Максим Ткач, керівник Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" в Донецькій області

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну перед органами місцевого самоврядування постало безліч завдань. Насамперед – забезпечення порятунку життя людей, евакуація у безпечні зони, облаштування укриттів, вирішення таких нагальних питань, як постачання продуктів, води, медикаментів тощо. А на Донеччині все це здебільшого доводилося і доводиться вирішувати органам місцевого самоврядування під ворожими обстрілами.

Про роль місцевого самоврядування, про безпеку мешканців у громаді за таких умов Укрінформу розповів керівник Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" в Донецькій області Максим Ткач.

- Безпекове питання у територіальних громадах сьогодні має бути пріоритетом. Ми розуміємо, що це переважно державна функція, але під час реформи децентралізації місцеве самоврядування отримало нові повноваження, нові ресурси, тому я закликаю місцеве самоврядування активно долучатися до вирішення питань безпеки у своїх територіальних громадах і формувати сталий безпечний простір.

- Які закони регулюють згадувану вами сферу?

- У нас, звісно, діє Конституція України та є 19 стаття, яка говорить, що органи місцевого самоврядування, органи державної влади та їх посадові особи діють виключно у порядку, встановленому законодавством. Отже, для будь-яких дій місцевого самоврядування, і в царині безпеки, також є законодавство, яке надає ці повноваження. І головним тут є Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», переважно статті 36 прим. та стаття 38. У цих статтях закріплено повноваження місцевого самоврядування у сферах цивільного захисту і забезпечення правопорядку.

Також важливим документом є Кодекс цивільного захисту України. Але крім законодавчих актів, треба дивитися програмні документи, або концепції. Ми знаємо, що в нас є концепція реформування Служби з надзвичайних ситуацій, де також особлива роль належить органам місцевого самоврядування. Зараз розробляється концепція «Безпечна громада» і сподіваюсь, що місцеве самоврядування цим займається, що також долучене до обговорення цієї концепції.

Місцеве самоврядування, зокрема, вирішуватиме завдання, які згодом будуть розподілені між ним та державою. А наразі можна говорити про те, що для створення безпечного середовища у громаді, місцеве самоврядування насамперед має створити організаційну та матеріальну інфраструктури безпеки у громаді.

- Що являють собою ці інфраструктури безпеки - організаційна та матеріальна?

- Щодо організаційної, то для того, щоб будь-яким питанням займатися, потрібні люди, які несуть відповідальність виключно за цю сферу. Для цього, залежно від розміру громади (чи вона має велику площу, чи компактна), в ній потрібно створювати підрозділ або мати окремого спеціаліста, відповідального за питання цивільного захисту та громадської безпеки.

Крім того, зараз органи місцевого самоврядування можуть створювати місцеві аварійно-рятувальні або пожежно-рятувальні підрозділи у своїх територіальних громадах. Також ми знаємо про проєкт «Поліцейський офіцер громади», який впроваджується Національною поліцією разом з територіальними громадами, місцевим самоврядуванням. Можна також створювати добровільні формування цивільного захисту, які займатимуться ліквідацією наслідків катастроф, бо, на жаль, зараз ми маємо ракетні обстріли по території України, російські ракети падають і на інфраструктурні об’єкти, і на житлові будинки, тож ці питання постали перед місцевим самоврядуванням дуже гостро.

Тобто, що включає організаційна інфраструктура безпеки? Це управлінський підрозділ, або спеціально визначена людина, яка цим займається, і, звісно, заступник голови, який керує цим питанням. Додатково, залежно від спроможності громади і тих ризиків, які ймовірно виникатимуть на її території, можна доєднатися до проєкту «Поліцейський офіцер громади», або створювати добровільні формування цивільного захисту та пожежно-рятувальний підрозділ.

Якщо, наприклад, створювати пожежно-рятувальний підрозділ, то працівники цих підрозділів повинні пройти навчання за курсами, які підтверджені Державною службою з надзвичайних ситуацій. І в принципі рекомендую, якщо органи місцевого самоврядування створюватимуть аварійно-рятувальний або пожежно-рятувальний підрозділи, завжди взаємодіяти з Державною службою з надзвичайних ситуацій. Тому що ця структура має профільних спеціалістів, які завжди зможуть допомогти місцевому самоврядуванню обрати ту чи іншу оптимальну модель для конкретної території.

- Додаткові формування у громаді створюватимуться з добровольців?

- Залежить від того, яку буде обрано форму. Тому що існують добровільні пожежні команди, які створюються з добровольців. А бувають місцеві пожежні команди, які місцеве самоврядування створює своїм коштом, виплачує людям зарплату. Тобто це залежить від того, які можливості є у місцевого самоврядування і як воно попрацює з добровольцями. Але розвиток добровольчого руху – це один із пріоритетів сьогодні.

Стосовно матеріальної інфраструктури безпечного середовища, слід зазначити, що це передусім - матеріальний резерв на випадок надзвичайних ситуацій. А також засоби захисту, які місцеве самоврядування повинне мати як для своїх працівників, так і для населення, яке не працює.

Крім того, місцеве самоврядування відповідає частково і за укриття на території громади, і, за потреби, за інженерний захист території. Якщо можуть бути паводки, падіння каміння, можливо, обвали, - інженерно облаштувати, захистити жителів територіальної громади - це також є відповідальністю місцевого самоврядування.

- Які ж дії може робити місцеве самоврядування саме під час війни?

- Це передусім укриття населення. І для того, щоб це зробити, треба ґрунтовно підготуватися. Йдеться про інвентаризацію фонду захисних споруд, підготовку укриття з цих захисних споруд до прийняття населення тощо.

Ми зараз навіть бачимо, що місцеве самоврядування долучилося до такої важливої ініціативи, як «Пункти незламності». До речі, наша Програма розробила рекомендації, як місцевому самоврядуванню облаштувати ці пункти.

Крім того, важливим є те, що місцеве самоврядування має займатися оповіщенням населення та інформуванням його під час надзвичайних ситуацій. І це також дуже важливо. Раніше ми часто навчали, яким чином місцевому самоврядуванню комунікувати, розповідали, як створювати сайти, як спілкуватися в месенджерах, використовуючи усі сучасні цифрові технології. Але зараз, на жаль, такий час, коли ми бачимо, що й електрики немає, і зв’язку часто немає, тому, крім використання цифрових технологій, потрібно інформувати жителів, використовуючи старі паперові засоби, – розміщення інформаційних об’яв на дошках біля під’їздів, в будинках, на білбордах громади, розміщення інформаційних листівок у закладах торгівлі, в лікарнях, словом, де завгодно. Розсилати цю інформацію можна також через комунальні установи, працювати з волонтерами, соціальними працівниками, лікарями, вчителями – з усіма, хто взаємодіє з жителями територіальної громади та може поінформувати, по-перше, де знаходяться укриття, по-друге, де знаходяться «Пункти незламності», по-третє, що там може отримати людина і як їй діяти під час надзвичайної ситуації. Це, на мою думку, є дуже важливим, і місцеве самоврядування має в цьому сенсі також докладати зусиль.

І звичайно, під час усіх цих кроків, зокрема інформування, треба взаємодіяти і з Національною поліцією, і з Державною службою з надзвичайних ситуацій. Національну поліцію, приміром, також можна інформувати через дільничних, поліцейських офіцерів громади тощо.

- Яку роль посідає місцеве самоврядування в евакуації населення?

- Місцеве самоврядування має комунальні підприємства у своєму підпорядкуванні і дуже часто взаємодіє з підприємцями. І якщо виникає така ситуація, що населенню небезпечно перебувати на певній території, то місцеве самоврядування також бере участь у забезпеченні евакуації жителів громади у безпечніші місця.

Раніше ми дуже формально до цього підходили - приходили працівники ДСНС, їм показували якісь плани, і потім про ці плани ніхто не пам’ятав, тому що питанню безпеки в принципі увагу не приділяли, крім територій навколо атомних станцій. Ці питання все-таки не дуже турбували місцеве самоврядування, та й очікувань таких не було, що в наш вік можлива війна.

Але сьогодні, зрозуміло, евакуація населення – це вкрай важливе питання. Чому органи місцевого самоврядування мають цим займатися? Тому що, по-перше, вони мають сили та засоби, тобто вони можуть взаємодіяти з місцевими підприємцями, домовлятися. По-друге, вони часто-густо мають у своєму розпорядженні комунальні підприємства, у яких є техніка. Крім того, місцеве самоврядування – це найближча влада до людей. Тому саме місцеве самоврядування і має цим займатися. Наприклад, у Донецькій області було оголошено обов’язкову евакуацію, і місцеве самоврядування, а також створені військові адміністрації, займалися і займаються евакуацією населення – це і Торецька, і Краматорська, і Покровська, й інші громади.

Все сказане вище стосується і надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Люди повинні розуміти, що і під час таких катастроф вони знатимуть, до кого звернутися, і їхні базові потреби будуть забезпечені. Тож для допомоги населенню місцеве самоврядування і створює матеріальний резерв.

Олена Колгушева