Політичне воскресіння Балоги, повернення Брензовича та бліда тінь Медведчука
Що відбувається на Закарпатті після політичного розлучення “Слуг народу” і переможців місцевих виборів з партії “Рідне Закарпаття”
У розпал літа на Закарпатті стало спекотно й у політичному плані: на черговій сесії облради депутати переформатували політичну більшість. “Слуги народу”, які до цього співпрацювали з місцевим проєктом “Рідне Закарпаття”, та ще “Батьківщиною” і “ЄС”, тепер знайшли спільну мову із ОПЗЖ, “Командою Балоги”, Партією угорців України (КМКС) та представниками партії “За майбутнє”.
Переформатування політичних сил стало резонансною подією на Закарпатті, адже, цілком вірогідно, що воно потягне за собою і перерозподіл бюджетних коштів.
Переможці нових політичних домовленостей заявили про “ремонт механізму, що поламався”. Ті, хто програв, – про “кулуарщину та порушення регламенту”. А на додачу – закиди про «зливання “слуг” із медведчуківцями», заяви про реінкарнацію одіозного Віктора Балоги та “індульгенцію” лідеру закарпатських угорців Ласло Брензовичу, який ще в грудні втік до Будапешта від СБУ.
Що ж, власне, відбулося на Закарпатті? Про це кореспондентка Укрінформу розпитала закарпатських політологів та аналітиків Михайла Шелембу, Віктора Пащенка та Дмитра Тужанського.
“КОНФЛІКТ МІЖ ОДА ТА ОБЛРАДОЮ ІЩЕ ПРОЯВИТЬСЯ”
- Якщо по-простому: умовна коаліція сил в облраді, ось ця закарпатська політична більшість, яка складалася із партій “Слуга народу”, “Рідне Закарпаття”,”ЄС” та “Батьківщина”, – не виправдала очікувань голови облради Олексія Петрова. Почала відбуватися зміна цієї конфігурації, – вважає політолог Михайло Шелемба. – Про це мова велася із того моменту, коли з'явився Микола Тищенко як керівник осередку “Слуги Народу” на Закарпатті. Якщо прослідкувати візити на Закарпаття Тищенка – він був на митниці, розблокував Ужгородський аеропорт, почав воскрешати українсько-угорські відносини й очолив відповідну комісію у Верховній Раді...
Можна було передбачити, що усі ці дії так чи інакше призведуть до розвалу більшості, яка була в Закарпатській облраді. І Тищенко прискорив те, що Петрову було складно зробити, – бо політичну більшість “слуги” ділили із “рідними закарпатцями” (“рідні” мали 12 депутатів, “слуги” – 11). Усі питання треба було вирішувати разом, йти на компроміси. А “Слуги народу”, очевидно, цього не бажали.
Шелемба зазначає, що немає конкретного моменту чи ключового питання, через яке відбулося це “політичне розлучення” на Закарпатті. Зате була купа дрібних питань, які дискутувалися, по яких голосування не проходили.
- Я б наголосив на кадрових призначеннях – саме через них було найбільше суперечок. Зокрема, йдеться про лісове господарство. Щодо усіх призначень треба було шукати консенсус між партіями. На Закарпатті є ще райони без голів, бо кандидатури досі не узгодили, – наголошує він.
Крім того, на його думку, “слуги” намагаються позбавитися впливу “Рідного Закарпаття” й на рівні облдержадміністрації. Мова йде про конфлікт між ОДА та облрадою, це стосується голови ОДА Анатолія Полоскова та його першого заступника Мирослава Білецького (депутат від “Рідного Закарпаття”, який набрав найбільше голосів в регіоні на місцевих виборах — ред.).
- Можна пригадати викривальні пости Тищенка, коли він прийшов інспектувати Воловецьку райлікарню після “Великого будівництва”, де одразу після здачі об'єкта знайшли тріщини на стінах. Цей медійний тиск, ці викриття незадовільної роботи чиновників з ОДА в соцмережах стосувалися безпосередньо вертикалі президента – голови ОДА та його першого заступника. Тому були розмови про недовіру Полоскову в сесійній залі облради, але до цього не дійшло, – каже політолог.
Шелемба вважає, що конфлікт між ОДА та облрадою продовжується, а Київ залишив в цій справі поки що “статус кво”. “Але очевидно, що це матиме продовження. Адже коли в облраді є переформатована більшість, а в ОДА залишається вплив “Рідного Закарпаття” – ситуація лишатиметься напруженою”, – вважає Шелемба.
“НАЙЦІКАВІШЕ – ЦЕ “РЕІНКАРНАЦІЯ” БАЛОГИ ТА ПОВЕРНЕННЯ БРЕНЗОВИЧА”
Політолог наголошує, що зараз найцікавіші моменти у зв'язку із “політичним переворотом” на Закарпатті зв'язані із угорською партією та Віктором Балогою.
- Подейкують, що угорці внаслідок переділу влади отримають посаду першого заступника голови облради (ним начебто стане Йосип Борто), а ще – головування в освітньому комітеті та інфраструктурному комітеті, який очолить Ласло Брензович, лідер партії закарпатських угорців КМКС. Останнє означатиме, що справа Брензовича вирішена в політичному плані.
Як повідомляв Укрінформ, 30 листопада СБУ провела обшуки в приватному будинку та офісі Василя (Ласло) Брензовича, лідера партії закарпатських угорців КМКС. Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану “Велику Угорщину” та створення етнічної автономії на Закарпатті. У грудні суд заарештував його майно. З неофіційних джерел стало відомо, що Брензович виїхав з країни через загрозу вручення підозри у вчиненні дій із ознаками державної зради. Зараз перебуває в Будапешті.
На думку Шелемби, наразі є ймовірність повернення Брензовича в Україну.
- Якщо відверто, то складного нічого немає: Брензовича тут чекатиме вручення підозри, суд та обрання запобіжного заходу – у медійному плані буде дуже багато шуму, але такий шум не триває довго, як ми знаємо, – зауважує політолог.
Другий важливий акцент із цим переформатуванням, який виділяє Шелемба, – це те, що Віктор Балога повертається у велику політику в області.
- Очевидно, що зараз він намагатиметься завести “свого” голову ОДА замість Полоскова. Адже згідно з новим розкладом сил, ОПЗЖ має бюджетний комітет, угорці – освіту та заступника, “За майбутнє” – теж заступника. А що залишається? Правильно, посада голови ОДА. Одже, це питання буде підійматися, – вважає політолог.
Щодо Віктора Медведчука, про прихід якого у владу на Закарпатті говорять у зв'язку із перерозподілом влади та отриманням контролю над бюджетним комітетом партією ОПЗЖ – це більше розмови певних політсил, зокрема, ЄС, для загальноукраїнського виборця, впевнений Шелемба.
- Якщо ми згадаємо минулу каденцію облради – там Москаль тримав більшість також із “Опоблоком”, “Відродженням” та угорцями. Тобто це не є щось нове для Закарпаття. Тому я би не говорив, що це прихід Медведчука. Натомість, я би піддав сумніву те, що ця коаліція на Закарпатті буде довговічною. Повірте, це не остання політична конфігурація в обласній раді цього скликання, – наголошує Михайло Шелемба.
“НОВИЙ СОЮЗ – ЦЕ НЕ ПРО ІДЕОЛОГІЮ, А ПРО БІЗНЕС”
- Перш ніж говорити про “перевороти”, я би звернув суспільну увагу на те, що на місцевому рівні у політиці, як правило, зовсім інші розклади і вектори, ніж на загальноукраїнському, – пояснює свою точку зору на закарпатські події політолог Віктор Пащенко. – Регіональні політичні проєкти, навіть якщо вони виступають під відомими брендами, – “іменні”, зав'язані на конкретних керівників. Тому про жодну ідеологію тут не йдеться. А йдеться про конкретні бізнесові розклади, насамперед.
Щоб аналізувати те, що відбулося на Закарпатті зараз, вважає він, треба згадати те, що відбувалося іще перед місцевими виборами восени 2020 року. Тоді конкурентами стали два місцеві проєкти – “Рідне Закарпаття” та “Команда Андрія Балоги”. “Рідне Закарпаття” тактично перемогло – вони поділили область: чотири депутати, які мають свій авторитет, рейтинг і людей у чотирьох районах регіону (Ужгород, Виноградів, Тячів та Хуст). Другий тактичний хід – “рідні” уклали союз із партією влади “Слуга народу” й так отримали більшість.
- За результатами виборів владу формально узяли. Вдалося. Але тут “Рідне Закарпаття” понесло: вони себе відчули господарями, за великим рахунком – господарями в розподілі грошей із центру. Але з Києва ці процеси бачать інакше: ми даємо гроші на регіон, а розподіляють їх без нас? В “Слузі народу” із цією позицією домінування “рідних” не погодилися і спробували зробити по-іншому, – каже експерт.
“БАЛОГА ОТРИМАВ МУКАЧЕВО ТА АЕРОПОРТ, ОПЗЖ – ОБ'ЄКТ НА БОРЖАВСЬКИХ ПОЛОНИНАХ”
- Сильний імпульс втіленню цього “перевороту” дало те, – продовжує Пащенко, – що в списки контрабандистів РНБО були зараховані два закарпатці – одні з основних спонсорів кількох нардепів. І митниця та прикордонний бізнес тут відіграють не останню роль. З іншого боку, звернули увагу, що в регіоні є сильний політик і майстер інтриги Віктор Балога, зі своїм баченням Закарпаття та своїми рахунками із народними депутатами з “Рідного Закарпаття”. Власне, тому “слуги” таку ж точно “шахматку”, як була намальована з попередньою коаліцією, тепер взяли і намалювали з іншими. В результаті Балога отримав Мукачево та перспективу будівництва аеропорту, ОПЗЖ – свій головний проєкт – будівництво об'єкту на Боржавських полонинах, чим займається Владислав Каськів. Угорці теж отримали своє – освітню комісію та прощення Брензовича. Навіть Олександр Ледида (“За майбутнє”) одразу ж отримав “добро” депутатів на будівництво велодоріжки в “своїй” Баранинській ОТГ. Тобто кожен у цьому союзі отримав конкретні речі.
Який буде результат цього політичного об'єднання – невідомо. Але поки що таке об'єднання сил, як сама структура, як бізнес-проєкт – є у руслі мислення президента. Не просто будувати дороги, а втілювати великі інфраструктурні об'єкти – такі як аеропорт у Мукачеві, туристичний кластер на Боржаві.
Добре чи погано – таке переформатування? Експерт вважає, що воно не дає монополізувати владу. Якби союз “Рідного Закарпаття” та “Слуг” зміцнювався, в регіоні це вело б до подальшої консервації влади. Тому в цьому сенсі такий “переворот” – на добре.
Втім, Пащенко вважає, що лишаться та сама кулуарщина та популізм, за яким обов'язково приховуються більш вагомі матеріальні інтереси гравців.
“ПЕРЕВОРОТ” НА ЗАКАРПАТТІ ЛИШЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ”
Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський також вважає події в Закарпатській облраді “банальним перерозподілом владних повноважень”.
- Рівень обласної ради не потребує ніяких коаліційних об'єднань. Йдеться просто про певний набір голосів для конкретних голосувань, й оці політичні домовленості чи неофіційні коаліції саме там і проявляються, – каже аналітик.
Перш за все, йдеться зараз про суперечки між “Рідним Закарпаттям” та “Слугою народу”.
- Не було великою таємницею, що “Рідне Закарпаття” та “Слуги” домовилися про співпрацю іще до початку місцевих виборів у кінці літа минулого року. Через брак голосів їм довелося долучити в облраді до союзу “Батьківщину” та “ЄС”, представники яких стали заступниками голови облради. Але, на жаль, єдина перевага цього політичного союзу залишилася в тому, що ресурси з центрального бюджету в рамках урядових програм та ініціатив президента нарешті дійшли до Закарпаття. Відтак, одвічна історія про те, що Київ не чує, ігнорує Закарпаття і так далі – перестала існувати. Якраз останній рік, а тим паче півроку великі ресурси були інвестовані в регіон, – зазначає Тужанскьий.
Втім, він вважає, що переформатування далеке від свого завершення. Коаліція партій “Слуга народу”, “Команда Андрія Балоги”, ОПЗЖ, КМКС та “За майбутнє” виглядає ідеологічно іще більш неприродно, ніж попередня. А з точки зору всеукраїнської риторики про боротьбу із “п’ятою колоною” і справою Медведчука – ще й репутаційно складною для її організаторів.
Тетяна Когутич, Ужгород