У Чернігові виготовили 200-метровий рушник у стародавній техніці вибійки
У Чернігівському обласному центрі народної творчості закінчилася робота з виготовлення до Дня Конституції полотняного 200-метрового рушника шириною 2,2 м, оздобленого у стародавній техніці вибійки.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив заступник директора зазначеного закладу Володимир Богданович.
"Упродовж 15 робочих днів поспіль представники галузі культури та територіальних громад області, а їх у нас 57, брали участь у нанесенні вибійки на "Рушник єднання". Сьогодні цей проєкт добіг кінця й ми можемо гордо заявити, що наш рушник готовий до показу на День Конституції і встановлення рекорду України", - сказав Богданович.
За його словами, до Національного реєстру рекордів виріб може бути внесений як найдовший рушник, оздоблений у техніці вибійки. Розгорнуть його об 11 годині 28 червня на в’їзді в Чернігів з боку Києва біля підніжжя Катерининської церкви.
Богданович розповів, що перед початком практичної роботи над рушником керівник студії образотворчого мистецтва центру Наталія Войстрикова провела велику науково-дослідницьку роботу. Її результатом стало створення ескізу малюнка рушника - традиційного для Чернігівщини народного орнаменту.
Інший співробітник закладу, заслужений майстер народної творчості, різьбяр Андрій Каменецький виготовив штампи, за допомогою яких малюнок наносився на рушник. Ті штампи вкривалися акриловою фарбою, учасники процесу оздоблення притискали їх до тканини ударом спеціального молотка і залишали потрібний відбиток.
Ця технологія, зауважив співрозмовник, дуже давня. Перші згадки про неї датуються IX століттям, а в XIII-му, за часів Русі, вибійка була вже досить поширеною і популярною у сіверян.
Рушник, про який мова, виготовлявся у межах проєкту "Чернігівщини дерево-життя - могутній України оберіг". Його реалізацією ініціатори прагнули об’єднати суспільство навколо давніх українських традицій та показати єдність народу. Рушник оздоблювався шляхом проведення майстер-класів із залученням широких кіл громадськості. Загалом своїх рук до виробу доклало близько 300 людей - жителів Чернігова та області. Серед них були також представники організацій національних меншин та просто охочі долучитися до спільної справи.