На Одещині презентували здобутки децентралізації і обговорили плани на рік
В Одеському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, 19 березня відбулося прес-кафе «Зрада чи перемога: децентралізація у 2019 році та підсумки діяльності ОТГ області у 2018 році».
З публічним звітом про здобутки в розвитку об'єднаних територіальних громад і підготовку до реалізації другого рівня реформи самоврядування перед журналістами виступили директор Одеського ЦРМС Юлія Молодожен, радники з питань управління місцевими фінансами і питань комунікації Олеся Голинська та Євгенія Генова, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"На Одещині триває «нарощування» територій об'єднаних тергромад - протягом 2018 року процеси децентралізації справляли позитивний вплив на розвиток більшості районів. Додатково створено шість ОТГ, триває підготовка до приєднання до них нових населених пунктів. Зокрема, Новодолинська сільрада ухвалила рішення увійти до складу Авангардівської ОТГ, Мирненська, Кагарлицька та Граденицька сільради - до Біляївської міськради, депутати Новопольської сільрада виявили бажання долучитися до Балтської міської ОТГ. А тим часом йде діяльна підготовка до завершення процесів об'єднання решти громад і реалізації другого рівня реформи самоврядування - укрупнення районів", - зазначила Молодожен.
За словами директора Одеського ЦРМС, люди вже пересвідчились у перевагах реформи самоврядування. На територіях об'єднаних тергромад успішно ремонтуються школи й дошкільні заклади, ведеться будівництво доріг, модернізуються спортивні об`єкти. Торік за рахунок субвенцій обсягом понад 95 мільйонів реалізовано 134 проекти, спрямовані на формування в ОТГ сучасної інфраструктури. Наприклад, 40 таких проектів реалізовано Куяльницькою ОТГ, 19 проектів - Знам’янською ОТГ. На території об'єднаних громад створено, зокрема, 11 опорних шкіл, 4 Центри надання адмінпослуг тощо.
І що особливо важливо, акцентувала Молодожен, "ОТГ формуються за принципом спроможності, а депутати "дозрівають" до потреб розширення своїх обов'язків і повноважень та прагнення надавати більше послуг жителям. Громади поступово вчаться вишукувати джерела бюджетних поповнень. Зокрема, інвентаризують земельні ділянки і замовляють проведення експертиз для визначення їх нормативної грошової оцінки, запроваджують у сільрадах посади інспекторів з питань праці для легалізації прихованих працівників, ведуть перемовини з фермерами для укладання договорів оренди землі з селянами-пайщиками тощо".
Що стосується упущених можливостей, які можна окреслити як "зраду виборців", то це, на думку директора ЦРМС, "відсутність Перспективного плану формування територій громад Одеської області, проект якого давно розроблений фахівцями ЦРМС та облдержадміністрації, але досі не затверджений Одеською облрадою через блокування реформи самоврядування представниками певних політсил. Внаслідок цього в деяких південних районах не створено жодної ОТГ".
"Напевне, не побажали донести до мешканців переваг децентралізації також керівники райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування", - підсумувала Молодожен.
Радник Одеського ЦРМС з питань управління місцевими фінансами Голинська наголосила, що "за результатами діяльності в 2018 році три об'єднані тергромади Одещини увійшли до двадцятки кращих в Україні за бюджетними показниками: Авангардівська ОТГ (друге місце в Україні серед ОТГ з чисельністю населення від 10 до 15 тисяч), Шабівська ОТГ – 14 місце, Біляївська – 16 місце. Середній показник доходів на жителя ОТГ Одещини становить 4 тисяч 200 гривень, а в Авангадівській ОТГ цей показник сягнув понад 15 тисяч".
На думку Голинської, прийнятий урядом План заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки, а також затверджена "дорожня карта реформ" дають підстави прогнозувати подальше зростання доходів жителів ОТГ.
Оскільки процес ухвалення бюджетів, зауважила експерт, "стає прозорим для громадян, передбачуваним і прогнозованим. А це, в свою чергу, дозволить підвищити інвестиційну привабливість громад, а також збільшити обсяги асигнувань на медичні, освітні програми тощо".
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Ніна Ляшонок