Резонансне вбивство сімох ветеранів АТО/ООС: суд повернувся на початкову стадію

Ніхто не береться спрогнозувати, коли буде фінал у справі, що тягнеться кілька років

Житомирський суд наново почав розглядати справу про вбивство сімох ветеранів АТО/ООС, яке сталося у 2020 році.

У Богунському районному суді міста Житомира з 2020 року триває розгляд справи про вбивство сімох людей на березі ставка біля села Новоселиця. У ньому обвинувачують 61-річного Анатолія Захаренка. Днями колегія суду в новому складі знову розпочала слухати справу.

Із резонансного убивства справа поступово перетворилася на одну з тих, які щодня десятками розглядає суд. До неї нині значно менше уваги з боку суспільства та ЗМІ. На фоні повномасштабної війни, під час якої в Україні щодня гинуть військові та мирні люди, події чотирирічної давності вже не такі актуальні. Проте у справі так званого «попільнянського стрілка», як часто називають Захаренка, досі багато запитань та мало відповідей.

За цей час в обвинуваченого змінився запобіжний захід, у справі нові адвокати та судді. Утім, коли в ній буде фінал, прогнозувати ніхто не береться.

ЧЕРЕЗ РОКИ СУДОВА СПРАВА ПОВЕРНУЛАСЯ НА ПОЧАТКОВУ СТАДІЮ

За даними слідства, вночі 22 травня 2020 року у селі Новоселиця Житомирської області на березі ставка його 58-річний орендар Анатолій Захаренко з рушниці розстріляв компанію знайомих з Києва. Ті приїхали святкувати день народження, бували там не вперше. Семеро вбитих були ветеранами АТО/ООС, військовослужбовцями Національної гвардії та волонтерами. Утекти і залишитися живим вдалося лише одному з компанії, у справі він проходить як свідок. Під час огляду місця події правоохоронці виявили 6 одиниць вогнепальної зброї, яка була зареєстрована на учасників  події та належала їм. Підозрюваний – власник гладкоствольної рушниці ИЖ-58 16 калібру. Загиблим належали мисливські карабіни «Ремінгтон», «Ругєр», АКМС-МФ1, Zbroyar Z15 та травматичний пістолет ПМТ.

Згаданий Захаренко також фігурує у справі викриття на хабарі начальника місцевої поліції, який вимагав, аби той щомісяця надавав йому 10 тис. грн за невтручання в бізнес із розведення риби. В обласній поліції одразу повідомили, що «пов’язувати викриття поліцейського і появу цієї групи чоловіків нелогічно, оскільки вони приїхали ще до викриття. Вони з’явилися там уночі з 20 на 21 травня, а викриття відбулося удень 21 травня. Тобто, вони приїхали на риболовлю, ще не знаючи про цю подію». Згодом у прокуратурі уточнили, що йдеться про начальника сектора кримінальної поліції одного з територіальних відділень. За оновленою інформацією ДБР, правоохоронець вимагав у громадянина гроші за сприяння в уникненні ним кримінальної відповідальності за незаконне зберігання зброї.

Укрінформ писав про справу щодо масового вбивства у серпні 2022 року, коли обвинуваченому через стан здоров’я змінили запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.  Тоді рідні вбитих обурювалися таким рішенням суду. Через пів року у справі мало що змінилося. Тепер її розглядає нова колегія суддів, а обвинуваченому вкотре пом’якшили запобіжний захід – до нічного домашнього арешту.

На засіданні, що проходило 23 січня, захисники обвинуваченого заявили клопотання про здійснення кримінального провадження судом присяжних, яке суд не задовольнив. Так само судді відхилили клопотання однієї із потерпілих Інни Вульчин щодо відводу адвоката обвинуваченого Андрія Циганкова. Після цього справу почали слухати спочатку.

ВЕРСІЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Прокурор Валерій Сагадін знову зачитав обвинувальний акт, що датується 30 жовтня 2020 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 травня 2020 року до ставка в Новоселиці, який перебував у користуванні Анатолія Захаренка, двома автомобілями приїхали Андрій Москалець, Ескендер Османов, Владислав Мамиченко, Роман Ханенко, Віталій Вульчин, Олександр Білоус, Володимир Купріянов та Вадим Федюнін. Чоловіки відпочивали і рибалили. Увечері вони зібралися в альтанці, де спілкувалися, їли і випивали. Через деякий час до них приєднався Захаренко, вони обговорювали різні теми, а згодом розмова почала переростати у словесний конфлікт, пішли негативні висловлювання та образи з боку компанії на адресу орендаря ставка.

За якийсь час з альтанки до будинку пішли відпочивати Мамиченко, Ханенко, Вульчин, Білоус, Купріянов і Федюнін. Дискусію із Захаренком продовжували Москалець та Османов. Близько 23.30 господар пішов до свого тимчасового помешкання, узяв гладкоствольну мисливську рушницю моделі ИЖ-58 та мисливські набої 16 калібру (за інформацією слідства, обвинувачений упродовж багатьох років був мисливцем). Він зарядив зброю двома набоями і в альтанці здійснив два прицільні постріли в Османова та Москальця.

Потім, постійно перезаряджаючи зброю, Захаренко продовжив стріляти. Він пішов до будинку, де відпочивали інші. З нього вийшли Мамиченко і Ханенко, які почули постріли. Захаренко вистрілив по одному разу в кожного з них і зайшов у коридор будинку. Із проходу кімнати направив рушницю в бік Федюніна, а Вульчин схопив обома руками ствол його рушниці та розпочав із орендарем ставка боротьбу. Потім чоловік упав на підлогу, а Захаренко вистрелив у нього. Федюнін, Купріянов та Білоус почали наближатися до Захаренка, але той вибіг на вулицю і направив рушницю в бік Федюніна, який вискочив за ним, а Купріянов та Білоус наблизилися до виходу з кімнати. Обвинувачений здійснив у цей момент постріл у напрямку Федюніна, але той забіг за будинок та почав утікати у напрямку Новоселиці. У результаті цього пострілу Купріянов та Білоус отримали тілесні ушкодження.

Захаренко побіг за Федюніним, але той утік. Орендар ставка побачив у кімнаті Білоуса та Купріянова, які ще кволо намагалися встояти, направив у  їхній бік рушницю, здійснив по одному пострілу, від чого обидва чоловіки впали. Потім підійшов ближче до вікна і ще по разу вистрілив у них.

Обвинувачений вирішив переконатися, чи всі його постріли були влучними. Обійшовши загиблих, він ще раз вистрелив у Мамиченка, який здався йому живим. Досудове розслідування не встановило ні обтяжувальних, ні пом’якшувальних для покарання обставин.

Потерпілі, якими є рідні загиблих, заявили цивільні позови на відшкодування завданої моральної шкоди на суму 14 млн грн.

Обвинувачений своєї вини й цивільних позовів не визнає. На наступному засіданні суду, що заплановане на 6 лютого, відбудеться допит Захаренка.

ТРУДНОЩІ СУДОЧИНСТВА

Упродовж минулого року в цій судовій справі було чимало клопотань захисників обвинуваченого та потерпілих щодо відводу суддів. Через те, що нових суддів вчасно не призначали, траплялися періоди, коли Захаренко залишався без жодного запобіжного заходу, оскільки продовжити чи змінити  його не було кому.

Наразі в обвинуваченого троє адвокатів: Катерина Воронюк, Наталія Пліса та Андрій Циганков. Ще троє не виходять на зв’язок і договори з ними не розірвані.

«У даній ситуації, на мою думку, відвід суддів – це певна реакція на певні порушення. Судді є членами судової системи здійснення правосуддя, тому якщо система проводить авторозподіл, помиляється і включає туди суддю, в якого немає повноважень бути в цьому розподілі, про що неодноразово натякають на засіданнях, то відповідно, судді захищають цю ситуацію. Коли ми вже відверто звернулися до суддів, у відводі нам відмовили, але з цих підстав суддя взяла самовідвід. Далі була ситуація з іншим складом суду. Був не тільки відвід суддям зі сторони захисту, а й зі сторони представників потерпілих. Судді відмовили, але заявили самовідвід. Є така теорія збирати колекцію помилок суду, якої нас, до речі, навчають європейці. У будь-якому випадку захисник зобов’язаний це робити. У цій справі таких помилок достатньо», - говорить Андрій Циганков.

У потерпілих нині двоє захисників – Андрій Черномаз і Денис Записний. Ще один адвокат Ярослав Ілляш проходить службу в ЗСУ, тому не бере участі в засіданнях.

«Перший склад суду під головуванням судді Наталії Гулак досить швидко розглядав цю справу. Був заданий темп, затягувань не було, навіть ми як адвокати не мали змоги брати участі в інших судових засіданнях. Ми фактично дійшли до стадії дебатів, закінчили дослідження доказів і нами було заявлено клопотання, яке на той час суттєво впливало на нашу позицію, але суддя Гулак іде у відставку. Під час того судового розгляду в нас була присутня суддя Інна Зіневич (головуюча, яка до того була запасною – ред.). За рік її роботи головуючою колегії вона не зробила нічого. Лише почала допит судово-медичного експерта за моїм клопотанням і фактично навіть не закінчила. Сторона захисту почала затягувати судовий розгляд. Ми глибоко переконані, що Захаренко симулював стан здоров’я. Під головуванням Зіневич суд змінив йому запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а наступного судового засідання вона заявила собі самовідвід», - каже Черномаз.

Він додає, що потерпілі двічі зверталися до Верховного Суду з клопотанням, аби розгляд справи перенесли в Київ, адже вони та їхні представники проживають у столиці, як і двоє адвокатів обвинуваченого. Утім суд обидва рази відмовив, тож справа повернулася в Богунський райсуд.

ФІНАЛ У СПРАВІ БУДЕ НЕСКОРО

Коли у цій справі буде вирок, наразі не береться прогнозувати жодна зі сторін судового процесу.

«Фінал буде нескоро. Можливо, знову будуть якісь відводи. На нашу думку, сторона захисту затягує процес. Вони постійно кажуть про речі, які зовсім не мають стосунку до справи. Судовий розгляд обмежується виключно обвинувальним актом. Буде проблема зі встановленням місця перебування деяких свідків, бо дехто пішов служити, хтось виїхав за кордон, Федюнін теж мобілізувався 24 лютого. Будемо сподіватися на об’єктивність цього складу суду», - резюмує адвокат потерпілих.

Зі свого боку, Циганков стверджує, що сторона захисту буде надавати додаткові документи у справі.

«Я хочу надати суду гільзу 16-го та та 12-го калібру, щоб вони зрозуміли, що відповідний пиж, який знайшли в тілі загиблого, не міг знаходитися в гільзі, яка була у Захаренка, бо вона б не влізла у ствол. При огляді місця, де це відбулося, виявили, що всі потерпілі були без взуття. Куди воно ділося, а потім з’явилося? Ми подивимося фотографії, там є сліди на стінах. Як вони могли утворитися? Ми звернемо увагу на ті документи, як з’явилися експерти, хто їх спочатку привіз на місце події, а потім сказав їм їхати. Якщо до цієї справи ставитися принципово, ми ж зараз не підіймаємо питання винен чи не винен, а маємо проекзаменувати діяльність досудового слідства. Яким чином це відбувалося, як потрапляли у пресу матеріали, куди ділася певна зброя, чому нічого не сказано про той відеозапис, який проводився з машини ДСР (ДСР – департамент стратегічних розслідувань. Автомобіль пов’язаний зі справою щодо із хабара, який вимагав у Захаренка поліцейський – ред.), а потім ми не можемо знайти рушниці, з якої поцілили безпосередньо в Захаренка… Кримінального провадження про поранення немає, експертиза встановила, що це поранення від вогнепальної зброї. Більше того, куди ділися матеріали «швидкої», яка йому допомагала? Ми 1,5-2 роки пишемо звернення, будь ласка, внесіть до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань – ред.) та з’ясуйте, з якої відстані, з кого калібру, чи ця дріб відповідає тій, що була в нього (у Захаренка – ред.)», - додає захисник обвинуваченого.

Укрінформ продовжує стежити за цією справою й інформуватиме читачів про нові деталі.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора, Національної поліції та з відкритих джерел