Євгеній Дубівка, лікар-гастроентеролог

Результати дослідження, недавно опубліковані у British Medical Journal, свідчать, що люди, які страждають від кишкових розладів, частіше мають важкий перебіг COVID-19. Тому в умовах пандемії коронавірусу треба дбати не лише про маску і чисті руки, а й про кишківник, який відповідає за чверть нашого імунітету. Для здоров’я і якісного життя важливе правильне харчування, в якому переважає рослинна клітковина, а магазинні продукти зведені до мінімуму.

Про правила здорового кишківника, дієти, загострення після коронавірусу, вітаміни, антибіотики та пробіотики в інтерв’ю Укрінформу розповів лікар-гастроентеролог вищої категорії Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради Євгеній Дубівка.

КИШКІВНИК ВІДПОВІДАЄ ЗА ЧВЕРТЬ НАШОГО ІМУНІТЕТУ

- Нещодавно British Medical Journal опублікував результати дослідження про те, що у людей із погано функціонуючим кишківником частіше розвивається важкий перебіг COVID-19.

Євгенію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, яку функцію в нашому організмі виконує кишківник і як на нього впливає коронавірус?

- Більше про результати таких досліджень буде відомо через 5-10 років, бо так у медицині завжди. Кишківник є імунокомпетентним органом і бар’єром перед всілякими інфекційними незгодами. Сумарно у ньому є 3-4 кілограми корисних рідних бактерій і значення цієї мікрофлори досі не розкрите.

Наприклад, є дані, що стан і склад кишкової мікробіоти формують настрій людини. Відомо, коли дітям з аутизмом коректували мікрофлору – і симптоми аутизму зменшувалися. Кишкова мікробіота – це внутрішня імперія. У кишківнику синтезуються вітаміни, розщеплюються недотравлені у верхніх відділах харчові субстрати, приблизно чверть всього нашого імунітету забезпечують тонкий і товстий його відділи.

Якщо кишківник має нормальну мікрофлору, а ми профілактуємо та лікуємо закрепи, розлади у вигляді діареї, запальні хвороби, як наприклад, коліти, то підвищуємо імунну реактивність організму і він більш спроможний давати адекватну відповідь на якесь бактеріальне чи вірусне вторгнення.

До кінця не відомо, що відбувається у кишківнику при коронавірусі. Якщо він нормально виділяє свої імунні речовини, захисна активність зростає.

Розумієте, треба думати не тільки про маску, миття рук і аби не терти пальцями очі, а щоб і кишківник гарно працював. Він має більше значення, ніж печінка, підшлункова, шлунок і всі інші органи, разом взяті. Геном кишкових бактерій, якого 3-4 кілограми, у десятки разів перевищує наш людський геном, тобто генів у бактерій більше, ніж у господаря.

- До вас звертаються з проблемами пацієнти, які перехворіли коронавірусом?

- Таких багато. Зараз щоденно підходять післяковідні пацієнти. Когось турбує кишківник, у когось болить шлунок, підшлункова, хтось узагалі в астенії (виснаження). Є наукові дані, що у кожному 5-му випадку при ковіді болить живіт. Це можуть бути кишкові болі, явища диспепсії (печія, нудота, метеоризм), у деяких пацієнтів хвороба протікає без температури і кашлю, але з потужними кольками у животі. Реагує здуттям, болями, у когось послаблюється стул, а в когось навпаки – формується схильність до закрепів. У декого загострюються коліти. В окремих випадках, а ми це вже бачили двічі, після ковіду проявилося одне з найважчих у медицині захворювань – неспецифічний виразковий коліт, коли з’являються часті проноси з кров’ю. Всіх під одну гребінку не візьмеш, але в цілому люди відновлюються.

- Як в умовах пандемії можна подбати про мікрофлору свого кишківника? 

- У раціоні обов’язково мають бути молочнокислі продукти – кефір або хоча б кисле молоко. Свіже коров’яче чи козяче молоко не відіграє ніякої ролі. Тим більше, є дані (і вони підтверджуються практикою), що понад 90% білих європейців у дорослому віці погано переносять свіже молоко, на відміну від осіб негроїдної раси. Обов’язково мають бути при переносимості цільнозернові каші – ячмінна, перлова, пшоняна, булгур, кускус. Хоча нічим не гірше їсти гречку. Каші збільшують обсяг кишкового вмісту і усувають зашлакованість. Дуже важлива і рослинна клітковина.

Утім, тут є особливість. Якщо людина має схильність до проносів, то треба менше її вживати, а якщо є закрепи – то збільшити її споживання. Менше слід їсти магазинної їжі, червоного м’яса, копченої і в’яленої риби, баликів, варених, напівкопчених, копчених ковбас, сосисок і сардельок.

До раціону треба ввести горіхи – кеш’ю, фундук, лісові, волоські, а останні – це дарунок природи, вони містять корисні амінокислоти, вітаміни, мікроелементи.

- А що з приводу питного режиму, яку найкраще споживати воду? 

- Тут не все так просто. На теренах Житомирщини вода дуже збагачена залізом, а воно не зовсім корисне для організму, бо накопичується нирками, печінкою, головним мозком. Від накопичення заліза виникає навіть хвороба – вторинний гемохроматоз. Щодо бутильованої води з магазинів, то хто перевіряв її органолептичний і мікроскопічний склад? На етикетках пишуть, що вона якісна, але чи так насправді?

Є дані, що зараз ми поглинаємо багато мікропластику. За тиждень кожна сучасна людина вживає з різних упаковок і пляшок його стільки, що вистачило б на виготовлення банківської картки, а за рік – на кубик Рубіка. Як він впливає на людський організм, ніхто поки що не знає.

При можливості пийте джерельну воду з перевіреним складом. Бажано воду зберігати у скляних ємностях. Щодо питного режиму, то треба вживати 1,5-2 літри рідини на добу, а в спекотну пору збільшувати об’єм. При цьому, це не лише вода, а чай, компот, мус, суп, і треба навіть враховувати яблуко та огірок, які ви з’їли.

У нас зараз така пошесть є, що люди вранці п’ють воду з лимонним соком, а потім ми їх швидко бачимо у мене на прийомі. Коли питаєш, навіщо таке роблять, то відповідають, що прочитали у Фейсбуці. Від такого методу підвищується кислотність і виникає ерозія шлунка.

ГОРМОН РАДОСТІ І ТЕРАПІЯ АНТИБІОТИКАМИ ТА ПРОБІОТИКАМИ

- Колись читала, що в кишківнику виробляється гормон радості серотонін. У нас зараз коронавірус, карантин, тарифні протести, дистанційні робота та навчання – і від цього багатьом людям неспокійно. Як стреси, хвилювання, перенавантаження діють на стан цього органу?

- Серотонін переважно виробляється в головному мозку. Два банани в день – і все нормально з серотоніном, настроєм і тонусом. Що стосується впливу психоемоційного фактору, підвищеної інтелектуальної напруги, відповідальної роботи, то це все, безумовно, впливає на травлення. При хвилюванні або частій напруженості можна отримати виразку шлунку чи дванадцятипалої кишки.

У мирного населення з зони АТО виявили навіть стресові панкреатити. Частіше на наші стреси реагує кишківник і є навіть синдром подразненої товстої кишки (від перехвилювання бувають часті походи в туалет). Це повальна хвороба і одна з найбільш поширених у світі.

Є ще рефлюксна хвороба, яка зараз за рівнем поширеності перевищила всі разом узяті гастрити, ерозії, виразки. У багатьох жінок, які працюють в інтелектуальній сфері, як-от держслужбовці, бухгалтери, викладачі й журналісти теж, починає тиснути за грудиною, сідає голос, мучить печія, є відрижка. Коли в травну систему потрапляє рідина чи їжа, відкривається кардія (клапан) і все потрапляє у шлунок – і вона закривається. При рефлюксній хворобі вона відкрита і не закривається через психоемоційний фактор, коли людину напружують, а вона розслабляється. Поширеність цієї хвороби становить серед жінок 40%, а серед чоловіків – 25%.

Окрім того, доведено, що стреси, хронічна напруга в поєднанні з недосипанням сприяють розвитку онкології.

- МОЗ і лікарі б’ють на сполох через неконтрольоване вживання антибіотиків. Як вони шкодять кишківнику?

- Якщо проаналізувати, скільки життів врятували антибіотики, то їх користь більша, ніж шкода. Всі знають, що антибіотики не впливають на вірус, а на нього діють противірусні препарати. Але при тому ж ковіді призначають антибіотики, бо до вірусу приєднується вторинна бактеріальна інфекція. Якщо є мікс із вірусу та 1-2 бактерій, то можна просто не врятувати людину. Тому з метою попередження бактеріальних ускладнень призначають антибіотики. Вважаю, що вони повинні бути рецептовані. Головна проблема в тому, що багато хто, купуючи в аптеці антибіотик, часто не допиває його за схемою. Якщо його вживати менше часу, ніж вказано в інструкції, бактерія не гине, а отримує стійкість, а потім вже інший антибіотик на неї не діє. Та за 2020 рік в Україні використання антибіотиків збільшилося у 3,5 разу!

- З досвіду знайомих, які перехворіли COVID-19, знаю, що дехто після курсу лікування приймає пробіотики. Це обов’язково мають бути аптечні препарати чи можна знайти альтернативу в продуктах?

- Пребіотичним ефектом, тобто коли ми щось їмо і нашу їжу використовують рідні бактерії, наділена рослинна клітковина. Треба каші їсти. Якщо говорити про всілякі пробіотики, то до них дуже багато питань загалом. У країнах Заходу вони не є медичним засобом, а БАДом (біологічно активна добавка). Наприклад, нам заявляють, що у нас мало біфідобактерій і треба пити пробіотики, у яких вони є. Вони ніби одного роду, але генетично різні за штамом (із нашими – авт.). Ці штучні бактерії – чужорідні, вони діють, поки ти їх приймаєш, ще кілька тижнів після того, а потім рідна мікробіота піднімає повстання і виштовхує це все пробіотичне. Є пробіотики – підселяють бактерії, пребіотики – добавки до харчування, що є їжею для рідних бактерій, і симбіотики – пробіотик і пребіотик у комплексі. Правильніше використовувати сахароміцети буларді. Ковтаєш капсулу, вона потрапляє у кишечник, де знищуються усі патогенні бактерії, а самі бактерії з препарату не приживаються і виходять з організму. Є окремі дані, що кишківник після антибіотикотерапії упродовж 3-6 місяців відновлюється самостійно.

У ХАРЧУВАННІ МАЄ ПЕРЕВАЖАТИ РОСЛИННА КЛІТКОВИНА

- Ми з вами вже говорили про те, як треба харчуватися. На вашу думку, наскільки зараз актуальна відома фраза Гіппократа «Ми є те, що ми їмо» – з огляду на те, що наше харчування принципово відрізняється від їжі людей, наприклад, 100 років тому?

- Ця фраза вкрай актуальна. Скажімо, 100 років тому люди мали інші проблеми. Дуже часто був розповсюджений рахіт через нестачу вітаміну D, цинга – від браку вітаміну С, холера. Я як гастроентеролог і всі мої колеги зауважуємо, що треба харчуватися 5-6 разів на день. За часів палеоліту можна було 2 рази на день чи раз на 2 дні поїсти. Людина така істота, що багато чого стерпить, утім, нові епохи мають свої виклики. Зараз харчування у багатьох людей одноманітне.

Є дані за минулий рік, що в Україні кожна п’ята смерть пов’язана з харчуванням, і тут ми безумовні лідери серед країн Європи. Давно відомо, як правильно харчуватися. Існують так звані піраміди здорового харчування, де на верхівці лише 5% якогось червоного м’яса, копчених ковбас, в’яленої риби, а все інше – молочнокислі продукти, обов’язково злакові, нежирна риба, дієтичні види м’яса, горіхи. Одноманітне харчування сприяє дисбактеріозу. Харчування в сучасному світі гіпервуглеводне, а вуглеводи дають надлишкову масу тіла, сприяють діабету. Колись ми насміхалися з американців, що вони страждають від ожиріння, але наша країна вже крокує слідом за Америкою. Дитяче ожиріння в нас має майже таке ж розповсюдження, як у США.

- Наскільки наше здоров’я залежить від харчування і які хвороби його порушення найчастіше провокують?

- Харчування є визначальним. У формулі здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я складові 100% здоров’я – це спосіб життя (30%), спадковість (30%), всі інші фактори (30%) і старання медицини (10%). Тобто від усіляких пігулок мало що залежить. Організм людини більш тонко відчуває, що в нього потрапляє, ніж двигун внутрішнього згоряння. Можна з’їсти два шматочки копченого оселедця або два дерунчики, після чого запускається каскад проблем, бо таку їжу не сприймає навіть здоровий організм.

За сучасними уявленнями, харчування має бути таким, щоб у ньому переважала рослинна клітковина, тобто треба вживати якомога більше овочів і фруктів. Вважається, для того, щоб в організмі все було нормально, варто в день з’їдати до кілограма клітковини, де пропорція різних овочів і фруктів має бути по 200 грамів. На мій скромний погляд, це дуже важко для організму, бо виникатиме метеоризм, збільшуватиметься об’єм кишкового вмісту і буде частіший стул. Рослинна їжа була запрограмована у нас ще з часів нижнього і середнього палеоліту. Вона є антиоксидантною, і хто вживає овочі й фрукти, той рідше хворіє на онкологію будь-якої локалізації. Щодо м’яса, то воно безумовно потрібне, бо жодна рослинна клітковина не може замінити амінокислот, які є в ньому. Його потрібно обов’язково давати дітям.

Є окремі хвороби кишківника, які викликають виключно харчові чинники. Наприклад, дивертикулярна хвороба товстої кишки, її причина лише одна – людина за життя з’їдає мало клітковини.

Взагалі хвороб, викликаних харчуванням, є багато. Передовсім, це рак товстої кишки, шлунку, підшлункової. Є такі дані, що вживання гострої, копченої, смаженої, в’яленої їжі в рази підсилює виникнення раку слизових – від ротової порожнини до прямої кишки. Минулорічні дані з Чехії свідчать, що поєднання такої їжі з алкоголем збільшує в десятки разів ризик онкології.

Неправильне харчування, яке збагачене шкідливими жирами, різними екстрактивними речовинами, сприяє розвитку подагри, цукрового діабету. У нас в країні з цукровим діабетом реальна біда, бо тільки діагностованих пацієнтів є понад мільйон, а реальні цифри вдвічі-втричі більші. Ми є лідерами в Європі за серцево-судинною смертністю. Такий парадокс, що в нас усі бояться раку, а вмирають від інсульту чи інфаркту. От саме неправильне, незбалансоване харчування призводить до атеросклерозу, гіпертонії, інсульту, інфаркту, тромбоемболії легеневої артерії. Навіть якщо цього не відбувається, то воно скорочує життя людини в середньому на 4-8 років.

Спадковість не завжди спрацьовує, коли вести нормальний спосіб життя. Якщо у нас бідне на вітаміни, мікроелементи харчування, то рано настає остеопороз, трапляються спонтанні переломи, щось погано загоюється. Якщо в їжі мало білка, виникає анемія. У нас в країні кожна сьома жінка ходить з низьким рівнем гемоглобіну, тобто має анемію.

ДЕННУ НОРМУ ВІТАМІНУ С МОЖНА ОТРИМАТИ З АПЕЛЬСИНА І КВАШЕНОЇ КАПУСТИ

- Після новорічно-різдвяних свят або перед літнім відпочинком на морі деякі жінки сідають на дуже суворі дієти і досить часто – без консультації у фахівця. Як на такі зміни раціону харчування реагує наш організм?

- Більшість дієт незбалансовані за жирами, білками і вуглеводами. Одна жінка сідає на гіповуглеводну дієту, а інша – на білкову, хтось не вживає жирів, і це не є нормально.

Організм повноцінно працює і функціонує, коли має жири, білки і вуглеводи. Тим більше, якщо жінка намагається схуднути перед літом – це не завжди призводить до гарних наслідків. У практиці доводиться бачити жінок, які, наприклад, за 2 місяці худнуть на 15-20 кілограмів, а жири не встигають перегоріти, випадає осад у жовчний міхур і виникає жовчнокам’яна хвороба. Після схуднення опускаються шлунок і нирки, починає коливатися тиск у бік зменшення. У сучасній дієтології вважають, що нормальне схуднення не має перевищувати 500-700 грамів на тиждень. Дієта – це не персональне голодування, а певні обмеження на якийсь час, щоб забезпечити органам функціональний спокій. Утім більшість дієт розроблені з метою швидкого схуднення.

Проблема України полягає в тому, що у трудових договорах не прописаний для працівника час на перекус. Наш травний тракт за добу виділяє 6-8 літрів різних соків і він потребує харчування. Запорука нормального здоров’я – це різноманітне харчування, що збалансоване жирами, білками, вуглеводами, макро- та мікроелементами, вітамінами.

Ми повинні розуміти, що їжа – це щоденне задоволення, найбільш доступне для кожної людини. Якщо є якась дієта, то вона ж не призначається пожиттєво. У людей, які тривалий час перебувають на дієтах, деформується характер, з’являється апатія, коли нічого не хочеться, коло інтересів звужується, знижується соціалізація.

- Ви згадали про вітаміни. Про їх необхідність зараз теж багато розповідають та пишуть…

- У нас в умовах пандемії зараз усі хочуть приймати вітамін D3. У мене був випадок, що телефонує чоловік і каже, що жінці призначили вітамін D3. Запитую, чи вона здавала кров на вміст вітаміну. Потім він присилає мені результати аналізу, а його в крові жінки нормальна кількість. От якби вона почала приймати вітамін D3, то був би гіпервітаміноз, а це страшний стан і ніхто навіть не зрозуміє, що з тобою відбувається. Так само кажуть, що при коронавірусі треба пити вітамін С. Щоденна його потреба – це 1000 міліграмів, тобто 1 грам. Якщо ви з’їли апельсинку, квашену капусту, трішки твердого сиру, то у вас із вітаміном С все нормально. Таблетований вітамін С подразнює слизові, шлунок і починаються диспепсичні розлади, особливо в цьому плані дуже чутливі жінки. Зловживання вітамінами не є добрим. Різноманітне, здорове, раціональне харчування – це і є профілактика хвороб – від ковіду до онкології.

- Не менш важливим фактором для здоров’я є фізична активність. А що краще робити після прийому їжі – прилягти чи піти на прогулянку?

- Канонічно вважається, що після їжі до години не бажано лягати чи йти працювати фізично. Якщо ми лягли, буде рефлюкс, якщо пішли працювати, може статися кишкова непрохідність. Коли ми поїли, найбільше крові потребує головний мозок, а далі травлення. Після їжі ця кров з рук, ніг, плечового пояса, м’язів спини йде в черево, щоб переварити їжу. Кишківник не любить, коли сидять сидьма, але й надмірних фізичних навантажень – так само. Якщо після їжі розморило, то треба відкинутися на дивані або кріслі. Сидіти взагалі не бажано довше 45-60 хвилин. Хоч на кілька хвилин треба вставати. Коли ми сидимо, в рази більше навантаження на хребет і зростає внутрішньочеревний тиск, а це один із факторів, який може викликати закрепи, здуття живота.

Ірина Чириця, Житомир
Фото автора