Дмитро Лунін, начальник Полтавської ОВА

Про те, як живе і працює прифронтова і водночас тилова область, чи готова відбити ворожий наступ і прийняти переселенців, Укрінформ поговорив із начальником Полтавської обласної військової адміністрації Дмитром Луніним.

ЦІЛКОМ БЕЗПЕЧНИХ МІСЦЬ У НАШІЙ КРАЇНІ СЬОГОДНІ НЕМАЄ

- Із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в Полтавській області ворог обстріляв інфраструктурні об’єкти Миргорода, Кременчука та Полтави. Яка зараз безпекова ситуація у цих містах?

- Зараз під ударом вся Україна. Цілком безпечних місць у нашій країні немає. Іде війна. Є менш і більш безпечні регіони. До останніх належить Полтавщина. Тому я б радив зберігати спокій і кожному робити свою справу. Збройні сили України свою справу роблять. Усі вже знають, як «Отче наш», слова «віримо в ЗСУ». Нам треба тримати тил. Займатися посівною. Запускати виробництва. Тому не раджу їхати з Полтавщини в інші регіони України. Під обстрілами й Західна Україна. А вся країна не може переїхати в Ужгород чи за кордон, тим паче що надмірна концентрація підприємств та людей у західних областях може вийти боком після війни і створити дисбаланс у розвитку регіонів, особливо тих, які потрібно буде відбудовувати. Звісно, треба евакуюватися з тих районів, де безпосередньо йдуть бойові дії. Особливо, це стосується Донбасу.

Щодо ударів по Полтавщині. Я не можу сказати, що удари по об’єктах критичної інфраструктури в Полтаві, Кременчуці та Миргороді стали несподіванкою. У перший день війни вже були удари по Миргороду. Пошкоджено низку об'єктів критичної інфраструктури. Але хочу відзначити інше: велику кількість ракет наші ППО збивають. Так що руйнування могли бути більшими. Ще раз кажу: віримо в ЗСУ, але повітряні тривоги не ігноруємо.

- Скільки вимушених переселенців за цей час прихистила Полтавщина? Чи немає дефіциту продуктів, одягу чи інших необхідних речей?

- Наразі на Полтавщині 113 тисяч переселенців. Вони подали заявки на отримання статусу ВПО, з них понад 89 тисячі внесені в базу й уже отримали цей статус. Але ми розуміємо, що назвати точну цифру неможливо, бо багато людей приїхали за кілька днів до війни, хтось прибув до своїх родичів і не реєструвався, хтось проїхав транзитом через область. Усіх ми забезпечуємо всім необхідним.

- Нещодавно уряд виділив перший мільярд гривень для чотирьох областей на відновлення руйнувань. Чи підраховували вже завдані Полтавській області збитки від обстрілів?

- Збитки рахуємо. Не хочу сильно забігати наперед, але можу сказати, що область буде виконувати ту роль у відновленні, яку визначатимуть державні стратегії. Наразі я бачу, що Полтавщина може стати майданчиком для будівництва житла - як тимчасового, так і постійного для переселенців. Ми розуміємо, що процес відбудови Сумщини й Харківщини не буде простим і швидким, а люди, які захочуть повернутися, будуть проживати не так далеко від своїх попередніх домівок. Не виключаю, що хтось не захоче повернутися.

Ми розуміємо, і президент Володимир Зеленський про це говорить щиро, що яку б угоду ми не підписали з Росією, які б гарантії нам не дали партнери, наші вороги, як вони люблять казати, «могут повторіть». Тож прикордонні області матимуть певні ризики. Але ще раз повторюся: роль Полтавщини визначатимуть державні стратегії відбудови країни, плани рівномірного розвитку регіонів, які будуть коригуватися з безпековими стратегіями та військовою доктриною. Зараз Мінрегіон вивчає ситуацію в областях, питання не лише в будівництві житла, а й у тому, щоб для переселенців була робота, щоб соціальна інфраструктура регіону – лікарні, школи, садочки – була готова до прийняття переселенців на постійне проживання. А ми готові до виконання всіх завдань.

- Ворожі обстріли зруйнували Кременчуцький нафтопереробний завод. Яка зараз ситуація з пальним у регіоні? Чи не відчувається дефіциту?

- Ситуація контрольована. Так, труднощі є, насамперед забезпечуємо пальним військових, аграріїв і бізнес. Громадян прошу не панікувати, не створювати черги та штучний дефіцит. Така ситуація у всій Україні: по багатьох нафтобазах були завдані удари. Ця проблема вже сьогодні вирішується на рівні центральної влади. Зараз насамперед налагоджується постачання з Європи. 

- Чи немає втрат або поранених серед мирних мешканців Полтавщини?

- Під час атаки на НПЗ у Кременчуці деякі люди отримали легкі опіки, без госпіталізації. Крім того, цієї п’ятниці пізно увечері був «приліт» по господарській інфраструктурі в одному з сіл під Полтавою. Зруйновані будівлі. А найстрашніше – одна людина загинула, ще одна поранена, але без госпіталізації.

ГУМАНІТАРНИЙ ХАБ І НАДІЙНИЙ ТИЛ

- Медики Полтавщини одними з перших почали рятувати поранених як військових, так і цивільних осіб із сусідніх регіонів, де тривали і досі тривають активні бойові дії. Чи вистачає кваліфікованих лікарів і необхідних медикаментів для цього?

- Медиків вистачає. Навіть є волонтери-іноземці, наприклад, анестезіолог із Чехії Юрій. Він зараз працює в нашій обласній клінічній лікарні. Кількість поранених бійців і цивільних озвучувати не можу. Це прерогатива оборонного відомства. Найсильніше мене вражає те, що більшість українських бійців, які можуть повернутися на фронт, прагнуть саме цього – одужати і знову бити окупантів.

- Із перших днів повномасштабного російського вторгнення Полтавська область перетворилася на гуманітарний хаб, у якому концентрується і міжнародна, і всеукраїнська допомога. А вже звідси цю допомогу фасують та розвозять цілеспрямовано до найбільш постраждалих населених пунктів сусідніх регіонів. Чи достатньо людей, волонтерів, водіїв, які зголошуються їхати у найгарячіші точки країни?

- Полтавщина стала надійним тилом для Харківщини та Сумщини. Це так, але Полтавщина – тил неглибокий. Ще недавно на межі Полтавської та Сумської областей ішли бої. Тому Полтавщина – це прифронтова область. Це й визначає наші основні завдання, насамперед це приймання і розміщення біженців, їх організоване доправлення до області у разі створення гуманітарних коридорів. Важливим питанням для нас є створення нормальних умов для найбільш вразливих категорій громадян – дітей, літніх людей, осіб з інвалідністю. У громадах області розміщено майже 50 евакуйованих вихованців інтернатних і реабілітаційних закладів. Пʼять дитячих інтернатних закладів було прийнято та переправлено до західних областей. До області перевезено декілька вишів із сусідніх фронтових регіонів. Наразі організовано дистанційне навчання у загальноосвітніх закладах для більш як 7 тисяч дітей-переселенців.

Крім того, Полтавщина справді потужний гуманітарний і логістичний хаб. Спільно з обласними військовими адміністраціями Сумщини та Харківщини, а також волонтерами організовано систематичний підвіз до постраждалих громад гуманітарних вантажів – харчів, медикаментів, одягу, ковдр тощо. На сьогодні до постраждалих громад відправлено 145  фур гуманітарної допомоги сумарною вагою 1600 тонн. Активно допомагає бізнес. На Полтавщині дуже потужний волонтерський рух – понад 100 організацій.

За програмою президента України ми запустили сортувальний центр індивідуальних продуктових наборів для Сумщини. До запуску сортувального центру в Полтаві долучилися десятки підприємств. Усі необхідні продукти закупило Міністерство економіки України спільно з АТ «Укрзалізниця». Наразі сотні волонтерів збирають індивідуальні продуктові набори для жителів сусідньої області. Зібрали вже 32 тисячі наборів. Плануємо сформувати 500 тисяч таких пакунків. До речі, такі продуктові набори не лише відправляють на Сумщину, а будуть видавати переселенцям і на Полтавщині.

ПРО ПОСІВНУ І ТЕ, ЧОМУ ПОЛТАВЩИНА — МІЦНИЙ ГОРІШОК

- Жителі північних районів Полтавщини разом із мешканцями Сумщини показали свою ефективність у партизанській боротьбі з ворогом… Очікували більш масштабних бойових дій в області?

- У перші дні, навіть тижні, ми не виключали нічого. Так, бойові дії могли бути і глибоко на території області. У вогні були сусідні Сумщина та Харківщина. На півночі Полтавщини відбувалися бойові зіткнення. І ми готувалися зустрічати ворога. Я не можу розкривати всіх таємниць, але ворога чекали не лише «коктейлі Молотова». Ми і зараз готові до відсічі, хоча ворога відсунули з Сумщини і стримують на Харківщині, ми не розслабляємося, але адміністрація, закривши нагальні питання з військовими, більше сконцентрувалася на організації тилу для Сумщини та Харківщини.

Полтавщина та її жителі – це міцний горішок, «зброя» подвійного призначення. Як я вже казав, Полтавщина зараз стала оперативним тилом. Але якби дійшло до бойових дій, я б окупантам не позаздрив. Жителі Полтавщини вперті й працьовиті, можливо не надто емоційні, не створюють багато галасу, але якщо за щось беруться, то роблять це ґрунтовно. І нема різниці, чи це робота в тилу, чи методичне винищення ворогів.

- Полтавщина завжди вважалася аграрним регіоном. Яка зараз ситуація із посівною?

- Вже посіяли ранні зернові. Ячмінь, горох, овес, пшеницю. Наразі в області розпочали засів соняшнику й кукурудзи. Загалом посівну повинні завершити до 25 травня. Маємо засіяти всі поля – 1,4 млн га сільськогосподарських земель: під ярі зернові – 728 тис. га, а під технічні культури – 558 тис. га.

Рада оборони області ухвалила комплекс рішень, щоб сприяти посівній кампанії в умовах воєнного часу. Для пересування техніки під час комендантської години та через блокпости не потрібні спецдозволи, але керівники агропідприємств повинні попереджати поліцію й керівництво ТрО про свої дії, а водії повинні мати посвідчення особи, шляховий лист і довідку про місце роботи. Крім того, працівники й техніка, залучені до  посівної кампанії, бронюються від мобілізації та вилучення.

Ми також створили базу даних щодо наявності насіння й добрив та сформували резерв пального для посівної. 24/7 працює Штаб посівної кампанії, який розв’язує всі питання, що виникають в аграріїв. Вони також поінформовані, що для них існують пільгові кредити під державні гарантії.

- Як переживає воєнні дії галузь тваринництва у регіоні?

- Полтавська область завжди посідала лідерські позиції в Україні з виробництва продукції тваринництва. Основними пріоритетами є молочне скотарство і свинарство. За кількістю поголів’я великої рогатої худоби й корів у сільськогосподарських підприємствах та за виробництвом молока (понад 14% валового надою в державі) у 2021 році область посіла перше місце в Україні.

Так, у деяких підприємств виникали труднощі зі збутом молочної сировини, що пов'язано з розірванням логістичних ланцюжків, проте наразі вони вирішуються. І тенденції до зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин, зокрема поголів’я великої рогатої худоби, не спостерігається. Одним словом, без молока та м'яса не залишимось.

- Зараз у Полтавській області щодня по 2-3 рази оголошують повітряну тривогу, яка триває іноді й по кілька годин. Як у таких умовах працюють аграрії?

- Звісно, всі заходи безпеки зберігаються. Зараз кожен аграрій працює за двох ненормовано!

- У березні держава запустила програму релокації підприємств. Скільки виробництв перенесли свої потужності у Полтавську область? Які для них тут створюються умови?

- В області є підприємства, які повністю або частково перенесли свої виробничі та кадрові потужності на Полтавщину з інших регіонів. Серед таких, приміром, ТОВ «Велмаш-Україна» із Дергачів Харківської області. Зараз воно продовжує свою діяльність на Полтавщині. Також є підприємства, що спеціалізуються на деревообробці, наданні послуг побуту, виробництві пластику.

Ми готові прийняти більше підприємств, забезпечити їм умови. Звертаюся до всіх підприємців на Полтавщині: у кого є проблеми зі збутом, організацією діяльності чи іншими моментами, повідомляйте, будемо допомагати.

- Яка ситуація із місцевим бізнесом на Полтавщині? Повідкривалися кафе, бари, ресторани та підприємства, які у перші дні війни закрилися?

- З початку війни деякі підприємства та установи закривалися. Але сьогодні на Полтавщині працюють уже понад 80% закладів харчування і сфери послуг, а також 76% підприємств. Як зараз бути максимально корисним своїй державі? Працювати! Бізнес Полтавщини відгукнувся на заклик президента й відновив роботу. Магазини, кав’ярні, кафе, СТО і так далі – всі дають людям роботу, сплачують податки та продовжують допомагати армії.

- Як регулюєте підвищення в регіоні цін на продукти та ліки?

- Необґрунтоване підвищення цін вважаю мародерством. Ми постійно отримуємо звернення щодо необґрунтованого підвищення цін на харчові продукти, ліки. Фахівці Держпродспоживслужби проводять рейди, усувають порушення, знижують ціни. Мі всі розуміємо, що в умовах війни підвищувати ціни на товари першої необхідності – це злочин. Ми нікому не дамо наживатися на війні.

ПОВНА ГОТОВНІСТЬ І ЖОДНОГО ШАНСУ ДЛЯ ВОРОГА

- Наскільки область готова до можливого нового наступу ворога з Харківського чи Сумського напрямків? Чи достатнє забезпечення бійців тероборони, інших військових формувань регіону, чи потрібна тут якась допомога від держави чи волонтерів?

- Область забезпечена всім необхідним. Коли 24 лютого 2022 року почалася війна і було введено воєнний стан, адміністрація в межах своїх повноважень і згідно з мобілізаційними завданнями надала підрозділам та штабу ТрО готові й обладнані приміщення, а також необхідну автомобільну техніку відповідно до штатної потреби. Крім того, ТрО і військовим надані необхідна комп’ютерна техніка, пральні машини, шанцевий інструмент тощо. Для цього ми активно використовували  матеріальний резерв області. ТрО забезпечено наметами, пічками, генераторами, матрацами, подушками тощо. За сприяння адміністрації спільно з підприємствами області підрозділи територіальної оборони у найкоротший термін отримали зброю в необхідній кількості, зокрема і протитанкову.

Крім того, всі територіальні громади, які мають місцеві добровольчі формування, поінформовані, що військова адміністрація готова співфінансувати разом із бюджетами громад потреби цих формувань. Для цього адміністрація збирає заявки щодо потреб добровольчих формувань. Забезпечення обороноздатності області ведеться в тісній координації з військовими.

Час грає нам на руку: ми щоденно зміцнюємося, бійці тренуються, відпрацьовується логістика. Ми готові дати відсіч кожному, хто сунеться на нашу землю. Підрозділи ЗСУ та ТрО – у повній готовності.

- Нещодавнім рішенням Ради оборони області в регіоні заборонили проводити масові богослужіння у церквах і поряд із храмами під час Великодніх свят. Як планують контролювати це обмеження, і яке покарання передбачене для порушників?

- Російський ворог не гребує нічим. Навіть Великдень для нього — це лише нагода, щоб зіпсувати українцям велике свято. Ми не хочемо давати окупантам такого шансу, тому маємо максимально убезпечити один одного. Ризикувати життям людей зараз недоцільно.

Від 13:00 23 квітня до 6:00 26 квітня на Полтавщині не проводимо масових церковних служб ні в храмах, ні на територіях поруч із ними. Богослужіння цими днями в приміщеннях – без вірян. Лише до 10 священнослужителів.

Утім, до Великодня ще тиждень. Рішення може бути переглянуте, якщо це дозволятиме загальна безпекова ситуація в країні та області. Ми будемо орієнтуватися на рекомендації центральної влади, яка володіє загальною картиною військово-політичної та безпекової ситуації.

Контролюватимуть ситуацію спеціальні поліцейські патрулі. Якщо знайдуться ті, хто ігноруватиме це важливе рішення, правоохоронці матимуть змогу притягти до відповідальності порушника за невиконання законних вимог поліціянтів.

Віталій Олійник.

Фото надані Полтавською ОВА