Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська
85% лікарів міського перинатального центру погодилися працювати з хворими на коронавірус
В Івано-Франківську на місцевих виборах у першому турі переміг чинний міський голова, свободівець Руслан Марцінків. Він отримав майже 85% голосів виборців, і поки в інших містах відбувається підрахунок голосів у другому турі, мер Франківська вже будує подальшу стратегію розвитку громади.
На інтерв’ю для Укрінформу погоджується одразу й без жодних нарікань на напружений графік. Зізнається, що нині готується до роботи з депутатами нового складу міської ради і займається питаннями протидії COVID-19. Для цього Марцінків має свою стратегію: особисто зустрічається з колективами різнопрофільних медзакладів і переконує їх лікувати хворих на коронавірус. Щодо роботи з новообраною радою, то переконаний: її склад є проукраїнським, тому громада має добру перспективу для розвитку, а депутати – для ухвалення необхідних рішень без сварок та протистояння.
БЮДЖЕТ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ЗРОСТЕ НА 25-30%
- За результатами виборів ви потрапили в десятку чинних міських голів, які перемогли у першому турі. Ваш результат – майже 85% голосів підтримки виборців. Що означає для вас такий початок нової каденції?
- Це – велика відповідальність у непростий час: фінансовий, економічний, час політичної турбулентності в Україні. Насправді, це кредит великої довіри. Я дуже переживав, як будуть голосувати ті села, які приєдналися до Івано-Франківська, бо в багатьох подібних ОТГ села гірше голосували за чинних мерів. Втім, можу сказати, що, плюс-мінус, у мене однакова підтримка в усіх мікрорайонах міста і селах, які приєднались.
- Одразу запитаю, наскільки збільшиться бюджет Івано-Франківська як громади, яка об’єднала біля себе 18 сіл?
- Однозначно поки що не можемо сказати. Ще парламентом не ухвалений бюджет України у другому читанні, а від цього залежить дуже багато. Зокрема, розмір освітньої субвенції, допомога медичним закладам. Ці цифри – дуже важливі. До прикладу, освіта – це більше як 1 млрд грн в міському бюджеті. Тобто майже кожна третя гривня в нашій казні скеровується на освіту. Поки не знаємо, які податки залишаться для міста: чи залишиться на рівні 60% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб – авт.), акцизний збір, чи буде збережена пайова участь, чи залишать реверсну дотацію, як в умовах нового законодавства буде розподілений дорожній фонд. Ми чекаємо чіткого визначення цих питань. Думаю, без соціальних виплат бюджет Івано-Франківської ОТГ зросте на 25-30% і складатиме близько 3 млрд грн. Це непогано.
- Ваша партія «Свобода» на місцевих виборах отримала понад 66% голосів виборців, а ваші політичні партнери з партії «Батьківщина» – більше 9%. Решта мандатів –у руках представників «Європейської солідарності». Це означає, що більшість у міськраді буде «мерською». Не боїтеся «теплої ванни» , яку вам уже прогнозують політологи? Чи не стане нова рада плацдармом для задоволення усіх «хотєлок» депутатів провладної більшості?
На виборах до міської ради пройшли лише проукраїнські сили
- Якщо відверто, то в раді одним крилом стане «будівельна партія», яку представляє «Європейська солідарність»: із 10 депутатів мандат отримали 7 найбільших будівельників Івано-Франківська. Друге крило – це партія «Батьківщина». І посередині – «Свобода». Усі ці сили проукраїнські. Антиукраїнські та олігархічні партії в нас не одержали підтримки. Тому, думаю, нам буде легко працювати, на відміну від Чернівців чи інших сусідніх міст, де була постійна боротьба між мером і радою, що ставало на заваді розвитку громад. Щодо роботи в міській раді, то скажу, що у нас є дуже сильне громадянське суспільство: є ЗМІ, громадські організації та політики, які критикують. І це добре. Критика – це рух уперед.
- До речі, вас часто критикують за надто великий бюджет на популяризацію своєї діяльності у ЗМІ. Немає сьогодні бажання скоротити ці витрати?
- Наші комунальні ЗМІ переживають непрості часи. Вважаю, що їх підтримка – це підтримка робочих місць.
- У наступній раді половину фракції «Свобода» складатимуть посадовці комунальних служб, управлінь, департаментів. Ще у «Свободі» працюватимуть кілька підприємців і безробітних. Не важко буде розвивати громаду в такий непростий час, наприклад, без медиків?
- У нашій команді балотувались чотири медики. На жаль, мандат отримала тільки одна – головний лікар нашої дитячої клінічної лікарні Ольга Бойчук. Вона авторитетний і відповідальний фахівець, який тепер представлятиме медичну спільноту в раді. Так, з 28 свободівців, які зайшли до міської ради, 14 вже були депутатами. Нічого в цьому поганого немає. Очевидно, люди дали добру оцінку їхній роботі. Чи є в нас нові обличчя? Однозначно, є. Вони оновлять цю команду і зроблять її ефективнішою.
- В якому напрямку плануєте розвивати Івано-Франківську ОТГ?
- Найперше – це комунальний транспорт. Друге – економічний блок. Маємо показати, що можемо збільшувати кількість робочих місць, підприємств, можемо залучати додаткові кошти для міста. Третій напрямок – це відкритість влади. І не лише міського голови, а й усіх заступників та керівників департаментів. Думаю, цією роботою ми найближчим часом по-доброму здивуємо громаду. Четверте – це продовження роботи з розбудови громади. Люди цього очікують. Треба, щоб і місто виграло від об’єднання, і села підтягнулися. Адже плюс 18 сіл – це в 6,5 разу більша територія, збільшення населення на 24%. Ми створювали цю громаду на основі взаємоповаги й підтримки. Тому плануємо продовжити роботу з реконструкції доріг, парків, скверів, дворів. Це – один із напрямків, які ми хочемо підсилити.
МЕДИКІВ ЗАОХОТИЛИ МАТЕРІАЛЬНИМИ ВИПЛАТАМИ
- В усьому світі повноцінний розвиток громад гальмує епідемія COVID-19. Франківські лікарні, які приймають хворих на коронавірус, переповнені. Ви розгорнули додаткові ліжко-місця в перинатальному центрі та в дитячій клінічній лікарні. Та чи вистачить у нас медичного персоналу?
- “Ковідний пакет” у лікарнях ми стараємось використати за призначенням по максимуму. До речі, з ним є затримки. Стараємось, щоб запас ліків був постійно. Медиків ми дофінансовуємо.
- Яким чином?
- Із самого початку ми заохотили людей до праці матеріальними виплатами. Намагаємося залучити фахівців з інших медзакладів. Я зустрічався з колективом нашої дитячої лікарні. Там погодилися працювати з хворими на коронавірус, і тепер у закладі відкрита філія міської лікарні №1. Також я мав розмову з колективом нашого перинатального центру. Зізнаюся, була непроста й важка бесіда, але 85% медиків теж погодились працювати із хворими на COVID-19. Я є гарантом того, що ці люди отримають 300% доплати, як і працівники Центральної міської клінічної лікарні та першої міської. Медиків з інших лікарень до цих закладів беруть на роботу за угодою, а з міського бюджету ми їм робимо доплати. Цей механізм ми готові використати для роботи медиків із наших поліклінік.
Нині в резерві ми ще маємо близько 320 ліжок для хворих на коронавірус. Окрім цього, розгортаємо ліжко-місця у клініці Івано-Франківського медичного університету. Маємо з ними про це домовленість. Так, сьогодні медиків не може бути повністю достатньо. Втім, у нас катастрофи в цьому питанні точно немає. Завдяки розумінню лікарів ми закриваємо це питання.
Треба сказати, що тут ще не останню роль грає нинішній психологічний стан людей. Не всім хворим потрібна лікарня, але паніка робить своє. Часто старші люди переживають, що їхній стан може погіршитись, тож хочуть бути під наглядом у стаціонарі. Тому ми ухвалили рішення класти «легших» пацієнтів, тобто середньої важкості, у відділення пологового центру та дитячої лікарні. Тут є й кисневі точки, і фахівці.
- Тобто в нас немає відмов у госпіталізації?
- Так сказати було б неправдою. У нас немає поки з цим гострих проблем. Звичайно, коли людина приходить з температурою 37, нормальною сатурацією, без проблем у легенях, тоді лікарі рекомендують їй самоізоляцію вдома, щоб не займати ліжко. Такі моменти є, мені на них приходять скарги, невдоволення. Сьогодні люди самотужки йдуть просто в лікарні, плачуть і вимагають госпіталізації. Багато приїжджають до міста з сіл. В кожному такому випадку рішення ухвалюють медики. Однозначно, «важким» не відмовляють.
- Нещодавно ви дали доручення відповідним службам закупити антибіотики. З ними є проблема?
- Наразі антибіотики є в лікарнях. Але ми пережили період, коли гроші були, а антибіотики закупити лікарні не могли. Тому сьогодні треба зробити запас необхідних ліків.
- У наших поліклініках люди на результати ПЛР-тесту чекають до двох тижнів. Хворі в черзі або вже одужують, або звертаються до приватних лабораторій, де це дослідження коштує дорожче. Серед головних причин такої ситуації називають відсутність матеріалу для забору ПЛР-тестів у поліклініках. А це – звичайні палички, оптова ціна яких сягає близько 10 гривень. Невже в міському бюджеті немає на це коштів?
- Я щойно говорив про це з відповідним управлінням. Очевидно, є якась проблема. Поки не можу сказати, чи вона є штучною. Для цього проведемо своє розслідування. Так, проблемні питання є. Сьогодні черги стоять на вулицях і на рентген. Втім, давайте говорити відверто. В поліклініках нині звільняються люди, навантаження зростає, працівники невдоволені тим, що не отримують 300% доплати , як у лікарнях. При цьому вони працюють із хворими, мають певний страх, бо в нас кілька працівників поліклінік померли від коронавірусу. Я зустрічаюся з колективами цих закладів і від них знаю ці проблеми. На всі закиди відповідаю, що медична реформа триває. І ще торік їхня зарплата була більшою за зарплату медика у лікарні. Очевидно, це – перехідний період і непростий час, в який мусимо згуртуватися.
- Ви часто навідуєтесь у лікарні, де приймають хворих з COVID-19. Страху інфікуватися немає? Чи у вас вже є антитіла до коронавірусу?
- Скажу відверто. Двічі робив тестування на антитіла, їх не було. Час від часу роблю ПЛР-дослідження з нашими футболістами (ФК «Прикарпаття» – авт.). Поки не було позитивних результатів, але ніхто від цього не застрахований. Серед працівників міської ради майже 60% людей уже перехворіли на COVID-19. Він оминув хіба мене і ще одного з моїх заступників (сміється).
ЕКСГОЛОВА ОДА ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА РОБОТУ ІЗ СЕЛАМИ
- До речі, про заступників. Місцеві ЗМІ пишуть, що ви збільшуєте їх кількість. Скільки тепер їх буде у вас?
- Було п’ять заступників, буде більше. Про їх призначення поки що йдуть перемовини. До роботи хочу залучити представників усіх фракцій.
- Яких аж три…
- Так, але через приєднання 18 сіл до Франківська – роботи значно побільшає. За роботу з селами відповідатиме мій новий заступник Віталій Федорів (колишній голова Івано-Франківської ОДА, звільнений указом президента 5 листопада 2020 року. – Авт.). Я запропонував йому цю посаду, і він погодився. Таку пропозицію зробив не тому, що він був головою обласної держадміністрації, а тому що знаю його давно як доброго фінансиста. Ми знайомі ще зі студентських років. Тим паче він є жителем села Братківці, яке увійшло в нашу громаду, а тому добре знає сільську місцевість.
- Чи є труднощі у призначенні старост сіл?
- Насправді це неправильно, що старост призначають. Я б із радістю працював із тими старостами, яких би обрали на виборах. Найперше, мені важливо, аби старости були професійні й могли контактувати з людьми. Повноваження старости набагато менші, аніж сільського голови. Це має бути авторитетна людина, яка буде контролювати роботу шкіл, садочків, прибирання на кладовищах, освітлення вулиць, вмітиме спілкуватися зі священниками та розумітиме людей. Ми сьогодні даємо старостам рік, а потім будемо переглядати результати їхньої роботи.
ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД ОТРИМУЄ ЗАМОВЛЕНЬ БІЛЬШЕ, НІЖ МОЖЕ ВИКОНАТИ
- За вашу минулу каденцію франківська громада стала власником Локомотиворемонтного заводу. Нещодавно ви заявили про те, що місто має намір взяти кредит і придбати ще й завод «Карпати» (державне підприємство, яке виготовляє комплектуючі для автомобілів на європейський ринок). Навіщо громаді його активи?
- Я поки не ініціюю його придбання. Втім, є загроза, що наступного року «Карпати» можуть виставити на приватизацію. Для кращого розуміння: цей завод – найбільший платник податків у Франківську, він дає 120 млн грн податків на рік. Якщо його закриють, близько 4 тисяч людей опиняться на вулиці, й ми це дуже швидко відчуємо у дохідній частині бюджету. Тому моя позиція – якщо ситуація дійде до закриття підприємства, то краще взяти кредит і купити його. Це може коштувати 80-100 млн грн. Усе буде залежати від оцінки підприємства. Переконаний, вкладені кошти можна буде повернути за 4-5 років.
Щодо Локомотиворемонтного, то там сьогодні є замовлень навіть більше, ніж підприємство може виконати. Проблеми маємо з платежами від Укрзалізниці. Так, ми вивели підприємство з боргової ями і лише тепер бачимо невеликі прибутки. Торік це було 6 млн грн, цього року буде менше, майже 2 млн грн. Тут важливо, що на підприємстві є 226 робочих місць і щороку завод сплачує близько 15 млн грн податків. Замовлення зростають, але є проблеми з кадрами. Нам бракує фахівців: токарів, слюсарів. Ми втратили потенціал цих професій, тому на заводі працюють або люди старшого покоління, або приходять зовсім юні, яких потрібно навчити. За цей актив я не переживаю. Якщо місто й ухвалить рішення продати це підприємство, то ми виручимо не менше 100-120 млн грн. Але зараз так питання не стоїть.
ПАНДЕМІЯ СПРИЧИНИЛА ПОПИТ НА ПРАЛЬНІ МАШИНИ
- Франківці вас хвалять за ремонт вулиць, паркової зони, міжбудинкових проїздів. Втім, невдоволення у них викликає робота ринків у середмісті. Щодо продуктового. Невже за 30 років місто, яке має величезну кількість комунальних служб і підприємств, змушене й далі віддавати його в оренду? Чи не доцільніше вже самотужки управляти цим підприємством і збільшувати власні доходи?
- Хочу наголосити, що не я віддавав продуктовий ринок в оренду, це відбулось задовго до мого приходу й на достатньо кабальних для міста умовах. Що вдалося зробити мені, то це змусити орендарів оформити необхідний договір, і сьогодні місто отримує з цього бодай податки. Останнім часом через ті події, які ми спостерігаємо на ринку (конфлікт двох фірм щодо права організації роботи – авт.), люди забули сплачувати нам за оренду. Тому ми їм про це нагадуємо. Якщо це буде продовжуватись, місто має право повернути ринок у власність територіальної громади.
- Ви ще не ініціювали це питання?
- Раніше сплата надходила вчасно і місто отримувало в місяць близько мільйона гривень за оренду землі. Це достатньо вигідні для Франківська умови. Тепер сплата затримується. Якщо протягом трьох місяців ми не отримаємо кошти, то скористаємось своїм правом про розірвання угоди. Ми вже направили орендарям таку претензію.
- А як щодо роботи промислового ринку у середмісті? Нарікають, що він зовсім не красить Франківськ у контексті туристичної привабливості.
- Погоджуюсь, він негарний. Але треба мати на увазі, що там працюють близько 650 підприємців. Орендар уже почав благоустрій ринку з боку вулиці Тичини. Було б непогано, і ми стимулюємо його до цього, щоб ці роботи були продовжені.
- У світі є добра традиція оцінювати свою роботу за кількістю створених нових робочих місць. Ви не рахували, скільки їх з’явилось у Франківську за останні чотири роки?
- Ці цифри дуже умовні. Маю статистичну інформацію про 4200 створених робочих місць. Кількість підприємців зросла на 6,5 тис. Втім, повторю, що це все дуже умовні підрахунки. Ми входимо до п’ятірки українських міст, які залучають найбільше інвестицій. До прикладу, три роки тому до нас зайшла компанія з Данії, і тепер тут шиють дитячий одяг на європейські ринки. Є фірма, яка виготовляє електронні плати. Починали з лабораторії, а сьогодні потужно розвивають у нас своє виробництво. Щоб працювати на їхній техніці, треба бути дуже добрим фахівцем у цій галузі, але люди там отримують зарплати до 2 тис. доларів.
Через пандемію зріс попит на пральні машини, тож “Електролюкс” у Франківську збільшив кількість змін
До нас тепер заходять дуже потужні IT-компанії. На місце «Тайко Електронікс» зайшла німецька компанія, яка вже зводить другий корпус і планує братися до третього. Це дозволить відкрити до тисячі нових робочих місць. «Електролюкс» нині збільшує свою потужність. Пандемія спричинила попит на пральні машини, і це – світова тенденція. Якщо раніше в нас «Електролюкс» працював в одну зміну, то тепер перейшов на двозмінну роботу.
На базі «Промприлад. Реновація» маємо проєкти креативної економіки. Цього року ми вже виграли гранти на 78 млн грн. Цей напрямок будемо посилювати, тому наступного року буде не менше.
Зізнаюся, зважаючи на пандемію, я не вірю, що у наступному році до нас зайдуть великі інвестори. Втім, ми не призупинимо переконувати їх відкривати в нас додаткові робочі місця. У Чернієві маємо 10 га землі, яку будемо пропонувати інвесторам на пільгових умовах. При цьому для нас важливо не загубити малий і середній бізнес.
- Заради підтримки підприємців ви дозволили організувати у Франківську новорічний ярмарок. Не боїтеся, що це спричинить скупчення людей і призведе до збільшення захворюваності на коронавірус?
- На ярмарку будуть певні обмеження. Торгуватимуть промисловими товарами, сувенірами. Продуктів не буде. Фестивалі та концерти не плануємо. Але хіба до Різдва не варто запалити ялинку та святково прикрасити місто? Думаємо про заходи в онлайн-режимі, про фотозони… Масового скупчення людей не буде, але відчуття свята у місті ми забезпечимо.
Ірина Дружук, Івано-Франківськ
Фото Юрія Рильчука