Віталій Кім, голова Миколаївської ОДА 

Наприкінці листопада минулого року Миколаївщину очолив маловідомий широкому загалу 39-річний місцевий бізнесмен, депутат Миколаївської міськради Віталій Кім. Попри високу посаду, від мандата не відмовився.

Чи вдається поєднувати депутатську діяльність з роботою голови облдержадміністрації, чи залишиться Миколаїв «містом корабелів», як довго ще чекати миколаївцям «японського моста» та чи є загроза приватизації ДП «Зоря-Машпроєкт»? На всі ці та низку інших актуальних для регіону питань голова Миколаївської ОДА відповів у своєму першому інтерв’ю Укрінформу.

МОЄ ЗАВДАННЯ — ЩОБ ГРОШІ БУЛИ У ВСІХ

- Пане Віталію, досі ви були людиною непублічною, отож розкажіть трохи про себе. Зокрема, цікаво почути, чому успішний бізнесмен подався у політику?

- Мій прихід в політику зумовлений соціальною відповідальністю. Так сталося, що в останні роки я налагодив свій бізнес і відійшов від оперативного управління. У мене звільнилося багато часу, який я зміг витрачати на родину, хобі, власні справи. Але я розумів, що треба розвиватися далі, бо маю досвід, сили та відповідні здібності. Думаю, це був еволюційний процес. Починав я з волонтера у штабі миколаївської організації партії «Слуга народу». Згодом очолив цей штаб. На цій роботі я багато чого навчився, виконуючи завдання різної складності. Отож коли постало питання: хто очолить область, вибір упав на мене.

Хочу сказати, що Віталій Кім, який уперше прийшов у політику, і той, якого призначили очільником області, – це, так би мовити, дві різні людини. Період мого становлення зайняв приблизно два роки, за які я пройшов серйозний етап підготовки. На час призначення я вже добре орієнтувався в персоналіях, у завданнях, розумів, що треба робити для області…

- Яка наразі тривалість вашого робочого дня, чи вистачає часу на себе?

- О, зараз робочий день у мене такий, яким був у підприємця, за часів ще моєї молодості – 24/7 (посміхається). Без вихідних і свят.

- А як поставилася родина до нової посади? У вас троє діток, напевне ж, ви приділяєте їм менше уваги?

- Родина поставилася з розумінням. Вони чекають, коли у мене буде більше часу, бо знають, що зараз той період, коли треба багато працювати. І не заради грошей...

- А заради чого?

- Розумієте, я підприємець. Бізнесом почав займатися ще у школі. Спочатку працював експедитором сільгосппродукції в порти, був митним брокером, експертним оцінювачем земель, згодом займався будівельним бізнесом, займав керівні позиції у низці миколаївських підприємств, що спеціалізуються на міжнародній інвестиційній діяльності тощо. Отож я, як ніхто, добре розумію, що бізнес гарно працює, коли гроші є у всіх. Не можна будувати, скажімо, квартири, коли нікому їх продати, або тримати ресторан, у який ніхто не ходить. Тому моє завдання – щоб гроші були у всіх. Для цього треба, щоби відкривалися нові виробництва, щоб сюди приходили інвестиції, щоби миколаївські підприємства мали замовлення. Саме цим я зараз і займаюся.

- А коли все ж трапляється вільний час, як його проводите?

- Спілкуюся з дітьми, з друзями, займаюся кікбоксингом, волейболом, читаю книги.

- Ви гарно володієте українською мовою, спеціально цьому навчались?

- Ні, вчив її ще у школі. Я закінчив другу миколаївську гімназію. Своїм знанням мови та любов'ю до читання я значною мірою завдячую своїй учительці української мови та літератури Валентині Володимирівні Купцовій. Так, у нас російськомовний регіон, я теж удома розмовляю російською. Але вважаю, що кожен має знати державну мову. І це не підлягає жодному сумніву.

- Які ще мови знаєте?

- Російську, англійську, трохи французьку, вивчав корейську, але не володію нею.

- А в Бога вірите?

- Так, і на свята ходжу до церкви.

ВІДНОВЛЕННЯ СУДНОБУДУВАННЯ ТРЕБА РОЗПОЧИНАТИ З МАЛИХ СУДЕН

- З чого розпочали свою діяльність в ОДА?

- Я прийшов не сам, у нас вже була команда, яка розуміла, що треба робити для області, які цілі перед нами стоять. Я насамперед розібрався у структурі управління, проаналізував кадровий потенціал, визначився з людьми, які будуть вирішувати поставлені завдання, з термінами. Зараз займаюся залученням фінансових ресурсів.

- Знаю, що у вас є інвестиційні проєкти, над якими предметно працюєте? Поділіться найцікавішими.

- Проєкти є, їх чимало. Зараз ми розробляємо пакети пропозицій для реальних інвесторів, тобто, не для охочих просто заробити, а для тих, хто справді має бажання інвестувати в нашу область. Це тривалий процес. Перемовини йдуть з багатьма компаніями. Це і морегосподарський комплекс, і військово-промислова сфера, і багато іншого. Але я не хочу зараз говорити більш конкретно, бо робота ще не завершена. Ось, якщо сюди за мого сприяння прийде перший інвестор, тоді й говоритимемо. А я хочу, щоб таких було багато. Та це не швидкий процес, якщо розпочинати новий проєкт з нуля, то на це піде щонайменше рік. Але якщо паралельно запустити кілька таких проєктів, далі це спрацює як снігова лавина.

Дуже багато робить у цьому напрямку президент України Володимир Зеленський. Це, скажімо, перемовини з Туреччиною про розміщення замовлень на підприємствах області, зокрема й на держпідприємстві «Зоря»-«Машпроєкт». Є напрацювання щодо розміщення на нашій території нової військової бази, інвестицій у миколаївський аеропорт, портову індустрію, агропромисловий комплекс тощо.

- Президент Зеленський під час своєї поїздки в нашу область висловив сподівання, що невдовзі до Миколаєва повернеться слава «корабельного міста». Ви в це вірите?

- Авжеж, вірю. Якщо говорити про відновлення суднобудування, то треба розпочинати з малих суден, для будівництва яких у нас є всі можливості. Бо замахнутися, скажімо, на «Паномакси» сьогодні нереально. Адже ми не маємо для цього відповідних умов. Наприклад, навіть зайти такому великому судну на ДП «Миколаївський суднобудівний завод» наразі неможливо через недостатні глибини.

- Під час презентації стратегії розвитку Миколаївщини прозвучало, що в найближчі 5 років у галузі суднобудування буде створено до 25 тисяч нових робочих місць. На вашу думку, наскільки це реально і що для цього треба зробити?

- Це реально. Зараз ми над цим працюємо. Перш за все йдеться про державні оборонні замовлення для наших суднобудівних заводів. Але не тільки, бо замовлення можуть бути різні – як приватні, так і державні. Сьогодні ця тенденція дуже чітко прослідковується на таких суднобудівних заводах, як «Нібулон», «Океан».

- Нещодавно з’явилася інформація про те, що прийнято рішення про демілітаризацію крейсера «Україна», який уже 30 років стоїть біля причальної стінки. Начебто, отримано принципову згоду і щодо розміщення в ньому музею. Це справді так?

- Сьогодні між нами, Кабміном і Укроборонпромом тривають перемовини стосовно демілітаризації й утворення на базі цього крейсера музею. Зараз визначаються технічні завдання для конструкторського бюро щодо цих робіт. Я особисто розмовляв з гендиректором ДК «Укроборонпром» Юрієм Гусєвим, переконував його, і він дав поки що усну обіцянку, що дослухається до нашої пропозиції. Наразі він свого слова дотримується. Однак тут потрібне комплексне рішення цілої низки інстанцій, тому треба трохи почекати.

- Якщо рішення про музей таки стане реальністю, що це дасть Миколаєву?

- Ми проаналізували ситуацію і бачимо: щороку Миколаївщина стає транзитним регіоном для сотень тисяч туристів. Та більшість із них у нас не зупиняються, а прямують у сусідні області. Отож крейсер-музей стане одним із туристичних магнітів, які дозволять привабити сюди туристів, зокрема й іноземних. Туристична галузь у нас визначена як один із пріоритетних напрямків у розвитку області.

“ЯПОНСЬКОМУ МОСТУ” – БУТИ!

- Фахівці впевнені, що найближчими роками в миколаївських портах реально збільшити обсяги перевалки вантажів на 50% – до 60 млн тонн. Але, разом із тим, ця діяльність негативно впливає на екологію і знищує інфраструктуру, насамперед, дороги. Порти заробляють, а миколаївці пожинають негативні наслідки від їх діяльності. Що з цим робити?

- Наразі це питання вирішується на державному рівні, й у цьому процесі активно залучені наші народні депутати. Зокрема, йдеться про те, щоб певний відсоток портових зборів залишався на місцевому рівні для реалізації відповідних інфраструктурних проєктів. Крім того, зараз ми вже маємо бюджет на будівництво об’їзної дороги, яка пройде через Вітовський та Корабельний райони і розвантажить міські шляхи. На її будівництво вже виділено кошти, проводиться тендер.

Наступне. Я думаю, що у нас таки розпочнеться будівництво так званого «японського моста», про яке ми вже багато років чуємо. Зараз з’явилася юридична можливість розпочати цей проєкт, у грудні 2021 року планується безпосередній старт цієї роботи.

- Нам обіцяли цьогоріч більш як удвічі збільшити фінансування на ремонт доріг із держбюджету? Це сталося?

- Так, нам виділили більше коштів. Якщо торік ми капітально відремонтували і збудували близько 180 км доріг, то в цьому році буде десь 300 км. Насамперед, ідеться про дороги, що ведуть до моря та популярних туристичних об’єктів, зокрема, Національного заповідника «Ольвія». А також автошляхи Р-55 та Р-75, які проходять у районі Первомайська та Вознесенська.

Крім того, наразі ОТГ також займаються ремонтом доріг, які пролягають через їхні населені пункти. Адже вони в цьому зацікавлені й мають право розпоряджатися своїми коштами завдяки процесу децентралізації.

Також зараз ми працюємо над створенням «Агенції розвитку доріг», якої досі в області не було.

- Дохідна частина цьогорічного бюджету області менша, ніж торік, зокрема, через коронакризу. Які потенційні можливості ви бачите для розширення джерел надходжень?

- Це можна зробити лише через збільшення податкових надходжень. Насамперед, це стосується підприємств, які не зареєстровані, але працюють на території області, а також нових. Є ще й ті, хто не хоче платити податки. Наразі проведено аналіз цих підприємств, ми будемо з ними працювати. Хочу зазначити, що не існує інструментів, які б дали змогу збільшити податки за рік, скажімо, вдвічі. Це неможливо. Але підвищити на 5-10% – цілком реально.

- За вашими відчуттями, який наразі рівень тінізації економіки в Миколаївській області?

- Десь приблизно 30%, але це лише моє припущення. Наше завдання – створювати умови, щоб люди хотіли платити податки, щоб вони розуміли, що ці кошти в результаті повертаються до них. Це велике комплексне питання, до якого залучені державні, правоохоронні органи.

НЕ ПРИВАТИЗАЦІЯ, А ОПТИМІЗАЦІЯ

- ДП «Зоря»-«Машпроєкт» – одне з бюджетоутворюючих підприємств області, там працює понад 10 тисяч миколаївців. Нині воно реорганізується і має стати головним підприємством холдингу «Морські системи». Містом знову поповзли чутки, що це крок до приватизації. Що вам про це відомо?

- Ні, в мене немає жодної інформації про приватизацію. Там відбувається реорганізація у межах ДК «Укроборонпром», до якого воно належить. Йдеться про оптимізацію потужностей, яка має призвести до того, що завод буде ефективніше працювати і стане більш конкурентоспроможним.

- А це може статися внаслідок масового скорочення працівників? Адже саме цього люди бояться найбільше.

- Це питання до керівництва підприємства. Я не маю права впливати на цей процес, бо це господарська діяльність. Звісно, я не хочу, щоб скорочувалися робочі місця, бо це, крім усього іншого, ще й податки. Але завод має бути прибутковим. Наскільки мені відомо, щодо цього підприємства у держави є великі плани. Якщо їх вдасться реалізувати, то, навпаки, там створюватимуться нові робочі місця. Взагалі щодо «Зорі» у мене оптимістичні прогнози.

- Ще одне бюджетоутворююче підприємство – Миколаївський глиноземний завод – знову виявилося в центрі уваги через екологічні проблеми, зокрема, відходи червоного шламу, які забруднюють все навколо. Як вирішити це питання?

- Так, ця проблема є, вона давня. Але чимало зроблено і для її вирішення самим підприємством. З економічної точки зору, вивозити цей шлам недоцільно. На підприємстві працює 4,5 тисячі людей, а це робочі місця, податки. Тому підходити до вирішення цього питання треба дуже виважено. Ми цим займаємося.

- Які пріоритети в галузі АПК ви наразі ставите?

- Насамперед, зрошення. Для нашої посушливої місцевості це пріоритетний напрямок, особливо, враховуючи глобальні кліматичні зміни. Наразі ця проблема стоїть у розрізі продовольчої безпеки держави. Тож ми будемо розширювати поливні площі.

Щодо інших напрямків, то зараз ми налагоджуємо комунікацію з фермерами. Найближчим часом буде проведено великий агрофорум за участю профільного міністра Романа Лещенка, ми обговоримо найактуальніші проблеми галузі. Це, зокрема, можливість залучення дешевих коштів, участь у лізингових програмах, безпекові питання й таке інше.

МИ З МІСЬКИМ ГОЛОВОЮ НЕ ВОЮЄМО, А ПРАЦЮЄМО НА СПІЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

- Щодо тарифних протестів… Вони тривають по всій Україні, Миколаївщина – не виняток. Минулого тижня мешканці 30-кілометрової зони Южноукраїнської АЕС перекривали трасу з вимогою знизити вартість електроенергії. Яким бачите вирішення комплексу тарифних питань?

- Через прозорий ринок. Щодо газу це питання вже вирішено. Відкрито ринок, який позбавляє монополії постачальників газу. Інша справа, чи готові люди обирати собі вигідних постачальників. Проблема в тому, що ми хочемо, щоби за нас все зробили інші. Наприклад, влітку можна було укласти договір і придбати газ по 4,5 гривні за кубометр. Але цим скористалося небагато людей.

Зараз, коли стало відомо, що на два місяці встановлено фіксовану ціну на газ, люди перестали цікавитися переходом до інших постачальників, але незабаром ця проблема знову стане актуальною. Тому треба доносити до населення, що це необхідно робити. Зараз наша область посідає перші місця в Україні за роз’яснювальною роботою щодо тарифів. Також депутати обласної ради звернулися до Кабміну з проханням відновити пільги на електроенергію для населення в 30-кілометровій зоні АЕС. Це питання на стадії вирішення. Хочу звернутися до людей і сказати: навчіться піклуватися про себе заздалегідь.

- Хоч часу мало, але не можемо оминути проблеми медичної галузі, зокрема, коронавірус.

- На обласному рівні питання щодо боротьби з коронавірусом добре відпрацьовані. Ми за останні місяці багато чого зробили. Наразі лікарні забезпечені необхідною кількістю ліжко-місць, понад 80% із яких підключено до кисню. Є все необхідне обладнання. Якщо виникають якісь локальні питання – вирішуємо. Як бачимо зі статистики, коронавірус наразі відступає, починає працювати імунітет, будуть вакцини. Але ми з цією проблемою житимемо щороку в період сезонних загострень. Тому маємо до цього пристосуватися.

Зараз ми працюємо над більш широкою проблематикою. Наприклад, над залученням медиків до нашого регіону, зокрема й через програму надання житла, займаємося ремонтом лікарень, навчанням медиків тощо. Це дуже великий комплекс питань, але будемо їх вирішувати.

- Ви залишаєтеся депутатом Миколаївської міськради і змушені витрачати час на участь у засіданнях постійних комісій, сесій. Вам це не заважає?

- Ні, навпаки, допомагає. Так, це додаткове навантаження, але я вважаю, що воно потрібне. Адже таким чином ми координуємо дії міської та обласної влади. І що особливо важливо – зараз очільник області та міський голова не воюють, як це було раніше, а працюють разом на спільний результат, який ви побачите трохи згодом.

Зараз саме той час, коли ми всі маємо перестати сваритися, з’ясовувати стосунки і незалежно від партійної приналежності працювати на розвиток області. Наразі у нас є порозуміння з депутатами різних рівнів. Отож я кинув усі сили, щоб використати цю можливість для забезпечення якнайшвидшої реалізації цілої низки проєктів, які зроблять життя мешканців нашої області кращим.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото автора та надані прес-службою ОДА