Пожежний антирекорд Житомирщини

За місяць вогонь охопив чотири північні райони, де зосереджені найбільші в області площі лісів

Весь квітень на Житомирщині горіли ліси, ліквідація масштабних пожеж триває досі. За місяць вогонь охопив чотири північні райони, де зосереджені найбільші площі лісових насаджень в області.

Полум’я пройшло Народицьким, Овруцьким, Олевським, Лугинським районами та охопило два заповідники – Поліський і «Древлянський». Вогняна стихія безжально знищує природу житомирського Полісся, де серед лісів живуть люди зі свою колоритною говіркою, стоять старі дерев’яні хати, які вже мало де зустрінеш, та криниці-журавлі.

Влада оприлюднила кілька версій масштабних пожеж, а правоохоронці почали розслідування. Однак вогонь не спиняється, щоразу спалахуючи в нових осередках.

Чи вдасться Житомирщині зберегти реноме області з найбільшими площами лісів в Україні, чому виникають пожежі в екосистемах і що буде зі згарищами, на яких доти росли дерева, з’ясовувала кореспондент Укрінформу.

ЗА 4 МІСЯЦІ ЛІСУ ВИГОРІЛО БІЛЬШЕ, НІЖ ЗА ВЕСЬ МИНУЛИЙ РІК

За інформацією Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, Житомирщина є лідером в Україні за площею лісів, яка сягає понад 1 млн га. Найбільше їх зосереджено в Овруцькому, Олевському, Лугинському, Ємільчинському, Народницькому районах. Загалом третину території області займають ліси, показник лісистості (рівень залісненості території – ред.) тут становить 33,6%.

У лісах, підпорядкованих облуправлінню лісомисливського господарства, переважають хвойні дерева (сосна, ялина), таких тут 61%, а також росте 20% твердолистяних (дуб, граб, ясен, береза) та 19% м’яколистяних (вільха, липа, осика) порід. Середній вік лісових насаджень Житомирщини становить 58 років.

Зрозуміло, що після ліквідації всіх лісових пожеж і підрахунку завданих збитків статистика такою вже не буде. Наприклад, за добу лише у Поліському природному заповіднику вогонь пройшов 500 га.

В останній день квітня голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко розповів про масштаби пожеж. За його словами, якщо у 2019 році в області їх виникло 1556, то станом на 30 квітня зафіксували вже 1542.

«По лісах у нас взагалі жахлива картина. Якщо торік, за офіційною статистикою, вигоріло 3 тис. га, то цього року ми вже кажемо про 31 тис. га лісів, які згоріли на Житомирщині», – акцентував очільник області.

Як пояснив директор Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев, зазвичай весняний цикл пожеж розпочинався 25-26 квітня, але цього року він стартував на три тижні раніше. Якщо буде посуха, то на другу їх хвилю треба очікувати вже в червні.

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Доцент кафедри екології Державного університету «Житомирська політехніка» Ірина Давидова пояснює, що за статистикою від 90 до 98% пожеж в екосистемах виникають через антропогенний фактор.

«Якщо це не навмисний підпал, то є кілька основних причин лісових пожеж. Зокрема, спалювання сухої трави, вогонь від цього поширюється на ліс. Непогашене багаття, яке мало хто обкопує та заливає водою, може знову розгорітися. Ще одна причина – недопалок. Людина може й не бути в лісі, але викинути його з вікна автомобіля на узбіччя, потім загоряється суха трава, а далі – ліс. Хоч як дивно, але варіантом, що безпосередньо не пов’язаний з полум’ям, є відходи скла. Залишки від пляшки мають здатність, як лінза, сфокусувати сонячне світло і призвести до підпалювання. До того ж, у нас зараз дуже сухий період – і найменша іскра здатна спровокувати пожежу», – розповіла еколог.

Науковець додає, що кожна пожежа – це передовсім економічні збитки, бо вогонь знищує лісові ресурси, які вирощували багато років і які могли б згодом принести користь.

Полум’я, звісно, шкодить й екосистемі, адже гинуть тварини та птахи, які не встигають рятуватися. Багато з них навесні мають дитинчат, що взагалі безпорадні перед стихією. Тож як наслідок – зменшується популяція фауни.

Якщо пожежа не знищує дерева, то для природи вона все одно є бідою, бо вигорають трава, чагарники, кущі, частково верхній шар ґрунту. Вогонь пошкоджує рослини, а на відновлення екосистеми потрібно від 4 до 20 років, залежно від завданої шкоди.

«Значна екологічна проблема – це й займання торфовищ, які мають здатність вбирати вологу й утримувати її, як губка. Проте в нас довго не було дощів і вони геть пересохли. Якщо торфовище займається, то загасити його дуже важко. Навіть коли вогонь ліквідували, в глибині можуть залишитися осередки горіння, які з часом виходять на поверхню. Разом із торфовищами зникають унікальні рослини і тварини, що пристосувалися до цієї екосистеми», – додає Ірина Давидова.

У Держекоінспекції Поліського округу наголошують, що причинами масштабних лісових пожеж на Житомирщині та Київщині є не лише підпали сухої трави, а й захаращеність лісів.

«Останніми роками Державну екологічну інспекцію не допускали до перевірок, був мораторій. Лісівники знаходили причини для цього і платили мінімальний штраф за недопуск, аби не дати нам усе перевірити. І от маємо результат – не проводилися санітарні рубки й заходи протипожежної безпеки, ліси захаращені. Масштабні пожежі – логічний наслідок такої недолугої політики», – зауважив в.о. начальника Держекоінспекції Поліського округу Євгеній Медведовський.

ВЕРСІЇ ТА ВИНАГОРОДА ЗА ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПАЛІЇВ

Пожежа в Овруцькому районі охопила 4300 га території. Основні версії, озвучені обласною владою та керівництвом держави, пов’язані з загорянням від електропроводу, який пошкодив буревій, або ж із навмисним підпалом.

У МВС створили спеціальну групу з протидії підпалам, а Національна гвардія почала антидиверсійну операцію, але ліси продовжують горіти.

Депутат Овруцької міської ради та волонтер Петро Левківський стверджує, що місцеві жителі не вірять у випадковість виникнення такої масштабної пожежі.

«Керівника обласного управління лісового та мисливського господарства дуже довго не призначали (попередній звільнився у серпні 2019 року, а нового призначили у квітні цього року – ред.). Всі чекали, що з’явиться керівник, буде проведено аудит у лісгоспах – і припиниться потік деревини, яку вивозять з Овруцького району. Але почалися страшні пожежі, й люди говорять, що вони сплановані, аби приховати сліди незаконних вирубок. Це основна причина, яку називають жителі району, але не озвучує влада», – вважає Левківський.

За його словами, ще однією версією пожеж є прагнення видобувати на випалених територіях бурштин і берилій.

Щодо берилію, то у серпні минулого року в реєстрі оцінки впливу на довкілля з’явилося повідомлення від ТОВ «Пержанська рудна компанія». Товариство планувало видобувати копалину шахтним способом на території Поліського природного заповідника, що викликало неабияке занепокоєння у громадськості та екологів.

Левківський також не відкидає версії, що лісові пожежі можуть бути спробою приховати крадіжки з нафтопроводу «Дружба», який проходить територією Овруцького району.

Він додає, що місцева влада намагалася передати в оренду без торгів частину роздержавлених земель на території Овруцького району. Після того, як незаконність такого кроку довели правоохоронці, в мерії заявили, що землі зарослі й там існує загроза виникнення пожеж. «То треба ж показати, що вони горять», – припускає Левківський.

Натомість у сусідньому Олевському районі, де пожежі виникли паралельно з Овруччиною і вогонь уже дійшов до Поліського природного заповідника, версію, пов’язану із видобутком бурштину, заперечують. Хоча саме там тривалий час дуже активно працювали нелегальні старателі.

«Бурштин зараз не копають. Його незаконного видобутку немає – і крапка», – запевнив заступник Олевського міського голови Олександр Ніколайчук.

В Олевському районі вирішили розшукати винних у лісових пожежах за винагороду. Міськрада опублікувала на своєму сайті оголошення, в якому пропонується 5-8 тис. грн за надання оперативної інформації про факти підпалу лісових масивів та їх організаторів (залежно від достовірності, наданих фото- та відеодоказів). Згодом суму збільшили до 12 тис. грн.

Сам Олександр Ніколайчук називає три ймовірні причини пожеж: «Необережність при поводженні з вогнем, що спричинила важкі наслідки. Можуть бути свідомі підпали організованих злочинних груп, які займаються вирубкою лісу і прагнуть приховати масштаби цього. Підтримую також версію про діяльність диверсійних груп. Це можуть робити завербовані поліщуки, які за гроші й на замовлення окремих структур підпалюють ліс».

ВИСНОВКИ І НАСЛІДКИ

Категорично заперечувати крадіжки лісу на Житомирщині буде неправильно, адже про них громадяни дізнаються з офіційних джерел. Наприклад, у грудні минулого року СБУ задокументувала в області розкрадання та нелегальний морський експорт лісоматеріалів у Східну Азію, у результаті чого держава отримали мільйонні збитки.

Та й поклади бурштину Житомирщина має. ОДА спільно з Державною службою з геології та надр підготували для інвесторів 200 ділянок (площею 10 га кожна) із покладами бурштину, спецдозволи на користування якими продаватимуть з аукціонів.

Яка з версій пожеж таки підтвердиться, мають з’ясувати правоохоронці.

Натомість в обласному управлінні лісового та мисливського господарства вже міркують, як будуть відновлювати пошкоджені вогнем території.

За словами начальника управління Віктора Сахнюка, у лісгоспах області створять нові тимчасові лісорозсадники, аби забезпечити вирощування матеріалу, який висадять на згарищах.

«Ці всі пожежі показали комплекс проблем, які є в державі. Висновки має зробити керівництво країни, адже в умовах змін клімату треба бути готовими, що пожежі виникатимуть і надалі. Тому слід зосередити увагу на ефективній системі превентивного реагування, забезпечення ДСНС технікою і, звісно, передбачити на це кошти. До того ж, керівництво на місцях теж має зрозуміти, що ситуацію в лісах треба контролювати й оперативно реагувати на можливі загрози. Зараз, як варіант, можна посилити патрулювання біля лісових масивів», – прокоментував ситуацію політичний аналітик центру «Дім демократії» Анатолій Октисюк.

Натомість Ірина Давидова апелює до свідомості людей. Щодо лісівників, то вони мають подбати про протипожежні просіки й рубки догляду, аби серед дерев не збиралися сухі залишки, що швидко займаються.

«Якщо говорити про пересічних громадян, то це лише свідоме ставлення до природи, тобто не палити траву і пояснювати іншим, що це шкідливо. Якщо навіть це не ваше багаття, а ви його побачили, залийте водою. Коли помітили займання у полі чи за містом, треба повідомляти рятувальників, бо вони можуть і не знати про нього. А ще наші студенти пропонують створювати екопатрулі, які ходитимуть ярами й лісами хоча б на території міста, щоб оперативно інформувати ДСНС про загрозу», – резюмує еколог.

Тим часом як рятувальники продовжують ліквідовувати окремі осередки лісових пожеж, люди, чиї оселі згоріли, чекають на обіцяну від держави компенсацію, а громадськість сподівається дізнатися, чому північ Житомирщини спалахнула вогнем.

Ірина Чириця, Житомир
Фото – Управління ДСНС України у Житомирській області та Віталія Юшкевича