На Харківщині засуджений за посягання на цілісність України мер вийшов на роботу
На Харківщині засуджений за посягання на територіальну цілісність України мер міста Південне Олександр Брюханов, який отримав умовний термін, цього тижня повернувся на роботу.
Цю інформацію підтвердили кореспонденту Укрінформу в пресслужбі Харківської обласної військової адміністрації.
«Так, дійсно він повернувся до роботи. Є ж законний порядок. Вказане питання регулюється ЗУ «Про місцеве самоврядування» (цей закон, зокрема, передбачає дострокове припинення повноважень у разі вироку за корупцію, відкликання за народною ініціативою, - ред.). Як нам пояснили в прокуратурі, на вказане судове рішення апеляція подаватись не буде», - зазначили в облдержадмініцстрації.
У пресслужбі прокуратури кореспонденту агентства додали: Центрвиборчком може у зв’язку з судимістю запустити процедуру припинення повноважень Брюханова.
«Просити суд про відсторонення його від посади обвинувачення не могло, оскільки він займає виборчу посаду», - додали у відомстві.
Геть іншої думки юрист громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Володимир Рисенко: він вважає, що прокуратурі варто пояснювати не те, чому неможливо відсторонити Брюханова від посади, а чому обвинувачення змінило кваліфікацію по його справі – з «державної зради» на «посягання на територіальну цілісність».
«Є ухвала Київського районного суду Харкова від 27 травня, якою за клопотанням прокуратури продовжено термін слідства щодо Брюханова у зв’язку з тим, що ще не була готова експертиза аудіовізуальних матеріалів, на яких саме і зафіксовано виступ мера перед людьми, які просять видати зброю теробороні,а він говорить, що не треба цього робити. І слідчі прокуратури вказують статтю, за якою розслідується справа, - ч. 1 ст. 111 (державна зрада), і вказують на докази, які чітко вказують саме на цей склад злочину. Це були покази свідків, заяви людей до прокуратури. А 11 червня з’являється угода про визнання винуватості, в якій раптом прокуратура перекваліфіковує його дії на ст. 110 – заклики до зміни територіальної цілісності України», - говорить юрист.
Санкція статті 111-ої передбачає 12-15 років ув’язнення, натомість стаття 110-та передбачає термін ув’язнення від 5 до 10 років.
«Не треба було б його відсторонювати. Якби обвинувальний акт пішов за статтею «державна зрада», він би отримав реальний термін. Слідчий прокуратури ж задокументував, що Брюханов сказав людям: не треба чинити опір російським окупантам, і він звернувся до міськради, щоб ТрО не видавали зброю. Три місяці ж розслідувалася справа і раптом за два тижні все змінилося», - зазначає Рисенко.
Наразі, говорить юрист антикорупційного центру, ситуацію з мером Південного може змінити апеляційна скарга, адже вирок ще не набрав законної сили.
«Генеральний прокурор України, або підпорядкований йому заступник, або керівник прокуратури Харківської області можуть уважно прочитати угоду про визнання невинуватості, дійти висновку, що вона не відповідає тяжкості вчиненого злочину, звернутися в апеляційну інстанцію і сказати: «Шановний суд, ми помилилися»», - заявляє Рисенко.
Як повідомлялося, 28 лютого голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що в результаті спецоперації військових затримані мер Південного Олександр Брюханов, його заступник, керівник місцевого райвідділку поліції і дільничний інспектор. Усім інкримінували статтю «державна зрада».
За даними слідства, 27 лютого біля входу в будівлю клубу в місті Південне перед більш як 70 громадянами Брюханов заявив, що в ході спроби рф захоплення та подальшої окупації міста не треба чинити опір таким діям загарбників, у зв`язку з чим формування сил супротиву та видачі вогнепальної зброї місцевим мешканцям здійснюватися не будуть.
20 червня Київський районний суд визнав мера Південного винним у посяганні на територіальну цілісність України та призначив покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим терміном два роки, враховуючи підписану угоду між обвинуваченим і прокуратурою.
На своє виправдання в суді посадовець сказав, що його така бездіяльність, неспротив мали б зберегти життя місцевих жителів у разі захоплення громади.