Іван Рубський, голова Баштанської ОТГ

Баштанську об’єднану територіальну громаду на Миколаївщині створено трохи більш як два роки тому. Вона вже об’єднала 26 населених пунктів, де мешкає близько 23 тисяч людей. Це одна з найбільших і найуспішніших громад області. Річний бюджет – 200 мільйонів гривень, половина з яких – власні кошти.

Нещодавно Баштанська ОТГ стала переможницею Всеукраїнського рейтингу бюджетної прозорості «Кришталь року». Окрім того, вона посіла першу сходинку в номінаціях «Найкраще залучення громадян до бюджетного процесу в ОТГ» та «За відкритість бюджетної інформації в об’єднаній територіальній громаді». Рейтингування проводив Консорціум проектів міжнародної технічної допомоги.

Очолює громаду заслужений економіст України Іван Рубський, з яким поспілкувався кореспондент Укрінформу.

ТРИ КИТИ: ФІНАНСИ, КОМУНІКАЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ

- Ваша ОТГ перемогла в престижному Всеукраїнському конкурсі «Кришталь року», отримавши одразу три перші місця. Як вам це вдалося?

- Основа будь-якої громади – її фінансовий стан. Без цього рухатися вперед неможливо. Я в цьому переконаний, бо маю фінансову освіту і 23 роки працював начальником фінуправління району. Моя заступниця – теж фінансист. Отож коли ми організували ОТГ, то зібрали міцну, хорошу команду. І перемога у цьому проекті – наша спільна заслуга.

Загалом, ми беремо участь у різних конкурсах. Щодо премії «Кришталь року» – то це перша в Україні нагорода міст і громад, які здобули найвищі бали за прозорість місцевих бюджетів. Вона показує стан речей у бюджетній сфері та напрямок, яким треба рухатися далі. Ми пройшли оцінювання за 134 показниками за міжнародною методологією, що тривало близько року. У ньому спочатку взяли участь кілька сотень громад з усієї України, але у фінал вийшло тільки 80. Ми виявилися найкращими серед ОТГ, а серед міст – Дрогобич.

До нас кілька разів приїздила група експертів, зокрема зі США, Канади та інших країн. Вони дуже прискіпливо до всього ставилися, моніторили різні показники, досягнення. Це забирало багато часу і сил, але це того варте, бо ми для себе винесли багато корисного, отримали хороший досвід. Для удосконалення не треба шкодувати часу. Нам ще є куди рухатися.

- Одна з цих нагород також свідчить про те, що ви зуміли налагодити хорошу комунікацію зі своєю громадою. Як саме?

- Ми намагаємося нічого не приховувати від своїх людей, залучаємо їх до бюджетного процесу, розповідаємо про кошторис, як він формується, на що його можна витрачати й так далі.

У нас також є вебсайт, де ми про свої кроки і дії інформуємо громаду, закликаємо активістів брати участь у різних заходах. Чим більше люди будуть поінформовані, тим менше виникатиме питань і претензій. Це постійний процес, і я сам намагаюсь якомога частіше спілкуватися з людьми. Щороку в мене відбувається публічний звіт, причому – у кожному трудовому колективі. На це йде місяць-півтора, бо я відвідую по кілька організацій на добу. Буваю у кожному селі, у кожній установі, на кожному підприємстві. Розповідаю про зроблене, плани, відповідаю на запитання, прислухаюсь до пропозицій і таке інше. Це жива розмова, яка дає результати.

- Ви – одна з небагатьох ОТГ, де створено відділ інвестицій. Це вже має реальні результати?

- Авжеж. Залучаємо по 50 мільйонів гривень інвестицій щороку. Це була добре продумана і спланована дія. Перші кошти, які ми вклали у розвиток своєї громади, пішли саме на створення інвестиційного відділу. Набрали туди хороших фахівців, створили умови для роботи. Це основа основ. Адже власних коштів, як і тих, що нам дає держава, на розвиток громади не вистачає. Всі вони йдуть на вирішення нагальних питань і фінансування захищених статей. Адже, окрім фінансового ресурсу, держава значно розширила наші повноваження. Тому ми приречені займатися інвестиціями, брати участь у різних конкурсах, які нам пропонують міжнародні партнери.

Один із перспективних напрямків – залучення енергетичних інвестицій. Для цього ми розробили і затвердили на сесії план сталого енергетичного розвитку громади. Ми стали однією з 30 ОТГ України, які є учасниками проекту GIZ "Енергоефективність у громадах II". Ми отримуємо технічну підтримку у створенні інтегрованих систем енергетичного менеджменту, консультативну, методичну та іншу допомогу у цьому напрямку. Зокрема, їхні фахівці зробили енергоаудит деяких наших бюджетних установ, а буквально днями мають передати набір обладнання для виконання цих робіт.

- Чула, що, ви також організували у себе в громаді своєрідний конкурс міні-проектів.

- Так, і на ці цілі вже два роки виділяємо з бюджету ОТГ по 50 тисяч гривень на один проект. Всього їх 11. Сільради, громадські організації розробляють і захищають свої проекти. Скажу відверто, на першому етапі доводиться підштовхувати сільських старост, переконувати в необхідності всього цього. Але я впевнений, що варто їх запалити, надихнути на початковому етапі, а далі процес піде, бо вони побачать конкретні результати. За ці кошти в селах уже створили спортивні та дитячі майданчики, придбали обладнання для ФАПів, бібліотек, шкільних класів і таке інше.

Я розповідаю людям у селах те, що свого часу казали мені, коли вчили писати грантові проекти - вчіться мріяти і йти до своєї мети. Це працює, ми це вже бачимо на своєму прикладі. Здавалося б, нереальні речі, якщо за них взятися серйозно, набувають реальних обрисів.

МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ. БАСЕЙН, БОУЛІНГ І ТЕХНОПАРК

- Очевидно, ви маєте на увазі будівництво сучасного басейну і боулінг-клубу в Баштанці?

- Так, і це теж. Ми давно мріяли побудувати у себе басейн, хоча розуміли, що це утопія. На ці цілі потрібно було понад 55 мільйонів гривень. Для громади сума непіднімна. Але процес пішов, у тому числі, завдяки народному депутату Андрію Вадатурському, який допоміг залучити державні кошти. Будівництво йде повним ходом, вже освоєно 15 мільйонів гривень, на рахунку у нас є ще 7 млн і 3 млн на підході. Допомагає й облдержадміністрація, торік із бюджету області виділили 6 млн грн, обіцяють підтримати й інші народні депутати. Отож ми плануємо основні роботи з  басейном завершити вже цього року.

Ви знаєте, що ми щорічно проводимо міжнародні змагання з плавання на кубок нашого знаменитого земляка, короля батерфляю, рекордсмена світу з плавання Семена Бойченка. Тому басейн для нас дуже важливий.

Плануємо відкрити і боулінг-клуб, вже є певні напрацювання. Ми бачили щось подібне у Польщі. Молодь запропонувала, спочатку був легкий шок, а тоді я подумав: “Чим ми гірші? Зробимо”.

Паралельно робимо реконструкцію стадіону, вже виготовили проект вартістю у 100 мільйонів гривень. Там буде велике штучне футбольне поле і чотири менших – одне вже є. За 2-3 роки закінчимо, якщо все піде нормально.

- Вже певний час ви працюєте над ідеєю створення технопарку у Баштанці. Що вдалося зробити і які перспективи?

- Дещо вдалося і перспективи тут бачу величезні. Ми побували в Польщі, у громаді, яка менша за нашу – десь 15 тисяч людей. Нам розповіли, що у 2000 році у них ситуація була ще гірша, ніж у нас: високе безробіття, занедбана соціальна сфера.

Вони розпочали саме зі створення промислового парку. Громада надала землю, держава допомогла з фінансами на підведення комунікацій, а тоді вони залучили інвесторів, створивши їм відповідні умови для комфортного ведення бізнесу, пільгове оподаткування тощо. А зараз ця громада процвітає – бізнес платить податки, люди мають роботу, дороги, соцсфера – все в ідеальному стані.

Тому ми поставили собі за мету зробити щось подібне й у нас. Перше, що зробили – виділили землю, 148 га. Повірте, що і це нелегко, бо в багатьох на неї були свої плани. Тоді почали розробляти план генеральної забудови міста Баштанка і зробили його. Багато хто теж не розумів навіщо туди включати якийсь промисловий парк, що це таке і для чого він потрібний. Довелося переконувати громаду, депутатів - на це пішло ще півроку. Потім майже рік тривало отримання позитивної експертизи проекту. Зараз ми вже нарешті маємо цей документ, куди включили не лише промисловий парк, а й ділянки під сонячну енергетику.

Наступний крок - виділення і затвердження меж населеного пункту, вже знайшли кошти і на це, а тоді треба буде зробити й оцінку землі. Тобто, пройде ще не менше року. І лише після цього вже будемо безпосередньо працювати над створенням умов для інвестора. Щоб він міг туди зайти і відразу почати працювати, не витрачаючи час і кошти на оформлення документів, розбудову інфраструктури і таке інше.

- Які саме підприємства там мають бути?

- Насамперед, переробні. У нас є великий промисловий сад. Вже приїздили інвестори з Китаю і пропонували нам 29 видів переробки садівничої продукції. Починаючи від лукумів, заспиртованих ягід і закінчуючи банальним повидлом і сухофруктами. Крім того, нас цікавить переробка зерна та насіння соняшнику. На території нашого району, та й сусідніх теж, немає жодного сучасного млина чи підприємства з виробництва круп. Отож це те, що нам зараз треба. А далі інвестор будуватиме те, що він вважатиме за потрібне, ми ж матимемо робочі місця і податки.

- Щоб мати такий технопарк, потрібно вирішити питання з дорогами. Вони у вас далеко не в найкращому стані. Як бути?

- Дороги – наша біда. Наразі ми ініціюємо передачу доріг між населеними пунктами у комунальну власність ОТГ. Такий досвід вже є у Запорізькій області, хочемо поїхати туди подивитися. Там громада взяла собі на баланс дороги і оперативно ремонтує їх, причому дешевше і якісніше, ніж автодор. Ми теж хочемо піти цим шляхом.

- Наскільки суттєво передача земельних ділянок за межами населених пунктів у розпорядження ОТГ допоможе вам наповнювати бюджет?

- Ми дещо зневірені цим рішенням. Держава сказала «А», але не сказала «Б». Землю нам передали, а законодавство не поміняли, хоч ми на це дуже розраховували. За попередніми підрахунками, ми мали б щорічно поповнювати бюджет громади на кілька десятків мільйонів гривень. Сьогодні маємо понад 10 тисяч гектарів вже переданої нам землі, і біля 9 тис. га – ще не переданої. Але на ділі вийшло так, що ця земля має господарів, які свого часу за копійки взяли її в оренду аж на 49 років. В основному, орендна плата становить 1-2 відсотки, тоді коли вона має бути, за нашими підрахунками, щонайменше 8%. Уявіть собі, які втрати несе бюджет. Але переглянути відсоткову ставку в односторонньому порядку, як з’ясувалося, не можемо аж до закінчення строку оренди. Ми ж сподівалися, що при зміні власника, держава надасть ОТГ можливість розпочати все з нуля і навести лад у цій сфері.

- А бюджетні гроші на депозитах ви тримаєте?

- Ні, це неможливо, бо ми вкладаємо їх у різні проекти. Та й тримати гроші там не по-господарськи. Їх, по-перше, з’їдає інфляція. По-друге, вони повинні працювати на громаду. У нас сьогодні багато планів, проектів – були б тільки гроші, щоби все задумане втілити у життя. Навпаки, коштів не вистачає.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ — УСПІШНА РЕФОРМА, І ЇЇ ТРЕБА ЗАВЕРШУВАТИ

- Ви дотримуєтесь точки зору, що на рівні місцевого самоврядування корупції немає і бути не може. На чому ґрунтується це ваше переконання?

- Я все життя працюю у фінансовій сфері, був керівником району, тепер головою ОТГ. У мене не було ніяких інших коштів, окрім зарплати. Фінансова дисципліна - понад усе. Майже всі бюджетні фінанси суворо контролюються. Є розпорядники коштів, вони проводять тендери, всі гроші проходять зараз через систему держзакупівель ProZorro. Вкрасти їх, чи отримати відкати на місцевому рівні - нереально. Можливо, там, зверху, де крутяться величезні кошти, це якось і роблять. Але не ми. До речі, ProZorro  допомагає нам заощаджувати кошти – близько 4 млн грн на рік.

- На вашу думку, реформа децентралізації насправді є такою успішною, як про неї говорять. Чи потребує вона якихось змін або вдосконалень?

- Безперечно, ця реформа одна з найуспішніших і потрібних Україні. Навіть більше, на мою думку, її потрібно терміново завершувати. Адже надалі все ставатиме тільки складніше для вже створених ОТГ. Нам постійно додаються повноваження і ми маємо вирішувати купу проблем: від сміття – до питань освіти та медицини. При цьому, паралельно існують чиновницькі апарати в райдержадміністраціях і сільських радах, де ще не створені ОТГ. Вони  майже ні за що не відповідають, а зарплату отримують таку ж як ми, а то й більшу.

Так, закон гарантує добровільне об’єднання. Але хто хотів, уже ним скористався. Тих, хто досі не об’єднався, потрібно підштовхнути: зібрати і сказати – беріть відповідальність за всю соціальну сферу, яка є на вашій території, і утримуйте її. Ніхто ваших проблем вирішувати не буде. Повірте, завтра вони всі захочуть об’єднатися.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею і Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Алла Мірошниченко
Фото - Юлії Почебут, а також надані відділом з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Баштанської міської ради