На Вінниччині створили базу даних про українських полонених Другої світової

У Вінницькій області громадські активісти створили електронну базу даних про місцевих уродженців, які в роки Другої світової війни опинилися в полоні.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила очільниця ГО «Автомайдан «Вінниччина» Таїса Гайда, передає Укрінформ.

«Росія століттями крала нашу історію, нашу культуру, привласнювала наших героїв та наші перемоги. Водночас совєти замовчували і витирали з нашої пам’яті справжню історію. Реалізуючи цей проєкт, ми амбітно взялись відновити історичну справедливість та повернути до колективної пам’яті українців забуті сторінки історії, створивши онлайн-базу даних про радянських військовополонених з України», - розповіла Гайда.

За її словами, йдеться про сайт, на якому розміщена інформація про військовослужбовців Червоної армії (чоловіків і жінок) родом із Вінницької області, які в роки Другої світової війни потрапили до німецького полону.

Часто їх досі називають «радянські або російські військовополонені» і не згадують, що серед них було багато українців. Загалом у полон потрапили понад 5 млн червоноармійців, 57% з них загинули. І навіть через 80 років після війни доля більшості з цих людей невідома. Вони так і залишаються для рідних «зниклими безвісти». Тож завдання цього проєкту - знайти і зафіксувати ім’я кожного полоненого з України.

Гайда зазначила, що база даних створена на основі німецьких та радянських документів реєстрації військовополонених. Основу німецьких документів становить «Персональна картка І», яка була двох видів: картки з табірної картотеки на в’язнів, котрі там перебували до кінця Другої світової, та картки на загиблих. Останні зберігались у Берліні у «Довідковій службі Вермахту з питань втрат особового складу та військовополонених» (WASt). Також серед документів - картки реєстрації військовополонених або «зелені картки», лазаретні картки, повідомлення про смерть і повідомлення про втечу.

Основна маса документів на загиблих військовополонених з WASt нині знаходиться в центральному архіві міністерства оборони російської федерації (ЦAMO) в Подольську. До кінця 1990-х років ці документи вважалися втраченими. Американські війська виявили цю картотеку в Майнінгені, куди в 1943 році було евакуйовано Довідкову службу Вермахту, і передали її Червоній армії в серпні 1945-го. Таким чином потрапили до СРСР і вцілілі табірні картотеки. Німецькі документи на тих полонених, які вижили з ЦAMO передали в архіви НКВС за місцем народження. Так документи на жителів Вінниччини потрапили до місцевого архіву КДБ, а звідти до Державного архіву Вінницької області.

Радянські документи – це матеріали фільтраційної перевірки колишніх військовополонених, яких узагальнено називали репатріантами, тобто, громадянами, котрі поверталися на батьківщину. Це картки на репатріантів та фільтраційні справи, які складаються з опитувальних листків, анкет, протоколів допиту та інших особових документів.

Наразі до онлайн-бази внесені відомості про 500 осіб. Загалом, за оцінками авторів проєкту, в різних архівах налічується близько 80 тисяч карток з даними про військовополонених з України. Цією інформацією поступово будуть наповнювати нову базу даних.