Одну з вулиць Херсона хочуть назвати на честь брата Бандери
На Прикарпатті 10 громадських організацій звернулися до влади Херсона з проханням назвати одну з вулиць міста-героя на честь брата лідера ОУН Степана Бандери - Богдана.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, історик та ініціатор звернення Ярослав Коретчук.
«Я ініціював це звернення. Підписались 10 громадських організацій Прикарпаття. У зв’язку з тим, що Богдан Бандера діяв у підпіллі на Херсонщині у 1943 році, було б доречно одну з вулиць Херсона перейменувати. Тим паче, що у Херсоні збереглось багато вулиць ще зі старими радянськими назвами, які підлягають під закон про декомунізацію. Ми не обирали конкретну вулицю, бо це вже справа Херсонської влади - обрати її для перейменування на честь Богдана Бандери. Тим паче, що загинув він поряд, це село Піски Миколаївської області, на території Баштанської ОТГ», - зазначив Коретчук.
Він зауважив, що така ініціатива виникла на Прикарпатті раніше. Втім, поки Херсон перебував під окупацією російських військ, її не озвучували. Нині, сказав Коретчук, Херсон - український і на Прикарпатті сподіваються на позитивне рішення цього питання.
Відомо, що пропозицію-прохання про перейменування вулиці на честь Богдана Бандери скерували до Херсонської міської ради та до голови Херсонської військової адміністрації Галини Лугової.
У зверненні йдеться, що Богдан Бандера – молодший брат Степана Бандери, який від початку німецької окупації в Україні працював у підпіллі, переважно під псевдонімом «Лемко». У 1941 році керував Калуським проводом ОУН на Прикарпатті. Тоді ж з першими похідними групами ОУН вирушив на південь України, де налагоджував націоналістичне підпілля на Херсонщині та Миколаївщині. У 1944 році, за найбільш поширеною версією, був убитий радянськими військами.
Богдан Бандера народився у 1919 році у селі Старий Угринів, що на Прикарпатті, в родині священика УГКЦ Андрія Бандери.