Анатолій Пархом’юк, керівник Волинського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою»

Волинська область упродовж 5 років була серед лідерів у проведенні реформи децентралізації в Україні. На її території створено 54 територіальні громади. Громади Волині зараз розробляють стратегії розвитку, залучають грантові кошти, інвестиції та постійно розвиваються.

Про реформу децентралізації і те, що нині відбувається у громадах області, в інтерв’ю Укрінформу розповідає керівник Волинського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Анатолій Пархом’юк.

БАГАТО КВАЛІФІКОВАНИХ ФАХІВЦІВ ПЕРЕЙШЛИ З РІВНЯ РАЙОНІВ У ГРОМАДИ

- Анатолію Івановичу, чи було складно налагоджувати комунікацію з громадами Волинської області?

- Насправді, проблем із комунікацією не виникало. Комунікувати потрібно було не стільки з керівниками громад і профільними спеціалістами, як із  людьми, аби пояснити – що таке реформа децентралізації й для чого вона потрібна.

- Скільки на Волині в кінці минулого року з’явилося новостворених громад?

- У Волинській області – 54 громади, з них 11 міських, 17 селищних, 25 сільських. Суто новостворених, тобто тих, які утворилися в кінці 2020 року, – одинадцять.

- З якими проблемами найчастіше зіштовхувалися нові громади?

- Щодо проблем, то вони характерні не тільки для новостворених громад. Якщо візьмемо 2015 рік, коли в нас було спочатку 5, а потім 10, 15 громад, то вони вже пройшли шлях свого становлення, а нові громади зіштовхнулися з таким викликом, що потрібно було одразу ефективно працювати в нових умовах. Для них проблема організації управління територіальною громадою на початках була надзвичайно серйозним випробуванням. Крім того, для багатьох стали викликом кадрові питання. Звичайно, у короткий термін потрібно було провести сесійні засідання з прийняттям відповідних організаційних рішень, створити фінансовий орган і прийняти бюджет.

- Ви згадали про проблему з кадрами в громадах. Чи вистачає територіальним громадам зараз фахівців?

- Проблема з кадрами була завжди. Кадрові питання громадам допомогли вирішити районні державні адміністрації та районні ради, які переформатувалися. Багато висококваліфікованих фахівців перейшли з рівня району на рівень територіальної громади. Інші прогалини в кадрах забезпечувалися шляхом підготовки, зокрема й у межах діяльності Програми «U-LEAD з Європою», адже ми проводили тематичні семінари, під час яких навчали фахівців.

МАЙЖЕ ВСІ ГРОМАДИ ВОЛИНІ ВЧАСНО ПРИЙНЯЛИ БЮДЖЕТИ

- За якими напрямками Програма «U-LEAD з Європою» зараз працює на Волині?

- У нас різноманітні напрямки роботи, і є визначені Програмою завдання. Хочу наголосити, що Програма «U-LEAD з Європою» не роздає гранти для громад, ми надаємо підтримку, і наша мета – забезпечити спроможність основних учасників на різних рівнях у впровадженні реформи децентралізації. Відповідно ми надаємо різноманітні консультації для фахівців, які працюють в органах місцевого самоврядування.

Зараз ми працюємо в другій фазі Програми «U-LEAD з Європою». У першій фазі наша діяльність більше стосувалася створення об’єднаних територіальних громад і їх підтримки, де потрібна була не тільки комунікація з представниками влади, а й з громадянами. У другій фазі ми працюємо безпосередньо з підтримкою територіальних громад, аби їхній інституційний розвиток був стабільним, і щоб вони були впевнені в тому, що роблять. Для цього наші фахівці проводять консультації, навчання, семінари, вебінари.

Після виборів ми надавали допомогу територіальним громадам, реалізовуючи пакет тематичної підтримки «Перші кроки в новостворених територіальних громадах», інформацію про формування органів влади, прийняття рішень, проведення перших сесій, утворення фінансового органу, формування бюджету громади. У результаті, майже всі громади Волинської області за короткий проміжок часу встигли з прийняттям бюджетів.

Працюємо і за напрямками, які стосуються освіти, охорони здоров’я, а саме – формування спроможних мереж у цих галузях, аби в першу чергу були забезпечені потреби мешканців на якісні послуги.

Один із напрямків діяльності стосується просторового планування і земельних відносин. Дуже важливо розуміти, наскільки ефективно громади використовують ресурс, який мають. Саме земля є серйозним ресурсом. Починаючи із 2015 року, громади боролися, щоб земля за межами населених пунктів була передана їм на баланс, аби самостійно нею управляти. Цю проблему вирішили, а далі землею треба правильно розпоряджатися.

Щоденні консультації наших фахівців для громад з різноманітних питань, починаючи з адміністративних, закінчуючи бюджетом, просторовим плануванням, проведенням земельних аукціонів, відбуваються за графіком. Всі питання, пов’язані з життєдіяльністю громад, перебувають у полі зору наших радників.

- Територіальні громади в розрізі області відрізняються за своїми можливостями. Які громади Волині наразі найуспішніші й чи є ті, що мають проблеми зі спроможністю?

- Я зараз не говорив би про те, що одні громади кращі, а інші гірші, бо всі мали різні стартові умови. Ще не минув період часу для верифікації даних. Таким індикатором може бути задоволеність мешканців. Трапляється так, що громада має високі показники залучених інвестицій і доходів на душу населення, але насправді рівень її життєдіяльності не задовольняє людей. Це залежить від багатьох суб’єктивних чинників – від того, як керівництво вибудувало пріоритети, наскільки залучені мешканці до управління, чи є бюджет участі.

Стосовно кращих, то мушу сказати, що міста обласного значення, навколо яких сформувалися громади, або які стали центрами громад, однозначно опинилися у виграшній ситуації, тому що в них була налагоджена система управління і вони ще до реформи мали ті повноваження, з якими деякі громади зіштовхнулися вперше. А це вже не рівні стартові умови. Наприклад, Боратинській громаді допомагає розташування біля міста Луцька, тому туди зайшло багато інвесторів і рівень доходів на душу населення такий самий, а частково і перевищує той, який є в місті обласного значення.

Тому я б не виділяв окремі громади. Зможемо про щось говорити, коли мине рік фінансової діяльності. Хоча насправді треба аналізувати у межах трирічного фінансового планування, яке запускається.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ – БІЛЬШЕ НЕ ФОРМАЛЬНИЙ ДОКУМЕНТ

- Яка ситуація в громадах Волині зі створенням стратегії розвитку й наскільки важливий такий документ?

- Починаючи з 2015 року, як тільки з’явилися наші перші громади, Програма «U-LEAD з Європою» почала надавати їм супровід і підтримку у підготовці стратегій розвитку. Вже на той час половина з них мали стратегії або були на стадії їх підготовки чи завершення. Крім Програми «U-LEAD з Європою», на цьому полі працювали й громадські організації, але саме Програма надавала левову частку такої підтримки всім, хто хотів цим скористатися.

Стратегія розвитку – дуже необхідний документ. Колись він був формальним, а зараз набув реального змісту. Кошти, які йтимуть на фінансування регіонального розвитку, будуть враховувати наявність чи відсутність стратегії. Держава може надавати ресурси на реалізацію визначених там пріоритетів. Тому бажання формувати стратегії є майже в усіх громадах.

Ми пішли за принципом, що допомагаємо тим, хто сам собі допомагає. Наші фахівці не можуть за громаду написати стратегію, вони супроводжують, допомагають, розповідають про методики, коригують, а стратегію має писати вся громада, включно з її мешканцями.

У нас є громади, які в процесі підготовки стратегії розвитку включили до неї організацію й проведення земельних аукціонів і розвиток сільського бізнесу. Наприклад, Прилісненська громада запропонувала інвесторам земельні ділянки через аукціон, а вони змогли забезпечити робочі місця та розвинути на її території ягідний бізнес. Тепер там замислилися про те, як перейти від збору сировини на етап доданої вартості, щоб мати переробку.

Зараз у Програми «U-LEAD з Європою» триває робота з Горохівською і Торчинською територіальними громадами із підготовки стратегії. Уже на осінь вони мають вийти на фінальний етап прийняття цього документа.

У ГРОМАДІ МАЄ БУТИ ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖЕР

- Розкажіть про успішні проєкти, які реалізують територіальні громади вашої області.

- Для того, щоб готувати проєкти, у громаді має бути проєктний менеджер. У рамках U-LEAD ми формували пули цих менеджерів, навчали їх управлінню проєктним циклом, читали лекції, проводили навчальні семінари, вебінари і продовжуємо цю діяльність.

Волинська область має багато проєктів у рамках транскордонної співпраці, що є для нас серйозним джерелом ресурсів. Зокрема, чимало проєктів, пов’язаних із охороною культурної спадщини, реалізує місто Луцьк. Нещодавно була реставрована вежа Чарторийських у рамках транскордонної співпраці з Люблінським воєводством.

Оскільки для західних областей важливою є транскордонна співпраця, то ми приділяємо значну увагу підготовці фахівців з управління проєктним циклом. Сьогодні посада проєктного менеджера стала нормальним явищем у громаді, бо приносить серйозні додаткові ресурси.

Одним із проєктів Програми «U-LEAD з Європою», який скоріше реалізується громадськими організаціями, є «Волонтерство у громадах». Він передбачав невелике фінансування для громадських організацій, які сприяли територіальним громадам у залученні волонтерів, аби допомагати мешканцям в умовах викликів, спричинених пандемією CОVID-19. Цей проєкт реалізувала громадська організація «Розвиток Волині», яка працювала з Ківерцівською і Маневицькою громадами. А з Боратинською і Смідинською громадами працювала громадська організація «Європейський вектор Волині».

- Ви згадали про проєктних менеджерів. Наскільки вони активні в пошуку грантів, написанні проєктів?

- Ми не можемо змусити їх щось робити. Все залежить від того, наскільки керівництво громади розуміє потребу в такій посаді. Нещодавно були дедлайни із подачі різних проєктів від Українського культурного фонду, ДФРР, і до їх підготовки залучалися проєктні менеджери. Наш радник, який працює з ними, проводив цю підготовчу роботу, надавав консультації. Програма не може написати для всіх громад проєкти, тому тут діє принцип, коли дають вудку, а рибу треба ловити самостійно.

Можна відзначити Зимнівську громаду, яка дуже активно залучає ресурси.

Вимогою майже кожного проєкту є співфінансування, і, напевно, це той камінь спотикання, об який часто розбиваються прагнення територіальних громад. Якщо претендувати на великий проєкт на мільйони гривень або євро, як наприклад Луцьк, то треба, щоб бюджет громади мав можливість забезпечити своє співфінансування.

- На вашу думку, чи зможуть громади змінити позиції Волинської області в рейтингу соціально-економічного розвитку в розрізі держави?

- Вирівнювання відповідного рівня розвитку – це питання державного управління. Ми маємо говорити про задоволеність населення якістю надання послуг органами місцевого самоврядування. Якщо ця послуга вчасна, якісна, дешева або безкоштовна, тоді рівень задоволеності громадян діями влади буде добрим. Далі вступають у силу економічні чинники, і критерії та рейтинги треба вдосконалювати.

Ми не можемо порівняти за одним рейтингом Волинську і Дніпропетровську області. Волинська область аграрна, тут завжди були доходи на душу населення менші, ніж у Київській, Дніпропетровській чи Харківській. Але з іншого боку, Волинська область мала інші пріоритети, як-от кращі екологічні умови, транскордонну співпрацю.

Але реформа децентралізації торкається всіх сфер життя, зокрема й процесів вирівнювання, тому ми налаштовані оптимістично.

Ірина Чириця