На Запоріжжі знайшли фрагменти кахлю та водостічної труби кінця ХІХ століття

Фото

На території Якимівської лікарні були знайдені фрагментами кахлю та водостічної труби від барона Едуарда Бергенгейма. Знахідка датується кінцем ХІХ століття.

Про це у Фейсбуці повідомив Якимівський районний історико-краєзнавчий музей, передає Укрінформ.

"На цьому тижні Якимівський історико-краєзнавчий музей доповнив свої експозиції унікальними експонатами кінця XIX століття, а саме, фрагментами кахлю та водостічної труби від барона Бергенгейма, які були знайдені на території Якимівської лікарні", - йдеться у дописі.

Експонати знайшов і передав музею краєзнавець Євген Хмєлєвський.

"Восьмикутна плитка жовтого, сірого кольору з клеймом круглої форми на зворотному боці, де в центрі зображена велика буква «Х», навколо якої хрестоподібно розміщені літери "Т-Б-Е-Б". По колу іде напис: "БЕРГЕНГЕЙМ". ХАРКІВ". Загадкова абревіатура, розшифровується так: "Товариство барона Едуарда Бергенгейма в Харкові", - пояснили в музеї.

Фрагментами кахлю та водостічної труби від барона Бергенгейма / Фото: Якимівський районний історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради

У 1876 році промисловець Бергенгейм засновував завод, що спеціалізувався на виробництві вогнетривкої цегли, пірогранітної плитки, керамічних каналізаційних та водопровідних труб, адже у будинках того часу вони дійсно були керамічними.

"Вогне- і кислототривку плитку для підлог та тротуарів почали виготовляти у 1892 році. Продукція підприємства була дуже популярна та розповсюджувалася по всій Імперії. За деякими оцінками, приблизно 70% підлоги у країні було застелено плиткою заводу Бергенгейма. Восьмигранні плитки мають розмір 17х17 см, квадратні вкладиші – 7х7 сантиметрів. По прейскуранту у 1895 році вартість однієї такої плитки становила 8,5 копійок, вкладиша – 5 коп. Плитки були дуже зносостійкими і виготовлялися за технологією пресування під високим тиском з пірограніту - суміші глини з легкоплавкими мінералами", - йдеться у дописі музею.

Фахівці запевняють, що плитки за своєю твердістю не поступаються алмазу. Якщо провести кутом по склу, то залишиться слід такий самий, як від алмазного склоріза.