Протест перевізників: чи встоять пункти вагового контролю?

Фури й далі їдуть із вантажем, який на десятки тонн перевищує максимально дозволений

На Миколаївщині у минулі вихідні вкотре спробували встановити мобільний пункт габаритно-вагового контролю (ГВК), що має контролювати фури, які везуть більш як 40 тонн. Але це традиційно викликало спротив у водіїв та господарів вантажів і вони вдалися до свого звичного вже методу протесту – блокування дороги. Водії сотні фур на щойно відремонтованій ділянці траси Н-11 Дніпро-Миколаїв спробували зчинити дорожній колапс, відмовляючись зважувати машини. Втім, схоже, цього разу шантаж не мав очевидного успіху.

КОЛАПСУ НЕ СТАЛОСЯ, АЛЕ ПРОБЛЕМА ІСНУЄ

Варто зазначити, що це вже не перша спроба виставити ваговий контроль на дорогах Миколаївщини. Такі були у 2014, 2015 і 2016 роках. Проте жодного разу комплекси не пропрацювали й одного робочого дня. Перевізники постійно перекривали дорогу, ламали обладнання, тож ваги змушені були забирати.

Воно й не дивно. Адже вже перші години роботи ГВК показували, що фури їдуть із вантажем, який перевищує 50-60 тонн, замість 40-44 максимально дозволених. Свого часу було зафіксовано навіть антирекорд – автопоїзд віз 110 тонн вантажу! Як відомо, за все, що перевищує норму, власники вантажів повинні заплатити немалий штраф. Але ні зменшувати вагу, ні платити за перевантаження вони не хочуть.

У Миколаєві зараз працює кілька зернових терміналів, які щодня перевантажують десятки тисяч тонн хліба для відправки морем на експорт. Крім того, в портах стоять судна, що вантажаться металобрухтом та всяким іншим. Усе це до терміналів привозять автомобільними шляхами, які пролягають через усю область. Щодня цими дорогами проїжджають кілька сотень фур. Як наслідок – Миколаївщина посідає одне з останніх місць в Україні за якістю доріг, а за останній рік ця проблема ще більше загострилася. Потік зерна на залізниці зменшився через брак вагонів-зерновозів та високі тарифи. Відповідно, навантаження на автошляхи зросло.

Як відомо, наразі в країні триває реалізація програми «Велике будівництво», в межах якої йде реконструкція автошляхів. Але якими сучасними та якісними не зробили б нові автодороги, вони все одно розраховані на проїзд вантажівок із певною вагою. На тих же європейських автобанах існують суттєві обмеження для вантажівок – і їх жорстко дотримуються. У нас же інша ситуація. Перевізники, які женуться за максимальними доходами, завантажують свої фури «під зав’язку». Особливо це стосується зерновозів. Ця проблема характерна для всієї України, але найбільш актуальна вона для південних регіонів, які мають вихід до моря.

З порушниками борються, тобто, намагаються це робити. Один із методів – встановлення ГВК. Час від часу їх розміщують у найкритичніших місцях. Та власники фур знаходять об’їзні шляхи, а якщо не виходить, то вдаються до протизаконних дій, блокують дороги.

Ось і цього разу, 17 жовтня на 260-му кілометрі відремонтованої ділянки дороги Н-11, перед в’їздом до м.Баштанка Миколаївської області було встановлено новий пересувний пункт габаритно-вагового контролю. Але перевізники відмовилися його проходити і створили штучний затор. На місце одразу ж виїхали посилені підрозділи Національної поліції. Дорожнього колапсу вдалося уникнути. Поки що. Постоявши так добу чи й більше, частина фур розвернулися і почали шукати пункти перевантаження, інші ж – обхідні польові дороги. А найбільш уперті залишилися на узбіччі траси в очікуванні, що, можливо, їм таки вдасться прорватися. Проте на третій день протесту таких були вже одиниці.

Зі свого боку, голова Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Єгор Прокопчук запевнив, що ситуація повністю контрольована. Щоправда, при цьому зазначив, що в процесі вирішення проблеми сталося кілька сутичок між водіями вантажівок і громадськими активістами. Але обійшлося без загострення. «Хочу звернутися до тих, хто саботує зважування під Миколаєвом: хлопці, чого стоїмо? На кого чекаємо? Наші інспектори на місці. Ми згортатися не збираємося. Ні завтра, ні в середу, ні в п’ятницю. Наш комплекс для зважування – до ваших послуг 24/7. Проходьте контроль – та їдьте собі далі», – наголосив Прокопчук.

Він також стверджує, що дана ситуація – яскравий доказ того, як терміново треба змінювати законодавство. Тому він закликав народних депутатів якнайшвидше розглянути законопроєкт №3743, який вводить штрафи та відповідальність за відмову від проходження ГВК.

ХТО РУЙНУЄ, ХТО ШТРАФУЄ, А ХТО СТРАЖДАЄ ВІД НАСЛІДКІВ

За словами в.о. начальника управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області Олександра Корніла, на даний момент у них справді нема законних підстав штрафувати водіїв за відмову від зважування. «Це можливо зробити лише після того, як фура зважиться – і буде виявлено понаднормове перевезення. Але нині є законопроєкт, який уже пройшов перше читання у Верховній Раді. Він передбачає за відмову від заїзду на ГВК – 51 тисячу гривень штрафу. Ми чекаємо, коли законопроєкт вступить у силу. Тоді в нас будуть важелі впливу", – розповідає Корніло.

Він також каже, що наразі вся надія на поліцію, яка дуже їм допомагає. Правоохоронці мають повноваження притягнути водіїв до відповідальності за блокування руху або зупинку в невстановленому місці.

Допомогти могли б і стивідорні компанії, які приймають фури у портах. Адже якби вони розвертали вантажівки з понаднормовим вантажем, то частина проблеми була б одразу ж вирішена. «Це питання не раз порушувалося на різних нарадах, ми писали їм листи. Але вони не зацікавлені в такому розвитку подій. Адже у них стоїть судно в порту і їм треба його завантажити якнайшвидше, бо то їхні гроші. Тож наразі єдиним впливом на перевантажені фури є штрафні санкції», – стверджує в.о. начальника управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області.

Він розповідає, що є два види притягнення до відповідальності, тобто на перевізника накладається одразу 2 штрафи. Перший – це коли вантажівка проїхала ваги, які виявили зайвий вантаж, і далі її показники вбиваються в спеціальну програму. А та вже сама вираховує суму штрафних санкцій у євро. Другий вид штрафу стягується відповідно до закону України про автомобільний транспорт за відсутність дозволу на перевантаження. Наприклад, якщо понаднормовий вантаж становить 20%, це тягне за собою штраф 34 тисячі гривень.

Примітно, що всі кошти йдуть до держбюджету, тож місцева казна, окрім убитих доріг, нічого з цього не отримує.

Цікавий факт. Одеська компанія «Дорлідер», яка виграла низку тендерів на ремонт доріг на Миколаївщині, лише за один день минулого місяця була піймана на тому, що перевозила матеріали 16 фурами, які мали надлишкову вагу. За це була оштрафована на 26 тис. євро, плюс 34 тис. гривень за відсутність дозволу.

Наразі в області працюють два пересувні ГВК. Але цього замало. Для нормальної роботи їх потрібно щонайменше чотири: на Херсонському шосе, автотрасах Дніпро-Миколаїв та Одеса-Миколаїв і в Новоодеському районі на трасі Н-24. Бо водії фур знають, що пересувний ГВК довго на одному місці не стоїть, його переміщують, отож сарафанне радіо спрацьовує дуже швидко.

«Вирішити проблему частково могло би придбання стаціонарних ГВК. Тут могла б допомогти місцева влада, виділивши кошти з бюджету. Адже вони теж зацікавлені у збереження доріг. Проте це питання наразі не вирішено», – стверджує Корніло. Він також каже, що нещодавно Укртрансбезпека закупила 8 нових ГВК. І Миколаївщина є в переліку регіонів, куди вони будуть спрямовані насамперед.

Але постає ще одна проблема – кадрова. В Укртрансбезпеки банально не вистачає людей, які могли би працювати саме на дорогах. Наразі в Миколаївській області лише 7 таких інспекторів, а потрібно в 3-4 рази більше. Крім того, сьогодні в Уктрансбезпеці триває масштабна реорганізація. І три обласні управління (Миколаївське, Херсонське та Одеське) будуть об’єднані в одне – Південне. І, швидше за все, з центром в Одесі.

СПРОТИВ ЗЕРНОТРЕЙДЕРІВ

Попри те, що більшість наших співгромадян розуміють необхідність ГВК на дорогах, у тих, хто рішуче виступає проти них, є своя точка зору. Вони впевнені, що зважування може бути елементом корупції, що гроші від штрафів, мовляв, підуть не в бюджет, а комусь у кишеню. А ще виробники не можуть платити більше коштів за перевезення зернових, оскільки це, мовляв, загрожує зупинкою їхнього бізнесу.

"Якщо ми не навантажуватимемо велику кількість продукції на одну одиницю транспорту, то виробництво, скажімо, зернових стане нерентабельним. Адже тоді вартість перевезення зерна значно зросте. Буде дешевше викинути збіжжя, ніж везти його з віддаленого району в порт. А якщо зупиняться порти, без роботи залишаться тисячі людей", – наголошує фермер Сергій Продченко.

При цьому варто зазначити, що торгівля зерном є прибутковою, а великі зернотрейдери взагалі мають надприбутки. Можливо, саме це є причиною того, що автоперевізники уникають спілкування з журналістами. Ось і цього разу навіть ті, хто тривалий час провів на трасі Н-11, не бажаючи зважуватися, позакривалися в кабінах і не мали охоти відкрито пояснити свою позицію ЗМІ та громадськості.

Чого не скажеш про місцеві громади, у яких свій погляд на цю проблему. І продиктований він не власним діловим інтересом, а елементарною боротьбою за нормальне існування. Адже саме їм нерідко доводиться за власні кошти ремонтувати не тільки місцеві дороги, а й траси державного значення.

Отож не дивно, що місцеві мешканці, які найбільше страждають від бездоріжжя, намагаються допомагати поліції та інспекторам Укртрансбезпеки. Вони закликають водіїв фур не порушувати закони і не руйнувати дороги. А особливо активні навіть переорюють польові дороги, щоб вантажівки не об’їжджали ГВК манівцями.

Ось і цього разу місцевий активіст Володимир Яник разом із товаришами зголосився підсобити інспекторам, які стримували натиск фур на трасі Н-11. "Через два кілометри у бік Нового Бугу є з’їзд, яким фури об’їжджають цей ваговий комплекс. Ми приїхали – і трактором перекопали цю польову дорогу. А як по-іншому? Треба мати совість", – каже Володимир.

Дійсно, совість була б не зайвою. Але з огляду на апетити перевізників, тільки сподіваннями на свідомість і вмовляннями цю проблему не вирішити. А ось покарання гривнею і тотальний контроль змусять поважати закони і дозволять зберегти шляхи.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото з мережі інтернет