за кордоном — як, приміром, востаннє на поважному з'їзді науковців Форум Карпатікум в Угорщині).

“Цьогоріч це був п'ятий форум, на конференції багато говорили про Свидовець — колектив українських науковців з Києва, Львова, Франківська, Рахова підготував доповідь про цю тему, інформація викликала жвавий інтерес серед науковців із різних країн. Вони не вірили, що в такому масштабному проекті досі нема інформації про інвестора, а також, що громадськості не доступний детальний план”, - каже Бедернічек.

Науковець наголошує - проблема не лише в тому, що запланований курорт мало не в 10 разів перевищує розміри Буковелю, а й у тому, що науковцям та громадськості в повному обсязі навіть не показують детальний план, за яким це все будуватиметься.

“З детальним планом території ми намагалися ознайомитися у Львівському апеляційному суді (наразі судове провадження щодо цього проекту на стадії касаційного розгляду у Верховному суді — авт.), - каже він. - Але розробники дали лише 15 хвилин, щоб ознайомитись із макетом і текстовою частиною обсягом 70 сторінок. Той факт, що замовник не афішує детальних планів, найбільше турбує. Наголошуємо, ми не проти курортів. Але саме тут, у цьому місці, їх будувати не можна. Розвиток територій потрібен, але не такими методами, коли приховується все - реальні замовники, обґрунтування, детальні плани тощо”, - каже науковець.

“За приблизними підрахунками, на втілення задуманої ідеї потрібно близько 2 млрд доларів — покажіть нам і розкажіть, хто їх даватиме і яким шляхом він ці гроші заробив, - акцентує науковець. - А якщо нема фінансових планів — то це просто трюк, аби скупити землі. Якщо один інвестор захопить ці землі, він просто продаватиме ділянки. Дуже ризиковано віддавати людські землі інвестору без контракту.

Тому, зі свого боку, Бедернічек каже, що у справі захисту Свидовця теж здаватися не планує.

“Якщо зараз здати Свидовець, Боржаву (на Боржавському хребті планується забудова вітряками — авт.) — так поступово ми втратимо все, - каже еколог. - Тому — жартома чи ні, ми з колегами цей процес із захисту Свидовця і називаємо “битвою за Свидовець” і боротимемося до кінця, - наголошує він.

ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ СВИДОВЦЕМ ЗРОСТАЄ, ТУРИ ТУДИ ДУЖЕ ПОПУЛЯРНІ

Власне, битва за Свидовець триває не тільки на судах, наукових конференціях, підкомітетах ВР, чи в соцмережах.

Активісти використовують й інші методи. Наприклад, організовують піші прогулянки та походи на Свидовець. “Чим більше людей, віддалених від науки, відвідає масив, побачить на власні очі цю поки ще незайману красу — тим більше долучиться до захисту Свидовецьких гір, - переконаний Тимур Бедернічек, що сам часто виступає гідом для таких туристичних груп.

Також восени завершився конкурс фотознімків (у мережі організували фотоконкурс світлин Свидовця і Боржави, зроблених туристами, аби ще більше людей побачило, яку красу можемо втратити, переглянути фотознімки Свидовця, неймовірних озер, хребтів, овець, рідкісних рослин і тварин можна тут).

Ну, а ще краще, коли це усе можна відчути на смак. А для цього активісти Free Svydovets виготовили продукцію — а це наразі яфинове (яфини — чорниці місцевим діалектом) варення та мариновані білі гриби у брендованих баночках з написом “Виготовлене на Свидовці”. Їх узяла на продаж туристам відома закарпатська Селиська сироварня та еко-ферма “Зелений Гай”, засновники яких також підтримуть Рух Free Svydovets.

- Нині група Free Svydovets об'єднує 15 еко-організацій із захисту довкілля, тисячі активістів і кілька тисяч людей у мережі, - каже Орест Дель Соль. Крім судової справи та петиції, яка досі збирає підписи, ми згуртували — завдяки особистим контактам — “наукове лобі” в Європі: оті 5,5 тисяч звернень до Президента, уряду та ВР, Мінекології, які надійшли керівництву країни, були організовані саме ними. Ці науковці влітку відвідали Свидовець (детальніше їхню думку можна прочитати у нашій розвідці). Власне, ті листи фактично нічого не дали (на жоден із них (!) не було офіційної реакції — як цього вимагає міжнародне право та етикет), але тим не менше, в середовищі європейських екологів ця проблема стала відомою, створила резонанс і навіть отримала назву — вона відома як The Svydovets project. Наразі найактивніше на її захисті стоять активісти із європейської еко-організації Лонго Май та Фонду Бруно Мансера (Швейцарія) — організації, що має потужніший імідж, аніж знаменитий WWF, - каже він.

- Ми шукаємо способи, - каже Орест Дель Соль, - не тільки захищати Свидовець, наша ідея - показати, що є інші методи давати роботу, спонукати до розвитку ті села, які навколо Свидовця, аніж побудувати там курорт-гігант- сказав він. - Уже понад рік ми працюємо на цей результат, і помітили, що набагато більше туристів пішли на Свидовець. Тобто, трохи реклами від влади і грошей на інфраструктуру (цьогоріч, до речі, в Лопухові капітально відремонтували дорогу, якою доти неможливо було їздити — авт.) — і там буде маса туристів. Власне, у нас є ідея наступного року створити туристичний сайт — саме з метою організації походів Свидовцем, і пропонувати українським туристам наступного сезону (іноземцям також) поїхати туди на тиждень, подивитися ті ліси, насолодитися природою і — разом з нами ставати на захист цих територій.

Ну, а кінцева мета руху — не дати змінити цільове призначення земель на Свидовці, в ідеалі — заснування там ще одного Нацпарку. Свидовець зі своїми озерами, лісами та полонинами однозначно того вартий!

Оксана Поліщук, Тетяна Когутич, Київ-Ужгород