Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень

На Херсонщині деокуповано трохи більше 50 населених пункти з 696. Як інформує ОВА, виїхало з загарбаної території близько 500 тисяч херсонців. Наразі ситуацію в області влада оцінює як «стабільно напружену». Військові рф викрадають місцевих мешканців, від початку широкомасштабного вторгнення вони не погодили жодного "зеленого коридору", відключили український зв'язок, намагаються витіснити з обігу гривню. Люди виїжджають на свій страх і ризик, у тих, хто лишається, немає роботи, коштів, їх змушують брати російські паспорти. Окупанти розкрадають бізнес тих, хто не погодився співпрацювати з ними. Деокуповані села ворог знищує обстрілами.

Із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим говоримо про те, яку тактику застосовує ворог останнім часом щодо мешканців області, чим відрізняється Херсонщина від інших новоокупованих територій і хто у Криму, що межує з Херсонщиною, сіятиме паніку у стані ворогів.

У КРИМУ ДРАЙВЕРОМ ЗМІН СТАНУТЬ ПРИСТОСУВАНЦІ

- Пане Сергію, чому Центр близькосхідних досліджень займається вивченням ситуації на Херсонщині?

- Після 9/11 (терористичні акти 11 вересня 2001 року у США. – авт.) всі звернули увагу на мусульманські групи та мусульманські діаспори. І тоді ми розпочали проєкт «Ісламська ідентичність в Україні». Як відомо, у нашій країні основна мусульманська група – це кримські татари, відповідно - Автономна Республіка Крим. Після цього пішло багато інших дослідницьких проєктів, спрямованих на попередження конфліктів саме в Криму. Ми працювали по земельним конфліктам, міжетнічним стосункам у Криму, щодо організації місцевої влади. Проєкти, ще раз підкреслю, були і дослідницькі, і спрямовані на превенцію, бо вважалося, що росія може скористатися міжетнічним напруженням чи конфліктами у Криму для посилення свого впливу або можливого вторгнення. Ми також мали дослідницький досвід у Генічеському районі, де проживає кримськотатарська громада, у самому Херсоні. Об’їжджали всі мусульманські громади в Україні, але найбільше - Крим і Херсонщину.

Як ми знаємо, деяким конфліктам вдалося запобігти, а от вторгнення росії відбулося. З 2014 року Центр переважно займається дослідницькими проєктами на півдні України, спрямованими на стійкість і резистентність громад, на те саме попередження конфліктів. У нас різні донори, різні типи проєктів. У 2014 році я став спочатку куратором, а потім керівником проєктів нашого центру або різноманітних консорціумів, на Херсонщині. Проводили загалом по 2-3 місяці в Херсоні, Чаплинці, Генічеську, Каланчаку, Новій Каховці. Тому у нас тут дуже багато партнерів, які стали вже друзями.

- Кримська тема: ви писали, що без відновленням військового контролю над Кримом безпеку Херсонщини забезпечити неможливо. Як вплинула «бавовна» на півострові на настрої у Криму і на Херсонщині, на вашу думку?

- Ті слова я написав після інтерв’ю з людьми, які виїхали і казали, що не повернуться у Херсон, Чаплинку, якщо  Крим не буде звільнений, бо не будуть відчувати себе у безпеці. Це про настрої херсонців. Як у самому Криму? Якщо виключити «понаєхавших» після 2014 року (називають цифри від 500 тисяч чоловік) - з цією групою все зрозуміло, то зараз, звичайно, проукраїнська частина кримчан чекає ЗСУ і радіє, у них вперше з’явилася надія. А найцікавіше, що відбувається з найбільшою групою, яка ні туди - ні сюди. Вони…

- Прагматичні? Пристосуванці?

- Так. Вони вже задумалися про можливі варіанти пристосування. Саме їхні настрої будуть визначальними. Вони як пристосуванці будуть найменш активними у підтримці росії, якщо побачать, що шальки терезів схиляються на бік України. Вони будуть сіяти хаос, вони будуть драйвером змін.

ЩОБ ЗАТЯГТИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ, ВОРОГ ЗМУШЕНИЙ "МІМІКРУВАТИ"

- Якщо про Херсон, Нову Каховку чи Скадовськ було більше інформації, що там відбувалося і відбувається, то з інших громад інформації надходить менше…

- Ситуація по громадах дуже різна в залежності від відстані до лінії фронту та інших факторів: чи є поряд транзитні шляхи, по яких їздить російська армія, чи це громада віддалена від магістральних доріг, кого поставили гауляйтером, який ефесбешник «курує» той чи інший населений пункт, наскільки активний там був опір...

Ми з командою допомагали складати мапу протестів перших місяців тимчасової окупації. І Херсонщина виділяється на тлі всіх інших тимчасово новоокупованих територій тим, що протести відбувалися практично по всіх населених пунктах, навіть по невеликих селах. У багатьох місцях люди голіруч намагалися зупинити російську військову техніку, виходили на мітинги, підтримували тих голів громад, які залишалися і зберігали вірність присязі і своїй громаді.

За пів року ситуація, звичайно, змінилася. Виїзд з громад дуже помітний – чим більший населений пункт, тим більший виїзд. Виїжджають фахівці, молодь. Зараз активізувався виїзд родин з дітьми.

Дуже сильно вдарило по матеріальному стану людей - втрачені ринку збуту, робочі місця, накопичення. Фінансова ситуація дуже важка по всій області.

- Що з освітянами, зі школами? На Херсонщині загарбники роблять ставку на сферу освіти, зокрема, на впровадження так званих російських стандартів.

- Щодо шкіл я спілкувався з освітянами. Окупанти зрозуміли, що стикнулися спочатку з активним, а зараз із пасивним спротивом: батьки не хочуть віддавати дітей до російських шкіл. Ворог змушений мімікрувати, змушений себе подавати як... українську школу! Оголошення про набір учнів бачив свіжі - вони вже українською мовою. Там підкреслюється, що і викладання буде українською.

Що стосується педагогів, то таке трапляється: одна вчителька розмістила у п’ятницю подібне оголошення про набір дітей - тобто погодилася на колаборацію, на російську школу… а за кілька днів звільнилася і записалася на виїзд!

"БАТІГ І ПРЯНИК": ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКІВ І ПОКУПКА ЛОЯЛЬНОСТІ

- Можливо, це був тактичний хід, щоб виграти час: людину примусили виставити оголошення, а вона насправді планувала втечу?

- Можливі всі варіанти: злякалася, була попереджена, хтось із родичів чи колег засудив, або директорка школи, яка виїхала на контрольовану ЗСУ територію і оптимізує зараз онлайн-навчання для цієї школи, поспілкувалася... Ситуації дуже різні.

Є свідома колаборація. У багатьох громадах єдиний спосіб примусити людину піти на таку співпрацю з ворогом - взяти в заручники когось з родини. Наприклад, доньку забирають «на підвал», вивозять невідомо куди і примушують батьків взяти російські паспорти, обіцяючи дати про неї хоча б інформацію.

Або ще історія. Невідомі зірвали триколор російський і спалили. Загарбники забрали місцевого жителя, буцімто це він зробив. Рідні пішли у комендатуру. Їм сказали: ми знаємо, що це не він, але ми його не відпустимо, піде він «по повній програмі» - якщо ви не візьмете паспорти і не будете брати участь, за першим нашим викликом, у пропагандистських акціях під камери. Вони взяли паспорти, хлопця випустили - і він одразу виїхав. Але на сім’ю всі дивляться вже як на зрадників.

Зараз етап – зламати спротив. Це практично по всій області. Але росіяни переходять до наступного етапу, який зараз набирає обертів: покупка лояльності. По школі це означає – заманити виплатами. У вищезгаданому оголошенні – безкоштовне харчування, одноразова виплата 10 тисяч рублів, виплати на канцелярські товари, форми. Постійні обіцянки грошей. За сам факт, що ви записуєте дитину в цю школу.

Є і погрози. Розсилки смс: якщо батьки не подадуть документи на навчання, то порушать «федеральний російський закон» про обов’язкову середню освіту, відповідно дані будуть передаватися у «поліцію», на перший раз штраф, а далі - інші адміністративні заходи. Потім шантаж документами, тобто не віддають особові справи, не віддають документи дітей. Це в тих випадках, якщо директори шкіл превентивно не знищили або не роздали папери. Дуже багато педагогічних колективів зрозуміли цю загрозу.

В одному із селищ (назви ми не вказуємо) у школі тепер сидить кілька співробітників фсб. Тобто вони змушені спецслужбу використовувати для організації навчального процесу! Це безпрецедентна ситуація.

Усі зрозуміли значення школи у соціальному і навіть політичному житті. І вчителям погрожують проблемами - їм самим, їх рідним. Спілкувався з одним із відділів освіти у громаді: саме в цьому населеному пункті вороги намагаються із вчителями бути лагідними, не хочуть виглядати брутальними, прагнуть заманити людей. Кажуть вчителям: діти тут залишилися, ви не можете кинути їх напризволяще.

Така «увага» стосується не лише вчителів і батьків. Примушують до колаборації фахівців місцевого самоврядування - бухгалтерів, директорів комунальних підприємств, департаментів. Їм теж погрожують.

Друге, що зараз відбувається, - заходи по забезпеченню лояльності населення. Загарбники педалюють тему «кураторства» різних російських регіонів над громадами Херсонщини. Вони організовують виїзд дітей на відпочинок у регіони росії, будуть намагатися інтегрувати свої програми у різні групи населення. Зокрема, для фермерів - так само возитимуть групи в росію, казатимуть, що в них дешевші добрива, є кредити на придбання сільськогосподарської техніки і тому подібне.

ВЖЕ І ЗРАДНИКИ НАМАГАЮТЬСЯ ВТЕКТИ ВІД "РУСКОГО МІРА"

- Але вже з’являється інформація про колаборантів, які потрапляють до загарбників «на підвали»… Недостатньо лояльні?

- Причина - гроші. Наприклад, назбирали колаборантів для залізниці у Херсоні, прийшла група, якій пообіцяли, що будуть виділені гроші на ремонт та відновлення інфраструктури. Ті зайшли, самі себе попризначали, ким хотіли, і тут їх поставили перед фактом, що гроші підуть не їм, а через фірму Сальда. Зрадники почали писати заяви на звільнення, і тоді до них прийшло фсб. Когось кинули «на підвал», іншим продемонстрували, що і з ними буде таке, якщо не працюватимуть за ті гроші, за які скажуть.

І таких прикладів ставлення окупантів до колаборантів багато. От скадовський колаборант-шахрай Утя чи то теж вступив з росіянами у конфлікт щодо ресурсів, чи то «кинув» когось, але його вже окупанти били неодноразово. Дуже багато колаборантів "на других ролях" пройшло через «підвали». Вони "розчиняються" у Криму або через Крим тікають у Грузію, наприклад. Є ті, хто за ці пів року встиг побувати колаборантом, бути побитим росіянами "на підвалі" і відкрити кафешку в Грузії, тікаючи від "руського міра".

- Чи є інформація про кількість викрадених людей у громадах? Називали різні цифри, на початку червня йшлося про 600 осіб...

- Про якусь конкретну кількість викрадених чи вбитих ми не можемо зараз казати. Адже забирають не лише публічних людей, а й тих, хто раніше не був помітним в громадському житті. Про таких мало кому відомо. Дуже багато випадків, про які ми не знаємо. Ці люди не мали виходів на медіа, на владу. Ще гірша ситуація по селам.

- Що відбувалося у Херсоні з початку окупації, мер - зрадник чи герой? Чи ви згодні з тим, що він намагався "всидіти на двох стільцях"?

- Окупантам дуже потрібно було, щоб чинні голови, легітимні в очах громади, присягнули росії. Ті, хто не присягав, потрапляли у підвал, їх били, катували. На відміну від багатьох інших голів громад, Колихаєв не брав участі в організації проукраїнських протестів…

Мені здається, що в нього були домовленості і контакти з окупаційними представниками. Чому ці домовленості потім не конвертувалися у щось інше і яким чином він тримав (чи не тримав) якийсь баланс - я не знаю. Ми можемо констатувати, що у нього були контакти, домовленості, але формально він не зрадив.

- На відміну від тих керівників громад, підтвердження про яких є...

- Ну, ми знаємо про очільника Лазурненської громади.

- І голова Новотроїцької громади Збаровський, якого окупанти призначили гауляйтером неіснуючого Нижньосірогозького «району»...

- Можу ще згадати про Кліщевського з Присиваської громади. Його статус незрозумілий - дали йому керувати чи ні. Коли я написав про його зраду у Фейсбуці, його дружина прокоментувала, що він не зрадив і над сільською радою висить український прапор. Це було на початку літа. Зараз він не просто на волі, він працює.

- На вашу думку, «референдум», до якого готуються окупанти, – це гра для внутрішнього російського споживача чи рф намагається «торгувати» цим питанням назовні?

- У 1940 році срср, коли захопив західну Україну, теж організовував "референдум". Друга світова перекреслила ці плани, і ми забули той досвід. Референдум для них важливий не лише як обґрунтування анексії, але і як аргумент для прийдешніх поколінь. Погоджуюся з тими, хто каже, що за можливості вони його будуть "малювати". Зараз, очевидно, "референдум" відклали через ситуацію на фронті, загарбникам потрібна більша стабільність на Правобережжі. Тобто все визначається ситуацією на передовій.

Валерій Лебідь

Фото: Геннадія Мінченка та Руслан Канюка