Зміни до Конституції щодо децентралізації потрібні до місцевих виборів - експерти
В Українській асоціації районних та обласних рад наполягають на необхідності ухвалити змін до Конституції стосовно децентралізації до місцевих виборів.
Розроблений асоціацією законопроєкт обговорили на круглому столі в Укрінформі.
Ініціатори законопроєкту вважають, що реформа децентралізації, яка триває уже шість років, є однією з найголовніших і найуспішніших у державі. Водночас вона затяглася в часі та перестає бути зрозумілою людям.
«Всі органи влади - як центральної, так і місцевого самоврядування - взаємопов’язані між собою. Вони або виконують функції, або конкурують у них, або їх дублюють, або виконують неефективно, або є конфлікт інтересів… У Конституції чітко не розмежовано ці повноваження… і немає захисту органів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень», - наголосив Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради, президент Української асоціації районних та обласних рад,
Микола Фурсенко, голова Всеукраїнської асоціації громад, голова Фурсівської сільської ради також зазначив, що повноваження різних гілок місцевої влади не визначені.
«Треба визначитись, якщо не склалися стосунки керівника з виконкомом або з депутатським корпусом, то він подає у відставку і тоді треба, мабуть, переобирати і депутатський корпус… Питань багато, тому зволікати з реформами ми не маємо права», - сказав Фурсенко і додав, що статус громад має бути визначено до місцевих виборів, які відбудуться восени цього року.
Законопроєктом також передбачено запровадження інституту префекта, який здійснюватиме контрольно-наглядову функцію за діяльністю органів місцевого самоврядування, пояснив Олексій Лялюк, професор Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування.
«Префект здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції місцевими органами влади, а не за їхньою діяльністю. Префект також має координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та виконувати консолідовану роль між територіальними органами й органами місцевого самоврядування в період військового стану та у надзвичайних ситуаціях», - розповів професор.
На існуванні трирівневої моделі системи місцевого самоврядування «громада - округ - область» і важливості округів у цій моделі наполягає Володимир Вакуленко, завідувач кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Академії державного управління.
«Окружний рівень – це і надзвичайні ситуації, і кримінальна поліція, і інфраструктурні проєкти. І це величезний пласт роботи, яким має хтось займатися на районному рівні. Я, наприклад, за те, щоб ремонтами доріг в районах чи в майбутніх округах займалися окружні ради і виконкоми», - зазначив Вакуленко.
Він також наполягає на важливості змін до Конституції стосовно децентралізації.
«Якщо ми не проведемо зміни до Конституції та не ухвалимо закон про адмінтерустрій, ми не зможемо провести вибори на новій територіальній основі. Тоді їх треба буде перенести доти, доки ми не завершимо процес децентралізації та не створимо спроможні територіальні громади. Або ж залишити все як є», - зазначив Вакуленко.
Законопроєктом «Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації» передбачається, що в Україні діє трирівнева система місцевого самоврядування. На кожному з рівнів місцеві ради утворюють власні виконавчі органи, а їхніми очільниками стають голови відповідних рад. Строк повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на чергових виборах, становить п’ять років.