Найпізніший період існування Ольвії: археологи знайшли житлові будинки
Археологи Ольвійської міжнародної експедиції Інституту археології НАН України в рамках українсько-польського проєкту відкрили житлово-господарський комплекс найпізнішого періоду існування Ольвії: кінця IV – початку V століття н.е.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила очільниця експедиції, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАНУ Алла Буйських.
«Цього сезону ми продовжили співпрацю з польськими колегами в рамках спільного дослідницького проєкту. Нам вдалося відкрити великий житлово-господарський комплекс найпізнішого періоду існування Ольвії. Йдеться про кінець IV – початок V століття н.е. Він складається з низки приміщень або окремих споруд, які мали житлове й господарське призначення, і кількох ям», - розповіла Буйських.
За її словами, попри зафіксовані сліди руйнування знайдених споруд, вдалося дослідити частково збережене приміщення, ретельно вимощене підігнаними черепками.
Серед знахідок особливий інтерес становлять роговий гребінь черняхівського типу та срібний денарій римського імператора Каракали (211–217 рр). Вважається, що за часів його правління Ольвія входила до складу римської провінції Нижня Мезія.
Цьогоріч розкопки в Ольвії тривали на території городища, передмістя та міського некрополя. Загалом було вивчено близько 300 квадратних метрів площі глибиною від 0,3 до 2,5–3,5 м.
Археолог також зазначила, що після закінчення робіт розкоп законсервували, щоб у наступному сезоні продовжити вивчення цього важливого періоду в історії Ольвії.
Співпраця українських археологів з польськими колегами триває вже шостий рік. Польську групу очолює співробітник Осередку міждисциплінарних археологічних досліджень Інституту археології та етнології Польської академії наук (Варшава) доктор Альфред Твардецький.
Ольвія - стародавня держава античної доби, яка проіснувала тисячу років: з другої чверті 6 століття до нашої ери до 70-х років 4 століття нашої ери. Сьогодні це історико-археологічний заповідник НАН України, який знаходиться у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини.
Фото надані Інститутом Археології НАН України