Світлана Гаркуша, лікар-кардіолог Житомирського обласного діагностичного центру

Серцево-судинні захворювання залишаються в Україні на першому місці серед причин смертності. До 68% смертей у нашій країні виникають саме від них.

Цю проблему неабияк загострила пандемія. Під час третьої хвилі коронавірусу в департаменті охорони здоров’я Житомирської ОДА констатували, що серед інфікованих COVID-19 зросла кількість інсультів та інфарктів.

Як коронавірус впливає на серцево-судинну систему, які особливості перебігу постковідного синдрому, як запобігти виникненню гіпертонії та захистити імунну систему від важкого перебігу COVID-19, в інтерв’ю Укрінформу розповіла лікар-кардіолог кардіодиспансерного відділення Житомирського обласного медичного консультативно-діагностичного центру Світлана Гаркуша.

ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ МАЄ ДО 170 СИМПТОМІВ

- Світлано Леонтіївно, поясніть, будь ласка, як коронавірус впливає на серцево-судинну систему?

- Коронавірусна інфекція може мати негативний вплив на серцево-судинну систему, як під час гострого періоду, так і після перенесеного захворювання, викликаючи процеси тромбоутворення в судинах і такі загрозливі ускладнення, як інфаркт міокарду, інсульт головного мозку та тромби в артеріях легень. У результаті запалення є ризик пошкодження серцевого м’яза – виникнення міокардиту, перикардиту, серцевої недостатності, аритмії.

Загалом постковідний синдром може мати різні прояви та налічувати до 170 різних симптомів. Тому важливо самостійно контролювати артеріальний тиск, частоту пульсу,  температуру, показники сатурації за допомогою пульсоксиметра. При появі таких відхилень, як болі в серці, задишка, пришвидшене серцебиття, перебої в роботі серця, що посилюються при фізичному навантаженні, треба звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та визначення подальшої тактики лікування.

Пацієнтам, які звертаються до лікаря-кардіолога, проводиться електрокардіограма (ЕКГ), УЗД серця, нирок, щитоподібної залози, органів черевної порожнини, добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску,  лабораторне обстеження.

- Як часто до вас звертаються пацієнти, які перехворіли COVID-19, і на що найчастіше скаржаться?

- Після перенесеної хвороби COVID-19 консультація кардіолога згодиться всім.  Від 50% до 80% пацієнтів, які приходять на прийом до кардіолога, вказують, що перехворіли коронавірусом.

Більшість із них відзначають скарги на задишку, серцебиття при фізичному навантаженні, болі в серці різного характеру, загальну слабкість та відчуття хронічної втоми. Серед цієї категорії пацієнтів частіше відзначаємо загострення гіпертонічної хвороби – гіпертонічні кризи; зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з ішемічною хворобою, серцевою недостатністю; порушення ритму – тахікардію, екстрасистолію, миготливу аритмію; погіршення показників ліпідного, вуглеводного, пуринового обмінів при лабораторному обстеженні.

Як зазначають вчені та клініцисти, в Україні таких ускладнень, як  посткоронавірусний міокардит чи перикардит, зустрічається менше, ніж в інших країнах.

ЛІКИ ДЛЯ РОЗРІДЖЕННЯ КРОВІ НЕБЕЗПЕЧНО ПРИЙМАТИ САМОСТІЙНО

- Які особливості лікування постковідного синдрому?

- Зазначу, що постковідний синдром – це патологічний стан після перенесеного гострого COVID-19, симптоми якого виникають під час чи після інфекції, тривалістю більше 12 тижнів з негативним впливом на здоров’я людини і не пов’язані з іншою патологією.

У цей період пацієнтам призначають переважно симптоматичне лікування. За потреби проводять психологічне тестування та пояснюють необхідність пульсоксиметрії, самоконтролю за показниками рівнів артеріального тиску, пульсу, термометрії.

При такій мультисистемній хворобі, яка супроводжується тромбами, васкулітами, пацієнти обов’язково повинні приймати препарати для розрідження крові. Після виписки зі стаціонарного лікування вони продовжують їх прийом під наглядом сімейного лікаря, кардіолога. Призначаються антикоагулянти, антитромбоцитарні препарати.

Трапляється, що деякі пацієнти чули від сусідів, родичів, що ті приймають препарати для розрідження крові, й самі, без рекомендації лікаря починають їх прийом. Хочу застерегти, що це дуже небезпечно і може спровокувати ряд ускладнень.

- Наскільки тривалою може бути реабілітація пацієнтів із постковідним синдромом?

- Мені з медінституту запам’ятався такий факт, що у пацієнта після перенесеного запалення легень відновлення організму може тривати 6-8 місяців. Оскільки коронавірусна інфекція може мати важкий перебіг, більше ускладнень, то й відповідно – період відновлення буде тривалішим. Усе залежить від того, чи переніс пацієнт запалення легень, які ускладнення викликала хвороба, чи були патології до інфікування COVID-19.

Для швидкого відновлення важливі такі фактори, як раціональне харчування, достатнє перебування в сонячні дні на свіжому повітрі, дозовані фізичні навантаження, виконання лікувальних рекомендацій профільних спеціалістів та контроль лабораторних показників загального аналізу крові, аналізів, які вказують на запалення, проби, що показують функцію печінки, нирок, аналіз на протромбиновий індекс, D-димер, які сигналізують про ризик згущення крові, загрозу тромбоускладнень.

КОЖЕН ТРЕТІЙ-ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНЕЦЬ МАЄ ПІДВИЩЕНИЙ ТИСК

- Вже не один рік в Україні та світі б’ють на сполох через помолодшання серцево-судинних захворювань. Що ви спостерігаєте серед своїх пацієнтів молодшого віку?

- Справді, серцево-судинні хвороби помолодшали. Якщо 30 років тому інфаркт міокарду зазвичай виникав у людей за 60 років, 20 років тому – за 50, то зараз ми частіше спостерігаємо інфаркт міокарда у віці від 40 років і раніше. Причина криється у способі життя, і в основному це стосується чоловіків. Зокрема, серед факторів ризику в чоловіків: куріння, вживання алкоголю, стрес, вони менше звертають увагу на якість продуктів харчування, режим харчування, мало рухаються, невчасно звертаються до лікарів з приводу гіпертонічної хвороби, надлишкової маси тіла, а ще – додаються емоційна та фізична перевтоми. Всі ці фактори в сумі призводять до виникнення ускладнень.

Якщо є фактор спадковості, коли хворіють батьки на серцево-судинну патологію, то такі пацієнти мають частіше контролювати аналізи крові на холестерин, глюкозу, сечову кислоту. Через те, що гіпертонічну хворобу мало контролюють, виникають інфаркт міокарда, інсульт головного мозку, аритмія, серцева недостатність.

- У багатьох людей у молодшому віці – нормальний або нижчий від норми артеріальний тиск, але у старшому віці значна частина з них неочікувано стають гіпертоніками. Як не пропустити цей загрозливий стрибок тиску?

- В Україні у кожного третього-четвертого пересічного громадянина відзначається підвищений артеріальний тиск.

При тому, що майже в кожній сім’ї є апарат для вимірювання тиску, а також  можна виміряти тиск у будь-якому медичному закладі, в аптеках, у більшості випадків він вимірюється, коли виникають прояви артеріальної гіпертензії й такі симптоми як головний біль, запаморочення, загальна слабкість, болі в серці, пришвидшене серцебиття.

Якщо при вимірюванні рівень тиску 140/90 мм рт.ст і вище, – навіть за відсутності скарг обов’язково потрібно звернутися до лікаря і постійно приймати гіпотензивні препарати. Коли люди схильні до пониженого тиску, то з віком він все одно починає підніматися, тому що сповільнюються обмінні процеси, а на наші судини впливають нераціональне харчування, хронічний стрес, гіподинамія, надлишкова маса тіла, підвищені рівні  холестерину, глюкози крові. У 75% пацієнтів, які мають артеріальну гіпертензію, констатується підвищений холестерин у крові.

Якщо пацієнти контролюватимуть фактори ризику, особливо нормалізують  показники ліпідограми, цукор крові, вагу, індекс маси тіла, дотримуватимуться дієти, в якій переважають овочі, фрукти, клітковина, злаки, в достатній кількості калій, магній, вітаміни групи В, то це буде покращувати ефективність лікування та профілактичних заходів.

ГІПЕРТОНІЯ НЕ ПОВИННА БУТИ НОРМОЮ

- Порадьте нашим читачам програму-мінімум для здорового серця.

- Більшість серцево-судинних захворювань формуються з віком у результаті неправильного способу життя. Вони починаються у дитячому і підлітковому віці, й це вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу. Її передумовами є те, що батьки хворіють на гіпертонічну хворобу, мають надлишкову вагу, неправильне харчування в сім’ї, хронічне переїдання із вживанням надмірної кількості жирів та швидких вуглеводів – цукру, кондитерських виробів, продуктів із борошна. Якщо не змінюється харчування, не збільшується фізичне навантаження, то вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу до 30 років переходить у гіпертонічну хворобу першого ступеня. Якщо знову нічого не змінювати у способі життя, то до 40 років уже констатуємо гіпертонічну хворобу другого ступеня, а в подальшому – такі її ускладнення, як інфаркт міокарду, інсульт головного мозку, порушення ритму та провідності, серцева недостатність та інші. Є люди, які мають успадковані фактори, але таких набагато менше.

Ми помічаємо, що від гіпертонічної хвороби зараз страждають багато людей, і для всіх це стало нормою, але погано сприймати гіпертонію за звичну ситуацію. Можна жити і мати з віком нормальний тиск, якщо підтримувати здоровий спосіб життя. На жаль, таких пацієнтів дуже мало.

Велика проблема – це відсутність якісних продуктів харчування, магнієвий дефіцит, адже 85% населення недоотримують продуктів харчування з достатньою кількістю магнію. На першому місці за його вмістом – пшеничні висівки, на другому – гарбузове насіння, на третьому – насіння кунжуту, гречана каша, какао, горіхи.

Ми з вами починали розмову про  COVID-інфекцію, і варто наголосити, що її перебіг залежить від стану здоров’я кожної людини. Якщо правильно харчуватися, мати повноцінний сон, уникати стресів, дотримуватися раціонального харчування, то і наша імунна система буде сильнішою в боротьбі з вірусною інфекцією.

Ірина Чириця, Житомир
Фото автора