Сергій Козир, керівник Херсонської ОДА

Нинішній очільник Херсонської ОДА Сергій Козир із початку грудня минулого року працює у статусі тимчасового виконувача обов’язків (після того, як його попередник Юрій Гусєв став керівником Укроборонпрому).

Ще у грудні, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про те, чому нового керівника призначили не головою ОДА, а т.в.о., Гусєв зауважив, що президент вимагає виконання доручення з будівництва мостопереходу – довгобуду в Херсоні – й оцінить роботу Козиря і всієї команди залежно від цього завдання. До слова, Гусєв і на новій посаді продовжує супроводжувати це будівництво, що розпочалося у 2012 році й стало вже мемом, з огляду на скандали, що навколо нього виникали за ці роки, та кількість ВІП-персон, які його відвідали.

Мостоперехід має поєднати два мікрорайони міста – ХБК і Таврійський, бо наразі вони розділені залізничними коліями. Є переїзд, проте розв’язка така, що у час пік на під’їзді до нього утворюються затори.

Інтерв’ю для Укрінформу з Сергієм Козирем розпочинаємо саме з «кар’єрного» питання про мостоперехід, а ще говоримо про децентралізацію, дороги «на віки» і про майбутнє кримського і херсонського футболу.

«КАР’ЄРНИЙ» МОСТОПЕРЕХІД

- У Херсоні першу чергу мостопереходу-довгобуду (яка передбачає вже рух транспорту в обидві сторони) президент України дав завдання завершити до 1 травня 2021 року. Встигаєте?

- Президенту обіцяли до 1 травня, але важливо, перш за все, дотримуватися технології й подбати про безпеку. Технагляд через погодні умови зупиняв нас, не дозволяючи проводити бетонні роботи, ми вже втратили три тижні, хоч підрядник привіз спецобладнання для прогріву, але ні – не можна працювати. Тому завдання є, ми про 1 травня пам’ятаємо, але, думаю, якщо це буде не початок травня, а початок червня… не це головне, а безпека. Знову ж таки, станом на 19 лютого поки що не вирішене питання фінансування.

- Знову чекаємо на субвенцію?

- Так, чекаємо. Справді, після приїзду президента у серпні минулого року – будівництво отримало новий імпульс. Була виділена субвенція у розмірі 300 млн гривень, що надійшла у жовтні, в цей період ми почали активну роботу на будівництві. Зараз потрібно ще 400 млн гривень, щоб завершити першу чергу. Загалом проєкт із другою і третьою чергою коштує 1 млрд 576 млн гривень. Перша черга – це коли через шляхопровід уже рухатиметься транспорт в обидва боки. Друга і третя передбачають будівництво так званих «підков», що дозволять організувати автомобільну розв’язку у цьому районі. Зараз ми готуємо презентацію, щоби люди розуміли – що це буде взагалі. Мостоперехід, якщо вже робити, то треба по-людськи.

- Депутати обласної ради нинішньої каденції створили тимчасову контрольну комісію з вивчення ситуації, що склалася довкола цього будівництва. У лютому вони навіть звернулися до Кабміну з цього приводу, зокрема, йшлося про те, що вартість будівництва з 2016 року зросла майже утричі. Кошторисна вартість у 2012 році становила 211 млн гривень, у 2016 році – 599 млн, у 2018 – 856 млн грн, а вже зараз ідеться про більш ніж 1,5 млрд.

- З депутатами минулого скликання ми вивчили всі документи, що були з 2012 року, спілкувалися з людьми, які знали, як народжувався проєкт. Перший проєкт – справді мав кошторис близько 200 млн, потім він дорожчав. Нам розповіли, як під час візиту тодішнього прем’єр-міністра Азарова поспіхом робили цей проєкт, як організовували «корок» на переїзді, щоб тодішній прем’єр з гелікоптера проблему краще побачив. Скажу відверто, якби була можливість у мене реалізувати проєкт «з нуля», то це був би не мостоперехід, є дуже багато інших варіантів розвантажити цей напрямок. І це було б дешевше, і не вийшла б така громіздка конструкція.

Проте коли я прийшов, восени 2019 року, вже була зроблена частина роботи, витрачено понад 200 млн гривень на той час, треба було його завершувати, відступати нікуди. Я теж за те, щоб воно було дешевше, я був ініціатором тих перевірок, бо так само дивувався з тих сум, але вивчили, провели додаткову «геологію» – і переконалися, що від Бериславського шосе і до залізничних колій підтоплена одна ділянка, друга – теж, хоч і менше. Ми змінили технологічне рішення. Якби лишили попередній проєкт – і шляхопровід через тиждень-два, через пів року був би перекритий через просідання ґрунтів, як ви думаєте, що зробили б зі мною? А ще ми подбали про те, щоб це не було 250 метрів 12-метрової суцільної стіни – покажіть, у якому місті таке є, що це за естетика?!

Знову ж таки, проєктом 2017 року було передбачено реалізацію лише першої черги, зараз ми розробили, як я вже сказав, проєкт на другу і третю.

Щодо маніпуляцій тих депутатів облради, які кажуть, що здорожчало – нехай приїдуть на місце, вивчать проєкт і поставлять свій підпис, бо безпека людей, ще раз підкреслю, – це першочергово.

- А що з розслідуванням про розкрадання коштів, які виділялися на будівництво у минулі роки?

- Можу лише сказати, що з департаменту інфраструктури повністю вилучали всю документацію, спочатку вивчали на місці, потім відправляли у Київ. Що стосується прозорості використання коштів зараз, то ми створили робочу групу спільно з правоохоронними органами. Перевіряються правоохоронцями всі акти виконаних робіт. Є також технагляд, є людина, що ставить свій підпис. Якщо виникнуть питання – вона нестиме відповідальність за якість, за вартість і технічні збої, якщо такі є, але я думаю, що тут буде все добре, нехай перевіряють. Моя совість чиста.

ДОРОЖНІ МІФИ І РЕАЛІЇ

- Перейдімо до теми доріг: що на Херсонщині збудували цьогоріч, скільки планують доріг відремонтувати у 2021 році й яка стратегія у цьому питанні?

- На дороги державного значення у минулому році було витрачено близько 1 млрд 200 млн гривень.

Торік зробили дві найбільш проблемні ділянки Р-47, що вели у Генічеськ (автомобільний шлях проходить через Херсон – Нову Каховку – Таврійськ – Каховку – Асканію Нову – Новотроїцьке – Генічеськ), це пріоритет у нас був. У цьому році плануємо зробити її повністю, зокрема, сумнонозвісну Шилову Балку та під’їзд до Асканії-Нової – це 23 кілометри.

Зробили три ділянки дороги Т-04-03 Мар’янське–Берислав, два мостові переходи через Милівську та Новокаїрську балки (з мостових переходів через Милівську та Новокаїрську балки раніше періодично у воду «злітали» фури і навіть військова техніка, пасажирські перевізники відмовлялися їхати у цьому напрямку. Загальна протяжність двох балок – близько 800 метрів – авт.).

Повністю також зроблена дорога Р-57 (проходить територією Херсонської області через Олешки – Голу Пристань – Скадовськ – 80,9 км). Вона була непогана, два роки тому я теж не бачив, чому там потрібно ремонт проводити, у мене були питання, але зафіксували систему тріщин: якби ми її не зробили, то через 2-3 роки дорога б повністю зруйнувалася. Так, там є негаразди, але коли погода дозволить, все виправимо – і буде дорога, життя якої продовжено на 5-7 років.

Я думаю, що напрямок до Скадовська зроблений нормально.

Зараз розроблятиметься проєктно-кошторисна документація для продовження ремонту дороги М14 аж до межі з Запорізькою областю.

І обов’язково – Т2207 (проходить через Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський та Нововоронцовський райони – 127,2 км) та Т2209 (проходить через Нижньосірогозький, Великолепетиський, Генічеський та Іванівський райони 136,1 км). На останній у цьому році плануємо зробити найбільш критичні ділянки.

Стратегія одна – з урахуванням того, що область курортна, у минулі роки ми підтримували дороги саме на цих напрямках, і вони у кращому стані, ніж решта шляхів області. Настав час ремонтувати дороги не лише до курортів. Треба братися і за інші напрямки. Дуже погана дорога на Геройське. Ми її ремонт хотіли торік розпочати, проте потрібно близько 125 млн, а це майже 30% від усього, що є для області. Тому в цьому році зробимо частину, скільки саме – подивимося, відремонтуємо найбільш жахливі ділянки й поступово просуватимемося далі, щоб за два-три роки її відремонтувати.

Торік ми створили державну установу «Місцеві дороги Херсонщини» – це 25 робочих місць, вакансії ще є, до речі. Зробили це для того, щоби кошти за технагляд, а це близько 2% від вартості робіт, лишалися у бюджеті. Зараз ці гроші можна вкладати у розвиток – у 2021 році плануємо придбати лабораторію для оцінки якості виконаних робіт, щоб не платити підрядникам за цю послугу. У минулому році ми придбали замірні, бурильні інструменти, щоб технагляд міг адекватно оцінити якість ремонту.

Але водночас треба, щоб Укртрансбезпека почала свою роботу так, як вона повинна, щоб не пропускати перевантажених фур. Ви знаєте, що в нашій області було змонтовано торік два комплекси автоматичного габаритно-вагового контролю, зараз вони проходять тестування.

- Лише два?

- У нашій області планується всього збудувати п’ять таких автоматичних комплексів, що зважують у русі. У 2021 році ще один буде. У нас перші два збудовані на мостах, а річку сільськими чи польовими дорогами не об’їдеш. Укравтодор має таку стратегію, що коли ці комплекси збудують по всій країні, вони будуть розставлені, як павутина. І не обов’язково накривати кожну дорогу в такому випадку.

- А чи були претензії до якості доріг, що вже зроблені?

- Ми минулого року проводили аудит, обравши для цього харківського підрядника. Він провів аудит наших п’яти доріг, зокрема тих, де будував Полтавабудцентр, до якості виконання робіт цим підрядником було найбільше запитань. Частина гарантійних зобов’язань уже виконана, частину вони дороблять цього року. Плюс торік нами виявлено три об’єкти, що були виконані неправильно, вони перероблялися за кошти підрядника. Зазначу, що гарантії щодо доріг – капремонт 10 років, середній поточний ремонт – 3-5 років.

- Чому наші гарантії на такі відносно невеликі терміни? Чому в Європі, США дороги довго в гарному стані, це тому, що їх не розбивають фури?

- Їх не розбивають фури, так. По-друге, наші технології ремонту доріг не відповідають тим навантаженням, які є на них нині, бо тоді перевозили ГАЗом 5 тонн і все. Усі ці нормативні документи – з 60-80-х років минулого століття. Ми вивчали це питання: дорогою, збудованою за китайськими технологіями, возять по 150 тонн, але кілометр будівництва тієї дороги коштує майже в 10 разів дорожче, ніж у нас. Так, вони вклали гроші й зробили майже вічну дорогу. Але наша економіка такі кошти не потягне. Тому завдання перше: перевантаження не допускати і зробити максимально якісний середній та капітальний ремонт, щоб у нас був «передих» 5-10 років.

- У соцмережах недавно з’явилася інформація про те, що дорога Херсон–Миколаїв буде платна…

- Цей міф я хочу розвіяти: якщо роблять платну дорогу, то завжди має бути альтернатива безоплатного проїзду. Наразі до нас інвестори, що цікавилися б можливістю побудови в області такої дороги, не зверталися, їм, думаю, більш цікаві магістралі, де максимальний трафік. У нас, звісно, теж є завантажені дороги, але будьмо реалістами, принаймні, пропозицій, як я сказав, поки що немає.

ЧОМУ НЕДОБРОЧЕСНІ ПІДРЯДНИКИ ЗАВАЖАЮТЬ «ВЕЛИКОМУ БУДІВНИЦТВУ»

- У межах «Великого будівництва» на Херсонщині планували відремонтувати та збудувати 8 приймальних відділень лікарень. На якій стадії ці проєкти і що буде з приймальним відділенням у Бериславі, де виникла проблема з фінансуванням?

- Сім приймальних відділень майже готові, закінчуються роботи з їх реконструкції, проходить документальне оформлення, чекають на обладнання (наприклад, як повідомляє сайт ОДА, триває реконструкція приймального відділення у Скадовську, а приймальні відділення лікарень Херсона облаштовуються обладнанням – авт.). До 1 квітня маємо завершити роботу над усіма вісьмома приймальними відділеннями.

Що стосується Бериславського – підрядник виграв на Prozorro з найменшою ціною – близько 7 млн гривень. Стартував непогано, а далі почалося… розуміючи, що за такі кошти всі роботи він не зможе виконати, заговорив про те, що необхідні додаткові роботи. Це підтверджує думку, що не завжди прозорі механізми дозволяють виграти чесним підрядникам. У мене ж є принцип, що додаткових робіт нема: очі бачили, що руки брали.

З цим підрядником ми розірвали договір, подали всі необхідні документи у правоохоронні органи. До речі, це той самий підрядник, що недобудував у Херсоні вулицю Паровозну. Зараз усе це буде вирішуватися в судовому порядку.

Ті гроші, що передбачалися приймальному відділенню Бериславської районної лікарні – близько 5 млн, повернулися у держбюджет, вони не були перехідні, про це попереджали з самого початку. Ми їх втратили. З керівником департаменту здоров’я ОДА та депутатом облради Віктором Короленком відпрацювали механізм вирішення цієї фінансової проблеми. Звернулися до депутатів облради, щоб частину коштів виділили з обласного бюджету, також спілкувалися з головами ОТГ району, домовилися, що кожна громада додасть свою частку коштів, і приймальне відділення добудуємо. Наші втрачені 5 млн – це мінімальна сума невикористаних коштів – якщо подивитися, скільки їх повернулося з інших областей. Проте це не виправдання, адже факт лишається фактом. До всіх адміністрацій ми направили листи для того, щоб цей підрядник ще десь так не підвів громади, СБУ попросили, щоб вони інформували надалі, якщо є ризики з підрядниками, щоби простежили – хто, звідки, який уставний капітал та інше.

ФУТБОЛЬНІ МРІЇ

- Є ще один інфраструктурний об’єкт, про який ви хотіли розповісти – стадіон «Кристал» у Херсоні. Я так розумію, що ви пропонуєте розглядати це питання у розрізі підтримки кримського футболу?

- Моя мрія – провести в Херсоні фінал Кубку України з футболу. Спілкувався з цього приводу з міським головою Херсона Ігорем Колихаєвим. Чому ні, адже цього року фінал відбудеться у Тернополі. Але для цього нам потрібно здійснити реконструкцію нашого стадіону «Кристал», зараз у цьому напрямку працюємо. Зокрема, можна залучити кошти на розвиток кримського футболу, у нас є Сімферопольська «Таврія», що базується в області й займає лідируючі позиції у другій лізі.

- Їм раніше обіцяли інвестиції для розвитку бази у Бериславі, але так нічого з того й не вийшло.

- Обіцяли… Моє бачення – у нас в обласному центрі немає нормального стадіону, думаю, що команда «Кристал» з командою «Таврія» обов’язково знайдуть можливість його експлуатувати разом.

- Тобто, йдеться про те, щоби база «Таврії» була у Херсоні?

- Так. Приклад – «Інтер» і «Мілан» в одному місті уживаються? Тому наш стадіон може стати однією з родзинок області, базою для двох команд, де можна буде проводити змагання рівня Кубку України.

- Ви вже вивчали, які кошти потрібні для такого стадіону?

- Потрібно близько 50 млн гривень, але це лише ескізний проєкт. Я хотів би, щоб уже в 2022 році відбувся фінал Кубку України. Тому треба цього року почати.

НОВЕ РАЙОНУВАННЯ

- Унаслідок децентралізації в області створили 5 районів. І в цьому питанні не все так просто, є два райони, де виникли проблеми через відсутність у нових райцентрах РДА та райрад – це про Каховський район із центром у Новій Каховці та Херсонський – у Херсоні раніше також не було ні райради, ні РДА.

- У нас 49 ОТГ, 5 районів, два з них, справді, з новими центрами. У Новій Каховці ми розмовляли з мером – пообіцяв, що питань не буде з приміщенням. Проте є проблема інша. Тимчасовий виконувач обов’язків голови ОДА не має можливості подавати документи на призначення голів райдержадміністрацій. Звідси випливає багато питань, зокрема й фінансування. Якщо з іншими районами таких проблем немає, бо там були райдержадміністрації й до них «вливаються» райони, то ці два нові райони у такій от ситуації опинилися.

Що стосується проблемних моментів – то це майнові. Передача майна – сто відсотків передали, є питання щодо прийняття майна там, де є дублювання закладів. Проте законом прописані механізми, і цей закон ми не повинні порушувати. Завдання облдержадміністрації – контролювати законність, щоб неприязні стосунки між людьми не заважали справі.

- До речі, ми зараз живемо вже у системі нових районів?

- Це перехідний період, у нас ще є голови старих районів, їм усім надіслали листи, що вони будуть звільнені у зв’язку зі скороченням. А ОТГ вже працюють, як і повинні. Думаю, до кінця лютого - початку березня перехід від 18 до 5 районів має бути завершено.

- Формально ви не можете подавати документи на керівників райдержадміністрацій, проте вже визначилися з кандидатурами?

- Усе залежить від того, хто буде головою облдержадміністрації. Якщо я – у мене своє бачення, хтось інший – інше бачення. Тому я зараз не ламаю те, що було раніше, це, на мою думку, неправильно. Може, мені робота чиясь не подобається, а іншому керівнику вона сподобається.

- А ваше призначення «зависло»?

- Я думаю, президент визначить, кого і коли призначати. Зараз працюємо у цьому форматі.

- Ми якраз із вами вранці були на нараді, де медики обговорювали питання організації вакцинації від коронавірусу в області. Вам особисто пропонували вакцинуватися? Є такі закиди від тих, хто з недовірою ставиться до вакцинації, що нехай перші особи покажуть приклад.

- Ні, не пропонували. Ми до цього списку не входимо, будемо в другій чи третій хвилі. Але запевняю, якщо я підпаду під цю категорію, стовідсотково зроблю щеплення.

- Ви вже перехворіли?

- Так, минулого року, ще в листопаді. До речі, якби нам не зробили тестування, я б і не знав про це.

Довідково. Сергій Козир з вересня 2019 року обіймав посаду заступника голови облдержадміністрації з питань регіонального розвитку, інфраструктури та екології. Він вів такі інфраструктурні проєкти як будівництво КПВВ на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом та «Велике будівництво» в області, вивезення пестицидів, запуск ТЕЦ та інші. Сергій Козир потрапив на роботу в ОДА через проєкт LIFT, який був пілотним на Херсонщині. Нинішній очільник ОДА родом з Донецька, там пройшов шлях від робітника до керівника шахти. Коли почалася війна, виїхав, працював у Дніпропетровській області, у Павлограді, в компанії ДТЕК начальником дільниці. До призначення на Херсонщині бував лише проїздом, дорогою у Крим, ще до його окупації. Президент Володимир Зеленський призначив Сергія Козиря тимчасовим виконувачем обов’язків голови Херсонської обласної державної адміністрації указом від 3 грудня 2020 року.

Ірина Староселець, Херсон

Фото: Пресслужба Херсонської ОДА та Офіс Президента