Закарпаття, яке “злетить” восени

За якими правилами інфраструктурно відсталу найзахіднішу область перетворюватимуть на транспортний хаб України

Саме таку ідею щодо Закарпаття — створити тут транспортний хаб — час від часу повторюють у столиці держави. Втім, виглядає регіон зараз зовсім не як “хаб” - попри вигідне розташування області на 4 кордонах із ЄС, інфраструктура її в поганому стані. Область не літає вже кілька років, квитків на потяги годі купити, на кордонах черги, в яких треба стояти пів доби, а дороги виглядають набагато гірше, ніж навіть у сусідніх областях.

Чому, щоби продовжити зупинку на 2 хвилини, потрібен місяць перемовин з Укрзалізницею, чому два аеропорти в регіоні - це краще ніж один, які дороги в області ремонтуватимуться насамперед і коли запрацює електронна черга на КПП Тиса на угорському кордоні — про це ми вирішили дізнатися у людини, яка найбільше знається на транспортних проблемах області, заступника голови Закарпатської ОДА Віталія Цвігуна.

ЛЮДИ ПРОСЯТЬ ПРО ТРИВАЛІШІ ЗУПИНКИ ТА ДОДАТКОВІ ПОТЯГИ

Найперше нас цікавить, безумовно, залізничне сполучення, адже, попри те, що це найдоступніший вид транспорту, і в закарпатців, і в туристів УЗ викликає переважно нарікання. Йдеться й про недостатню кількість поїздів, невисокий рівень комфорту, цінову політику, й проблеми з квитками: їх мало і вони дорогі. Утім всі ці скарги чиновники вже чули.

- Ми регулярно контактуємо з Укрзалізницею з метою поліпшення якості пасажирських перевезень і створення для гостей області та ділових партнерів додаткових зручностей (в основному йдеться про комфорт і мобільність перевезень), консультації з УЗ постійні, і поступ є, - каже Віталій Цвігун.

На наше прохання деталізувати, він поінформував, що збільшено кількість зупинок поїздів на станції Воловець - наразі тут зупиняється 9 потягів. Також у Квасах продовжили  зупинку потягу на 2 хв — це дасть змогу здійснити нормальну висадку-посадку пасажирів, які приїжджають на мінеральний курорт у Кваси, а отже - дасть поштовх до розвитку тут туризму. Також з ОДА просили включити в розклад руху поїздів №13-14 Київ-Солотвино зупинки в селищі Великий Березний. (Укрінформ писав  про цю проблему в рамках редакційного проєкту “Нацпарки зблизька: Ужанська Верховина”). «Наразі, запевнив Цвігун, це питання опрацьовується”.

Влітку було дуже багато запитів від людей щодо запуску потягів до південних та південно-східних областей (до Одеси, Запоріжжя) . Нині на Одесу потяг курсує щоденно , на Запоріжжя - у непарні дні.

Крім того, ОДА звернулася до УЗ із проханням про відновлення курсування потягу №99-100 сполученням Ужгород-Київ — він був популярний у народі через зручний графік, позаяк прибував до Києва о 8 ранку. Наразі, як нам відповіли в АТ “Укрзалізниця”, це питання теж опрацьовується.

ЧОМУ НЕМОЖЛИВИЙ ІНТЕРСІТІ КИЇВ-УЖГОРОД?

Багато перемовин, каже Віталій Цвігун, було щодо можливості запровадження швидкісного потяга Інтерсіті Ужгород-Київ.

- Там головна проблема в кутах на підйомах залізничних шляхів у горах, пояснює заступник голови. Технічні можливості цих поїздів не дозволяють їх долати з потрібною швидкістю, на випробуваннях згоріли два двигуни в локомотивах. Відтак, це поки що нема можливості втілити. Запуску Інтерсіті на Закарпаття стали на заваді технічні можливості локомотивів і залізничних шляхів.

- То скажіть, питання Інтерсіті закрито, чи можливі пошуки інших варіантів? - уточнюю в пана Цвігуна.

- Остаточного рішення ще немає, але щодо технічних завад — це доведений факт, який ми мусимо брати до уваги, - відповів він. - Власне, для того, аби якнайшвидше було швидкісне сполучення Києва з Ужгородом, слід розглядати інший транспорт, а саме - повітряний. Це набагато перспективніше.

ПРО «ЛЬВІВСЬКЕ ЛОБІ» ТА УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОТОКАМИ

Стосовно залізничного блоку питань про закарпатський транспорт, ми не могли не спитати у Віталія Цвігуна про так званий “львівський фактор”. Мова йде про те, що на Закарпатті часто-густо говорять, начебто розвиток якісного та зручного сполучення з Києвом та іншими містами-мільйонниками в країні блокується так званим “львівським лобі”, адже наразі графік потягів вибудований так, що жителям великих українських міст зручніше добиратися саме до Львова, а вже там купувати тури на Закарпаття, і так працюють оператори туристичного ринк. А на Закарпатті скаржаться, що сюди не доходять туристичні потоки.

- Чи діє це так зване “львівське лобі” зараз? - питаю у чиновника.

- Ми з такою проблемою не стикалися, навпаки, хочу сказати, що відновлення залізничного сполучення Закарпатської області з Києвом у таких обсягах відбулося швидше, ніж зі Львовом. Тобто, у нас потяги запустили раніше і в більшій кількості.

- Через кращу ковідну ситуацію в регіоні?

- Я думаю, через кращу комунікацію Закарпатської ОДА та УЗ. Адже ковідні ситуації майже однакові в областях — плюс-мінус на момент запуску потягів ми були рівні. Але зараз завдяки контакту ми маємо кращий розклад потягів УЗ.

ІНТЕРСІТІ ДО КОШИЦЕ ТА БУДАПЕШТА ЧЕКАЮТЬ ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ З КОВІДОМ

Щоб завершити тему із залізницею, питаю чиновника про функціонування закордонних електричок Мукачево-Кошице та Мукачево-Будапешт. Коли чекати їхнього відновлення — зі зняттям карантину чи, може, раніше? Адже тут мова не тільки про туризм: багато хто діставався ними місця роботи чи навчання, а зважаючи на нинішні черги на кордонах це взагалі було б дуже зручно.

- Ми чекаємо на розблокування цих напрямків, заздалегідь направили листи від ОДА до УЗ щодо прискорення відновлення цих додаткових потягів. Знаємо, що УЗ вже звернулася до залізничних адміністрацій Словаччини та Угорщини щодо можливих строків та умов відновлення курсування цих поїздів. Але разом із тим, це стане можливим тільки тоді, коли показники захворюваності підуть на спад — як у нас, так і в сусідніх Словаччині та Угорщині, - каже Віталій Цвігун.

АЕРОПОРТ УЖГОРОД МАТИМЕ ПРИВАТНОГО ІНВЕСТОРА

Наступний блок питань щодо транспорту на Закарпатті стосується аеропорту. Закарпаття, як відомо, з 2017 року не має авіасполучення з Києвом, якщо не брати до уваги піврічну перерву минулого року, коли аеропорт працював і літаки вітчизняного перевізника “Мотор Січ” здійснювали “столичні” рейси. Припинив роботу аеропорт Ужгород через низку питань — зокрема, мова йшла про те, що при злеті та посадці літаки тут зачіпають повітряний простір сусідньої країни - Словаччини. А регулювати це повинна спеціальна міжурядова угода. Відтак, різні влади то відновлюють аеропорт “Ужгород”, то визнають його безперспективним, а натомість говорять про будівництво аеропорту в Мукачеві. Тож я насамперед цікавлюся, яку позицію в цьому питанні займає Закарпатська ОДА нині.

- Тут відповідь може бути тільки одна — аеропорт в Ужгороді має працювати. Це, безумовно, якщо брати до уваги, що Ужгород є одним із найбільш віддалених від столиці України обласних центрів, а Закарпаття межує з чотирма країнами Європи. Тут мова і про туристичну галузь, яка є стратегічною в розвитку області, і про інтеграцію України до ЄС. Тому ми займаємо позицію щодо збереження та розвитку діяльності міжнародного аеропорту “Ужгород”. Зараз налагоджуємо контакти з аерокомпаніями, які могли би виконувати регулярні внутрішні та зовнішні рейси, і насамперед мова йде про рейс Ужгород-Київ, - каже Віталій Цвігун.

Посадовець розповів, що 16 липня 2020 року рішенням сесії облради затверджено Програму розвитку закарпатського обласного комунального підприємства “Аеропорт “Ужгород” на 2020-21 роки.

Розробляв цю програму профільний департамент ОДА. Нею, зокрема, передбачено залучення приватних інвестицій у розвиток аеропорту, відновлення вантажних авіаперевезень й розбудова вантажного терміналу.

АЕРОПОРТ У МУКАЧЕВІ — НЕ ЗА РАХУНОК ВІДМОВИ ВІД УЖГОРОДА

- А як щодо аеропорту в Мукачеві? Ця ідея з’явилася ще за міністра транспорту Омеляна, чи підтримують її зараз?

- Щодо аеропорту в Мукачеві — з центру це бачать у сенсі розбудови в Мукачеві транспортного хабу з новим модерним аеропортом. Область зацікавлена в будівництві Мукачівського аеропорту як стратегічного західного транспортного вузла держави. Функціонування цього комплексу підвищить рівень зайнятості населення, збільшить доходи бюджетів усіх рівнів, збільшить транзитну спроможність і сприятиме розвитку окремого транспортного коридору. Крім того, згідно з рішенням Мукачівської міськради у міському бюджеті передбачено 500 тисяч гривень на виконання геодезичних дослыджень, визначення перешкод і передпроєктних робіт, що стосуються аеродрому. Але разом із тим наша позиція як ОДА така: перспектива будівництва аеропорту в Мукачеві ніяк не повинна вплинути на діяльність аеропорту в Ужгороді.

- Тобто, за принципом - два краще, ніж один?

- Ми за те, аби Закарпаття мало аеропорт. У Мукачеві цей проєкт лише на зародковому етапі. Ужгородський же просто треба довести до ладу.

- Кому з інвесторів цікавий аеропорт в Ужгороді:  угорцям, австрійцям, китайцям?

- Насправді, зацікавленість є, і ми ведемо зараз переговори з кількома сторонами, проте наразі не можемо розкривати деталі. Це свого часу зробить очільник ОДА. Але переговорний процес іде.

- Щоб завершити тему аеропортів, спрогнозуйте, коли Закарпаття нарешті “залітає”?

- Наразі маємо надію, що авіаперельоти відновляться уже цієї осені, а точніше в жовтні-листопаді. Це питання, як відомо, впирається в угоду між урядами України та Словаччини щодо управління спільним повітряним простором, адже при зльоті та посадці літаки в Ужгороді зачіпають частину простору сусідньої країни. У цьому плані 10 червня Кабмін схвалив проєкт міжурядової угоди щодо умов використання частини повітряного простору Словаччини - у зв'язку з наданням послуг повітряного руху в міжнародному аеропорту “Ужгород”. Крім того Кабмін уповноважив міністра інфраструктури України пана Криклія підписати цю угоду від української сторони. Зазначену угоду повинні підписати також в уряді Словаччини і після цього її мають ратифікувати у ВР. Зараз тривають перемовини щодо імплементації угоди між провайдерами з обох сторін. Ця імплементація за процедурою триватиме від 1 до 1,5 місяців — з урахуванням цього попереднє підписання угоди очікується у жовтні-листопаді цього року.

ЕЛЕКТРОННА ЧЕРГА НА КПП ТИСА МАЄ ЗАПРАЦЮВАТИ ДО КІНЦЯ РОКУ

Ще один важливий блок питань у сенсі закарпатської інфраструктури — це  КПП на кордоні. Якраз цими днями кордон штурмують сотні авто, які стоять понад пів доби в довжелезних чергах на літній спеці — на “Лужанці”, “Тисі”. Ще з відкриттям безвізу на Закарпатті говорили про те, що на кордонах регіону потрібно щонайменше 19 додаткових КПП, аби розвантажити рух на пунктах переходу, тобто, щоб не було черг. Де найшвидше відкриються ці пункти пропуску і коли цього чекати?

- Є велика кількість КПП, над якими ми працюємо, серед них є і спільні КПП з Угорщиною, -каже Цвігун. -Щодо всіх їх іде робота, і говорити про те, який відкриється найшвидше, ми не можемо, адже процес іде поза сферою впливу ОДА. Всі кроки, які мала зробити область на своєму рівні щодо цього, уже зроблено, ми чекаємо або відповіді від країни-сусіда, або процедур, які повинні виконати органи центральної влади. Тобто, наразі не можна говорити, на якому з напрямків — польському, румунському чи угорському КПП відкриється найшвидше.

Нас цікавила ще одна тема. Свого часу голова ОДА Олексій Петров заявляв, що на КПП “Тиса” цьогоріч планують запустити електронну чергу, і людей хвилює: коли вона запрацює?

Пан Цвігун запевнив, що “питання рухається”. Уже створено робочу групу, до складу якої входять усі дотичні органи: і митники, і прикордонники, і МВС, і ОДА. Відбулося перше засідання цієї групи, визначили кроки щодо реалізації проєкту. Наш співрозмовник висловив сподівання, що до кінця цього року електронна черга на кордоні запрацює.

ЧОМУ ЗАКАРПАТСЬКІ ДОРОГИ ПОГАНІ, І ЯКІ РЕМОНТУВАТИМУТЬ НАЙПЕРШЕ?

Насамкінець говоримо про закарпатські дороги, адже з ними Закарпаття, яке проголошують туристичною Меккою країни, виглядає... ну, зовсім не як Мекка. Навіть у порівнянні з сусідніми Львівщиною та Франківщиною різниця дуже відчутна.

- Так, ми справді виглядаємо гірше, у порівнянні з тією ж Львівщиною. А причина в тому, що Закарпаття довго не було в переліку тих регіонів, які брали участь у впровадженні так званого “митного експерименту”. Львівська область тоді отримала значні кошти (в розмірі декількох мільярдів гривень) на розбудову дорожньої інфраструктури, а Закарпатська — ні. Ми це зараз наочно бачимо, - каже Цвігун.

Але разом із тим, чиновник розповів про рекордні 5 млрд гривень, виділені на будівництво доріг області цьогоріч, і наголосив, що подібної суми на такі цілі для області держава не виділяла досі ніколи.

- Що це за кошти і на що вони передбачені — деталізуйте.

- 4,2 млрд — кошти на дороги державного значення. 407 мільйонів передбачено на дороги місцевого значення за рахунок субвенції місцевим бюджетам із державного. І 72,6 млн - на ремонт доріг за рахунок ДФРР. Також ми розраховуємо на кредит у розмірі 30% від субвенції на місцеві дороги — це близько 130 млн.

На Закарпатті нині заплановано відремонтувати 243 км державних доріг, ці кошти виділялися частинами за постановами Кабміну в лютому, квітні, липні цього року. Мова йде про 11 об'єктів дорожнього будівництва та 2 мости. На шести дорогах будівництво йде зараз — освоюють кошти майже стовідсотково від надходжень.

39 об'єктів ремонтують зараз на Закарпатті у межах ремонту доріг місцевого значення. 28 з них - капітальний ремонт, і, як сказав заступник голови ОДА, у цьому році відмовилися від практики введення першої чи другої черги робіт — прийматимуться тільки повністю зроблені ділянки. Окрім того, 11 доріг у цьому переліку потребують поточного ремонту.

На завершення просимо посадовця назвати топ-5 із переліку доріг, які ремонтуються зараз на Закарпатті.

- Дороги, які зараз ремонтуються, визначалися депутатами обласної ради та облдержадміністрацією ще наприкінці минулого року, -каже Цвігун.- Наразі ми не встановлювали пріоритетність у будівництві доріг — ми провели потрібні процедури відповідно до затвердженого облрадою переліку, а також узяли в роботу ті дороги, де було підготовлено кошторисну документацію.

На майбутнє у цьому плануванні дотримуватимемося принципу, за яким насамперед ремонтуватимуть дороги до тих населених пунктів, де є туристичні об'єкти, історико-архітектурна спадщина, а також де цього вимагає соціальна ситуація. А станом на сьогодні — це капітальний ремонт дороги Великі Ком’яти-Вилок, поточний ремонт Довге-Іршава, Рахів-Богдан-Луги та будівництво мосту через Латорицю на трасі Київ-Чоп у Воловецькому районі. Роботи тут ідуть за рахунок коштів із ДФРР.

Тетяна Когутич, Ужгород