Сергій Гайдай, керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації

У суботу, 5 вересня, у Сєверодонецьку проходив «Фестиваль думок», у фіналі якого участь в обміні ідеями взяв очільник Луганщини Сергій Гайдай. Розповідаючи про економічний розвиток, він зауважив, що непогано було б відновити економічні стосунки з непідконтрольною територією області. В деталі Сергій Володимирович не заглиблювався, просто нагадав, скільки мільярдів ми втратили через взаємну ізоляцію. Але вже наступного дня сайти найрізноманітніших політичних уподобань зарясніли заголовками типу «Гайдай виступив за відновлення торгівлі з ОРЛО». Довелось звертатися по коментар до обласної адміністрації. І вже за годину на запитання Укрінформу відповідав сам керівник обласної військово-цивільної адміністрації.

- Сергію Володимировичу, з вами пов’язують дві доволі контроверсійні ідеї. Перша – це заборона виборів у прифронтових громадах. І друга, яку ви висловили минулої суботи: про те, що було б корисно відновити економічні зв’язки з окупованою територією. Що ви в даному випадку мали на увазі?

- Ну, дивіться. Ми ж усе-таки рухаємось у напрямку миру. Ми ж хочемо повернути наші території, а це робиться не виключно якимись військовими операціями, а ще й економічно, інформаційно – так само. А інформаційну війну ми програємо. Бо якщо проїхатись лінією розмежування, ми будемо бачити на екранах телевізорів передачі російських каналів, чути по радіо тільки російське мовлення. І хоча зараз ми закінчуємо будівництво нової телевежі, планується в нас співпраця з РНБО, з Міністерством реінтеграції щодо протидії цій інформаційній агресії, але цю війну нами поки що програно.

Що стосується економіки – просто не треба виривати з контексту слова. Ніякої економічної співпраці з окупованими територіями не може бути, поки існує, приміром, заборона гасити пожежу літаками. Поки ми отримуємо отакі довідки… От я щоранку отримую їх – і сьогодні, на жаль, ми вже маємо одного загиблого військового, якого застрелив снайпер російсько-окупаційних військ.

Тому в концепції реінтеграції Донбасу в Україну це (відновлення економічної співпраці – ред.) буде, дійсно, корисно. Але тільки коли ми зробимо певні кроки в плані дипломатичному; отримаємо певні гарантії. Тобто не йдеться про те, що все треба робити тут і зараз. Бо ж, звісно: поки вбивають наших військових, поки йде майже відкрита війна Російської Федерації проти України, це – неможливо. Взагалі.

- Ви з кимось із керівників держави цю заяву узгоджували?

- (Рішучо) Ні! Просто, дивіться, звідки взялася ця заява: ми підраховували, скільки грошей ми щорічно отримували, поки не була введена «блокада» у 2017 році. Можна сказати, на два з половиною мільярди гривень більше, ніж зараз. За ці гроші, дійсно, можна було зробити багато кілометрів доріг, відремонтувати багато шкіл, побудувати нові медичні заклади. І коли люди спекулюють навіть із приводу будівництва дороги Сєверодонецьк – Станиця Луганська, мовляв, от, роблять для сепаратистів гарну дорогу… Дорога зроблена зовсім не для сепаратистів.

У суботу ми обговорювали це з керівником військово-цивільної адміністрації (Сєверодонецька, Олександром Стрюком – авт.), головою Станично-Луганської райдержадміністрації Юрієм Золкіним. Ми отримуємо інформацію навіть від людей, які переходять через КПВВ. Коли вони побачили відремонтовану класну дорогу – уже говорять: «У вас видно, що хоч щось розвивається, а на окупованій території такого, на жаль, немає».

Знову ж таки, що стосується дороги. Голова Станично-Луганської РДА каже, що місцеві підприємці почали більше продукції відправляти на Київ, на Сєвєродонецьк, почали більше заробляти, розвивати свої бізнеси. Тому що по цій дорозі вони їдуть півтори години, а не три з половиною, як раніше. Постачальники, або ті бізнесмени, хто закуповував продукцію, тепер із задоволенням приїжджають туди. Про що це говорить? Про розбудову району в економічному плані.

- Добре. А якщо уявити, що всіх умов дотримано; починаємо відновлювати зв’язки з тією територією. Які перші кроки? Адже тамтешні підприємства знаходяться в незрозумілій юрисдикції. Той же Алчевський металургійний комбінат, або Алчевський коксохім, чи «Краснодонвугілля» – вони чиї? До 2017 року були зареєстровані як українські підприємства і давали більше половини податків у нашу скарбницю…

- Ще раз кажу. Про це можна говорити в контексті реінтеграції взагалі. У мене висить мапа всієї Луганської області. Ми ж плануємо ОТГ – вже, зараз – і на непідконтрольну територію. Райони – на непідконтрольну територію так само. Адже це все одно Україна. Так? Окупована частина, але – України. І ми від цього ніколи не відмовимось. Тому в рамках реінтеграції можна розглядати певні кроки. У тому числі й, можливо, відновлення економічних стосунків. Але ще раз говорю – це не просто банально взяти зараз митниці якісь побудувати і напряму зайнятись торгівлею. Ні, не можна, бо це буде фінансування тероризму.

- До речі, про адмінреформу, про районний поділ… Сьогодні прочитав у якомусь виданні, що районну раду Сєверодонецького району обиратимуть мешканці Рубіжного, Кремінної, інших селищ і сіл – тільки не сєверодончани, яким голосувати на цих виборах не рекомендовано. Як на мене, це не зовсім справедливо.

- Ну, так… Є нюанси з районами, з ОТГ. Але, сподіваюсь, все ж таки ЦВК і Верховна Рада найближчим часом поставлять крапку в цьому питанні. У Раді протягом вересня повинні проголосувати деякі законопроекти щодо цього. Тож отримаємо всі роз’яснення. Ми ж поки що плануємо, поки що готуємось.

- От іще питання до теми співробітництва з окупованою територією. Щодо Попаснянського районного водоканалу: у чому там проблема? Чому відмова окупаційної адміністрації від постачання нашої води має призвести до мільйонних збитків підприємства?

- У нас просто був продаж води на непідконтрольну територію. Специфіку наших областей – Донецької, Луганської – хтось розуміє, хтось не дуже. Взяти, до прикладу, Маріуполь. Хтось там кричить, що, от, треба непідконтрольній території перекрити воду. Але ніхто не згадує, що там мережа водопостачання міста проходить, частково, через цю саму територію, де немає української влади. Нема в нас, на жаль, простих лінійних рішень – вкотре це повторюю. Тому ми й спілкуємося з Францією, тому вже отримали два позитивних рішення щодо модернізації системи водопостачання і в Маріуполь, і щодо проєкту, який буде реалізований у Луганській області.

Через кілька тижнів приїде сюди група проєктантів, які на місцях проводитимуть аналіз усього водоканалу і вже готуватимуть проєкт, який у наступному році ми сподіваємось реалізувати. Все ж таки це величезна цифра – 75 мільйонів євро для Луганщини. Луганщина давним-давно не отримувала таких інвестицій.

- Це буде наступного року, а постачальник електроенергії пообіцяв уже 10 вересня залишити Попаснянський РВК без напруги…

- Ми працюємо над цим питанням; сподіваємось, ніякого знеструмлення не відбудеться. Ми ж усі розуміємо, що без води може залишитись величезна територія. Постійні консультації проводяться у відповідних міністерствах… Віцепрем’єр Олексій Юрійович Резніков особисто контролює це питання.

- Тобто 10-го вересня можна не боятись?

- Ми готуємось до гіршого, але сподіваємось на краще.

- Міська рада Попасної і Попаснянська РДА збираються виділити з районного водоканалу частину потужностей і зробити міський водоканал. Ви як до цього ставитесь?

- Ми все плануватимемо після того, як французькі фахівці зроблять проєкт. Тому що цей проєкт буде й економічно нам вигідний, і модернізує всю систему: багато поривів, ми втрачаємо дуже багато води. Тож, сподіваюсь, коли цей проєкт розроблятиметься, ми в нього включимо всі наші проблемні питання щодо води взагалі: і в Попаснянському районі, і, можливо, в Лисичанську.

- Останнє питання, може, навіть, приватне, хоча все одно в тему. Щоб пройти КПВВ у Станиці, треба у смартфон встановити програму «Дія», пройти ПЛР-тестування… Подейкували, там прямо на мосту якісь спритники пропонують такі послуги…

- Так, були шахраї, які робили за гроші експрес-тести на COVID-19. Але кілька днів тому була проведена операція правоохоронними органами. Вже є кримінальне провадження. Ну, це просто шахраї й аферисти. А поряд із КПВВ стоять модулі сертифікованого підприємства, де люди можуть спокійно проходити ПЛР-тестування і не сидіти по два тижні в самоізоляції.

Михайло Бублик, Сєверодонецьк

Фото: Олексій Ковальов