Сергій Осачук, голова Чернівецької ОДА

Приблизно 9 місяців тому президент Зеленський призначив на посаду голови Чернівецької ОДА дипломата, історика, науковця Сергія Осачука . За цей короткий час головування Осачуку випало чимало викликів. Зокрема, саме у Чернівецькій області було зафіксовано перший випадок інфікування коронавірусом, і тривалий час Буковина утримувала сумну першість у цій статистиці. Крім того, червнева негода наробила чимало біди в області, наслідки якої ще довго доведеться ліквідовувати. Пікети, мітинги, перекриття доріг супроводжували децентралізаційні процеси в області, а політичні опоненти з обласної ради навіть намагалися висловити недовіру голові ОДА.

Як Сергій Осачук справляється із викликами на цій посаді, чого вдалося досягнути, які проблеми й досі не вирішуються - про це кореспондент Укрінформу поспілкувався із головою Чернівецької ОДА.

ГОТУЄМОСЬ ДО НОВОЇ ХВИЛІ ЗАХВОРЮВАННЯ

- Не знаю, чи пам’ятаєте, але минулого разу ми спілкувалися з вами наодинці, коли ви як історик і краєзнавець розповідали мені про невідомі широкому загалу сторінки історії нашої Резиденції. Не сумуєте за науковою, просвітницькою роботою?

- Абсолютно не сумую. Тому що всі знання, які я накопичував упродовж десятиліть як науковець, служать мені міцним фундаментом впевненості у тому, що потрібно робити сьогодні. Оскільки я намагаюся слідувати гаслу про те, що історія може навчити. А для того, щоб мені не було сумно за науковою роботою, ми ініціюємо і реалізуємо багато цікавих видавничих проєктів, наприклад, уже незабаром з’явиться дуже актуальний і гарний альбом про Чернівецьку область.

- Напевно, одним із перших важких і неочікуваних для вас викликів на цій посаді стала ситуація із коронавірусом. Як гадаєте, за рахунок чого, насамперед, вдалося стабілізувати ситуацію?

- Нам вдалося продемонструвати ефективну роботу і повну взаємодію з експертним середовищем, фахівцями, епідеміологами, інфекціоністами, головним санітарним лікарем Чернівецької області, зокрема і завдяки візитові наприкінці лютого радниці президента України та заступника секретаря РНБО. Звичайно, ми, як і всі громадяни України, були поінформовані про поширення цієї коронавірусної інфекції, спостерігали за публікаціями, за повідомленнями з-за кордону. Але, сказати відверто, їх приїзд справді став мобілізуючим, і ми включилися в роботу ще до моменту появи у нас першого офіційно зафіксованого випадку зараження коронавірусною інфекцією. Тому ми були готові не тільки теоретично, а й практично.

Звичайно, траплялися певні моменти, коли нам доводилося самим вивчати, наприклад, відмінність між надзвичайною ситуацією і надзвичайним станом, надзвичайною ситуацією об’єктового типу і місцевого, регіонального. Тобто, на ходу ми це все дуже швидко вивчили.

- Кіцманський район нашої області вже другий тиждень поспіль потрапляє до червоної зони. Чи може вся область знову опинитися у жорсткому карантині, чи готуються у нас до нової хвилі цього захворювання?

- Я бачу, що ми маємо приклади з країн Європейського Союзу, де дуже динамічно ситуація розвивається й окремі регіони деяких європейських країн уже кілька тижнів поспіль перебувають знову в найжорсткіших карантинних обмеженнях. Це означає, що все людство- у вирі цього бурхливого пандемічного океану. І в якийсь момент хвиля може накрити будь-кого. Ми просто розуміємо, що легковажна поведінка, така надто смілива, надто розкута, необдумана участь у великих, масових заходах: весіллях, святкуваннях, а також тісний соціальний контакт – це є перші провісники того, що знову можемо повернутися до більш жорстких карантинних обмежень. Уперше автоматизована система контролю, яка бере до уваги виключно показники і де практично відсутній людський фактор, визначила і Кіцманський район «червоною» зоною. Днями я розмовляв із головою Кіцманської районної державної адміністрації і просив його абсолютно спокійно, адекватно спілкуватися з мешканцями району і, як би це, можливо, перебільшено і голосно не звучало, але пояснити, що це обставини вищої сили, майже як на війні. І коли трапляється черговий ворожий обстріл, люди мають адекватно реагувати і ховатися від цього. Тому Кіцманському району можу побажати лише тиждень-другий суворої дисципліни і повернутися до показників, які б дозволили жити у жовтому й зеленому поясах.

МАЙЖЕ УСІ ПОСТРАЖДАЛІ ВІД ПОВЕНІ ОТРИМАЛИ КОМПЕНСАЦІЇ

- Ще одним випробуванням на цій посаді для вас, певно, стала червнева повінь і боротьба з наслідками лиха. Яка зараз ситуація із відновленням інфраструктури? Чи отримали люди обіцяні компенсації?

- Справді, вода наробила дуже багато біди. Великої шкоди завдано інфраструктурі області – дороги, мости, берегоукріплювальні й гідроспоруди. Але найболючіше бачити і переживати за ті збитки, яких завдано людям. Так само ми повинні пам'ятати, що троє буковинців втратили життя, загинули під час червневої повені, вони потонули у Путильському районі. І сім’ям загиблих було виплачено компенсації. Більшість буковинців, які постраждали під час негоди також уже отримали компенсації. Всього було складено актів про завдані збитки людям на суму майже 13 мільйонів гривень. Із цих грошей ми вже виплатили 10 мільйонів ще три тижні тому. І зараз чекаємо чергового траншу від уряду, щоб завершити виплату компенсаційних коштів. Загальна сума збитків, яку ми підтвердили всіма документами й експертизами, становить сьогодні 570 мільйонів гривень, які ми додатково мусимо і сподіваємося отримати від уряду. Ці кошти передбачають як компенсацію людям, так і відновлення аварійної гілки газопостачання, ремонти зруйнованих і пошкоджених доріг усіх форм власності і мостів.

- Процес децентралізації в області супроводжувався непоодинокими мітингами, протестами, перекриттям доріг. Чи задоволені ви в цілому отриманим результатом, чи не вважаєте, що були допущені помилки з боку органів місцевої влади?

- Ідеального рішення не має жоден регіон України. Про це говорить президент, прем’єр, міністр (розвитку громад і територій — авт.) Олексій Чернишов. Ми всі усвідомлюємо цю ситуацію. Але я все ж переконаний, що краще таке рішення, ніж якби воно було прийнято в авторитарному стилі. До прикладу, як у Польщі, коли люди прокинулися, і уряд їм сказав: «Відсьогодні ви живете у таких-то районах, у таких-то громадах». Була би задіяна просто лінійка і якась там арифметика і все. А в нас є той факт, що чотири роки поспіль усі мали можливість добровільно об’єднатися, а дехто не використав цей шанс. Або деякі з громад стали жертвою маніпуляцій, тиску з боку органів влади, зокрема тодішнього керівництва обласної державної адміністрації. Вони разом із політиками із застосуванням спецпідрозділів Національної поліції заганяли і «ламали людей через коліно», то доводилося такі помилки вирівнювати.

- Про які саме громади йде мова?

- Я думаю, що це вся область знає, все експертне середовище. І достатньо зайти в Youtube, щоб оновити у пам’яті кадри, як о четвертій годині ранку спецпризначенці вирішували питання децентралізації чи об’єднання громади у Сокирянському районі.

КОНТРАБАНДИ СТАЛО В РАЗИ МЕНШЕ

 - Під час вашого представлення перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов визначав одним із головних ваших завдань на цій посаді боротьбу з корупцією і контрабандою у регіоні. Як за цей час змінилася ситуація із контрабандою на Буковині?

- Я думаю, що, якщо ви спитаєте керівників правоохоронних органів від представників Національної поліції до СБУ, прикордонників, то вони зможуть поділитися своїми враженнями від моїх зусиль у цьому напрямку. Питання на постійному контролі, це означає активну протидію та запобігання цьому з мого боку. І як голова обласної державної адміністрації я координую діяльність правоохоронних органів, націлюю їх і зосереджую спільні зусилля з протидії. І так буде продовжуватися і надалі. Можу запевнити, що різниця відчутна. І масштаби контрабанди, які були раніше і тепер – незрівнянні.

Безперечно, найслабшою ланкою будь-якого ланцюжка чи системи завжди залишається людина, її душа, уява, спокуси. І тому всі керівники обласних управлінь правоохоронних структур говорять, що у їхніх підрозділах ще трапляються такі слабкі люди у формі, які не помічають, або ще гірше, сприяють контрабандним діянням.

- Нещодавно правоохоронці затримали у робочому кабінеті керівника департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА. Його підозрюють у вимаганні та отриманні хабара за перемогу в тендері. Чи не проводились після цього або раніше перевірки в інших департаментах щодо існування «відкатів» на будівництві?

- Я переконаний, що усі правоохоронні органи України тримають це на постійному контролі і під пильним їхнім поглядом відбувається будь-яка діяльність обласної та районних держадміністрацій на території Чернівецької області. І з першого дня я щоразу наголошую усім співробітникам, що ми живемо в умовах великого акваріуму. Ніхто не сховається, надто все прозоро, видно і зрозуміло. Тому закликаю цього не робити, не спокушатися, не псувати собі кар’єру і життя і не руйнувати довіру людей до органів державної влади. Якщо раптом хтось неспроможний це почути, то у нас нема часу на перевиховання. Це вже завдання судової гілки влади, правоохоронних органів доводити - винен, чи ні. Кожен має право, можливість і свободу захистити свою честь, довести це в суді. Але на жаль, у нас немає часу чекати, поки це робитимуть. Тому ми дуже швидко будемо замінювати кожного члена команди, який хоч трохи оступився.

ІНВЕСТОР З АВСТРІЇ ЗБУДУЄ КЕРАМІЧНИЙ ЗАВОД НА БУКОВИНІ

- Ще одне важливе завдання, яке ставили в Офісі президента перед вами – залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Як із цим ситуація розвивається?

- Хочу сказати, що наша область виглядає не найгірше у порівнянні із загальною тенденцією, яку переживає сьогодні Україна. І пояснюється це, насамперед, високою самозайнятістю населення. У нас нема великих промислових гігантів, які б зараз постраждали від кризи епідемії. Тому ось цей дрібнобуржуазний дух Буковини з багатьма тисячами самозайнятих приватних підприємців, він якраз і є певною мірою тим рятівним колом, що не дозволяє нашій області «піти на дно». Разом із тим, найцінніше, що у нас є – це внутрішньоукраїнський і внутрішньобуковинський інвестор. Така активність спостерігається. Ще перед початком пандемії відбулися дуже гарні зміни на знаних, визначних, великих підприємствах області: їх придбали потужні інвестори з інших регіонів, зокрема із Запоріжжя.

- Про які саме підприємства йде мова?

- Я ще не маю права це оголошувати. Там є у них свої певні договірні зобов’язання. Інвестор – це мій знайомий. Він почесний консул Австрії у Запоріжжі. Він придбав, інвестував, але є певні обмеження. Він сам оголосить про цей інвестиційний проєкт.

Навіть минулого тижня до мене приходив ще один потенційний інвестор, який має гадку сконцентрувати велике виробництво і готовий інвестувати більш як 10 мільйонів доларів на обладнання виробничих потужностей і створення нових робочих місць. Так само дуже важливо наголосити, що за мого скромного сприяння інвестор з Австрії та Угорщини у селі Нижні Станівці у Кіцманському районі незабаром нарешті приступить до спорудження керамічного заводу і більш як 300 місцевих мешканців зможуть отримати нові робочі місця.

- Розкажіть, будь ласка, про об’єкти програми «Велике будівництво»? Чи встигаєте завершити школи і садочки до першого вересня?

- Перше вересня – це надзвичайно сміливий виклик, який ми кинули самі собі. Жодних зобов’язань перед державою Україна, перед урядом завершити будівництво саме до першого вересня у нас не було. Це всього-на-всього людська воля зробити так, щоб учні наших нових шкіл мали радість розпочати новий навчальний рік першого вересня. Для нас ішла мова про те, що в межах програми «Велике будівництво» ми ліквідовуємо довгобуди, які дуже часто у нас в області були інструментом затягування і щорічного збільшення проєктно-кошторисної документації. І ми їх завершуємо, здаємо для того, щоб школярі Чернівецької області мали гідні умови навчання. Ми дуже старатимемося і докладаємо усіх зусиль, щоб це відбулося першого вересня. Сподіваюся, нам це вдасться. Хоча наголошую тут, що, якби не секвестр державного бюджету, якби не скорочення фінансування, якби не перерозподіл коштів і все решта, то ці школи вже були би завершені навіть до серпня. Але події весни цього року спричинилися до того, що реально ми отримали кошти на будівництво шкіл тільки у червні, тому за два місяці – це авральний такий підхід. Але люди працюють надзвичайно активно і серед п’яти шкіл, які ми добудовуємо є такі, що будуть завершені уже до 24 серпня. Ступінь готовності деяких із них на сьогодні складає 87%, 90%, 95%. Тобто ось-ось завершать будівництво. Тому там працює близько 100-150 будівельників на кожному об’єкті.

- Мости у Розтоках, які планували запустити до Дня Незалежності, уже також на завершальній стадії?

- Мости у Розтоках, які зруйнувала ще повінь 2008 року, будує Служба автомобільних доріг, тобто «Укравтодор». Ми безпосередньо цим процесом не керуємо, це державні кошти, державні об’єкти дорожньої інфраструктури. Але підприємство, яке там будує, надзвичайно професійне, грамотне і соціально відповідальне. Тому приємно бачити не тільки, як мости будуються, а й те, що, коли сталася повінь у тій частині нашої області, вони добровільно, з власної волі прийшли на допомогу людям у Розтоках і підсобили технікою.

ОБІЦЯНЕ ВІДКРИТТЯ КПП НА КОРДОНІ «ЗАБУКСУВАЛО»

- Після звинувачення у хабарництві голови Чернівецької облради та подальшого відсторонення його від виконання обов’язків, облрада довго не проводила засідання. Водночас, заступник голови облради і деякі депутати публічно вимагали висловити вам недовіру. Чи не заважає це співпраці обладміністрації та облради? І наскільки важлива взагалі така співпраця?

- Я до всіх людей ставлюся з величезною довірою і добротою. І всіх буковинців сприймаю просто як своїх союзників, що мають одну мету: зробити життя на Буковині комфортним, безпечним, сучасним і дати цьому життю перспективу. Я не думаю, що всі, хто бажає цього, мають якісь світоглядні розбіжності. Зрозуміло, що депутати – більші політики, ніж голова ОДА. Тим більше, це політики, які 5 років у обласній раді в силу власних повноважень, компетенцій, професійної підготовки старалися цю область розвивати. Я долучився до цієї команди більш як 8 місяців тому. І якщо хтось робить політичні заяви і має з цього радість, нехай він собі має радість. А моя радість - у досягненні конкретних результатів, коли ми зможемо людям справді полегшити життя. Чи то новою дорогою з мостом, чи новою лікарнею, чи школою, чи амбулаторією, чи спортивним об’єктом. Тобто, я розумію, що всі наші старання і вся наша робота присвячена одній меті – роботі заради людини. Ми є обслуговуючий персонал для людей, які тут живуть, створюють наш спільний національний буковинський продукт, з нього сплачують податок і довіряють нам грамотно управляти цим фінансовим матеріальним ресурсом. Чим ми і займаємося. Тому вважаю, що обласна рада апріорі мусить бути союзником облдержадміністрації. А обласна державна адміністрація апріорі мусить взаємодіяти, чути різні політичні сили, знаходити консенсус, порозуміння, тільки так. Якщо цього нема, то треба просто розходитися і займатися чимось іншим.

- Через пандемію коронавірусу у світі, в нашій країні почали більше уваги приділяти внутрішньому туризму. Як у нашій області розвивається ця сфера?

- Усе пізнається у порівнянні. Внутрішній туризм був і в попередні роки. Єдине завдання, яке ми сьогодні поставимо серед найважливіших і пріоритетних, – це будівництво, спорудження добрих доріг у Чернівецькій області. Особливо у районах, що мають потенціал для відпочинку, рекреації, «зеленого» туризму. Це, звичайно, придністровські райони нашої області та карпатський регіон. Коли там з’являться добрі дороги, запевняю вас, у нас з’явиться дуже щільна насиченість готельними комплексами, така сама, як в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Зараз просто відсутність доброї дороги між Вижницею і Селятином поки що робить наші чудові Карпати такими важкодоступними і малопривабливими для туриста. Як тільки там з’явиться гарна дорога з новеньким, гладким чорним асфальтом, запевняю, за рік-два ми не впізнаємо регіон. З’явиться і придорожня інфраструктура, відкриємо і КПП, буде і міжнародний трафік. Тобто, дай, Боже, нам лише часу і миру, щоб ми могли сконцентрувати наші зусилля у правильному напрямку.

- А стосовно КПП - яка зараз ситуація із недобудованими пунктами перетину українсько-румунського кордону «Дяківці» і «Красноїльськ»?

- Дуже складна ситуація. Це одне із найгірших моїх вражень і розчарувань. Якщо ви не в процесі, то цього не знаєте. А коли ви уже в процесі, б'єтеся щодня і розумієте, якою неповороткою є державна машина у певних моментах... І тут, зокрема, ліквідація ДФС, створення митної служби, передача цього всього на баланс Буковинській митниці, воно затягнулося уже на 9 місяців. У чому проблема? На початку лютого відбувся суд щодо КПП «Красноїльськ». Підряднику, будівельній компанії, яка то все досі будувала, виплатили кошти, він готовий далі завершити усе. Але не передають, поки що ще не передали. Ми уже просто змучилися. При тому, що і президент давав доручення і прем’єр-міністр тричі (!) давав доручення. Але воно губиться на якомусь такому рівні виконавців середньої ланки. І часом не вистачає слів. Тобто, це не компетенція обладержадміністрації, це не є у нашій структурі. Ми можемо лише просити, підштовхувати, говорити і закликати. Але не можемо самі це добудувати.

ПІД ЧАС РАНКОВОЇ ПРОБІЖКИ ПРОВІВ ПРЕЗИДЕНТУ ЕКСКУРСІЮ МІСТОМ

- Як проводите вільний час? Знаю, що ви професійно займаєтесь одним із силових видів спорту, карате?

- Ні, дзюдо. Але, на превеликий жаль, із запровадженням карантинних обмежень можливість тренуватися у моєму клубі була втрачена. Зали не працювали. Тому я перекваліфікувався у любителя-бігуна. Щодня бігаю, не тільки з президентом України, але і зі своєю дружиною та синами чи наодинці. Маю різноманітні маршрути вулицями нашого міста. Бігаю не на стадіоні кола, а вибираю собі, планую маршрут. Таким чином паралельно спостерігаю за містом, за тротуарами, за дорогами, за подвір’ями, фасадами, балконами, дахами. І це дуже мене тішить, коли о 6-7-й годині ранку з тобою вітаються всі двірники і люди, які продають каву з мобільних кав’ярень. Є така своєрідна ранкова радість. Інколи також полюбляю виїжджати велосипедом за межі міста.

- Про що спілкувалися з президентом під час ранкової пробіжки у Чернівцях, якщо не секрет?

- Насправді президент напередодні мав надзвичайно насичений день. Якщо пригадуєте, він до нас прилетів о 15-й годині, а перед тим був на Луганщині, де тоді тривали пожежі. Тому можливості показати йому місто у перший день перебування не було. Тож я скористався цією можливістю наступного ранку. І це була швидка екскурсія містом. Ми бігли, а я лише просив: «Панпрезиденте, гляньте ліворуч, гляньте праворуч – Німецький дім, Польський дім. А це квартал віллової забудови». Хоча охорона проклала маршрут зовсім інший. Але коли ми наблизилися до вулиці Федьковича, я йому сказав, що тут дуже гарні історичні вілли, він сказав: «Так побігли, давайте подивимося». І таким чином, ми побігли ще у той квартал. Я вважаю, що це було таке знайомство з містом. З нами бігали і керівники Офісу президента і голова «Укравтодору» Олександр Кубраков. І ось коли ми з вулиці Федьковича забігли у парк (Центральний парк імені Шевченка, - авт.), президент побачив якість доріжок там і каже мені: «Я вас прошу, зробіть, будь ласка, тут доріжки. Ви побачите, буде бігати значно більше людей». А я кажу: «Та я знаю, мене не потрібно просити чи переконувати. Це обов’язково треба зробити. І я дивуюся, як дотепер міський голова міг цього не бачити і не розуміти». А президент каже: «Але якщо можна, будь ласка, біля доріжки для бігу обов’язково поряд має проходити ще і велосипедна доріжка. Зробите?». Я кажу: «Так, постараємось». Він тоді повернувся і почав гукати голову «Укравтодору». Напевно, хотів Олександра Кубракова попросити підтримати. Але це ж така річ, що я думаю, ми впораємося за місцеві гроші і нам не потрібна буде підтримка «Укравтодору». Головне, що держава – президент і «Укравтодор» виділяють нам гроші на ремонт вулиці Хотинської. Це вже велика перемога.

- Які враження були у президента від міста, області?

- Я бачив, що він з великим інтересом розглядав, слухав. Знає всі наші проблеми. І приємно, що потім, коли він поїхав до інших областей і міст, колеги – голови обласних державних адміністрацій, переказували мені, що вже в іншій області президент згадував про гарні Чернівці. Тому сподіваюся, що ми зможемо ще запрошувати і продовжувати таку плідну співпрацю.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото Чернівецької ОДА