Сергій Сергійчук, голова Черкаської ОДА

Сергій Сергійчук очолив Черкаську обласну державну адміністрацію півтора місяця тому – 28 серпня 2020-го. Має за плечима дві вищі освіти – технічну та юридичну, а також більш як 25 років служби в СБУ. Учасник бойових дій на сході України. З перших днів після призначення головою ОДА взявся до вирішення соціально-економічних проблем регіону в умовах місцевих виборів. Як йому це вдається – в інтерв’ю «Укрінформу».

«Я НЕ ПОЛІТИК, Я – МЕНЕДЖЕР»

- Вас призначено головою Черкаської ОДА напередодні місцевих виборів. Виборчі перипетії не заважають працювати?

- Передусім я – голова Черкаської обласної державної адміністрації й посадовець, який реалізує політику президента і уряду. Тобто я не працівник того чи іншого виборчого штабу. Моє завдання працювати на благо всіх черкащан, вирішувати проблеми області. Сприяти зростанню економіки регіону та добробуту його жителів. Я не політик, а менеджер.

Звісно, працювати у період передвиборчих баталій непросто. Адже на твоїх діях часто спекулюють опоненти, чия мета – прийти до влади і до певних фінансових потоків, а не забезпечити людям гідне життя. Політичні процеси у такі періоди, звісно, активізуються і впливають на звичний ритм роботи. Проте, вони не виводять мене з рівноваги. Мені не звикати.

- За останні півтора року ви – вже третій очільник області. Ваші попередники не виправдали сподівань центральної влади?

- Думаю, що в першу чергу вони не достатньо глибоко перейнялись філософією нового керівництва держави, що полягає у кардинальній зміні існуючої системи зі старої пострадянської до сучасної прогресивної моделі європейського зразка. Ймовірно, забракло креативу і творчого мислення у пошуках ефективних шляхів вирішення тих чи інших проблем та забезпечення більш якісного життя черкащан. Відтак, було допущено ослаблення темпів впровадження програм президента. Наприклад, Черкащина – одна з небагатьох областей України, де досі не було здано жодного з об’єктів програми «Великого будівництва». Тому ми маємо це надолужити і всі роботи завершити вчасно.

 «КОЖНИЙ ДОБРОСОВІСНИЙ ІНВЕСТОР ОТРИМАЄ ПІДТРИМКУ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ»

- Ви на посаді трохи більше місяця. За які справи взялися з перших днів?

- Насамперед взявся до виконання тих планів, що озвучував перед президентом і урядом, йдучи на цю посаду. Це конкретні дії, метою яких є реальне покращення життя черкащан. Серед пріоритетів, як я вже сказав, якісне і вчасне завершення будівництва інфраструктурних проєктів. Деякі обіцянки вже вдалося втілити. Наприклад, запуск дизель-потяга з Черкас до станції ім. Шевченка. Цей потяг щодня робить 4 зворотні рейси, а розклад сформовано так, щоб людям було зручно пересідати на потяги «Інтерсіті», що йдуть в усіх напрямках країни. Це – очевидний плюс.

Наразі ми вирішили поки що одну з транспортних проблем черкащан. Наступного року проведемо модернізацію ділянки «Черкаси – станція Шевченка». Це дасть можливість черкащанам значно скоротити час поїздок до Києва та зв’яже наше місто в одну лінію швидкісних потягів з іншими обласними центрами. У державному бюджеті 2021-го року на це передбачено 195 млн грн. Але, безумовно, вдосконалення інфраструктури області – це лише один епізод з усього комплексу стратегічних планів щодо реального покращення життя людей. Цей стратегічний план складається з цілої купи фрагментів, і всі вони взаємопов’язані. Зокрема серед моїх пріоритетів – підняти інвестиційну привабливість Черкащини. 

- Ділова активність через пандемію коронавірусу суттєво зменшилась в усьому світі. Думаєте, вам вдасться порушити загальносвітові тенденції й розворушити бізнес в регіоні?

- Так, пандемія негативно вплинула на ділову активність. Але, незважаючи на тенденції, ми повинні закладати фундамент для наступного економічного зростання. Переконаний, що раніше чи пізніше, але підйом почнеться. Тому я й хочу надіслати бізнесу наступний меседж: кожний добросовісний інвестор отримає підтримку облдержадміністрації і мою в тому числі.

Саме для цього ми створюємо Інвестиційний офіс при ОДА на базі Агентства регіонального розвитку. Це буде відкритий простір, де фахові менеджери допомагатимуть представникам бізнесу в інформаційних, логістичних, юридичних питаннях. В нас буде чітка взаємодія з діючими і потенційними інвесторами. Ми з’ясуємо, що заважає їм ефективно інвестувати в наш регіон і оперативно усунемо проблему.

Як приклад, наведу інформацію щодо однієї норвезької компанії, що залучає 55 млн євро в будівництво сонячної електростанції у Чигиринському районі, будує її, але врешті не може підключитися до мереж. Тобто інвестиції вже зроблені, але вони не працюють на благо черкащан. Ми вивчили і усунули проблеми, що заважали. В результаті всі потенційні інвестори отримають сигнал про те, що в Черкаську область можна інвестувати. 

Але інвестиційний клімат – це далеко не єдина проблема, яка впливає на економіку загалом і добробут кожної людини зокрема. Потрібно захистити не лише інвестиції, а й діючий місцевий бізнес. Адже це ненормально, коли фермери обробляють землю, вкладають в неї сили і кошти, але урожаєм заволодівають рейдери. Це – ще одна серйозна проблема. 

- Так, з рейдерами в нашій країні просто біда. Ви знайшли корінь проблеми?

- Як правило, це – досить складна схема, в якій замішані представники багатьох структур. Передусім тих, які повинні слідкувати за тим, щоб подібного не відбувалося. Я особисто їздив в ті села Черкащини, де нещодавно відбулись рейдерські захоплення врожаю окремих фермерських господарств. Вивчав ситуацію на місці. Мій висновок – подібні процеси добре налагоджені. 

В мене виникло багато питань до сільських голів, працівників Держгеокадастру і місцевих правоохоронців. Також мене дивує, чому від моменту, коли ми запобігли цьому рейдерському захопленню, пройшло вже два тижні, проте жорсткої реакції з боку правоохоронців до нападників не видно. Особи, які брали участь у нападі на фермера, не покарані.

Ці питання я адресував до місцевих керівників правоохоронних органів, зібравши їх на черговому засіданні Антирейдерського штабу. Цей штаб ми створили в перші ж дні після мого призначення. Правоохоронці запевнили, що реакція буде дієва. Наступний тиждень покаже, яка саме реакція. Можу вас запевнити – ми будемо наполегливими. Засідання нашого Антикорупційного штабу триватимуть доти, поки це ганебне явище в нашій області остаточно не зникне.

Окремо акцентував увагу на недоліках в роботі Держгеокадастру та Управління культури та охорони культурної спадщини ЧОДА. Їм треба в найкоротші терміни завершити формування баз даних земель Черкаської області. Адже ці недоліки призводять до плутанини і тяганини у питаннях землевпорядкування, та не дають можливості вчасно реагувати на прояви рейдерства з боку правоохоронних органів. Ця робота буде виконана.

“КОЖНА РОДИНА МІСТА ЧЕРКАСИ ПЕРЕПЛАЧУЄ ЗА ТЕПЛО БЛИЗЬКО 4 ТИСЯЧ ГРН В РІК” 

- Незабаром має розпочатися опалювальний сезон. Наявність тепла в оселях не стане проблемою для жителів області? І чи спроможні черкащани платити по рахунках?

- Ми практично з перших днів взялися опрацьовувати проблемні питання з існуючими тарифами на тепло і гарячу воду. Адже не потрібно бути супераналітиком, щоб зрозуміти – черкащанам, як і всім українцям, в наявних соціально-економічних умовах, з існуючим рівнем доходів дуже важко оплачувати послуги теплопостачальних компаній, що постійно зростають.

Проаналізувавши ситуацію, ми дійшли висновку, що кожна родина міста Черкаси переплачує за тепло близько 4 тисяч грн в рік. Такий стан речей мене не влаштовує. Переконаний, що нинішні тарифи можна зменшити на 20-25%.

Проте теплопостачальники зазвичай схильні говорити лише про необхідність подальшого підняття цін на свої послуги. Без відповідної експертизи, без економічного обґрунтування. Така риторика не є конструктивною. 

Тому задля чіткого з’ясування причин і наведення ладу в питанні формування тарифів ми ініціюємо комплексний аудит всіх теплопостачальних підприємств області. Адже маємо абсолютно дику ситуацію. Населення Черкас затягує паски, ледь зводить кінці з кінцями, економить, щоб розрахуватися за тепло та гарячу воду. А ті, хто створили їм такі умови, купаються в розкоші на своїх закордонних віллах. 

- Ви кажете про когось конкретного?

- Так, у першу чергу про Черкаську ТЕЦ. Так склалося, що ще з часів попередньої влади власниками підприємства, яке орендує Черкаську ТЕЦ, стали досить багаті люди. Їхні статки обраховуються мільярдами. За весь час, поки Черкаська ТЕЦ перебуває в оренді у цих людей, підприємство фактично експлуатується на зношування. Виснажується лише задля отримання прибутку.

З 2001 року не проведена жодна модернізація чи капітальний ремонт, котли як були застарілими, такими і є дотепер. Я вже не кажу про ті публікації, які з’являлись в ЗМІ. В них мова йшла про те, що орендарі Черкаської ТЕЦ задля власного збагачення використовують хитру схему – через низку іноземних фірм-посередників вони закуповують вугілля в ОРДЛО і Російській Федерації, продаючи його майже втричі дорожче. Всі ці питання потребують детального вивчення.

Ми надіслали запит до ПРАТ «Черкаське хімволокно», в чиїй оренді перебуває Черкаська ТЕЦ. Виклали їм свої аргументи щодо необхідності зменшення тарифу до економічно обґрунтованого рівня. Загалом для розв’язання цієї проблеми в інтересах черкасців я бачу два шляхи. Або власники ТЕЦ кардинально змінять політику господарювання. Або територіальна громада Черкас поставить питання про переведення Черкаської ТЕЦ до комунальної власності. Це – законне право громади. 

- В області є традиційно проблематичне місто Сміла. Цього року людей обійдуть проблеми з теплом, які були в попередні сезони?

- Загалом підготовка до опалювального сезону по Черкаській області завершена. Готовність теплових господарств – майже 100%. Але ви абсолютно праві в тому, що жителі Сміли знову ризикують стати заручниками внутрішніх особистісних розбірок між міським головою і депутатами міськради. На сьогодні 18 котелень міста відрізані від газопостачання. Проте ми великою мірою ситуацію врятували – Черкаська ОДА зробила все можливе для того, щоб тепло в домівках мешканців Сміли з’явилося. Зокрема, за моїм особистим дорученням місто Сміла нещодавно перерахувало 2,1 млн грн НАК Нафтогазу за договорами реструктуризації заборгованості та 1,1 млн грн Черкасигазу. Вперше за майже 4 роки стали оплачувати борги (загальний борг – 52 млн грн).

Так, 26 сесій міські депутати не приймали необхідних рішень. Тому перераховані суми – це наша суттєва перемога. Це дозволить місту Сміла залишитись споживачем НАКу і продовжити розрахунки по договорам. В іншому випадку місту потрібно було б сплатити НАКу 40 млн за повторне підключення. 

Таким чином, щоб мешканці міста знову не стали заручниками бездіяльності Смілянської міськради і блокування депутатами прийняття необхідних рішень, я змушений був звернутися до виборців: коли ви підете наступного разу до виборчих скриньок, добре подумайте, чи потрібні вам такі депутати, для яких особисті інтереси важливіші, ніж тепло у ваших домівках.

Вирішення подібних проблем і є тими конкретними кроками, які впливають на життя простих людей. Але, звісно, переді мною стоїть набагато більше завдань. Наступні наші дії, про які ви згодом обов’язково почуєте – це боротьба з нелегальними перевізниками, з незаконною забудовою Дніпра, зі сміттям і відходами в області. Я реально хочу, щоб люди згадували мене добрими словами – бачили добрі справи і позитивно їх оцінювали.

- Забруднення навколишнього середовища – це справжнє лихо для всієї України. Чому проблема роками не вирішується? Ви вже маєте конкретні проєкти?

- Так, ситуація зі сміттям в області така ж критична, як і по всій країні. Щорічно на Черкащині утворюється більш як 350 тис. тонн твердих побутових відходів. Їх захоронюють на 21 полігоні та 456 сміттєзвалищах області. На сьогодні ці майданчики здебільшого переповнені й завдають великої шкоди людям і довкіллю через викиди шкідливих газів та фільтратів. Для того, щоб зменшити шкоду, необхідно впровадити роздільне збирання сміття та будувати підприємства з переробки відходів. В області ж немає жодного сучасного сміттєпереробного заводу.

Тому проблему зі сміттям потрібно вирішувати в комплексі, потрібен глобальний план дій. Саме для цього ми розробляємо «Регіональний план управління відходами області до 2030 року». Сподіваюсь, він буде готовий вже за місяць. Він передбачає створення в Черкаській області 4-х кластерів, в кожному з яких необхідно збудувати завод з переробки. На сьогодні є різні технології, тому фахівці вивчають якого типу заводи нам підійдуть. 

Нещодавно відвідував сміттєвий полігон поблизу Золотоноші. Тамтешній мер Віталій Войцехівський вже давно виношує ідею по будівництву підприємства з переробки сміття, тому нам було про що з ним поговорити.

Далі Регіональний план повинна затвердити Черкаська обласна рада. Маю надію, що на першому ж засіданні депутати нового скликання схвалять цей документ. Він дасть необхідні гарантії та стимули для залучення інвестицій в сферу переробки відходів. Всі ці дії ми мусимо зробити ще цього року, щоб у наступному можна було почати проєкт будівництва першого в області сміттєпереробного заводу.

“З МЕРОМ ЧЕРКАС МИ ПОРОЗУМІЛИСЯ НА СУТО ПРАГМАТИЧНОМУ РІВНІ”

- Як склалися ваші стосунки з Черкаською міською владою?

- З мером Черкас ми також порозумілися, на суто прагматичному рівні. Міська влада пішла нам на зустріч в такому важливому питанні, як будівництво дитячого садка в одному з густонаселених районів міста – «Митниці». Коротко про історію проблеми: під час візиту президента Володимира Зеленського до Черкас, до нього звернулись жителі цього мікрорайону і попросили забезпечити їхніх дітей садочком. Я зробив все для того, щоб черкащан підтримали на державному рівні. Депутати Верховної Ради передбачили 79 мільйонів гривень на будівництво. А питання про передачу на баланс області земельної ділянки, де плануємо збудувати дитячий садочок, сесія Черкаської міської ради підтримала на позачерговому пленарному засіданні. 

Тож ми робимо добру справу для майбутнього дітей. Розраховуємо, що через рік від початку робіт дошкільний навчальний заклад на 300 місць почне функціонувати.

Крім того, нещодавно ми збирали нараду щодо тарифів на тепло. На ній були присутні вже згадані мною теплопостачальні компанії міста і був присутній міський голова. На цій нараді я поставив питання руба – якщо черкащан не почують і не зменшать тарифи, то доведеться підняти питання про переведення Черкаської ТЕЦ в комунальну власність міста. Міський голова Анатолій Бондаренко радо і публічно підтримав мою ініціативу.

Тому я не бачу проблем у спілкуванні з різними людьми, які впливають на ухвалення важливих для черкащан рішень. Якщо мета шляхетна, а ціна питання – це реальне покращення життя людей, то чому б цього не робити? Адже люди чекають від нас доброго результату, а не довготривалих політичних розмов. 

- А як з депутатами обласної ради?

- З депутатами нинішнього скликання мені довелося поспілкуватися лише на останньому засіданні Черкаської обласної ради. Спілкування було конструктивне. Сподіваюсь також на конструктив з новим складом облради. Одразу скажу, що ключовим фактором для майбутньої співпраці буде бажання реально покращувати якість життя людей. В жодному разі це не будуть приватні інтереси. 

“ОБЛАСНІ ЛАБЦЕНТРИ РОБЛЯТЬ ЩОДНЯ БІЛЬШЕ ТИСЯЧІ ПЛР-ДОСЛІДЖЕНЬ”

- Як карантинні заходи позначились на життєдіяльності області?

- Негативно, як і скрізь в Україні. Це мабуть єдиний фактор, який кругом спрацював однаково. Тобто призвів до погіршення розвитку економіки та життя людей. Заходи обмежувального характеру, навіть ті, які мають високу мету – оберігати людське життя і здоров’я – апріорі не можуть позитивно впливати на економіку. Але за їхньої дії, зазвичай, розкриваються приховані проблеми. Наприклад, на Черкащині у період дії найжорсткіших карантинних обмежень активізувались нелегальні перевізники. Поки легальні підприємці дотримувались всіх правил і обмежували свою діяльність, нелегали заробляли. Тому зараз ми зайнялись наведенням ладу в сфері пасажирських перевезень.

Нелегальні перевізники – це не лише загроза життю наших громадян, а й мільйони недоотриманих податків. Це мільйони, які працюють не на черкащан, а осідають в кишенях тих, хто кришує та проводить незаконну діяльність. Тому ми маємо вирішити цю проблему остаточно. Всі повинні вести свою господарську діяльність в правовій площині, легально розвивати свій бізнес і сплачувати податки. Дотримуючись при цьому всіх рекомендацій і постанов Кабінету міністрів щодо зменшення негативного впливу від коронавірусу.

- А які тенденції по захворюваності на коронавірус на Черкащині? Як область готується до можливого збільшення кількості хворих?

- Як і в більшості регіонів України, на Черкащині є приріст захворювання. На початку пандемії в області було лише 6 лікарень так званої «першої хвилі», які приймали пацієнтів, хворих на Covid-19. Сьогодні таких закладів вже 15 і ми розширяємо ліжковий фонд. Лікарні оснащені ШВЛами (із 106 на сьогодні задіяні 5%), кисневими концентраторами, є централізоване киснепостачання, працюємо над розширенням. Всі заклади області підписали договори з Національною службою здоров’я України за так званим «ковідним» пакетом та отримують кошти щомісячно. Обласні лабцентри роблять щодня більше тисячі ПЛР-досліджень. Тест-системи також у наявності.

І пацієнти, і медики забезпечені всім необхідним для медичної допомоги. Заклади ми забезпечили, але лікарів додати не зможемо. Тому зараз всі органи влади, зокрема і місцеве самоврядування, мають спрямувати зусилля на контроль за дотриманням протиепідемічних заходів. Щоб країна не опинилась в «червоній зоні». 

- На якому рівні взагалі знаходиться медицина області?

- Можу сміливо сказати, що рівень медицини в області – один із найкращих в Україні. Обласний кардіоцентр, онкодиспансер, перинатальний центр обласної лікарні – установи із сучасним обладнанням, методиками лікування, а головне – першокласними фахівцями. У обласному онкодиспансері вже виконують трансплантацію кісткового мозку, 24 вже проведено успішно. Зараз працюють над тим, щоб і в онкодиспансері, й у кардіоцентрі розпочати трансплантацію органів. Просто сьогодні черкаські хірурги-онкологи успішно провели органозберігаючу операцію з раку нирки. Такі операції ще не виконувалися в комунальних установах України. Лише в приватних клініках. Тому пишаюся, що наші лікарі – справжні патріоти Черкащини. У свою чергу намагаємося створити гідні умови праці. 

Щодо первинної та вторинної ланки: на Черкащині продовжуємо будувати амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Створюємо умови для якості надання медичних послуг саме на місцях, у громадах. Людям не треба їхати в район, щоб отримати діагностичні послуги тощо. А завдяки телемедичному обладнанню можна консультуватися із фахівцями «третинки». У обласній лікарні працюємо над створенням телемедичного центру. Повторюсь, усі заклади області підписали договори із НСЗУ та отримали фінансування на пакети послуг.

“ПІД ЧАС ПАЛОМНИЦТВА ХАСИДІВ СПАЛАХІВ ІНФІКУВАННЯ, НА ЩАСТЯ, НЕ ВІДБУЛОСЯ»

- Цьогорічне паломництво хасидів в Умань також відбулося в умовах пандемії. Напередодні Рош га-Шана звучали заклики до влади взагалі заборонити заходи. Наскільки ситуація була контрольованою? Чи не збільшився після цього рівень захворюваності в місті?

- Це дійсно був цьогорічний виклик для всіх нас. На щастя, спалахів інфікування не відбулося. Це заслуга скоординованих дій Офісу президента, МЗС і профільних служб. Особисто багато разів виїздив в Умань, щоб впевнитися в дотриманні усіх вимог. Зустрічалися з послом Ізраїлю, представниками іудейських релігійних громад, головним рабином. У нас було кілька умов – зокрема, приїзд ізраїльських медиків та поліцейських, усі паломники по прибуттю мали пройти обов'язкове ПЛР-тестування. Ці вимоги ізраїльська сторона виконала. Крім того, іудейські общини спрямували 2,5 млн грн для облаштування ПЛР-лабораторії в Умані. 

Наші поліцейські несли службу на 10 постах. Працювало 49 піших нарядів. Серйозних порушень не фіксували. Тому можу сказати, що із цим викликом ми впоралися. Дякую за це нашим правоохоронцям. 

“РЕСУРСОМ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ГРОМАД Є ТАКОЖ І ПІДНЯТТЯ ВАРТОСТІ КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ”

- Країна на порозі завершення реформи децентралізації. Чи готові ОТГ області до діяльності в нових умовах?

- До кінця року ми завершимо створення спроможних територіальних громад. Перспективний план області передбачає 66 ОТГ. Саме в цих громадах на місцевому рівні люди отримуватимуть освітні, медичні, адміністративні послуги. Але для ефективного розвитку кожної територіальної громади дуже важливим аспектом є наявність фінансових ресурсів. Фінансова децентралізація суттєво збільшує обсяги можливостей – адже на місцях залишатиметься більше податків і зборів.

Кілька тижнів тому я зустрічався з головами ОТГ. Більшість із озвучених проблем стосувалися браку коштів. Тому важливо ефективно використовувати всі наявні резерви. Також ресурсом є підняття вартості за користуванням землею з 4,5% до 12%. Оскільки в Україні цей показник досягає 20% від оціночної вартості землі. 

Громади повинні бути активними, шукати можливості для того, щоб забезпечити свій добробут. Я, зокрема, звернув їхню увагу на те, що Міністерство розвитку громад та територій України проводить конкурс проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС. Бюджет конкурсу – пів мільярда гривень і ці кошти – це додаткові ресурси для розвитку громад. Я маю надію, що голови ОТГ скористаються всіма можливостями. Крім того, для представників ОТГ ми вже провели цілу низку необхідних навчань. Місцеві громади повинні бути не лише сильними, але й відповідальними. 

- Президент доручив головам обласних державних адміністрацій розробити й представити туристичні “магніти” кожного обласного центру. Ви вже встигли відвідати якісь історичні чи рекреаційні місця області?

- З усіх туристичних принад Черкащини встиг побачити ще небагато. Адже передусім взявся вирішувати соціально-економічні проблеми. Тому мої головні знайомства з історичною спадщиною краю ще попереду. Наприкінці вересня побував в «Резиденції Богдана Хмельницького», також оглянув родову усипальницю великого гетьмана.

Що можу сказати? Хоча ці пам’ятки реставрувалися відносно недавно – в 2006-2008 роках – та вони вже розсипаються. Є привід підняти питання про ефективне використання коштів. Для когось "Золота підкова Черкащини" дійсно стала золотою. 

А щодо наших перших перемог у питанні збереження і розвитку історично-культурної спадщини, то ми домоглися внесення до проєкту державного бюджету на 2021 рік 65 млн грн на будівництво Будинку культури в Каневі на 700 місць. Замість того, щоб виконувати роль культурного об’єкту міста, він стоїть недобудований ще з 1984 року. Також відремонтуємо дорогу, яка веде до Чернечої гори. Для цього передбачено 10 млн грн, а на наступний рік ще 90 млн грн.

Мушу зазначити, що розвиток туристичної сфери області напряму пов’язаний з проблемою якості доріг. Область не використовує свій величезний туристичний потенціал через інфраструктурні обмеження. Якщо зараз великими темпами будуються і ремонтуються дві категорії доріг – місцевого значення (обласні, районні) та державного (міжнародні національні, регіональні) – то ще є категорія доріг, які називаються державні – територіального значення. Ці дороги були збудовані ще 40-50 років тому й відтоді, в кращому випадку, лише латалися нашвидкуруч. Після того, як ми й ці дороги приведемо до ладу, тоді в туристичну царину підуть й інвестиції.

Щодо туристичних “магнітів”… Так, президент озвучував плани щодо внесення до програми «Великого будівництва» об’єктів культурної сфери. Наша область вже подала свої пропозиції. Ми враховували стан об’єкту, важливість об’єкту, його історичне значення для регіону та можливість стати ключовим туристичним магнітом в регіоні.

Андрій Богданов

Фото надані пресслужбою