Державі чи церкві: долю палацу Терещенків вирішить суд

Чи вийде повернути до державної власності і зберегти неоготичний палац Терещенків ХІХ ст. у Червоному на Житомирщині?

Судова тяганина довкола палацу в смт Червоне, який належав родині відомих промисловців та меценатів Терещенків, розпочалася у 2021 році, коли прокуратура заявила позов про повернення його до державної власності. Будівля незаконно опинилася у приватній власності Житомирської єпархії УПЦ МП, яка розмістила в його частині жіночий монастир.

Суди двічі відмовлялися визнати право власності за державою, а Верховний суд повернув справу в Житомир, де її розгляд розпочався знову. Цього разу третьою стороною судового процесу стала благодійна організація «Фундація спадщини Терещенків». Для нащадків відомої династії принципово захистити і зберегти палац у Червоному, а також дати йому нове життя.

У кожної зі сторін у цій справі свої аргументи, але остаточна доля маєтку, в якому свого часу розвивалося літакобудування та вирувало культурне життя, залежить від рішення суду.

Чи має палац Терещенків у Червоному шанс на порятунок, читайте в публікації Укрінформу.

Неоготична пам’ятка архітектури чи жіночий монастир?

Спадщина Терещенків могла би стати брендом Житомирщини, адже відомі меценати залишили тут на згадку про себе палаци в Андрушівці, Денишах, Турчинівці та Червоному. Проте далі волонтерських ініціатив задля популяризації цих об’єктів справа не пішла. Об’єкти в Андрушівці та Турчинівці збережені завдяки тому, що в їхніх будівлях функціонують навчальні заклади. Палац у Червоному, в частині якого розміщений монастир, занепадає. Натомість від величі й краси палацу в Денишах залишилися лише обриси.

Червоненський палац Терещенків – це триповерхова будівля у неоготичному стилі з просторим балконом, високою вежею і великими вікнами. Він побудований у 1861 році Адольфом Грохольським, а після його смерті перейшов у власність відомого мецената та цукрового промисловця Миколи Терещенка. Згодом був реконструйований й переданий у володіння братові Миколи – Федору Артемійовичу Терещенку, а далі – його сину Федору Федоровичу. Загалом маєток у Червоному мав площу 58 га, був обгороджений муром, і на його території, окрім палацу, свого часу розташовувалися будинки для прислуги, озера, парк із липами, кедрами та корковими деревами.

Федір Федорович побудував у Червоному авіамайстерні та аеродром, залучив до роботи закордонних майстрів і робітників із навколишніх сіл. Випробувачем літаків у Терещенка була одна з перших жінок-льотчиків, перша випробувачка Любов Голанчикова. Відомо, що Федору допомагали Ігор Сікорський та Петро Нестеров. Молодший Терещенко навіть отримав замовлення на виготовлення військового літака, і так із майстерень поступово виріс завод.

Після більшовицької революції родині Терещенків довелося емігрувати за кордон. Завод спочатку перевезли до Росії, а потім до Франції. Самі ж власники маєтку оселилися на Лазуровому узбережжі. Натомість палац - уже пограбований - нова влада пристосувала під сирітський будинок. Потім там до 1991 року функціонувало фабрично-заводське училище, де готували фахівців для цукрової промисловості. А після майже 10 років пустки архітектурний шедевр дивним чином перейшов у власність... Житомирської єпархії УПЦ МП.

На сайті єпархії є інформація про Свято-Різдва Христового жіночий монастир, розміщений у маєтку Терещенків. Щоправда, вона опублікована російською мовою. Там зазначається, що у 2000 році Житомирське єпархіальне управління та ВАТ «Червоненський цукровик» уклали договір про безкоштовну передачу садиби. У цьому ж році там розмістився скит преподобної мучениці Анастасії Римлянки, а в 2001 році – був освячений домовий храм на честь святих Царственних мучеників. Згодом синод УПЦ МП благословив відкрити монастир, а далі зареєстрували його статут. Червоненський монастир в єпархії називають «першим православним замковим монастирем».

Труднощі судочинства

У лютому 2021 року Укрінформ писав про палац Терещенків, коли довкола нього розгорнулися баталії щодо можливого продажу. Тоді стало відомо, що департамент культури, молоді та спорту Житомирської ОДА листом закликав керуючого єпархією укласти охоронний договір на пам’ятку.

У серпні 2021 року Житомирська обласна прокуратура повідомила про те, що відкрите акціонерне товариство, яке було лише балансоутримувачем маєтку площею понад 4,4 тис. кв. м, неправомірно розпорядилося садибою Терещенків, не маючи дозволу Міністерства освіти та науки і погодження органу охорони культурної спадщини. Унаслідок цього державне майно протиправно вибуло з державної власності. Прокуратура заявила позов про визнання недійсною угоди, якою ВАТ безкоштовно передало палац Терещенків у приватну власність, та його витребування до державної власності.

За інформацією прокуратури, розпорядженням Житомирської облдержадміністрації (від 11.08.1997) будинок-садибу взято на облік та під охорону як пам’ятку архітектури місцевого значення.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили прокуратурі у задоволенні позовних вимог щодо повернення маєтку до державної власності. Натомість Верховний суд 30 листопада 2022 року підтримав позицію прокуратури та направив справу у Господарський суд Житомирської області для продовження розгляду та прийняття законного рішення на захист державних інтересів.

Підготовче засідання, заплановане на 30 січня, за клопотанням адвоката єпархії перенесли на 27 лютого. Суд долучив благодійну організацію «Фундація спадщини Терещенків» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Врятувати спадщину Терещенків від агонії

На судовому засіданні в Господарському суді були нащадок роду українських промисловців і меценатів Мішель Терещенко та його дружина Олена. Вони виступають за збереження історичної спадщини, яка руйнується через байдужість та бюрократію. Окрім червоненського палацу нині суд вирішує й долю садиби Терещенків у Києві.

- Цей суд дуже важливий для «Фундації спадщини Терещенків», а особливо - для мене, адже у Червоному була резиденція моїх предків. У Федора Артемійовича Терещенка там була чудова конюшня, а у Федора Федоровича Терещенка – перший в Україні аеропорт. Для нас важливо, аби ця будівля жила. Якщо вона повернеться у державну власність, з’явиться шанс перетворити її на гарний туристичний об’єкт. У нас немає жодного бажання щодо реституції (поновлення порушених майнових прав – ред.) будівлі, - говорить Мішель Терещенко.

Цікавлюся в нього, чи зможе держава, в якій триває війна, знайти кошти на те, аби навести хоча б елементарний лад в палаці. Він відповідає:

- Звичайно, ми будемо підтримувати і допомагати, і не тільки ми. Ми вже отримали пропозицію щодо гранту, аби зробити там туристичний об’єкт. Там може бути музей авіації. Я був багато разів у Червоному і мені дуже боляче бачити агонію цієї фантастичної споруди, яку будували не лише мої предки.

За словами Олени Терещенко, представники Фундації спадщини Терещенків долучилися до засідання Верховного суду у справі маєтку в Червоному тоді, коли дві попередні інстанції відмовили у поверненні його в державну власність.

- Ми звернулися до міністра культури Олександра Ткаченка, бо не може такого бути, що в умовах, коли точиться жорстока війна на виживання нації, культурна спадщина не є пріоритетом. Мова йде про повернення до державної власності 4,5 тис. квадратних метрів безцінної культурної спадщини, тому що такого унікального палацу немає більше ніде у світі. Він у жахливому стані, і ми не можемо допустити, щоби він просто завалився. Ті люди, які самовільно здійснювали там будь-які ремонтні роботи та реконструкцію без дозволів, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Це не просто пам’ятка архітектури, це пам’ятка історії, і палацу має бути присвоєний статус пам’ятки національного значення, оскільки там зародилося українське літакобудування. Всі пам’ятають про Сікорського, але забули про Федора Федоровича Терещенка, який був засновником авіабудування. Його літаки слугували для військової промисловості, він сконструював 7 моделей літаків, і це все відбувалося саме в Червоному, - каже пані Олена.

За словами заступника Червоненського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Павла Болотіна, аби повернути маєток Терещенків у державну власність, потрібно зробити кілька кроків. Зокрема, визнати угоди недійсними, скасувати право власності, яке надав виконком селищної ради, та свідоцтво на право власності.

Час грає не на користь спадщини Терещенків

Відомий на Житомирщині краєзнавець, заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Сергій Собчук, який теж був на судовому засіданні, підтримує повернення палацу в державну власність.

- Це треба було вирішити давно. Ми втрачаємо дорогоцінний час. Поки тривають судові засідання, будинок руйнується. Ще зовні він якось збережений, а всередині його стан плачевний, - ділиться краєзнавець.

Собчук переконаний, що меценатів, які готові профінансувати відновлення палацу, вдасться знайти. Утім наразі такі ініціативи стримує судовий процес.

Запитала у краєзнавця, чи коректно називати об’єкт палацом Терещенків, адже у соцмережах періодично точаться дискусії, що правильніше – палац Грохольських-Терещенків.

- Називати його палацом Терещенків не є помилкою. Звичайно, правовласником вважається той, хто перший побудував палац. Так, це були Грохольські. Але Терещенки викупили цей будинок, перебудували його, перепланували і взагалі дали йому нове життя, - вважає Собчук.

Поки триває судовий процес, палац у Червоному можна відвідати, домовившись про екскурсію з Тарасом Коноваловим, який з 2018 року популяризує спадщину Терещенків у своєму рідному селищі. Гіда легко знайти в соцмережах.

За долю палацу Терещенків нині триває боротьба, і хто в ній переможе – держава чи промосковська церква, вирішить суд. Остаточне рішення у цій справі буде доленосним для будівлі, яка попри чимало випробувань міцно вкорінена в історію Червоного та України і не мусить бути остаточно втрачена.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора