Чи так це важко – не вбивати журавлів?

Іде слідство, тривають дискусії, а птахи в “Асканії-Новій” продовжують гинути

Про масову загибель червонокнижних журавлів на Херсонщині вперше сповістили у січні, нині – друга половина квітня, а повідомлення про смерть птахів стали вже звичними.

Треба зазначити, що крім журавлів помирають й інші дикі тварини. Як саме вони відходять – у муках, можна побачити на відео, що оприлюднила у соцмережі молодший науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія – Нова» Тетяна Старовойтова. Дивіться, якщо у вас, звісно, міцні нерви.

Коли спілкуєшся з аграріями, чиновниками, експертами, захисниками природи, політиками, то чуєш різні версії того, що відбувається. Єдиний факт незаперечний – дикі тварини отруїлися препаратами з діючою речовиною бродіфакум, що використовують для боротьби з гризунами на полях аграрії. Це підтверджується і клінічною картиною, й дослідженнями. Отрута ця – пролонгованої дії, вона не вбиває тварин миттєво, а протягом 3-5 днів.

Щоб було зрозуміло: птахи ночують у ядрі Біосферного заповідника «Асканія-Нова», але годуватися літають за його межі, у 40-кілометровій зоні, і це територія, на якій працюють багато агропідприємств і фермерів.

Спроби годувати птахів на території заповідника і домогтися, щоб вони не вилітали за його межі харчуватися у поля, результатів не дали. Препарати з цією діючою речовиною дозволені в Україні, вони у державному реєстрі, що веде Міндовкілля, а значить – їх можна використовувати. 

Експерти кажуть про серйозні прогалини в законодавстві у цій сфері, які треба швидко і якісно відпрацювати, щоб трагічні події цієї зими-весни не повторилася.

Але чому птахи масово гинуть саме тепер, адже препарати ці не нові й давно використовуються аграріями? Тут версії різні – від конспірологічних теорій про змову, провокацію для дискредитації (кого саме – існує кілька варіантів), до більш реальних – про контрабанду, кустарництво та банальну безкарність.

Скажу відверто, не всі люди, що говорили на цю тему, погоджувалися, щоб автор цитував їх і вказував імена – хтось боявся, хтось банально не хотів псувати ділові чи особисті стосунки.

«УКОТРЕ КАЖУ: ВІДІЙДІТЬ ВІД «АСКАНІЇ-НОВОЇ» – ДИРЕКТОР ЗАПОВІДНИКА

Отже, першим на початку січня почав бити на сполох саме директор біосферного заповідника Віктор Гавриленко. Розголос пішов по всьому світу – адже «Асканія-Нова» розташована на перетині міграційних пташиних коридорів – Дніпровського й Азово-Чорноморського і є одним із найкрупніших світових центрів, де зупиняються саме сірі журавлі. У південних регіонах України цей червонокнижний птах лише літує і пролітає зграями.

Чому найбільше акцентують увагу на журавлях? Бо дрібніші тварини гинуть непомітно, а тут ще й працівники заповідника фіксували факти смерті цих червонокнижних птахів як на території «Асканії-Нової», так і за її межами. З таким не можуть не рахуватися і правоохоронні органи, і влада, й аграрне лобі. Серед жертв бродіфакуму – не лише журавлі, гинули огари (теж червонокнижні птахи), крижні, орлани, яструби та інші представники тваринного світу.

«Асканія ніколи не мовчала… Я вкотре кажу: відійдіть від Асканії, це святе місце, центр збереження різноманіття планетарного масштабу. І хто до нас підійде, однозначно буде мати таку реакцію», – каже Гавриленко, якого журналісти за вдачу називають українським Чаком Норрісом.

Віктор Гавриленко, виходячи з клінічної картини, ще у січні заявив, що птахи отруїлися препаратом, яким протруюють зерно для боротьби з мишами – гризунів торік розвелося дуже багато. Аграрії кажуть, що ситуація нетипова – коли косили пшеницю у 2020 році, то миші «працювали» швидше, ніж комбайни.

На думку Гавриленка, поява такої кількості мишей пов’язана з порушенням культури виробництва – фермери та агропідприємства не дотримуються сівозмін. Підтримує директора заповідника член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. Каже, що не можна з року в рік на тому ж полі сіяти, наприклад, лише зернові, які полюбляють гризуни.

А от перший заступник Держпродспоживслужби Владислав Седик каже про ще одну причину: «На жаль, так збіглося, що у зв’язку з погодними умовами збільшилась чисельність мишовидних гризунів, з якими аграрії стали боротися. Потравлених мишей та зерно, у свою чергу, з’їли птахи. Тому якщо зараз на короткий період ми обмежимо використання цього препарату, птахи пролетять, а сільгоспвиробники зможуть потім знову застосовувати препарат». Цю заяву було зроблено 23 березня. 

А вже в кінці березня трагедія продовжилася. 

ЕКСПЕРТИЗА ТА РЕАКЦІЯ ВЛАДИ

Перші висновки директора заповідника про отруєння птахів, зроблені ним ще у січні, підтвердила експертиза, проведена за фактом загибелі птахів у лютому 2021 року – її, завдяки сприянню Держпродспоживслужби, оперативно здійснили у Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя. Бо, власне, місцеві регіональні лабораторії таких досліджень не роблять. А «січневих» птахів досліджували у межах кримінального провадження у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз, результати оприлюднили 15 квітня – загибель птахів сталася внаслідок отруєння діючою речовиною бродіфакум, яка входить до складу агрохімічних препаратів, що використовуються для боротьби з гризунами. 

Треба зазначити, що місцева влада відреагувала на факти загибелі птахів одразу: в ОДА створили робочу групу, в неї включили представників Держпродспоживслужби, поліції, прокуратури, екоінспекції. Працювали на місцях загибелі птахів. Саме на засіданнях цієї групи звучала об’єктивна інформація від директора заповідника. Правда, не всі наради проходили публічно – останнім часом доводиться обходитися або переказами учасників, або скупим офіціозом на сайті ОДА.

23 березня Держпродспоживслужба повідомила, що регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій після загибелі червонокнижних птахів ухвалила рішення заборонити на три тижні використання на території Херсонської області засобів з діючою речовиною бродіфакум. І що Всеукраїнська аграрна рада вітає конструктивне рішення органів влади та агровиробників. 

Щоправда, це була, як виявилося, лише рекомендація для аграріїв, через яку частина з них переступили, бо в кінці березня - на початку квітня знову масово загинули птахи – більше сотні їх знайшли на полях біля селища Слиненка. Гавриленко заявляє, що фермери продовжують розкидати отруту на полях, попри запроваджені обмежувальні заходи, та дивується, що такі поля не знаходять контролюючі органи, адже він їх виявляє. Збитки ще підраховують, йдеться про мільйони гривень, бо один сірий журавель оцінюється у 15 тисяч. І це ще якщо не згадувати про втрати репутаційні – як регіону, так і країни в цілому.

ЧОМУ САМЕ ТЕПЕР СТАЛОСЯ МАСОВЕ ОТРУЄННЯ ПТАХІВ?

Хоч як би там було, але є питання, чому саме зараз сталося масове отруєння птахів препаратами, які й раніше використовувалися багато років і які не заборонені в Україні.

Депутати Херсонської облради, серед яких є й аграрії, не виключають, що причиною загибелі птахів стало порушення технології внесення отруйного препарату під час проведення сільськогосподарських робіт або контрабандна партія, у якій перевищено концентрацію бродіфакуму. Що стосується того, як потрапляє в Україну контрабандний товар чи звідкіля береться препарат кустарного виробництва, то, як пояснюють експерти, “онлайн можна знайти все”.

Головна умова застосування препаратів із бродіфакумом – висипати протруєне зерно в саму мишачу нірку та одразу прикрити її землею, але не всі так роблять. Ще експерти кажуть, що треба вміти приготували приманку – не лишати зерно цілим, а подрібнювати його.

Виникли дискусії й довкола теми порушення технології використання таких препаратів. Бо кожен виробник пише свої рекомендації так, як вважає за потрібне. Виробник надає інструкцію, відповідно до неї суб’єкт господарювання застосовує той чи інший препарат, пояснюють у Держпродспоживслужбі.

Водночас, як пояснює Іван Мойсієнко, інструкції-інструкціями, а насправді – протруєне зерно має засипатися у нірки і загортатися землею. Бо, наприклад, якщо поле біля села, то отруїтися можуть і домашні тварини, якщо з’їдять знайдену на полі тварину, і навіть маленькі діти, які можуть скуштувати отруту. «Це абсурд – відкрито розкидати отруту, щоб вона там лежала днями, тижнями», – каже науковець.

Проблема є, бо за результатами роботи створеної Міндовкілля робочої групи із захисту диких тварин від дій аграріїв вирішили, що необхідно переглянути порядок застосування та реєстрації препаратів. 

Після загибелі птахів за скаргами провели позапланові перевірки аграріїв. «Перевірили 49 підприємств (що знаходилися у вказаній працівниками заповідника зоні польотів журавлів, – авт.). На 36 виявлені порушення законодавства у сфері захисту рослин, у 32 випадках у працівників підприємств, діяльність яких безпосередньо пов’язана з застосуванням пестицидів та агрохімікатів, відсутні допуски на право роботи з пестицидами та агрохімікатами, у 9 випадках на підприємствах відсутні прибутково-видаткові журнали обліку та наявності пестицидів та агрохімікатів, на 2 підприємствах використовували пестициди, які не внесені до Реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Це може означати, що питання не контролюється на підприємстві.

Відповідно до чинного законодавства надається припис щодо усунення порушення, а вже у разі не виконання цього припису – штрафна санкція, «аж» 170 гривень», – коментує в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Наталя Клим.

А ще, як вона розповіла, відбулися й планові перевірки. «28 планових перевірок, у 9 були виявлено порушення законодавства у сфері захисту рослин, видано до виконання 9 приписів. Вони знають, що буде перевірка, вони отримали повідомлення – і все одно є порушення», – констатує вона.

Додам, що, на думку працівників заповідника, без допуску взагалі не можна виходити в поле з отрутою, оскільки це ціла низка порушень вимог Державних санітарних правил і техніки безпеки.

Що стосується того, щоб перевіряти поля, то за словами Клим, важливо, щоб разом із фахівцями Держпродспоживслужби були землевпорядники від територіальних громад.

«Землевпорядник нам каже – хто власник чи землекористувач ділянки, а потім викликаємо поліцію. Проте наші інспектори вже й самі виїжджають, без землевпорядника. У мене люди падають з ніг, по цій погоді, по коліна у багнюці, з мертвими тілами птахів, а ще й наше Чаплинське міжрайонне управління закрилося через коронавірус. От якби посилити взаємодію між сільгоспвиробниками, органами місцевого самоврядування та представниками природоохоронних об’єктів щодо попереднього сповіщення про використання пестицидів і агрохімікатів та міграції перелітних птахів і диких тварин, ми б не мали таких негативних наслідків», – ділиться міркуваннями Наталя Клим.

Вона пояснює: протруєне зерно на полі видно, бо воно або червоного або синьо-зеленого кольору.

За її словами, обстежили близько 20 тисяч гектарів – методом вибіркового контролю, наскільки могли зайти у поля по багнюці. Як підкреслила керівниця ГУ Держпродспоживслужби, вони на постійному зв’язку з біосферним заповідником.

ТРЕБА ДОВЕСТИ, ЩО ПТАХ ОТРУЇВСЯ САМЕ НА ЦЬОМУ ПОЛІ

За останніми даними, з початку року в поліцію Херсонщини надійшло 25 повідомлень про загибель червонокнижних птахів на території біосферного заповідника «Асканія-Нова» та полях сільгосппризначення. За всіма фактами в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості, які розслідуються в одному кримінальному провадженні, відкритому за ч.2 ст. 239 КК України «Забруднення або псування земель».

На сьогодні, повідомляє поліція, у Каховському районі перевірено 52 фермерські господарства, в деяких із них виявили хімічні препарати на основі бродіфакуму. Наразі на території цих господарств проводяться слідчі дії за оперативним супроводом відділу захисту інтересів суспільства й держави обласного головного управління поліції. Перевіряється документація щодо оренди земельних ділянок і дозволів на застосування пестицидів та агрохімікатів, які використовувались для боротьби з гризунами.

«Ми вже знаємо, є коло конкретних людей, агропідприємств, навколо яких можна формувати доказову базу. Вона формується», – прокоментував Укрінформу директор заповідника Віктор Гавриленко.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює обласна прокуратура.

Як повідомили у пресслужбі відомства, наразі ініційоване проведення додаткової перевірки щодо легальності походження агрохімікату, який використовувався, технологій і встановлених вимог його виготовлення. Окрім того, вивчається питання можливого неналежного виконання своїх службових обов’язків посадовими особами, які мають здійснювати контроль за діяльністю підприємств з обробки земельних ділянок агрохімікатами, що могло призвести до масової загибелі птахів. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 367 КК України.

У прокуратурі зазначають, що ситуація з розслідування трагічних наслідків використання агрохімікатів показала нам, що існують проблеми, які вимагають комплексного підходу до їх вирішення. Насамперед, є необхідність у вдосконаленні чинної нормативно-правової бази правил застосування агрохімікатів; запровадженні особливого режиму використання препаратів навколо заповідних територій, унормуванні їх розповсюдження, особливо під час міграційних процесів; посиленні відповідальності та контролю за їх використанням у сільському господарстві поблизу природоохоронних територій.

Експерти, щоправда, досить обережно оцінюють шанси щодо притягнення до відповідальності за загибель птахів – бо треба довести, що птах отруївся саме на конкретному полі. А оскільки препарат пролонгованої дії, то це проблематично.

Офіційний сайт ОДА цитує в.о. директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ОДА Маргариту Степанову: обласна державна адміністрація з початку року звернулась до центральних органів виконавчої влади щодо внесення змін до законодавства, зокрема, стосовно посилення відповідальності за неправильне внесення отрутохімікатів у ґрунт.

«Дана ситуація говорить не тільки про потребу зміни законодавства, але й про необхідність кожному громадянину відповідально ставитися до навколишнього середовища. Прошу аграріїв налагодити технологічні карти вирощування сільгоспкультур, завести журнали обліку обсягів і схем внесення засобів захисту рослин для боротьби зі шкідниками, допускати до роботи для обробки полів людей зі спеціальним дозволом», – наголосила Маргарита Степанова.

Очільник поліції Херсонщини 7 квітня запропонував регіональній комісії ТЕБ та НС ввести особливий режим навколо заповідної зони біосферного заповідника і зобов’язати суб’єктів господарювання прибрати з полів отруєне зерно або хоча б заорати забруднені поля.

АРГУМЕНТИ АГРАРІЇВ

Аграрій, депутат облради Ігор Йосипенко, натомість, зазначив, що в 40-кілометровій зоні є приблизно 50 тис. га сільгоспземель. Він порадив не переорювати озимину, а заборонувати ротаційними боронами, аби протруєне зерно, що є на цих полях, присипати землею, і так приховати його від птахів. Такий метод хоч і пошкодить частково, але все ж не повністю знищить урожай фермерів, що й так терплять чималі збитки від засилля гризунів. Бо переоравши озимину фермерів, написав аграрій, отримаємо ще більшу біду: «Адже з-під ґрунту на поверхню піднімемо загиблих гризунів, які вживали протруєне зерно, а значить вчергове «нагодуємо» птахів, які йтимуть за трактором по оранці та вживатимуть отруєних загиблих мишей і знову вмиратимуть».

Він закликав аграріїв у боротьбі з гризунами на даний час утриматися від використання агрохімікатів, які містять бродіфакум. І хоча б на короткий період у своїх господарствах користуватися альтернативними біологічними препаратами, які виробляють, зокрема, й у Херсоні. Щоправда, як пояснюють експерти, біологічні препарати в рази дорожчі, ніж препарати хімічні, тому було би правильно на перспективу розробити державну програму їх компенсації.

«Нам треба думати про майбутнє – осінь, наступну весну. Можливо, щоб держава хоча б на якийсь період відшкодовувала вартість біологічних препаратів. Ще біда, про що ніхто не хоче чути щодо сівозмін: а чому фермери сіють виключно озимину? Тому що змінюється клімат. Ми вже не вирощуємо яровий ячмінь. Площі посіву соняшника я скорочую третій рік поспіль: якщо в минулі роки у мене вал соняшника був 9-11 тисяч тонн, то тепер лише 1,5 тисячі – нема вологи. Ми змушені більше сіяти з осені, щоб за весну щось устигло вискочити. Тому багато озимини, саме тому ми змушені сіяти зерно по зерну, звісно, розводяться миші та хвороби. У сівозміну нам конче потрібно вводити пари – ми зверталися до міністерства АПК, аби вони на законодавчому рівні передбачили для півдня України компенсацію сільгоспвиробникові, який утримує парові землі. Якби держава компенсувала нам фіксований сільгоспподаток та орендну плату власнику землі на полях, які ми залишаємо під пар – це вже було б велике діло! Орендодавець женеться за високою орендною платою на землю: якщо раніше ми платили 300-500 гривень оренди за гектар на богарі, то сьогодні – 2-3 тисячі, якщо раніше ми платили приблизно 80 гривень податків з гектара, то сьогодні – майже пів тисячі! Фермер змушений шукати шляхи – як вижити, а як наслідок – маємо ситуації, подібні «Асканій-Новій», – розповів Йосипенко кореспонденту Укрінформу. На його думку, сільгоспвиробники залишилися сам на сам із цілим світом. Якщо держава надасть підтримку фермерам у цій ситуації, вважає аграрій, то озимини на полях навколо «Асканії-Нової» буде менше, а фермер працюватиме не тільки хімічними препаратами, відповідно – вдасться не допустити загибелі диких тварин.

ЯКИЙ ЗАКОН УХВАЛЯТЬ ДЕПУТАТИ?

Під час спілкування з експертами, аграріями також звучала думка: для того, щоб убезпечити диких тварин, навколо заповідників має розвиватися бізнес, націлений на туриста, тоді й озимини буде менше.

Наразі багато залежить від того, як спрацюють народні депутати України – на їх розгляд подано законопроєкт про захист рослин, яким передбачаються зміни, щодо контролю за використанням засобів захисту рослин, введення державної реєстрації осіб, які мають право поводитися з такими засобами, посилення контролю у сфері фальсифікату. Питання лише, коли цей законопроєкт приймуть і що саме в ньому пропишуть.

Ірина Староселець, Херсон