Олександр Самойленко, голова Херсонської облради

На Херсонщині після місцевих виборів у коридорах влади (у прямому сенсі) перші особи ОДА та облради перестали уникати одне одного. Таке траплялося, коли цими коридорами ходив тепер уже ексголова облради Владислав Мангер. Нинішній керівник обласної ради Олександр Самойленко балотувався від «Слуги народу», перед обранням на цю посаду він працював три місяці заступником голови облдержадміністрації. Тому нині між поверхами єдиної на два органи місцевої влади адмінбудівлі панує розуміння – так каже сам Олександр Степанович.

У інтерв’ю Укрінформу голова облради розповідає, як шукають баланс у раді, де представлені 7 партій, які має амбіції і чого чекає від влади регіону президент Зеленський, але головне – про децентралізацію і те, якою має бути облрада в нових умовах.

ДВА ПЕРШИХ ТА АМБІЦІЇ

- У вас, крім «звичайного» заступника – ще два перших, такого, здається, немає в жодній іншій облраді. Чому виникла така ідея? Це були такі домовленості між політсилами, щоб тримати баланс, чи якісь особливості в оргроботі? Хто з ваших перших заступників головніший?

- Це ситуація, коли політичні сили, що мають досить великий вплив, певні важелі (у нас їм було віддано найбільшу кількість голосів виборців) вимагали представницькі мандати досить високого рівня. Врахуйте, що сьогодні обласна рада в будь-якій області формує орган управління самостійно, так, як зручно. Щодо перших заступників – Єгор Устинов (ОПЗЖ – авт.), це перший заступник, який здійснює роботу паралельно з головою обласної ради, як це й передбачено. А перший заступник Юрій Соболевський («Слуга народу» – авт.), який є керівником виконавчого апарату, на ньому функціонал лежить інший: підбір кадрів для комплектування майбутньої системи виконкому обласної ради – з огляду на децентралізацію. Друге його завдання – оптимізація обласної ради, керівного складу наших комунальних закладів. У нас 132 комунальних підприємства. І сьогодні завдання – максимально відпрацювати, побачити, хто нам потрібен і для чого ці КП існують.

- Про переформатування обласної ради – є вже точна інформація, як воно відбуватиметься?

- Головний процес 2021 року – завершення децентралізації в Україні. Вона повністю змінює устрій держави – це й надання соціальних послуг, і охорона здоров’я. Щодо того, який буде формат обласної ради: є колеги, які працюють у Верховній Раді, в уряді. Є законопроекти, які сьогодні готуються і будуть подаватися. Вони мають один спільний стержень – це те, що влада передаватиметься від державних адміністрацій радам. Іншої форми як виконком… він може називатися будь як, але будемо умовно казати, що це виконком, наразі не бачу. Функції президента, уряду в тому, що стосується місцевого самоврядування, звузяться лише до контролю за законністю прийняття рішень.

- Тобто, коли ви йшли у владу, то готові були очолити облраду нового формату?

- Це ж виборча посада…

- Ви не просто ж так покинули попередні свої посади і погодилися перед цим на роботу заступника в облдержадміністрації…

- Я не ставив перед собою мету очолити сьогодні область у форматі майбутнього умовно «генерал-губернатора». У мене якщо й були плани амбітні, то я, справді, не відкидав для себе можливості очолити область у якості голови ОДА. Ну, але так ситуація склалася…

Я вам скажу, якщо вже про мою біографію, то до бізнесу я працював у правоохоронній системі. І я маю спеціальне звання полковника міліції, й у мене є певна історія, що передувала цьому. Я офіцер, вважаю, що моє життя налаштоване на служіння – державі, команді. Коли виникла ситуація і моє служіння не було потрібно, я прийняв для себе рішення, пішов на пенсію і працював у бізнесі. Коли знадобилося для держави (я так вважаю, бо надійшла пропозиція перейти працювати знову на держслужбу), я знову прийняв рішення. Мені було запропоновано очолити раду, зазначу, не представниками держави, а депутатськими групами і фракціями. Я вважаю, що політична партія влади (не будемо казати конкретно «Слуга народу», а загалом), не може бути в опозиції до місцевої влади. Це нонсенс, якщо влада держави та місцеве самоврядуванням опонують одне одному. Це неправильно. Тому була сформована, умовно, політична коаліція сил, які сьогодні зібрані в облраді. І так воно на рівні регіонів наших повторюється. Ми досягли домовленості, що керівний склад ради буде консолідовано розподілений – це якщо повернутися до теми моїх заступників.

- Ви кажете, треба розбиратися з комунальними підприємствами, що облрада перейматиме функції, які нині виконує ОДА, в той же час, у структурі апарату облради зникли управління розвитку об’єктів спільної власності територіальних громад області й управління з питань аналізу бюджету та регіональних програм. Чи не перетворюється апарат облради на сервісну службу для заступників і депутатів, бо яким чином системно аналізувати документи, які заходять з ОДА, розробляти власні програми, контролювати роботу комунальних закладів обласного підпорядкування?

- Цей штатний розклад – перехідний. Це було потрібно, щоб запустити «нову кров», адже частина людей із керівних посад в облраді пішли в міську раду Херсона. Але я вам так скажу: як в облраді утримувати управління, якщо тут навіть автоматизованої системи документообігу АСКОДу не існувало (в ОДА систему розпочали впроваджувати ще восени 2015 року – авт.)?! Якщо другий поверх (де розміщена ОДА) підписує документи в електронному вигляді, то «прогресивна» система облради підписує «олівцем». Якщо чесно казати, тут все було налаштовано на інше, тут все було налаштоване на це (показує рукою жест, що асоціюється з отриманням зиску - авт.). Ні я, ні Устинов, ні Соболевський, ні Лагута (Геннадій Лагута – заступник голови облради, представник партії «Нам тут жити!» – авт.) не маємо досвіду роботи в обласній раді. Керуючись власним досвідом, ми вже почали формувати апарат, який би зміг працювати плідно над виконанням завдання – задоволення потреб мешканців області. А для цього, зазначу, ОДА та облрада повинні працювати в унісон. Бо було таке, що роками голови облради та адміністрації не спілкувалися між собою, півтора року не піднімалися на «чужі» поверхи – керівники облради їздили на ліфті, щоб не проходити другий поверх. А голова ОДА (ексголова Юрій Гусєв, який нині очолює Укроборонпром – авт.) не бував на третьому, хіба що двічі під час сесій у залі.

НАРДЕПИ ДОДАЮТЬ АДРЕНАЛІНУ

- Чотири нардепи у складі ради – це має автоматично піднімати рівень зібрання. Чи відчуваєте ви це? Чи, може, вони вам додають проблем?

- Вони мені додають адреналіну, якщо казати по-чесному. Це дуже досвідчені, впливові люди. Незалежно від партійної приналежності. Юрій Одарченко кілька скликань був народним депутатом, очолював облдержадміністрацію. Олександр Співаковський – доктор наук, професор, ректор ХДУ, також екснардеп, був першим заступником голови Комітету з питань науки й освіти. Це колосальний досвід викладацької, управлінської роботи. Сергій Хлань має досвід у сільському господарстві й у профільному комітеті ВР. Нардепом був Микола Дмитрук. Це різні каденції, але мені дуже цікаво, це дисциплінує, у них досвіду парламентаризму стільки… Якщо ви бачили сесії наші, тон засіданням задають саме вони, це найактивніші спікери.

- Чи аналізували ви роботу попереднього складу облради? Від яких проєктів, програм, які підтримували депутати раніше, варто відмовитися – вже визначилися?

- Не хочу ідеалізувати чи паплюжити чиїсь починання. Річ у тому, що обласна рада не має жодного проєкту, який був би лише її. Сьогодні ми намагаємося зробити так, щоб кожна комісія дала пропозицію, виступила якщо не промоутером, то, принаймні, учасником програми, яка пропонується громадськими організаціями, облдержадміністрацією. Ми домовилися з т.в.о. голови ОДА Сергієм Козирем, що депутати обласної ради обов’язково беруть участь у розробці всіх проєктів, які виходять з ОДА. Депутати також будуть залучені до роботи всіх тендерних комітетів, а головне, – до обрання об’єктів, які будуватимуться чи підлягатимуть реконструкції. Цього не було раніше. Ми також домовилися, що фахівці профільних управлінь братимуть участь у роботі комісій. Сьогодні ми шукаємо максимальний механізм взаємодії. Хто розробив програму, не має значення, головне, щоб вона була дієва, її прописали правильно на другому поверсі й прийняли на третьому.

- Які найбільш проблемні питання регіону наразі має вирішувати облрада? Якою має бути стратегія? Назвіть проєкти, на які робите ставку.

- Знаєте, вислів російський про дві біди – дурнів і дороги? Він актуальний. Перше, це катастрофічно низький рівень якості підготовки кадрів. Начебто багато закладів, не казатиму – університетів, які вчать людей. Я підтримуватиму Співаковського в тому, що нам треба піднімати планку, нам потрібні люди максимально обізнані, з максимальним рівнем знань. Для того, щоб їх залишити тут, щоб вони навчалися у наших вишах, треба зробити, щоб наші виші були конкурентоздатні у порівнянні з київськими, польськими, чеськими, куди вже навчилися їздити наші випускники шкіл. Наступне завдання – як змусити цих людей лишитися.

- Змусити чи зацікавити?

- Ми кажемо, що достаток людей не найвищий. В області працює програма «Людський капітал». Людина, що не має грошей, може отримати преференції, вона може бути направлена місцевою громадою для навчання. А для цього треба, щоб місцева громада визначилася, хто їм потрібен. Якщо вони собі лишили лікарню, то треба розуміти, що за десять років їх лікар-анестезіолог піде на пенсію, і треба вже готувати молоду людину, яка піде вчитися на лікаря і повернеться. І в цій ситуації навіщо мені управління стратегічного планування, яке тут було, але не знає нічого?! Воно не знає, що відбувається в Іванівській громаді, в Генічеській громаді. І люди, які живуть там, повинні відпрацювати власний план розвитку і передати його в облраду. І тоді ті 5-7 людей, які тут є, нехай вони рахуються моїми помічниками, які можуть обробити інформацію, вони мені скажуть: давайте ще залучимо людей – от тоді ми формуватимемо відділи, управління, департаменти. Тобто про що б ми зараз не казали, знову повертаємося до децентралізації.

У нас є 49 громад і 5 районів, які утворилися шляхом реорганізації 18 районів. І знову ж таки, як не має бути: Верховна Рада, не звернувшись до нас, прийняла форматування і назви районів. У нас на сьогодні є Херсонський район, який має свою раду з 54 депутатами, але не має навіть будівлі райради, вони не мають нічого. А якби було утворено не Херсонський, а Олешківський район, який об’єднав би і Херсон, і Білозерку, він би мав раду, держадміністрацію, будівлю.

- Хто це нарадив?

- От і мені цікаво, хто таке нарадив. Я спілкувався з президентом після свого обрання головою облради. І він казав таку річ, що ми маємо пропонувати свою модель розвитку Херсонської області, й держава з нею погодиться, бо інакше напишуть замість нас, не знаючи місцевих умов. Це не сепаратизм, зазначу, це децентралізація.

- Це не означає, що знову повернеться тема регіональної мови?

- Ні, у нас є одна державна мова. Наразі у нас і представники політичної сили, які ратують за двомовність, під час роботи в облраді спілкуються виключно українською. Депутати підтримують гасло, що лунає в сесійній залі – «Слава Україні!» – і відповідають. Я вам скажу, що рівень патріотизму не вимірюється вишиванками. Він вимірюється ставленням до країни.

ЦЕНТР ДЛЯ АТОВЦІВ, БЕЗХАТЬКИ І ХОКЕЙНИЙ КЛУБ

- Про пріоритети у складний фінансовий рік. Тільки зараз «побажань» від комунальних закладів є на 100 млн грн, а вільних залишків – лише 9 млн. Як діятиме облрада?

- Перша сесія відбулася 4 грудня, тому потрібен ще час, щоб ми відпрацювали питання щодо комунальних підприємств. Нам потрібно солідаризувати фінансування з міською радою. Зокрема, це про Льодовий палац, який належить обласній територіальній громаді і фінансується обласною радою. Я вважаю, що це дуже потрібно області, але на 75% воно потрібно Херсону, міським дітям. І наше завдання – звернутися до міського голови і сказати: давайте ми солідаризуємо фінансування, дайте нам із 7 мільйонів гривень 4 мільйони, це буде чесно. Без міста не можна вирішити питання Центру реабілітації для безхатьків, облаштувати площу біля обласного художнього музею та багато іншого – це все має бути враховано у плані розвитку міста.

- Такі побажання – працювати спільно міській раді та облраді, солідаризуватися – звучать не вперше…

- Якщо ви бачили, на новий рік на площу Свободи ми вийшли разом – Сергій Козир, Ігор Колихаєв і я. Коли таке було в останні роки, щоб усі разом вийшли – керівник ОДА, міський голова Херсона і голова облради?

- Враховуючи фактор Мангера – давно…

- Враховуючи багато факторів. Сьогодні, я вважаю, все залежить від людей. Я вчора в Козиря був раз п'ятнадцять за день, напередодні він просидів дві години поруч зі мною у президії, ми спілкуємося кілька разів телефоном. Так само спілкуємося з Колихаєвим, інколи до 12 годині ночі. Ми чуємо один одного, але почекайте, це лише два місяці минуло. Ви бачили сесію міськради: поки не був обраний секретар міськради, я не вийшов із зали.

- Облрада ліквідували комунальне підприємство «Оберіг», що опікувалося родинами загиблих воїнів АТО. Це фактично сталося ще за колишнього складу ради, хоча формально голосували вже зараз. Наскільки я розумію, працює на волонтерських засадах, без підтримки, Центр допомоги учасникам АТО при ОДА. Чи враховує облрада у своїй роботі підтримку учасників бойових дій на Сході України?

- Я офіцер, розумію, що то мої хлопці. Одні, хто був в АТО три роки тому, вже адаптувалися, інші, які зараз повертаються, у них ще все кипить, як кажуть. У нас була зустріч із представниками ветеранських організацій, вони прописали свої потреби, ми їх потрохи вирішуємо, маю радника, який опікуватиметься цим питанням. Ми вже знайшли приміщення у Стрілковому (курортне село на Арабатській Стрілці – авт.), щоб їм запропонувати організацію реабілітаційного центру.

- Не можу не спитати, що буде з професійним хокейним клубом «Дніпро», який мав підтримку облради попередньої каденції? Торік ви стали новим почесним президентом клубу. Нині виникла загроза, чи не зникне команда зі спортивної мапи? (Станом на 9 лютого головний тренер клубу звільнився, хокеїсти 6 лютого не вийшли  на домашній поєдинок регулярного чемпіонату УХЛ проти донецького клубу "Донбас",  причини свого рішення гравці команди озвучили уболівальникам: тримісячний борг із зарплати. За розрахунками менеджменту КП «Обласний центр хокею» для моделі клубу (економ-варіант) необхідно 30-32 млн грн. Сума за 2020 рік – 19,3 млн. Через наслідки карантинних заходів клуб за програмою, яка була затверджена, недоотримав 2 млн грн).

- Я вважаю, що це розкіш, якої ми не можемо собі дозволити – утримувати за рахунок обласного бюджету професійний спортивний клуб. Клубна система має бути приватною за умови підтримки держави чи місцевого самоврядування. Клуб може отримати від облради можливість використовувати Льодовий палац безкоштовно чи за умовну гривню. Клуб може розраховувати на скасування чи регулювання місцевих податків, а також на преференції, передбачені законом. Ми з ними спілкуємося досить довго. На сесії облради 5 лютого ми виділили кошти для того, щоб закрити борги із зарплати до кінця сезону. Фінансування передбачимо поки що до травня місяця. Є пропозиція від представника бізнесу, який готовий замінити мене на посаді почесного президента, щоб подивитися, як усе облаштовано зсередини. Бо до мене почесним президентом був Мангер, напевне, він розумів – що він хотів бачити у цьому клубі. Це була іміджева чи фінансова програма – не знаю. Сьогодні є людина, яка хоче взяти відповідальність за цей клуб. А кінцеве завдання – пошук нового власника. Ми хочемо знайти ту форму існування закладу, щоб 85-90% пакету ми мали можливість продати, а 10% лишити облраді – для престижу. Без нашого фінансування, але з запропонованими преференціями…

- Укрінформ писав про проблеми Херсонського обласного Центру реінтеграції бездомних і звільнених осіб «Надія» – про жахливий стан приміщення, холод. Це будівля обласної ради та й облрада минулої каденції декларувала, що цей заклад отримає фінансову допомогу. Ви були особисто у цьому Центрі?

- Я там не був. Але скажіть, де географічно цей заклад розміщений? У Херсоні. От почуйте мене, такі заклади повинні бути або муніципальні, або приватні. Для вирішення цього питання потрібна комунікація місцевої влади. Отут ми готові доплачувати якісь гроші. Але треба вирішувати питання системно. На виконання статутних функцій підприємства ми гроші виділяти не можемо. Якщо там потрібне поновлення системи теплопостачання – простіше кинути клич і зібрати гроші серед депутатів, а якщо ми чекатимемо, поки гроші будуть у бюджеті, то заплануємо на 2043 рік.

Знаєте, якщо вже підсумувати нашу розмову про проблеми та плани – дайте мені попрацювати хоча б квартал, а потім зустрінемося зновум – впевнений, мені буде про що розповісти.

Довідково. У Херсонську облраду пройшли сім партій. Депутатами облради стали представники ОПЗЖ – 15 мандатів, Партії Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!" ( мера Херсона ) – 13, "Слуги народу" – 11, "ЄС" – 7, "Наш край" – 7, "Батьківщини" – 6 та Блоку Володимира Сальдо (Сальдо – ексмер Херсона) – 5.

Олександр Самойленко працює на посаді голови Херсонської облради з 14 грудня 2020 року. Перед цим, із вересня 2020-го обіймав посаду заступника голови Херсонської облдержадміністрації. З травня 2018 по серпень 2020-го був директором підприємства «Центральний ринок» Херсонської обласної спілки споживчих товариств. У 1992-2000 р.р. – служба в органах внутрішніх справ УМВС України в Херсонській області.

Ірина Староселець, Херсон

Фото надані Херсонською облрадою