Юрій Гусєв, голова Херсонської ОДА

Юрій Гусєв керує Херсонською ОДА вже більше року. Прогнози, що він от-от або розчарує Київ, або, навпаки, піде на підвищення і очолить якесь із міністерств, наразі не справджуються. Президент Зеленський, який за цей час тричі відвідав регіон, дав зрозуміти, що поки змінювати керівника облдержадміністрації наміру не має, і підкреслив, що роботою Гусєва на Херсонщині задоволений. Як мінімум до місцевих виборів ситуація навряд чи зміниться.

Це вже третє інтерв’ю Укрінформу за 13 місяців роботи Юрія Гусєва. За цей час область потрапила разом із усім світом у коронавірусну пандемію, пережила акції протесту дрібних фермерів через відсутність ринків збуту в умовах карантину (кадри, на яких нерозпродані ранні овочі викидають на дорогу, обійшли ЗМІ та соцмережі). У червні місцеві ЗМІ влаштували флешмоб через те, що їх не акредитували на зустріч із президентом...

Розмову з кореспондентом Укрінформу Юрій Гусєв починає із цифр: через карантин економіка постраждала, проте ситуацію з наповненістю обласного бюджету вдалося поліпшити. За результатами шести місяців ця цифра становила близько 93%, за липень і серпень «підтягли» до 100%. Працювали над легалізацією сезонного бізнесу на полях і на курортах. 

- Пане Юрію, минуло вже трохи більше року з часу вашого призначення на посаду. Розкажіть про здобутки і про невдачі, якщо останні  були. Чи змінила вас робота на цій посаді? 

- Якщо говорити про результати, то я звітував за рік роботи на посаді голови облдержадміністрації. Серед успіхів можна назвати будівництво нових тимчасових КПВВ на адмінмежі з АР Крим. Передачу морського порту в концесію (у червні ДП «Херсонський морський торговельний порт» передали у концесію грузинсько-швейцарській компанії-консорціуму «Рисоіл-Херсон». Вона спільно з місцевою владою планує на базі Херсонського порту створити хаб на Дніпрі, а від державно-приватного партнерства очікується понад 300 млн грн інвестицій у розвиток порту та інфраструктури міста й регіону в найближчі три роки – І.С.). І - реалізацію низки інфраструктурних проєктів.

Якщо вести мову про результати, то вже можна говорити про шість амбулаторій, капітальну реконструкцію двох спортивних стадіонів – у Херсоні та у Новій Каховці, які наразі мають європейський вигляд. До першого вересня після реконструкції відкрили двері три школи та дитячий садочок в рамках програми президента України «Велике будівництво». І це я ще не кажу про реконструкцію восьми приймальних відділень та цілої низки інших важливих проектів, робота на якими триває та буде завершена до кінця року.

За результатами минулого року Херсонщина увійшла до п’ятірки регіонів — лідерів із залучення інвестицій. Відкрито нові рейси з міжнародного аеропорту «Херсон»: залучили авіакомпанію RyanAir, яка до карантину вже запустила рейси з Херсона до Кракова та Катовіце (було заплановано і рейс до Відня), а також SkyUp, який влітку запустив рейс до Львова.

Також до досягнень нашої області можна віднести те, що минулого року ми прийняли рекордну кількість туристів – більш як 4 млн. І цього року Херсонщина є популярним напрямком відпочинку.

До здобутків також можна віднести злагоджену і ефективну команду нашого штабу по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої COVID-19, тому що за кількістю лабораторно підтверджених випадків ми - другий регіон з кінця, після неокупованої частини Луганської області.

Але це все не мої особисті досягнення, а здобутки команди.

Серед невдач - проблема з налагодження комунікацій, взагалі - система комунікацій. Багато питань, які мені хотілося б вирішувати швидше. Скажімо, ремонт дороги Р47, яка веде до Генічеська, – близько трьох місяців роботи відкладалися через тяганину в Антимонопольному комітеті. Нарешті пройдені всі процедури і за тиждень розпочнеться такий очікуваний ремонт дороги, якою багато людей користуються, відвідуючи, зокрема, Арабатську стрілку.

Чи змінила мене ця робота – складно сказати. Може, краще запитати у моєї дружини Олі, тому що вона відчуває на собі це більше, ніж будь-хто. А я стараюся залишатися відкритим, щирим і цілеспрямованим.

- Ви згадали про дружину (Ольга Гусєва – генеральный продюсер FashionTV. – І.С.). Як вона переживає вашу і власну публічність?

- Засмучується, коли пишуть неправду. Але вже частіше сприймає фейкові повідомлення з посмішкою.

- Ви казали  про командну роботу. Херсонщина стала пілотним регіоном, де почали набирати на посади заступників голови ОДА та голів РДА через проєкт LIFT. У стінах ОДА навіть з’явився поліграф – зараз чиновників на поліграфі продовжують перевіряти?

- Перевіряють, от якраз зараз проходить перевірку кандидат на посаду мого заступника Олександр Самойленко (працював директором Центрального ринку у Херсоні, ексміліціонер, у серпні був представлений як кaндидaт у дeпутaти oблacнoї ради від партії «Слуга народу». – І.С.).

- Тут  проходить перевірку чи в Києві?

- У нас. Ми  уклали угоду з київською компанією, що здійснює цю перевірку на своїй апаратурі, дослідження відбуваються безпосередньо в стінах обласної державної адміністрації.

- А цей ваш заступник, майбутній чи потенційний, – він пройшов через LIFT чи вже інша система?

- Ні, цей пілотний проєкт успішно закінчився, коли ми минулого року призначили всіх заступників, всіх голів райдержадміністрацій. А зараз була моя пропозиція Олександру Самойленку як людині, що має великий досвід, авторитет, про яку я чув багато схвальних відгуків і рекомендацій. Я переконаний, що Олександр Степанович значно посилить нашу команду.

Ми зараз працюємо над тим, щоб змінити профілі заступників і взагалі модернізувати нашу структуру. Херсонська ОДА стала першою командою, яка минулого року значно скоротила штат – на 17% і модернізувала підрозділи. Найближчим часом зберемося на мозковий штурм для оновлення структури і, можливо, керівництва окремих підрозділів.

- А для чого ці всі реорганізації?

- Для ефективного виконання завдань, які перед нами  поставив президент. Це і завершення будівництва мостопереходу у Херсоні, і комплексні програми: розвиток зрошення, сільських територій, забезпечення реалізації стратегії розвитку Херсонщини до 2027 року.

- Щойно порушується питання про зрошення, виникають підозри: чи не про спробу подати воду Північно-Кримським каналом в окупований Крим йдеться, чи немає там таких підводних каменів?

- Ми з вами та іншими представниками ЗМІ з цього приводу вже спілкувалися багато разів. Хочу підкреслити ще раз свою позицію: безумовно, воду в Крим подати доцільно і потрібно, але за однієї умови – повернення контролю над тимчасово окупованою територією півострова. І, наскільки мені відомо, і в Раді національної безпеки, і в уряді цю тезу також підтримують і розділяють. А тим, хто продовжує сумніватися в правдивості і чесності цих відповідей, можу рекомендувати не шукати чорної кішки в темній кімнаті, особливо якщо її там немає.

- По децентралізації. У нас було два проблемних райони, Генічеський та Новотроїцький. Там, відповідно до рішення уряду, утворили ОТГ за принципом “один район – одна громада”, а з цим не всі були згодні. І в суди зверталися (зокрема, представники громади на Арабатській стрілці), і дороги перекривали (це в Новотроїцькому районі).  У цьому питанні крапку поставили? Чи - три крапки?

- На сьогоднішній день в області передбачено створення 49 ОТГ і 5 нових районів. Дійсно, і в Генічеському районі, і в Новотроїцькому, за чинними редакціями відповідних нормативних документів уряду і парламенту, передбачено по одній ОТГ. Ми надавали рекомендації уряду переглянути рішення по цих районах з урахуванням побажань мешканців. Як мені відомо, зараз ще триває обговорення на рівні Міністерства розвитку громад і територій та профільного комітету Верховної Ради можливості створення чотирьох ОТГ у Новотроїцькому районі. У Генічеському залишиться одна громада.

- Те, що Biктopа Плoxушка, керівника Щасливцевської сільської ради, який активно захищав ідею створення ОТГ на Арабатській стрілці, представили президенту України як претендента на посаду голови Генічеської ОТГ, -  вже саме по собі красномовне свідчення…

- Це свідчить про те, що наша політична команда оцінила  його успіхи на посаді голови сільської ради. У  Щасливцевській сільській раді  реалізовано кілька цікавих інфраструктурних проєктів, там є досвід, який, на мій погляд, варто перейняти цілому району.

- Нове районування області – готується область до нього? Чи задоволені ви тим, як поділили регіон?

- Було багато дискусій навколо нового районування і, взагалі, необхідності субрегіонального рівня управління. Під час форуму, який ми проводили разом з Олександром Солонтаєм у Херсоні, я говорив про те, що, на моє переконання, районами можуть стати нові об’єднані територіальні громади. Я це обговорював із попереднім прем’єр-міністром України, пропонував і новій урядовій команді. Було прийнято рішення, що субрегіональний рівень має залишитися на рівні макрорайонів, які об’єднають в собі по кілька існуючих на даний момент.

Ми обговорювали також і кількість, була дискусія – від трьох районів до шести. П’ять районів – це той консенсус, який може забезпечити координацію реалізації державної політики в регіоні.

- А кандидатури на посади голів нових РДА ви підбираєте?

- Спілкуючись зі своїми колегами – головами райдержадміністрацій, висловив думку, яку пропонуватиму Офісу президента: нові райони мають очолити кращі з тих голів РДА, які працюють в нашій команді сьогодні.

- Тобто це такий внутрішній конкурс?

- Я думаю, що на державній службі внутрішній конкурс оголошений завжди, тому люди, які працюють ефективно, на результат, завжди мають більше перспектив.

- Наразі ще рано говорити про остаточні підсумки літнього туристичного сезону, бо у вересні люди на моря їдуть. Але все ж, скільки, орієнтовно, відпочивальників побувало у нас? Точно відомо, що багато впливових людей приїжджали цьогоріч – міністри, дипломати...

- Ми якраз проводили нараду щодо наповненості бюджету, і керівництво податкової відзвітувало про те, що надходження туристичного збору в рази менше, ніж минулого року. По кількості людей, які відвідали, ми підсумок підведемо дещо пізніше. Але очевидно, що ця цифра буде менша у порівнянні з минулим сезоном, попри те, що на Херсонщину приїхали люди, які традиційно обирали закордонні курорти.

Серед таких багато моїх друзів, зокрема, відомих людей. У нас більше тижня гостювала відома журналістка Соня Кошкіна, до нас приїжджав Дмитро Комаров, відвідувала Херсонщину велика група журналістів у рамках відкриття програми президента «Мандруй Україною». Ви були на пресконференції з кіновиробниками, більш як 20 керівників дипломатичних установ іноземних держав-партнерів в Україні відвідали разом з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою нашу неймовірну область. Просто зараз кілька високопосадовців у нас відпочивають у рамках своїх приватних візитів. Міністр культури з родиною був на відпочинку, віце-прем’єр-міністр (Олексій Резніков. – І.С.)  одружувався на КПВВ «Каланчак». Тому я дуже радий, що увага до Херсонщини посилюється і вона цього року “в тренді” в урядових кабінетах і взагалі в столиці.

- А що треба, щоб вона стала ще модніша і не лише через карантинні обмеження, які не дозволяють зараз подорожувати за кордоном? Зауваження вам якісь робили високі гості?

- Я б сказав, що це були не зауваження, а побажання, у тому числі від наших міжнародних партнерів, від послів іноземних держав. Щоб ми продовжили і успішно завершили проєкти в рамках президентської програми «Велике будівництво», які стосуються доріг, у першу чергу. Покращення інфраструктури, починаючи від розвитку аеропорту, його злітно-посадкової смуги, і закінчуючи дорогами, зокрема - багатостраждальної Р47 до Генічеська, про яку я вже казав на початку. Поряд з цим, нам, звичайно, потрібні інвестиції, нові підприємства з сільгосппереробки, як, наприклад, «Чумак». Створення туристичної інфраструктури – якісні готелі, якісні бази відпочинку.

- Це пов’язано з гральним бізнесом, зі схваленим нещодавно парламентом законом?

- Пов’язано. Наша перспектива – отримати спеціальну гральну зону; ми почали над цим працювати, особливо в прибережних районах. У першу чергу це стосується Голопристанського, Скадовського, Каланчацького і Генічеського районів. Створення такої гральної зони дозволить збудувати нову туристичну і якісну транспортну інфраструктуру. І, звичайно, залучити інвестиції у розважальну індустрію.

- Є такі конкретні плани чи це просто мрії?

- Ні, ми вже обговорюємо конкретні кроки. Більше того, цього року плануємо організувати, можливо, у дистанційному форматі, гемблінговий форум, який ми успішно провели минулого року. Зараз всередині нашої команди обговорюємо формат, в якому краще все організувати - з урахуванням того, що уряд продовжив карантин до кінця жовтня і навіть у “зелених” зонах посилив певні карантинні обмеження. Працюємо над тим, щоб Херсонщина стала пілотною і в сенсі грального бізнесу.

- Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас розповів, що  на початку грудня планують провести українсько-литовський бізнесфорум. Я так розумію, що він буде підтриманий на найвищому політичному рівні?

- Ми про це почали говорити ще у січні, під час мого візиту до Вільнюса, де на міжнародній туристичній виставці відбулася  презентація Херсонської області. І ми, дійсно, хотіли б запросити високих гостей з Литовської Республіки відвідати наш регіон. Наскільки мені відомо, це підтримано і посольством України в Литві, і посольством Литви в Україні, і міністерством закордонних справ, і Офісом президента. Тому дай Боже, щоб у нас все було добре – я про ситуацію з коронавірусом, щоб ми залишалися у “зеленій” зоні. Були б раді, якби високі гості з Литви приїхали і познайомилися з Херсонщиною, побачили нашу спільну історичну спадщину Вежу Вітовта, і ми могли залучити більше уваги і інвестицій у наш регіон з країн Балтії.

- А що у нас з Офісом євроінтеграції – була ж така ідея з пілотним проєктом? А потім все затихло.

- Він зараз на стадії реалізації, ми запропонували новій віцепрем’єрці з євроінтеграції певну зміну концепції, з урахуванням напрацьованих ідей. Зараз активно у нас працює, реалізує цілу низку напрямів Офіс реформ Херсонської області, очолюваний моїм радником Максимом Савченком. І там чудова команда координаторів реформ напрацьовує ті проєкти та реформи, які, я переконаний, стануть драйверами соціально-економічного розвитку регіону. А по Офісу євроінтеграції ми чекаємо відповідних рішень уряду, які відкорегують першу концепцію, яку ми розробляли ще з тодішнім віцепрем’єром Дмитром Кулебою.

- Ми казали про гральні зони. А що з вільною економічною зоною, про яку також говорили?

- Це різне. Гральні зони передбачені законом, який прийнятий ВР, підписаний президентом. А вільна туристична зона – це інші механізми стимулювання залучення інвестицій. І у нас дійсно напрацьовано концепцію законопроєкту про спеціальну туристичну зону «Херсонщина». З відповідними стимулами, які спрямовані на розвиток туристичної інфраструктури, залучення інвестицій. Ми це питання за дорученням президента почали опрацьовувати з першим віцеспікером Русланом Стефанчуком і очікуємо продовження дискусії вже восени.

- Поговорімо про довгобуд - мостоперехід у Херсоні. Минулого року була ідея будувати його за кредитні кошти ЄБРР. Але під час візиту у серпні президент заявив, що область  може розраховувати на субвенцію. При цьому ви запевнили Зеленського, що за два тижні, максимум місяць там з’явиться техніка.

- Техніка з’явилася, я про це звітував на своїх сторінках у соцмережах, ми запросили журналістів – ви зможете усе побачити на власні очі. Керівництво підрядної організації разом із моїм профільним заступником презентують дорожню карту реалізації цього проєкту, будемо без вихідних працювати над виконанням доручення президента. У мене, як у людини, яка певний час працювала у Міністерстві оборони, є чітке правило: рішення Верховного Головнокомандувача не обговорюється - його треба виконувати.

- А де гроші на початок робіт? Адже субвенцію ще не виділили.

- Ми зараз активно шукаємо фінансування і очікуємо, що на одному зі своїх перших осінніх засідань парламент схвалить рішення про виділення субвенції саме для реалізації цього проєкту.

- А що було зроблено з дорогами?

- Карту ремонту доріг можна побачити – вона у відкритому доступі.

Якщо цифрами: цього року на дороги місцевого значення і дороги комунальної власності виділено рекордні суми коштів платників податків. Для ремонту й будівництва доріг місцевого значення вже використано 599 млн грн, державного – 1,4 млрд грн. Наступного року планується на дороги місцевого значення і дороги комунальної  власності передбачити близько 620 млн грн,  а на дороги державного значення заплановано близько 4 млрд грн.

Я, до речі, 24 серпня відвідував курортний Скадовськ, побачив, як ремонтують дорогу туди,  задоволений якістю. Зазначу, що через деякий час (як ми це робимо по більшості ділянок доріг) буде проведено незалежний аудит якості будівництва.

Щодо дороги М14, яка сполучає Херсон з Мелітополем: 8 з 12 дільниць вже відремонтовані, і це легко побачити й відчути, подорожуючи цією дорогою. У рамках програми «Велике будівництво» на Херсонщині до початку жовтня буде завершено капітальний ремонт двох мостових переходів через Милівську та Новокаїрську балки на трасі Т-04-03 Мар’янське – Берислав, а це були ділянки з дуже високою аварійністю.

Ми почали обговорювати з командою питання створення в’їзних композицій на адмінмежі із Запорізькою області та Дніпропетровською областями. А композицію з боку Миколаївської області потрібно відремонтувати.

- Ви радитесь з архітекторами з приводу того, якими мають бути ці композиції?

- Звичайно.

- Бо у нас така чутлива тема архітектури…

- Я сподіваюсь, що ця чутлива тема переросте в конкретні проєкти відновлення історичних будівель, наприклад, в Херсоні. Дуже часто я проводжу екскурсії для своїх друзів із Києва та інших регіонів, і помітно, що стан історичних будівель нашого прекрасного міста потребує більшої уваги та турботи з боку міської влади.

Я заходив днями у літературний музей Херсона, у вересні там має закінчиться ремонт фасаду. Обов’язково через деякий час зробимо і ремонт фасаду Музею природи. 

Ми почали відбір проєктів на 2021 рік у рамках програми «Велике будівництво» для того, щоб уже зараз підготувати проєктно-кошторисну документацію і розпочати роботи з початку наступного року. Йдеться, в першу чергу, про об’єкти освіти, культури. Зокрема, у нас є підтримка від міністерства молоді і спорту щодо реалізації проєкту «Н2О» у Новій Каховці. Це великий палац спорту, де можна буде займатися близько 20 видами спорту.

- З огляду на коронавірус, чи не погіршили ситуацію курортники?

- Здебільшого нові лабораторно підтверджені випадки ми фіксуємо у людей, які повернулися з інших регіонів України або із-за кордону.

Ми активно тестували обслуговуючий персонал закладів відпочинку, і ви знаєте, що, зокрема, у Генічеському районі було виявлено серед персоналу хворого на коронавірус. Безумовно, ризик того, що люди могли привезти вірус і він певним чином передавався, існує.

Разом із тим розумію, наскільки важлива для економіки регіону та багатьох підприємців Херсонщини, особливо малих та середніх, можливість працювати у курортний сезон. Це і додаткові робочі місця, які вони створюють для людей. Я вважаю, що нам вдалося, навіть із урахуванням карантинних обмежень, максимально забезпечити умови для туристів та працівників туристичної сфери і водночас контролювати ситуацію з розповсюдженням COVID-19 в області.  

- Через карантинні обмеження навесні виник скандал із дрібними фермерами, що вирощують ранні овочі, які не мали куди збувати продукцію. Перекривали міст через Дніпро, викидали на дорогу огірки на знак протесту. Оскільки карантин може залишитися і на наступну весну – чи є якийсь план у влади, може, на підтримку кооперації?

- Я їм тоді ще пропонував передавати овочі в антикризовий штаб для нужденних.

- Для нужденних – це добре, але фермери і самі мають за щось жити.

- Ми розробили та втілюємо на обласному рівні низку заходів для того, щоб виробники сільгосппродукції мали ринок збуту і отримували гідну оплату.  Що ж до кооперації - власне, це буде одним із завдань мого нового заступника Олександра Самойленка, він має досвід роботи у споживспілці.

- Ми згадали про вибори, є вже закиди на адресу влади щодо використання адмінресурсу.

- Моє завдання і обов’язок – забезпечити вільні демократичні вибори, у результаті яких переможе сильніший. І ми в подальшому з новою командою міста Херсона, інших населених пунктів і облрадою будемо реалізовувати важливі для регіону проєкти та програми, частина з яких у нас в облдержадміністрації вже напрацьовані.

- Навіть якщо перемога буде не за кандидатами від «Слуги народу»?

- Я думаю, що переможуть достойні, професійні та порядні кандидати.

- Не можна не згадати, що у вересні на Херсонщині пройдуть масштабні навчання територіальної оборони за естонською моделлю.

- Вони будуть наймасовішими за історію Незалежної України в Херсонській області – участь візьмуть майже 4 тисячі осіб. Якраз на цих зборах ми плануємо відпрацювати рекомендації  наших естонських колег. Ви знаєте, що рік тому я запропонував тодішньому міністру оборони пілотний проєкт по теробороні за взірцем естонського Кайтселійту (добровільних воєнізованих формувань - ред.). Ми активно співпрацюємо з оперативним командуванням «Південь» та командуванням Сухопутних військ щодо організації цих навчань. Я дуже їх чекаю, бо Збройні Сили є фундаментом держави, і для нашої області, яка межує з тимчасово окупованою територією Криму, їх присутність і посилення, на моє переконання, стратегічно важливі. 

Ірина Староселець, Херсон

Фото надані пресслужбою Херсонської ОДА