На Херсонщині знову гинуть червонокнижні птахи – директор «Асканії-Нової»
На Херсонщині через протруєне зерно продовжують гинути червонокнижні птахи – сірі журавлі та огарі.
Про це у розмові з кореспондентом Укрінформу повідомив директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.
«Наші люди (сільгоспвиробники – ред.) наскільки глибоко непорядні… Вчора (загинули - ред.) 18 сірих журавлів і 20 огарів. У всіх ті самі ознаки отруєння препаратом групи бродіфакум. У рамках кримінального провадження були проведені слідчі дії, взяті проби», - сказав Гавриленко.
За його словами, мертвих птахів виявили безпосередньо на полях.
Як розповів Гавриленко, сьогодні він бачив близько 20 журавлів, що ледь-ледь підлітають, троє птахів повільно побрели від людей у болото – вони є «кандидатами на вимирання».
Директор біосферного заповідника підкреслив, що справжня біда буде, коли незабаром через цю територію пролітатимуть тисячі птахів.
Гавриленко підкреслив, що роз’яснювальна робота серед аграріїв не допомагає. Він сподівається, що зараз держава перейде до більш жорстких методів вирішення проблеми, і що ці рішення стосуватимуться не лише Херсонщини, оскільки, вкотре підкреслив директор заповідника, це проблема всієї України. Він категорично виступає проти переведення теми загибелі птахів на рівень регіональної проблеми.
Що стосується області, то директор заповідника сподівається на рішення, що приймуть на засіданні регіональної комісії з питань ТЕБ на НС, яка має відбутися сьогодні, 17 березня, також працює робоча група, створена в ОДА для розгляду питань, пов’язаних з масовою загибеллю (знищенням) сірих журавлів.
Гавриленко вважає, що недобросовісні аграрії просто перечекали хвилю перевірок і знову повернулися до тих же методів боротьби з гризунами, від яких він застерігав. Гавриленко просить: протруєне зерно не треба кидати на поле, а слід засипати у нірки і затоптувати, щоб ослаблена полівка не вибралася на поверхню.
Директор заповідника повідомив, що до нього звертаються і міжнародні організації, пропонують свою підтримку, допомогу і захист. «Я пояснюю, що ми зараз працюємо на державному рівні – є реакція державних структур. Ми очікуємо, що спільними зусиллями спробуємо зламати цей стереотип, що склався у нашому суспільстві в частині того "що хочу, те й роблю на землі", і що немає відповідальності», - зазначив Гавриленко.
Як повідомляв Укрінформ, на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у січні 2021 року загинули журавлі. За однією з версій слідчих, птахи могли гинути через оброблене хімікатами зерно, яке посіяли фермери на навколишніх полях. Відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 239 «Забруднення або псування земель» Кримінального кодексу.
23 лютого до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшло повідомлення від директора заповідника «Асканія-Нова» про нові випадки загибелі птахів. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби у дендропарку та озерах на території зоопарку виявили 187 трупів птахів, серед них червонокнижну качку огар.
Починаючи з 24 лютого на території заповідника загинули ще 369 перелітних птахів. Лабораторними дослідженнями підтверджено, що причиною загибелі даних птахів у лютому є препарат на основі бродіфакуму.
Водночас, як зазначають у Держпродспоживслужбі, препарат, від якого гинуть птахи, дозволений до використання в Україні, і відсутнє державне регулювання, норми, які б якимось чином регламентували внесення таких препаратів. На препаратах є рекомендації виробника: за одними рекомендаціями препарат рекомендують вносити поверховим методом (розкидати по полю), за іншими – зернові принади треба засипати у нори і притоптувати.