Герої нації та історія: про що говорили учасники Національного круглого столу
Учасники Національного круглого столу "Історія" плідно обмінялися візіями щодо національних героїв та окреслили низку напрямків для подальшої роботи у питанні видатних історичних постатей.
Таку думку висловив декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк 24 вересня, підводячи підсумки другого засідання Національного круглого столу "Історія", організованого МКІП в Одеській національній науковій бібліотеці, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми визначили цілу низку напрямків і проблем, над якими потрібно працювати далі, ми плідно обмінялися дуже цікавими думками, візіями... Ми тут балансували на межі, визначаючи та обговорюючи питання національних героїв, ми балансували на межі нашої візії нації, що ж ми розуміємо під нацією, якою ми хочемо її бачити, що вона має включати, які люди були в нашій історії, які випередили свій час і запропонували щось прогресивне і як ми можемо їх залучити до національного міфу в хорошому розумінні слова", - сказав Патриляк.
Він додав, що видатні українські історичні постаті необхідно використовувати для того, щоб показувати через минуле позитивну візію майбутнього для співгромадян.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко за підсумками круглого столу написав у Фейсбуці, що "багато озвучених науковцями точок зору – сьогодні не у полі зору політиків та громадськості. Звідси і проблема дискусії, кого вважати національним героєм минулого чи сучасності".
Ткаченко додав, що згоден з тезою Патриляка щодо необхідності визначення критеріїв для формування національного пантеону героїв.
Він також процитував художника, директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда, який вважає, що можуть бути різні пантеони героїв: національні, місцеві чи регіональні, але, щоб визначити їх – потрібно знайти баланс між центральним пантеоном і національною пам‘яттю.
Також Ткаченко наголосив, що українське суспільство різноманітне: толерантне, має багато релігій, різні точки зору, але сила, яку ми можемо протиставити агресії – це наша можливість розмовляти і чути одне одного навіть у таких сенситивних темах, як історія: "Коли ми можемо знайти спільну мову і з приводу перейменування вулиць з одних героїв на честь інших, і з приводу постатей, які могли б здаватися такими, що викликають протистояння, але насправді належать Україні".
Як повідомляв Укрінформ, 10 вересня 2020 року в Києві пройшов перший Національний круглий стіл. У фокусі обговорення науковців була тема "Культура діалогу".
Ініціатива МКІП передбачає проведення семи круглих столів у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутуватимуть про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.