Втрачена кахляна мода давнього Кам’янця-Подільського

Під час розкопок на території Старого міста археологи виявили унікальну для України колекцію кахлів XVII століття

Археологічні дослідження тривали на вулиці Зарванській у Кам’янці-Подільському упродовж 2018-2019 років перед початком зведення житлового комплексу. У ході робіт там знайшли понад пів тисячі артефактів, серед яких найбільшу цінність мають кахлі, що дозволяють уявити, яким був інтер’єр кам’янецьких осель чотири століття тому.

Усі знахідки, виявлені на Зарванській, нещодавно передали у фонди Національного історико-культурного заповідника «Кам’янець» (далі – НІАЗ «Кам’янець»).

ПІЧНІ КАХЛІ ЗБЕРЕГЛИСЯ ЗАВДЯКИ ПІДЛОЗІ

Як розповів кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, розкопки тривали у південній частині Старого міста на вулиці Зарванській 7/1, 7/3, 7/4. На давньому плані міста авторства Кипріяна Томашевича 1670-х років на цьому місці показані невеликі однотипні одноповерхові будиночки з двоскатним дахом. Археолог зазначає, що кам’яниці з нумерацією 7/3 та 7/4 були зведені не раніше другої половини XVIII ст. Обидві будівлі зруйнували після Другої світової війни. Потім тут облаштували невеликий сквер, а згодом – сувенірне містечко.

Згідно з генпланом Кам’янця-Подільського, кам’яниці, зруйновані під час Другої світової війни на вулиці Зарванській, мали бути відтворені. Археологічний супровід відкриття фундаментів втраченої історичної забудови забезпечувала Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція.

У ході робіт фахівці виявили фрагмент глинобитного житла XVII ст., що згоріло під час польсько-турецького конфлікту наприкінці цього ж століття, та два набори кахлів, які дослідники вважають найбільшою цінністю колекції.

«Результати дослідження археологічного об’єкту дали можливість відкрити частини двох кахельних наборів для двох печей початку та середини XVII ст. Очевидно, на той момент там стояла піч з поліхромними кахлями, а в підлогу в одній частині житла були вмонтовані старі кахлі, які обережно зняли і поклали під дерев’яну підлогу як теплоізолятор. Завдяки цьому кахлі й збереглися», – зауважує Нечитайло.

Загалом під час розкопок археологи знайшли 521 артефакт, що датується ХІІІ-ХХ ст. Окрім кахлів, там виявили фрагменти керамічного посуду, люльок для паління, а також вироби з металу й скла. Археологи повністю реставрували частину речей колекції, і тепер вони готові до експонування.

АНАЛОГІВ ЗНАХІДЦІ НЕМАЄ

Павло Нечитайло, розповідаючи про виявлені кахлі, пояснює, що кам’яні печі, що їх ними оздоблювали, не могли існувати довго, що обумовлено мінливістю моди, ремонтними роботами та руйнуваннями будівель під час воєн. Цілі кахляні печі XVI-XVII ст. в Україні не збереглися, а вцілілі кахляні набори, або їх частини – не менша рідкість. Дослідник каже, що окремі фрагменти кахлів здебільшого виявляють у сміттєвих ямах того періоду.

«Попри загальноєвропейську моду, кожен регіон мав свої кахельні особливості. Унікальність наших кахлів у тому, що вони цілі та походять з одного набору, з одного житла і до того ж – виготовлені в Кам’янці-Подільському. Аналогічний кахляний набір навряд чи вдасться знайти. Принаймні в публікаціях я не бачив повних аналогів. Цікаво, що артефакти представляють перехідний період, коли на портретних кахлях були зображені люди у строях XVI ст., але самі вони виготовлялись на початку XVII ст. Можливо, на одній із таких кахлів зображено Фердинанда І Габсбурга, імператора Священної Римської імперії у 1556-1564 роках», – додає керівник експедиції.

Павло Нечитайло наголошує, що пічні кахлі з багатими рельєфними зображеннями були надзвичайно популярними саме в XVI-XVII ст. і вони відображають картину тогочасного світогляду.

Щодо оздоби кахлів початку XVII cт., які використовувалися для теплоізоляції виявленого глинобитного помешкання, то їх прикрашають рослинно-геометричні орнаменти, портрети, ангел, що тримає щит із гербом Корчак (родовий герб, яким користувалися понад 270 родин України, Білорусі, Польщі, Литви, починаючи із кінця XIV ст. – авт.), грифони. Подібні кахлі раніше виявляли у Кам’янці-Подільському під час досліджень на вулицях Зарванській, 7/1, Францисканській, 10 та Польському ринку. Серед знайдених кахлів другої половини XVII ст. трапляються цікаві варіанти з антропоморфними сюжетами, гербом Корчак, польським гербовим орлом зі звірями-«тримачами».

ВІДГОМІН ІНТЕР’ЄРУ ЖИТЛА КАМ’ЯНЕЦЬКИХ МІЩАН XVII СТОЛІТТЯ

Завідувачка відділом науково-фондової діяльності, головна зберігачка НІАЗ «Кам’янець» Олена Вільчинська розповідає, що наразі в заповіднику поступово опрацьовують передані археологами експонати, які поповнять виставкові зали. Крім того, виявлені кахлі внесуть до створеного раніше каталогу архітектурних деталей.

«Зазвичай нам передають по 1-2 кахлі, а цього разу ми отримали цілу колекцію. Це взагалі рідкісний випадок, коли археологам вдається виявити більш-менш цілі кахлі. У колекції дуже цінні навіть окремі їх фрагменти. Завдяки їм ми можемо уявити інтер’єр середньовічних будинків міщан Кам’янця. Із цими кахлями можна попрацювати нашим дизайнерам, ми таку практику вже маємо: співпрацюємо зі студентами Кам’янець-Подільського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, які за нашими кахлями проводили відтворення, аби побачити, як виглядала піч на той час», – зазначає Вільчинська.

Зберігачка фондів додає, що передані заповіднику кахлі мають неабияку цінність для архітекторів, дизайнерів і тих, хто займається їх вивченням.

Окрім кахлів заклад отримав також інші артефакти із Зарванської, а саме – фрагменти посуду, металеві вироби, що використувалися в побуті кам’янчан XVII ст.

Скільки ще цінних артефактів бережуть вулиці Кам’янця-Подільського, можна лише здогадуватися. Що цікавого залишила там історія, покажуть час та нові археологічні дослідження.

Ірина Чириця, Кам’янець-Подільський
Фото Павла Нечитайла та з відкритих джерел