Нечистий Тетерів. Хто винен в екологічних катаклізмах?
Що варто зробити, аби житомиряни не лишилися без якісної води
Річка Тетерів, яка забезпечує Житомир водою, пережила черговий катаклізм. Два роки тому через відсутність опадів рівень води в ній критично знизився, а її запасів для міста залишалося на 1-1,5 місяця. Натомість минулого року Тетерів потерпав від тисяч кубометрів неочищених стоків, із якими не справлялася головна каналізаційна насосна станція обласного центру.
Масштабний скид неочищених стоків у Тетерів, що стався влітку під час аварії на комунальному підприємстві «Житомирводоканал», порушив дві важливі проблеми. З одного боку – екологічний стан річки, адже стоки завдали довкіллю значних збитків. З іншого боку, аварія вкотре довела, що побудовані ще в радянські часи системи водопостачання й водовідведення в українських містах потребують реконструкції та значних інвестицій.
Державна екологічна інспекція вимагає від водоканалу компенсувати до бюджету понад 30 млн грн завданих збитків. Підприємство оскаржує штрафні санкції в суді. Тим часом про всі наслідки забруднення річки каналізаційними стоками говорити зарано.
Яким є стан річок Житомирщини і Тетерева зокрема, хто їх забруднює та чи зроблено висновки після масштабної аварії на водоканалі, дізнавалася кореспондентка Укрінформу.
РІЧКИ ЖИТОМИРЩИНИ МАЮТЬ ЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН – НА ТРІЄЧКУ
За інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, на території Житомирщини налічується 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис. км, з яких 8 середні – Тетерів, Случ, Ірпінь, Ірша, Ствига, Уж, Уборть і Словечна, решта – малі та струмки довжиною менш як 10 км. На річках області побудовано 44 водосховища та 1826 ставків.
Як зауважує доцент кафедри екології Державного університету «Житомирська політехніка» Тетяна Єльнікова, стан Тетерева, як й інших середніх річок області, можна оцінити на трієчку за 5-бальною шкалою.
«Річка Тетерів – єдиний поверхневий об’єкт (місто бере воду для своїх потреб виключно з річки Тетерів, лише вона протікає через Житомир – авт.), що водночас є єдиним джерелом водопостачання міста Житомира. Результати наших зі студентами досліджень дають підстави стверджувати, що стан Тетерева задовільний, а в окремі сезони року навіть можна сказати, що незадовільний. Взимку, наприклад, річка у кращому стані, адже ніхто не обробляє землю, у водойму не надходять у великій кількості пестициди, отрутохімікати тощо. У воді Тетерева присутні забруднювальні речовини, які потрапляють з прилеглих територій. Це відбувається через стоки дощових вод у теплі періоди року. Ми проводили хімічний аналіз води з річки, під час якого виявили перевищення серед таких показників, як біохімічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, перманганатна окиснюваність, перевищення вмісту нітрогену, феруму. Це все дозволяє судити про забрудненість води окисненими речовинами», – говорить Єльнікова.
Приміром, хімічне споживання кисню сприяє окисненню органічних речовин, відхилення нормативу біохімічного споживання кисню може призвести до зменшення біорізноманіття у воді, перманганатна окиснюваність показує рівень насиченості води органічними сполуками. Натомість забруднення води сполуками азоту та фосфору є однією з головних причин незадовільної якості води. Вони можуть провокувати виникнення задухи, а вода у цілому стає непридатною для питного і господарського користування.
Науковець додає, що територією Житомира також протікають малі річки – Крошенка, Кам’янка, Путятинка, Лісна, Руденка, Вошивиця, які впадають у Тетерів. Більшість із них забруднені стічними водами, а їхній екологічний стан можна оцінити як незадовільний.
Серед джерел, які найсильніше забруднюють річки Житомирської області, варто виокремити несанкціоновані сміттєзвалища, скиди господарсько-побутових стічних вод, незаконне будівництво у прибережних захисних смугах річок, господарську діяльність поблизу води, наприклад, городництво, у результаті якої до річок потрапляють добрива, отрутохімікати, пестициди.
ЦІНА ЗАБРУДНЕННЯ ТЕТЕРЕВА – ПОНАД 30 МІЛЬЙОНІВ
Проблема забруднення стоками річок – для Житомирщини не нова. Упродовж кількох років у річки Случ і Хомору промислові стоки скидала Понінківська картонно-паперова фабрика з сусідньої Хмельниччини. Підприємство працювало у той час, як його очисні споруди не справлялися із навантаженням, тож у річках масового гинула риба, а колір і запах води жахали. Нині фабрика має вже реконструйовані очисні споруди, а стоків від її діяльності більше не фіксують.
Грішать забрудненням річок і комунальні підприємства Житомирщини, очисні споруди яких давно фізично та матеріально застаріли.
«За дорученням прем’єр-міністра України ми провели позапланові перевірки на території Житомирської області 16 об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства, які увійшли в топ-500 забруднювачів водойм України, і виявили, що жодне з цих підприємств не скидає достатньо очищені стоки. Усім виставлені претензії щодо добровільного відшкодування. Житомирщина тут не виняток, адже це проблема всієї України», – розповідає начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський.
Він наводить приклад комунального водоканалу міста Коростишева, що систематично забруднює річку Тетерів. Так, за 2020 рік підприємство відвело в річку 287 тис. кубометрів недостатньо очищених стоків (належно не фільтруються через застарілі очисні споруди – авт.). Заподіяні водоканалом збитки оцінили у 366 тис. 116 грн.
Натомість збитки, завдані комунальним підприємством «Житомирводоканал» за минулий рік, оцінили у понад 30 млн грн. Наймасштабніший скид стоків стався на головній каналізаційній насосній станції (ГКНС) Житомира в ніч із 6 на 7 серпня і припинився 12 серпня.
«Системні скиди неочищених стічних вод на різних каналізаційних насосних станціях КП «Житомирводоканал» до водних об’єктів ми почали фіксувати ще в червні минулого року і до грудня їх було 7. Найбільшим був скид з ГКНС у серпні. Спочатку підприємство ухилялося від повідомлення про це, хоча згідно з правилами технічної експлуатації та закону «Про охорону навколишнього природного середовища», воно має повідомляти контролюючі органи, зокрема й екоінспекцію. Нас повідомили небайдужі громадяни і працівники водоканалу. Це тривало 5 днів, упродовж яких водоканал скинув приблизно 130 тис. кубометрів неочищених стоків майже зі всіма показниками таблиці Менделєєва. Водозабірні споруди стоять вище, перед населеним пунктом, а скидаються стоки за ним, але потрібно розуміти, що далі за течією ідуть такі населені пункти, як Глибочиця, Коростишів, де також фіксували загибель водних біоресурсів (риба, безхребетні організми, водорослі та водні рослини – авт.). Ці стоки пішли вниз за течією і, можливо, потрапили аж у Дніпро, бо їх ніхто не зупинить. Питання не тільки в зарибленні, а й у накопиченні на дні хімічних елементів (які осіли в річці під час аварії на ГКНС – авт.). Коли буде паводок, потік їх підійматиме і нестиме далі в Дніпро. У ДСНС визнали, що це надзвичайна ситуація місцевого значення. Хоча я вважаю, що мав би бути регіональний рівень (наступний після місцевого – авт.)», – зауважує Медведовський.
Розмір шкоди, нарахованої «Житомирводоканалу» Держекоінспекцією становить: за забруднення водних ресурсів – 20,6 млн грн, з яких сплачено 148 тис. грн; за завдання шкоди живим водним ресурсам – понад 9,5 млн грн; за забруднення землі – 440 тис. грн.
УКРАЇНСЬКИМ ВОДОКАНАЛАМ ПОТРІБНА РЕКОНСТРУКЦІЯ
У Житомирі за кредитні кошти Світового банку наразі триває реконструкція головної каналізаційної насосної станції та очисних споруд каналізації. Роботи проводить словенська компанія «Esotech» і здача обох об’єктів запланована вже цього року. Аварійна ситуація на ГКНС трапилася саме під час реконструкції.
«Насправді це жахливий випадок. І ми, весь водоканал, дуже важко це переживали. Я вважаю, що на цю проблему можна подивитися з двох боків. Певною мірою у цій аварії присутній і людський фактор, але першопричина – це 48 років насосній станції, що могла би бути реконструйована ще 17-20 років тому. Це сигнал, який наша держава мала би правильно сприйняти, що все-таки ми маємо збільшувати інвестиції у водопровідно-каналізаційну галузь. Трішечки інвестиції держави збільшилися, хоча здебільшого домінують іноземні, а лідирує в цьому Світовий банк. З іншого боку, цей випадок стався саме у процесі реконструкції, тобто на стадії виходу із ситуації, коли критична частина каналізаційного господарства Житомира була на межі, а зараз вона вже працюватиме якісно й надійно», – коментує директор комунального підприємства «Житомирводоканал» Андрій Нікітін.
За його словами, у Житомирі стався аварійний випадок, під час якого неочищені стоки упродовж кількох днів потрапляли у річку. Натомість інші підприємства систематично скидають недостатньо очищені стоки через застаріле обладнання.
«Це величезна катастрофа в межах всієї країни і Житомир – лише один випадок, який був висвітлений. Коли ми говоримо про наші річки і безпосередньо про Тетерів, то проблема не настільки очевидна, як може здаватися на перший погляд. Свого часу СРСР, а у 1980-х роках закінчили будувати всі основні засоби – трубопроводи, насосні станції, очисні споруди – не був перевантажений такими компонентами в побутових стоках як фосфор та азот. Тоді споживали води набагато більше з нормативом – 300 літрів на людину, а зараз ми економимо, споживаючи 120-140 літрів. Тож стоки – більш концентровані, їх важче очистити. Звісно, що будуючи ті очисні споруди, ніхто не розраховував на таку високу концентрацію. Тобто є два ключові фактори – зношеність і завантаженість очисних споруд», – каже Нікітін.
Директор водоканалу вважає, що запобігти аналогічним аварійним ситуаціям на інших підприємствах вдасться тоді, коли держава буде інвестувати в реконструкцію водопровідно-каналізаційного господарства. Натомість побутові споживачі теж мають відповідально ставитися до навколишнього середовища, не навантажуючи його шкідливими речовинами.
Обласної програми, яка би передбачала кошти на реконструкцію підприємств, що надають послуги із водопостачання та водовідведення, на Житомирщині немає.
ЧИ ПРОБАЧИТЬ РІЧКА ЗАБРУДНЕННЯ?
Коли трапилася аварія, на водоканалі запевняли, що стоки, які потрапили в річку, не вплинули на якість води в кранах житомирян. Пояснювали це тим, що воду для споживання місто забирає вище місця скиду.
Запитую в Андрія Нікітіна про стан Тетерева після масштабної аварії, на що він відповідає: «Річка, як і будь-який водний об’єкт, має здатність до самоочищення. Річки можуть очищатися від 1 до 2 тижнів. Якщо у вас аварія і стічні води потрапили у річку, вона самоочиститься і буде за 2 тижні такою, як до цього. А якщо ви кожен день скидаєте неочищені стічні води через неробочі, немодернізовані очисні споруди, річка ніколи не самоочиститься».
Як пояснює Євгеній Медведовський, про наслідки аварії на ГКНС Житомира для Тетерева поки що говорити зарано.
«Ніхто не досліджував, за скільки часу річка очиститься. Ми бачимо сезонність проблеми через накопичення марганцю (це відбувається у теплу пору року через підвищення температури повітря. Завищений вміст марганцю призводить до того, що вода з кранів має жовте забарвлення – авт.), коли вода в кранах змінює свій колір. Річка вже стомилася від того, що з нею роблять люди. Одна з проблем – каскади водосховищ, а це бич для водних артерій, бо вони впливають на русло, швидкість, адже, коли річка тече в своєму руслі, вона буде самоочищатися. Як показує світовий досвід, річці необхідно приблизно 10 років на самовідновлення, коли відновлять її природне гирло», – пояснює начальник екоінспекції.
Тож питання про відшкодування завданих збитків довкіллю через аварію на водоканалі залишається відкритим. Пред’явлені Держекоінспекцією штрафи підприємство оскаржує в суді.
«Ця країна живе системно в аваріях водопроводу та каналізації, і Житомир не є винятком. Якщо в нас є порив на каналізаційному колекторі й ми маємо його відремонтувати, то треба щось десь відключити, і, можливо, потенційно, буде скид. Якби ми бачили свою вину, ми б не оскаржували в суді. Правильним було рішення акумулювати штрафи, які отримає екологія, і перенаправити їх не просто у бюджет, а цільовими коштами – на оновлення інфраструктури для запобігання подібних аварій», – підкреслює Нікітін.
Держеконіспекція нараховану суму збитків вважає обґрунтованою. Там наголошують, що керівництво «Житомирводоканалу» систематично порушує Водний кодекс України й не дотримується Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України. У підсумку це все призводить до тяжких наслідків для навколишнього середовища, міста Житомира та водних об’єктів Житомирщини.
«Водоканал хоче сказати про якісь наші неправомірні дії та оскаржити їх у суді. Ні екоінспекція, ні жоден житель громади не прийшов до них і не зробив якусь диверсію, що заподіяла такої шкоди навколишньому природному середовищу. Я вважаю, що це недбалість і некомпетентність керівництва підприємства, технічних служб під час проведення реконструкції на ГКНС. Дивує і зволікання керівництва міста щодо кадрових висновків на підприємстві. Всі випадки скидання неочищених стічних вод ми зафіксували, матеріали передано до правоохоронних органів, а вони в межах кримінальних проваджень уже досліджують, проводять експертизи. Маю надію, що винним особам буде оголошено підозри та вони понесуть покарання за вчинені дії. Це має бути уроком для всіх», – висловлює свою точку зору Медведовський.
У серпні минулого року депутати Житомирської міської ради підтримали звернення з вимогою звільнити директора водоканалу. Як пояснив під час свого річного звіту про роботу міський голова Сергій Сухомлин, таке кадрове рішення зараз недоцільне.
«Фактично винні всі, і підрядник, технагляд – менше, і керівництво водоканалу також винне. Догани були оголошені. Дуже просто змінити керівника, але коли йдуть всі ці міжнародні проєкти, то зміна керівника – це приблизно на пів року зупинка проєкту», – пояснив мер.
Після успішної реконструкції «Житомирводоканал» має шанси стати зразком для інших підприємств. Чи вдасться попередити аналогічні аварії та екологічну катастрофу для річки Тетерів, покаже час.
Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел